Доходи і видатки державного бюджету

Співвідношення видатків між окремими групами визначається спрямованістю  бюджетної політики. За останні роки найбільша доля видатків приходиться на соціально-культурні заходи та соціальний захист населення. Це викликано кризовими явищами в економіці та необхідністю соціального захисту громадян з низьким рівнем доходів.

За галузевими характеристиками видатки бюджету поділяються

у відповідності з галузевою структурою економіки.

Так, у сфері матеріального виробництва  ці видатки включають такі групи:

— на розвиток промисловості, на розвиток агропромислового

комплексу, на розвиток будівництва, на розвиток транспорту, зв'язку, і т.д.

У невиробничій сфері видатки бюджету за галузевою ознакою поділяються на:                                            

— освіту, науку, культуру, охорону  здоров'я, фізичну культуру і спорт, соціальний захист населення, національну оборону, управління , і т.д.                                                      

За цільовим призначенням видатки поділяються на конкретні види затрат.                                                   

У виробничій сфері до них відносяться  такі види, як капітальні вкладення, дотації, операційні витрати і т.д.

У невиробничій сфері — це: затрати  на заробітну плату, нарахування на зарплату, канцелярські і господарські витрати, відрядження та службові роз'їзди, стипендії, видатки на харчування, витрати на придбання обладнання, інвентаря, затрати на капітальний ремонт інші видатки.

У відповідності з діючим законодавством України всі видатки бюджету  розподіляються між ланками бюджетної  системи за такими принципами:                                              

— територіальний. Суть цього принципу заключається в тому, що на території якої адміністративної одиниці знаходиться підприємство, організація чи установа, з відповідного бюджету вони будуть і фінансуватися;

— відомчий. Цей принцип означає забезпечення фінансування підприємств, організацій і установ з відповідного бюджету за підпорядкованістю.                                                 

Враховуючи концептуальні та принципові підходи до розмежування між окремими ланками бюджетної системи, державою встановлений наступний порядок розподілу видатків між бюджетами.

Кошти Державного бюджету України  витрачаються лише на цілі  в межах, затверджених Законом “Про Державний  бюджет України”. До Державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.

Забороняється використання бюджетних коштів для фінансування позабюджетних фондів. Позабюджетні фонди можуть бути утворені за рахунок надходжень від необов'язкових платежів, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, інших небюджетних джерел.

Державний бюджет України передбачає видатки на:

— фінансування загальнодержавних  централізованих програм підтримання  та підвищення життєвого рівня народу, заходів щодо соціального захисту  населення;

— фінансування, які здійснюються установами та організаціями заходів  у галузі освіти, культури, науки, охорони здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення, що мають загальнодержавне значення 

— фінансування виробничого і невиробничого  будівництва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт, що здійснюються відповідно до загальнодержавних програм;

— національну оборону;

— охорону навколишнього природного середовища;

— утримання правоохоронних і митних органів;

— утримання органів законодавчої, виконавчої, судової влади та прокуратури;

— здійснення зовнішньоекономічної і зовнішньополітичної діяльності;

— дотації, субвенції, що передаються  з Державного бюджету України  до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

— виплату всіх видів пенсій , видатків, спрямованих на захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, виплату допомог по безробіттю, витрати на професійне навчання незайнятого населення та заходи для створення додаткових робочих місць;

— утворення державних матеріальних і фінансових резервів;

— обслуговування внутрішнього та зовнішнього  державних боргів та їх повернення;

• інші заходи, що фінансуються з державного бюджету відповідно до законів України.

Діаграма1.

 

Структура видатків державного бюджету 

 

Видатки Державного бюджету України  на 2004 рік становлять 49,573,467,3 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України  – у сумі 39,788,314,9 тис. гривень та видатки спеціального фонду у  сумі – 9,785,152,4 тис. гривень.[1.-с.4]

У Державному бюджеті України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів  України у розмірі до двох відсотків  від обсягу видатків державного бюджету  для фінансування невідкладних витрат у народному господарстві, соціально-культурних та інших заходів, що не могли бути передбачені під час затвердження Державного бюджету України.

У Державному бюджеті  України понад передбачені видатки  утворюється оборотна касова готівка в розмірі до двох відсотків загального обсягу видатків бюджету. Оборотна касова готівка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, установлених під час затвердження Державного бюджету України.

 

Таблиця 2.

Видатки Державного бюджету  України в 2004 р.[ 6. – c. 21].

Назва	Фактичне  виконання  млн. грн.	% до лімітів	Зміна до попереднього року, %	Фактичні видатки у % до ВВП	Струк-тура видатків, %
Державне управління	992.62	-3.0	8.9	0.8	4.6
Національна оборона	1519.73	-3.7	7.8	1.2	7.0
Правоохоронна діяльність	1491.77	-4.9	6.6	1.2	6.9
Освіта	1205.99	-15.6	6.4	0.9	5.5
Охорона здоровя	357.54	-34.5	1.8	0.3	1.6
Соціальний захист та соціальне  забезпечення	2001.93	-8.8	21.9	7.1.6	9.2
Промисловість та Енергетика	1750.72	-15.3	9.3	1.4	8.0
Сільське господарство	318.49	-5.6	-12.6	0.3	1.5
Інші видатки	9078.13	6.3	26.9	7.1	41.7
Разом програми	18716.92	-2.9	17.2	14.7	86.0
Обслуговування державного Боргу	3.059.28	-11.9	26.9	2.4	14.0
Усього видатків	21776.19	-4.3	18.5	17.1	100.0

 

Структура видатків з Державного бюджету  України в 2004 році в основних напрямках спрямування коштів відображена в таблиці 3.

