Економічна сутність та види дефіциту бюджету

У 2205 році витрати населення на придбання товарів і послуг порівняно з 2004 р. на 37,8%, доходи від власності – на 88,3%, витрати на поточні доходи , майна та інші сплачені поточні трансферти – на 21,6%, приріст фінансових активів – на 6,8%.

В 2006 році номінальні доходи населення становили 475,2 млрд. грн. і зросли порівняно з 2005 роком на 28,2%. Наявні доходи, які використовувалися населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг, збільшилися на 26,6%, а реальні наявні - на 16,1%. Починаючи з 2 кварталу 2006 року прослідковувалася стійка тенденція до зменшення темпів зростання реальних наявних доходів населення порівняно з відповідним періодом 2005 року, що насамперед пояснювалося зниженням темпів зростання соціальних допомог.

Зростання номінальних доходів населення відбулося в основному за рахунок збільшення доходів від заробітної плати на 27,8%, а також соціальних допомог та інших одержаних поточних трансфертів на 23,0%.

Упродовж майже всього року (за виключенням березня та червня) заробітна плата постійно перевищувала соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти. У грудні заробітна плата перевищувала соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти на 18,4%, що було найбільшим значенням з початку року (див. рис. 3.3).

 

Рис. 3.4 Структура доходів населення України в 2006 році (по місяцях)

Обсяг витрат і заощаджень населення в 2006 році становив 475,2% млрд. грн. і збільшився порівняно з 2005 роком на 28,2%, що мало вплив на зростання сукупного внутрішнього попиту. За звітній рік оборот роздрібної торгівлі становив 226,9 млрд. грн. і зріс порівняно з 2005 роком на 24,8%.

У 2006 році витрати населення зросли на 31,3%. Приріст заощаджень становив 50527 млн. грн..

За оперативними даними, в 2007 році номінальні доходи населення становили 625,9 млрд. грн. і зросли порівняно з 2006 роком на 30,6%. Наявні доходи, які використовувалися населенням на придбання споживчих товарів та оплату послуг, збільшилися на 27,3%, а реальні наявні – на 12,8%.

Упродовж року спостерігалася тенденція до скорочення в загальній структурі витрат та заощаджень питомої ваги на придбання товарів та послуг з 85,8% у січні до 74,3% у грудні.

За підсумками 2008 року, номінальні доходи населення становили 850,2 млрд. грн. і зросли порівняно з 2007 роком на 38,3% (див. таблицю 3.2). Наявні доходи, які використовувалися населенням на придбання споживчих товарів та послуг, збільшилися в звітному році на 38,1%, що було забезпечено підвищенням соціальних стандартів, перерахунком трудових пенсій щодо їх збільшення тощо. Наслідком цього стало зростання соціальних допомог та інших соціальних трансфертів вищими темпами, ніж зростання заробітної плати. У 2008 році темпи зростання соціальних допомог (144,6%) значно перевищували темпи зростання заробітної плати (129,1%).

Сума витрат і заощаджень населення України в 2008 році становила 850,2 млрд. грн. і збільшилась  порівняно з 2007 роком на 38,3, що мало вплив на зростання сукупного внутрішнього попиту. Втрати населення протягом поточного року збільшились на 32,9%, приріст заощаджень становив 41,7%.

Найбільша частина коштів населення була направлена на придбання товарів та послуг (80,6%). Упродовж року спостерігалася тенденція до скорочення в загальній структурі витрат та заощаджень питомої ваги витрат на придбання товарів та послуг (із 82,5% у січні до 80,6% за рік) за рахунок перерозподілу отриманих населенням доходів щодо погашення отриманих раніше позик.

Таблиця 3.2

Доходи та витрати населення України за 2008 рік.

Показники	За рік, млрд. грн.	Структура, %	Зміна за рік,%	Зміна до відповідного місяця попереднього року,%
Доходи населення України	850,2	100	38,3	24,4
Заробітна плата	360,2	42,4	29,1	15,7
Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти	331,2	39	44,6	37,9
Витрати та заощадження населення України	850,2	100	38,3	24,4
Придбання товарів та послуг	685,6	80,6	34,6	23

 

 

Рівень безробіття населення працездатного віку за 9 місяців 2009 року становив 9.4% до економічно активного населення працездатного віку. У ІІІ кварталі 2009 року порівняно з відповідним періодом попереднього року номінальні доходи населення зросли на 3.2%, а реальний наявний – зменшився на 9.9%. Витрати населення у ІІІ кварталі 2009 року порівняно з аналогічним періодом 2008 року збільшились на 0.4%.

Протягом 2009 року темпи зростання середньомісячної номінальної заробітної плати одного штатного працівника поступово уповільнювались на фоні низької економічної активності. Номінальна заробітна плата зросла на 5.5% до попереднього року проти її зростання у 2008 році на 33.7%. Зниження рівня оплати праці за рік було зафіксовано у будівництві та державному управлінні (на 17.5 та 2.6% відповідно), тоді як у попередньому році за всіма видами економічної діяльності спостерігалося її зростання.

За грудень 2009 року середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника становила 2233 грн. Індекс реальної заробітної плати за рік становив 90.8% (у грудні – 99.1% до відповідного місяця минулого року). Протягом двох останніх місяців 2009 року спостерігалося підвищення темпів зміни як номінальної, так і реальної заробітної плати, що пов’язано зі зростанням з листопада мінімального рівня заробітної плати до 744 грн. та виплатами у грудні премій за підсумком року.

Упродовж року заборгованість із виплати заробітної плати зросла на 284.7 млн. грн., або – на 23.9%, і на 01.01.2010 р. становила 1473.3 млн. грн. (проти зростання у 2008 році на 68.0%). Частка суми невиплаченої заробітної плати економічно активних підприємств зросла до 77.8 проти 64.0% на 01.01.2009 р.

З розділу 3 можна сказати, що проблема подолання дефіциту бюджету в Україні є однією з найбільш важливих і спірних фінансових проблем. При її обговорені не рідко розглядають досвід закордонних країн, економіка яких функціонує нормально і при 5-,і при 10-процентному рівнях бюджетного дефіциту стосовно ВВП.

Отже, проаналізувавши показники дефіциту бюджету в Україні за останні 5 років (2005- 2009р.) можна перейти до наступного 4 розділу, де буде розглянуто світовий досвід збалансування бюджету та проведено порівняльну характеристику даних України з даними інших країн світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4

СВІТОВИЙ ДОСВІД ЗБАЛАНСУВАННЯ БЮДЖЕТУ

 

Державні бюджети багатьох західних країн із розвинутою економікою також хронічно дефіцитні. Однак в умовах відносно стабільного економічного положення бюджетні дефіцити не розглядаються як катастрофічно негативні фінансові показники. Але великі обсяги бюджетного дефіциту вказують, що відбувається недофінансування як виробничої, так і соціальної сфери. Окрім цього невеликі розміри бюджетного дефіциту, як правило, пов’язані з таким негативним економічним явищем, як девальвація національної валюти, збільшення вартості кредитів і обмеження їх доступності, дестабілізація економіки та розбалансування економічних пропорцій.

Сьогодні практично неможливо уявити собі державу, в котрій бездоганно працюють всі фінансово-економічні важелі, що стимулюють притік коштів в бюджет, а державні витрати не перевищують доходів. Як свідчить світовий досвід, прикладом країн, в яких оптимально вирішені проблеми бюджетного дефіциту, небагато – хіба що Німеччина, Японія, і Швейцарія. Навіть Сполученні Штати Америки протягом довгого періоду щорічно мають відчутний дефіцит державного бюджету, який в останні роки становить 15 – 20% усіх витрат, чи 3 – 6% валового внутрішнього продукту. Більше того, проблема дефіциту (збільшення внутрішнього боргу і витрат на його обслуговування) довгий час була однією з основних проблем внутрішньої політики США. Так, за даними Reteurs, за перші 7 місяців 2009 фінансового року дефіцит бюджету США збільшився на 89% - до 155,2 млрд. дол.. США порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це пов’язано з тим, що державні витрати в кінці 2008 – на початку 2009 років виросли внаслідок іпотечної та фінансової криз, а також через уповільнення темпів зростання економіки. Крім того в США діє програма допомоги громадянам ,яка передбачає повернення податків у розмірі $600 самотнім людям та $1200 – одруженим.

За таких умов коли державі не вистачає власних коштів на фінансування інноваційної діяльності, спостерігається нерозвинутість інституційних інвесторів, а кошти іноземних інвесторів направляються у виробничу сферу, то держава має право зробити грошову емісію з метою забезпечити його розподіл серед членів суспільства.

Сьогодні розвинуті країни з метою покриття бюджетного дефіциту використовують довгострокові державні цінні папери з низьким відсотком. Адже ДЦП є фінансовим інструментом, який використовується практично в усіх країнах. Випуск їх здійснюється головним чином для неемісійного  (не інфляційного) фінансування тимчасового або перманентного дефіциту державного бюджету.

Дефіцит консолідованого бюджету Білорусії в 2009 році становить 1,8 трлн. білоруських рублів ($1 – 2136 білоруських рублів), або 1,1% до ВВП. Згідно з параметрами бюджету на 2009 рік, доходи консолідованого бюджету без урахування цільових бюджетних фондів оцінюється в 49,8 трлн. біл. руб., витрати – в 51,6 трлн. біл. руб. Фінансування дефіциту бюджету здійснився за рахунок залишків коштів бюджету, а також залучених внутрішніх і зовнішніх позик Приріст доходів бюджету 2009 року в загальній сумі становить 8,4 трлн. біл. руб. і розподіляється по таких напрямах: заробітна плата з нарахуваннями і трансферти населенню  становитимуть близько половини приросту доходів, решта частини – субсидування ЖКГ, компенсація втрат сільгоспфонда і формування дорожнього фонду. Крім того, 1,5 трлн. біл. руб. направляється на відшкодування митних зборів при постачанні нафти в Білорусь. У бюджеті 2009 року витрати дорожнього фонду здійснені в сумі 2,309 трлн. біл. руб., що дозволить забезпечити фінансування держаної програми дорожнього будівництва, а також платежі по обслуговуванню повернутих раніше кредитів[13].

Політика зниження податкового навантаження і завдання по прискореному зростанню заробітної плати, а також дію зовнішніх чинників істотно знижують можливості фінансування ряду витрат бюджету. В зв’язку з цим для забезпечення максимальної збалансованості бюджету витрати на державну інвестиційну програми плануються на рівні 2009 року. Пропонується відмовитись від фінансування за рахунок бюджету інвестиційної програми  міністерства енергетики. Підприємства цього міністерства в змозі самостійно залучити на ці цілі позикові ресурси, а бюджет відшкодує відсотки за ним. Крім того, в умовах сприятливої зовнішньої кон’юнктури ринку продовольства і можливого підвищення внутрішніх цін на сільгосппродукцію можуть бути збереженні на рівні 2009 року і витрати фонду здійснюються в сумі  2,3 трлн. біл. руб. Додаткові джерела фінансування села будуть забезпеченні зростаючою виручкою сільгосппідприємств і при необхідності додатковими інвестиційними ресурсами держави, навіть якщо вони будуть дефіцитними.

Багато країн світу, що страждають від фінансової кризи, серед альтернативних напрямів оптимізації  її негативних наслідків розглядають зниження податкового навантаження з метою стимулювання внутрішнього попиту й інвестицій або збільшення державного фінансування заходів із підтримки національної економіки.

У Великобританії з 1 грудня 2009 року знижено стандартну ставку ПДВ із 17,5% до 15% (табл. 4.1). Водночас уряд Німеччини офіційно заявив, що не наслідуватиме приклад Великобританії, оскільки німецькі громадяни мають більшу схильність до заощаджень, аніж витрачання грошей на споживання.

Уряд Франції передбачає застосування методу прискореної амортизації для нових інвестицій, що вплине на скорочення зобов’язань підприємств за податком на прибуток.

Заходи щодо скорочення ставок податків або збільшення державних видатків не є обов’язковим для країн – членів ЄС, але Єврокомісія підкреслює важливість забезпечення с координованості дій з метою попередження можливих негативних зовнішніх ефектів, пов’язаних з порушенням умов конкуренції внаслідок зниження рівня оподаткування або підтримання національної економіки в окремих регіонах єдиного економічного простору.

Таблиця 4.1

Номінальні ставки основних податків в розвинутих країнах світу станом на 2009 року, %
Країна	Податок на прибуток підприємств	ПДВ	Максимальна ставка податку з доходів фізичних осіб
Австрія	25,0	20,0	50,0
Бельгія	33,9	21,0	50,0
Великобританія	30,0	15,0	40,0
Данія	24,0	25,0	59,0
Естонія	22,0	18,0	59,0
Ірландія	12,5	21,0	30,4
Литва	15,0 (з 01.12.2009р. - 20,0)	15,0 (з 01.12.2009р. - 20,0)	24,0 (з 01.12.2009р. - 20,0)
Нідерланди	20,0 - 25,5	19,0	52,0
Німеччина	30,0 - 33,0	19,0	45,0
Нова Зеландія	33,0	12,5	39,0
Норвегія	28,0	25,0	51,3
Польща	19,0	22,0	40,0
Португалія	25,0	20,0	42,0
Угорщина	16,0	20,0	36,0
Фінляндія	26,0	22,0	31,5
Франція	33,3	19,6	48,1
Швеція	28,0	25,0	56,0
Україна	25,0	20,0	15,0