Доходи і видатки державного бюджету

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Доходи і видатки 

державного бюджету” 
ПЛАН

 

ВСТУП

1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА  СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО  БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

2. СКЛАД, СТРУКТУРА  ТА ДИНАМІКА ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО  БЮДЖЕТУ

3. ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО  БЮДЖЕТУ, АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ

4. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ:  ПРИЧИНИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

5. СТРУКТУРА  ВЛАСНИХ ДОХОДІВМІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

6. СТРУКТУРА ВИДАТКІВ  МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Тема даної курсової роботи: “Доходи  і витрати державного бюджету” є актуальною для вивчення, оскільки економічне оновлення об'єктивно потребує зміцнення державних фінансів як основного важеля ефективного розвитку господарства країни, що прагне до соціальне орієнтованих засад, тобто держава має здійснити ефективний розподіл доходів та видатків між своїми рівнями — центральним та місцевим. Розподіл доходів між бюджетами різного рівня згідно з поставленими перед ними завданнями та обумовленими цими завданнями видатками об'єктивно вимагає диференціації пріоритетів в направленні фінансових ресурсів. Оскільки в перехідний період функції держави зростають, то похідним є обов'язкове забезпечення фінансовими ресурсами тих потреб, які не можуть бути вирішені через ринковий механізм. а також особисто кожною людиною.

Таким чином, головною ланкою фінансової системи є державні фінанси, які  включають бюджети всіх рівнів і  окремі види централізованих фондів фінансових ресурсів. Пошук оптимального співвідношення бюджетів різних рівнів має грунтуватися на визначенні оптимального співвідношення процесів централізації та децентралізації державного управління, на відповідному розподілі повноважень і функцій органів державного управління і місцевого самоврядування. Саме розмежування їх функцій повинно стати основою для визначення видатків, а отже і доходів різних рівнів влади. При цьому розподіл повноважень між ними, а також система їх видатків повинні бути закріплені законодавчо.

Ніхто й ніщо так болісно не відчуває кардинальних змін в економіці, як фінансова система держави. Саме вона забезпечує успіх чи невдачу всієї реорганізації господарства, зумовлює піднесення чи падіння політичного іміджу незалежної держави. Аналіз свідчить, а практика підтверджує, що та структура фінансів, яка безсистемне склалася після проголошення незалежності України, не відповідає нагальним вимогам сучасного реформування економіки.

Ринкова економіка при  розмаїтті її моделей, відомих світовій практиці, характеризується соціально-орієнтованим господарством, яке доповнюється державним  регулюванням. Значну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і в механізмі їх регулювання з боку держави відіграє державний бюджет. Він — невід'ємна частина ринкових стосунків і одночасно важливий інструмент реалізації державної політики. Виходячи з цього, важливо добре знати природу державного бюджету, особливості його формування і функціонування, способи використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

Змістовну організацію бюджетних  відносин, які б відповідали сучасним вимогам потрібно знати ще й тому, що Україна переживає глибоку економічну і фінансову кризу. Прерогативним за цих умов є правильні відповіді на запитання як стабілізувати економіку, забезпечити ефективність господарювання, які методи нормалізують фінансовий стан країни, як збільшити дохідну частину державного бюджету, зменшити бюджетний дефіцит. Дані  економічні  категорії є об’єктом  розгляду  даної  курсової  роботи.

 

 

 

 

 

 

1.Соціально-економічна сутність  та значення Державного бюджету  України

Ринкова економіка за усього розмаїття її моделей характеризується соціально-орієнтованим господарством, яке доповнюється державним регулюванням. Значну роль як у самій  структурі ринкових відносин, так і у механізмі їхнього регулювання з боку держави відіграє державний бюджет. Він — невід'ємна частка ринкових відносин і водночас є важливим інструментом реалізації державної політики. Тому важливо усвідомити природу державного бюджету, особливості його формування та функціонування, способи використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною  категорією і відображає грошові  відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами — з іншого, з приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя і задоволення інших суспільних потреб  [6.-c.26].

 Завдяки бюджету відповідно до Конституції України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Централізація коштів має важливе  економічне і політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються  до державного бюджету, є втіленням у життя державних заходів. Це надає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну і фінансову політику на території України.

У розвинених країнах державний бюджет не лише забезпечує акумулювання коштів, необхідних для фінансування держави, використовується не лише для часткового перерозподілу доходів із метою підтримання сприятливого соціального становища у державі, а й для впливу на економічні, соціальні,  національні, регіональні процеси у суспільстві і провадження вищими органами влади відповідної національної стратегії розвитку, спрямованої на зміцнення державної безпеки.

За умов переходу економіки України  до ринкових відносин державний бюджет відіграє важливу роль, але при цьому змінюються методи його впливу на суспільне виробництво та сферу соціальних відносин. Тому бюджет використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки та культури на всій території. Нині завдяки державному бюджетові України між галузями та регіонами, а також серед окремих верств населення, перерозподіляється майже 50% від усього обсягу валового внутрішнього продукту.

Останніми роками спостерігається тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, які перерозподіляються через бюджетну систему. Але за умов перехідної економіки провідна роль бюджету як в перерозподілі фінансових ресурсів зокрема, так і національного багатства в цілому, є об'єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет якраз є інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягнути іншими методами, у тому числі й ринковими.