Таблиця 3.

Структура видатків з  Державного бюджету України в 2004 році [2. – c. 5 ].

	В млн. Грн.
Видатки, всього	49573,48
в т.ч.: загальний  фонд	39788,31
спеціальний фонд	9785,15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Бюджетний  дефіцит :

причини та шляхи подолання

 Бюджетний дефіцит — це  фінансове явище, яке необов'язково є надзвичайним. Нині у світі немає держави, яка б не стикалася з бюджетним дефіцитом.

Бюджетний дефіцит — це перевищення  видаткової частини бюджету над доходною. За умов ідеального становища в економіці дефіцит відсутній. Адже держава може оптимально зіставляти обсяг своїх видатків відповідно до фінансових можливостей без будь-якої шкоди для суспільства.

Однак насправді це буває рідко, особливо коли держави переживають кризу в економіці.

Причини виникнення бюджетного дефіциту обумовлюються:

— надзвичайними подіями (війни, епідемії, стихійні лиха тощо), що потребує використання великих обсягів коштів, а звичайних  резервів для цього не вистачає;

— необхідністю здійснення великих  державних вкладень у розвиток економіки  з метою її структурної перебудови, що у майбутньому зможе забезпечити  приріст валового внутрішнього продукту і національного доходу, зміцнити економічну могутність держави та підвищити матеріальний і культурний рівень життя населення. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві;

— кризовими явищами в економіці, її розвалом;

 — неефективністю фінансово-кредитних  зв'язків; 

— нездатністю влади тримати  під контролем фінансову ситуацію у державі;

— недосконалістю фінансового законодавства. Звісно, що за умов, коли економіка розвивається динамічно і стабільно, бюджетний дефіцит у кількісно допустимих межах не є загрозливим. Правда, при цьому кількість не повинна переходити в негативну якість тобто сума отриманих державою в борг фінансових ресурсів не повинна перекладатись на економіку держави, на платників податків, супроводжуватись скороченням соціальних програм.

В Україні у 80-90 роках спостерігалось різке збільшення бюджетного дефіциту, що було обумовлено зокрема:

— різким зменшенням ефективності виробництва, що супроводжувалось скороченням обсягів валового внутрішнього продукту і національного доходу;

— розривом і малоефективністю економічних  зв'язків, насамперед зовнішньоекономічних;

— значним зростанням і нераціональною структурою бюджетних видатків;

— неефективним функціонуванням бюджетного механізму, що не дозволило державі використовувати його в якості стимулу у розвитку економіки та соціальної сфери;

— недосконалістю і частою зміною фінансового законодавства, що сприяло невпевненості виробників у доцільності розширення виробництва і відтоку капіталу з України.

Ці та інші причини сприяли дестабілізації економіки, зниженню доходів бюджету, значному збільшенню бюджетного дефіциту, що в свою чергу призвело до нарощування інфляційних процесів, зростання цін на товари та послуги, зниження матеріального добробуту населення тощо.

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету України на 2004 рік становить 4,182,957,8 тис.гривень, у тому числі  граничний розмір дефіциту загального фонду – у сумі 2,907,803,4 тис. гривень  та граничний розмір дефіциту спеціального фонду – у сумі 1,275,154,4 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до Закону “ Про Державний бюджет України на 2004 рік”.

Негативні наслідки великого бюджетного дефіциту потребують здійснення системи заходів для його подолання, провадження активної фінансової політики, використання загальноприйнятих методів боротьби з дефіцитом. Прагнення до рівноваги бюджетних доходів і видатків завдяки збалансованості державного бюджету є на сьогодні одним із головних завдань.

За наявності бюджетного дефіциту держава зобов'язана обрати найоптимальніші джерела його покриття. У світі використовуються два методи покриття дефіциту бюджету — беземісійний та емісійний. Найефективніший беземісійний метод, за допомогою якого можна позбутися дефіциту без додаткового випуску грошей в обіг.

Беземісійний метод покриття дефіциту бюджету полягає у залученні  до цього процесу зовнішніх і  внутрішніх джерел.

Зовнішніми джерелами можуть бути кредити міжнародних фінансових об'єднань та іноземних держав, а  також безоплатна та безповоротна фінансова допомога для здійснення цільових програм міжнародного значення.

Внутрішніми джерелами є кредит Національного банку України, доходи від операцій з цінними паперами та інші доходи.

Наявність зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел зумовлює виникнення внутрішнього і зовнішнього боргу держави. З боку держави повинен здійснюватись контроль та управління державним боргом.