Згідно зі світовим досвідом, роль держави у розподільчих процесах з розвитком ринкових відносин має зростати, і бюджет у цьому разі є найдосконалішим засобом для здійснення державою вказаної функції. У більшості розвинених країн світу завдяки бюджетові перерозподіляється від ЗО до 50% від усього обсягу валового внутрішнього продукту. Тому треба вирізнити виважені форми й методи цього перерозподілу, що для України є одним із найважливіших завдань.

За умов переходу до ринкових відносин кошти державного бюджету України  повинні скеровуватись насамперед на фінансування структурної перебудови економіки, комплексних цільових і науково-технічних програм, соціальний розвиток і соціальний захист населення.

Враховуючи теоретичні засади бюджету, а також його практичне призначення, бюджет України, як і бюджети розвинених країн, слід вважати економічною категорією, централізованим фондом грошових коштів України, центральною

ланкою фінансової системи, основним фінансовим планом держави.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід відзначити, що він є складовою грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту і національного доходу України.

Зміст бюджетних відносин характеризується такими напрямками грошових відносин:

— між державою та підприємствами, організаціями та установами державної форми власності;

— держави з підприємствами й  організаціями змішаної форми власності (акціонерні товариства, спільні підприємства тощо);

— між державою та підприємствами, організаціями й установами, що знаходяться у приватній власності;

— держави з громадськими організаціями;

— між державою та населенням;

— між Україною та  іншими державами  і міждержавними організаціями.

Враховуючи наявність різних ланок  фінансової системи, яким відведена  специфічна роль у розподільчому процесі, бюджету повинно належати центральне місце. Це обумовлено тим, що через бюджет здійснюється розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту у всій його повноті, тобто між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення. Іншої ланки, яка б могла забезпечити у такому обсязі розподільчі та перерозподільчі процеси, у державі немає.

Досліджуючи бюджет у системі планів, слід відзначити, що він посідає  центральне місце. Це зумовлюється тим, що бюджет, будучи центральною ланкою фінансової системи, повинен забезпечувати усі розподільчі та перерозподільчі процеси в Україні. Тобто бюджет як основний фінансовий план повинен забезпечувати мобілізацію грошових коштів держави, здійснювати їхній розподіл за основними напрямками на відповідні цілі згідно з соціально-економічною політикою держави.

Економічна  сутність  Державного   бюджету  ,  як  економічної  категорії  ,  не  буде  повною  ,  якщо  не  розглянути  функції ,  які він виконує.  Економічна  думка останніх  років схильна до  того  ,що  державний бюджет  виконує дві функції - розподільчу і контрольну.

Розподільча  функція  бюджету  визначається  процесом  перерозподілу  фінансових  ресурсів  між різними підрозділами  суспільного виробництва. Ні  одна  із  інших ланок фінансів  не  здійснює  такого  масштабного   перерозподілу коштів,  як  бюджет. Сфера дії розподільчої  функції визначається  тим ,  що  у стосунках з бюджетом  беруть участь майже всі учасники виробництва. Отже, розподільча функція Державного бюджету України характеризується багатократністю розподілу, вона проявляється у всіх сферах суспільних відносин і використовується державою для регулювання економічного і соціального розвитку.

Контрольна  функція  означає,  що бюджет  об’єктивно відображає  економічні  процеси, які  відбуваються  в  державі. Бюджет  може  дати  інформацію  про  те, як  надходять  в розпорядження  держави  фінансові  ресурси  від  різних  суб’єктів  господарювання, що відповідає  розмір  централізованих  ресурсів  держави  його  потребам. Основу  контрольної  функції  фінансів  складає  рух  бюджетних  коштів, які  відображаються  у  відповідних  показниках  бюджетних  поступлень і  видаткових  призначень.

Особливістю контрольної функції  бюджету є високий рівень централізації  фінансових ресурсів у руках держави, а централізація завжди означає  підзвітність і створює передумови для організації державного фінансового  контролю зверху до низу.                    

Необхідність існування бюджету  обумовлена наступними факторами:

• За допомогою бюджету держава виконує свої функції;
• Здійснює утримання невиробничої сфери;
• Перерозподіляє кошти між окремими територіями і галузями;
• Здійснює соціальний захист населення;
• Вирішує національні проблеми;
• Має вплив на розвиток НТП через фінансування наукових установ;
• Вирішує питання охорони навколишнього середовища тощо.

 

Таблиця 1.

Структура доходів Державного бюджету у 2004  році [2.–c.5].

	в млн.грн
Доходи, всього	45390,51
У т.ч. загальний  фонд ДБУ	36880,51
спеціальний фонд ДБУ	8509,9

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Склад, структура  і динаміка доходів  

державного бюджету

Доходи  бюджету — це частина централізованих  ресурсів держави, які потрібні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування фондів грошових коштів і надходять у розпорядження органів державної влади та управління[ 6. – с.11].

Перехід України  до ринкових умов господарювання вимагає використання економічних методів керівництва суспільним виробництвом, а ефективність форм мобілізації частки доходу підприємств до бюджету обумовила докорінну зміну системи доходних надходжень — вона стала будуватись на основі податкових надходжень. Взаємовідносини між юридичними та фізичними особами були переведені на правові засади, які регулюються законом. 3 організаційно-правового боку податок — це обов'язковий платіж, який надходить до бюджету у визначених законом обсягах і у встановлені терміни.

В Україні, згідно із законодавством, склалась відповідна система доходів державного і місцевих бюджетів, класифікація яких здійснюється за такими ознаками [ 6. – с.11 ]: