Державний бюджет і бюджетна політика

У Російській Федерації доходи бюджетів утворюються за рахунок податкових і неподаткових видів доходів, а також за рахунок безвідплатних перерахувань. Прибуткова частина бюджету має в основному податковий характер (податки складають близько 84% бюджетного фонду держави) (Додаток Д). Провідне місце серед податкових доходів федерального бюджету займає податок на додану вартість. Він перевищує 60% податкових доходів федерального бюджету на 2007-2008 роки. Серед неподаткових доходів в 2007-2008 роках половина доводиться на доходи від зовнішньоекономічної діяльності.

У США джерелами федеральних доходів є податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток корпорацій, податки соціального страхування, акцизи, податки на майно і на дарування, митні збори (Додаток Е). Податок на доходи фізичних осіб дає майже половину всіх доходів і складає майже 10% ВНП. Податки на соціальне страхування - це друге найважливіше джерело вступів, що становить приблизно третину загальних вступів і ледве менше 7% ВНП. Вклад податку на прибуток корпорацій - 10 % сукупних доходів (від 1.5 до 2 % ВНП). Вступи від останніх податків і інших джерел, що включають прибуток Федеральної Резервної Системи, доповнюють баланс і складають приблизно 1.5% ВНП.

У функції федеральних бюджетів США і РФ входять фінансування національної оборони, зовнішньоекономічної діяльності, фундаментальних наукових досліджень, державних управлінських витрат. Вони фінансуються за рахунок бюджетних надходжень. Але на відміну від РФ, у США "другорядні" функції (перш за все, фінансування соціально-економічної інфраструктури) входять переважно в компетенцію штатних і місцевих фінансів.

У США федеральні видатки можуть бути розділені на три категорії, відповідно до підходу до них в бюджетному процесі:

дискреційні видатки - на оборону, транспорт, національні парки, міжнародну допомогу - складають приблизно третину бюджету. Свої плани Бюджетне управління будує з врахуванням ухваленого в 1985 році Закону про збалансований бюджет і контроль дефіциту, який свідчить, що поточні витрати повинні передбачатися відповідно до рівня інфляції в майбутньому.

компенсуючі вступи - різні збори, які враховуються як негативні бюджетні повноваження і витрати. Компенсуючі вступи відрізняються від доходів тим, що доходи збираються як прояв верховенства влади уряду, тоді як компенсуючі вступи поступають з інших рахунків уряду або виплачуються суспільством в діловому звороті.

Чистий відсоток - включає відсоток, що виплачується по коштовних паперах Казначейства і інші відсотки.

Структура державних витрат міняється з часом. Сьогодні, уряд США витрачає більше по дискреційних і обов'язкових напрямах. Дискреційні витрати складають більше 6% ВВП. Сукупні витрати федерального бюджету в 2007 році склали 1898,2 трильйонів доларів (Додаток Є).

Структура видатків федерального бюджету РФ майже та сама, як і у США (Додаток Ж). На відміну від США серед витрат пріоритетного характеру федерального бюджету РФ слід виділити наступні:

соціальні витрати, доля яких зростає в загальному об'ємі бюджету; у структурі соціальних витрат також виділяються пріоритети: витрати на виплату пенсій, культуру та мистецтво;

військові витрати. Серед військових витрат пріоритетні витрати на оборонні науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки, розробки новітніх зразків зброї.

Згідно з прогнозами на 2010-2012 роки видаткова частина федеральних бюджетів РФ і США буде постійно збільшуватися, таким чином буде збільшуватись бюджетний дефіцит.

У різних країнах засоби фінансування бюджетного дефіциту однакові. Федеральний уряд США фінансує дефіцит головним чином за рахунок публічних запозичень. Виплати боргу залежать від витратних програм уряду і змін в податковому законодавстві, від політики управління державним боргом. В разі значного дефіциту, можна з упевненістю передбачати виплати за внутрішнім боргом, або ж фінансування дефіциту за рахунок нових запозичень. За останніх 15 років сумарний дефіцит США склав 2 600 мільярди доларів, а публічний борг зріс на 1 579 мільярдів доларів.

Як і федеральний уряд США для покриття дефіциту бюджету РФ використовуються державні запозичення - позики, що залучаються від фізичних і юридичних осіб, іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, по яких виникають боргові зобов'язання РФ як позичальника або гаранта погашення позик іншими позичальниками, виражені в іноземній або російській валюті. У будь-якому разі зовнішні або внутрішні запозичення сприяють зниженню рівня життя населення, розвитку інфляції та збільшенню державного боргу країни, і як наслідок, - зниженню її рейтингу.

Таким чином, не зважаючи на подібні державні устрої, бюджетна політика РФ та США має різні пріоритетні видатки у бюджеті, різні податкові системи, що обумовлюється різною політичною та економічною спрямованістю.

2.2 Порівняльний аналіз  бюджетних систем Німеччини та  Великобританії

 

Великобританія та Німеччина - країни-члени ЄС, які, не зважаючи на різні державні устрої, посідають одні з самих високих місць у рейтингу країн за рівнем життя населення. Доцільно розглянути відмінні та схожі тенденції розвитку їх бюджетних систем.

Великобританія є унітарною державою з дворівневою бюджетною системою. Система фінансових взаємин між центральними і місцевими органами влади залишалася в цій країні незмінною з вікторіанських часів до кінця 1980-х років, хоча реформи, проведені протягом останніх 15 років, значно понизили роль місцевих бюджетів в економіці Великобританії. Так, після Другої Світової війни за органами місцевої самоврядності були закріплені повноваження по фінансуванню соціальних послуг, транспорту, освіти, житлово-комунального господарства. Згодом, після позбавлення місцевих органів влади права на будівництво і придбання житла, виведення з-під їх контролю деяких типів освітніх установ, приватизацію місцевого транспорту і комунальних мереж, витратні зобов'язання місцевих властей істотно скоротилися. В даний час з місцевих бюджетів фінансується всього 36% всіх державних витрат Великобританії.

Бюджетна система ФРН включає:

бюджет федерації;

спеціальні урядові фонди;

бюджети земель;

більше 10000 общин.

Для німецької бюджетної системи характерна триступінчата система міжбюджетного вирівнювання. По-перше, здійснюється прибуткове вирівнювання через вступи ПДВ до бюджетів суб'єктів федерації: 25% від долі бюджетів земель в загальних вступах ПДВ розподіляється між всіма землями. Другий вигляд міжбюджетного вирівнювання полягає в перерозподілі бюджетних ресурсів між бюджетами земель без втручання з боку федерального уряду. Третім виглядом фінансової підтримки регіонів у ФРН є прямі федеральні гранти деяким територіям. Бюджетна система, що склалася у ФРН, передбачає, що усередині кожного суб'єкта федерації існує власна методика перерозподілу ресурсів між бюджетами муніципальних утворень. Зазвичай при складанні таких методик органи влади земель виходять в першу чергу з витратних потреб муніципалітетів, зважаючи на структуру регіональної економіки.

Формування доходів держбюджету - це потужний регулюючий процес, він визначає такий важливий для економіки показник як "квота держави" (його доля у ВНП). Формування доходів визначать цілу систему фінансових каналів, по яких в казну стікаються засоби від фізичних і юридичних осіб. Тут особливу роль грає податкова політика як найважливіша підсистема бюджетної політики.

Розглянемо доходи федерального бюджету ФРН. Податкові надходження становлять 4 / 5 усіх доходів бюджету ФРН, 2 / 3 з них формуються за рахунок прямих податків (податку на зарплату, корпораціонного, промислового). Однак їхня частка в бюджетах різних рівнів різна. В 2008 році їх обсяг в абсолютному вираженні склав 239,2 млрд. євро. У порівнянні з 2006 роком податкові доходи збільшилися на 9,2 млрд. євро, а до 2010р. планується їх збільшення ще на 8,9 млрд. євро. Загалом з 2006 і до 2010 податкові надходження мають чітку тенденцію до збільшення. Серед основних податків, які передбачені бюджетним кодексом ФРГ розрізняють:

. Податок на додану  вартість обкладається вся система  приватного та громадського споживання.

. Прибутковий податок. Частка  прибуткового податку перевищує 1 / 3 загальної суми податкових  надходжень. Прибутковий податок  стягується з фізичних осіб. Його  різновидами є податок на заробітну  плату і податок на доходи  з капіталу.

. Податок на прибуток. В даний час з початком функціонування єдиного європейського внутрішнього ринку у всіх країнах - членах Європейського Союзу вводиться однакова ставка: мінімальна - у розмірі 30%, максимальна - 40%. Частка податку на прибуток знижується в структурі податкових доходів, хоча і незначно з 8,69 в 2006 р. до 7,96% у 2010р.

. Податок на сиру нафту. У 2008 р. його питома вага склала 19,93%. Його питома вага з 2006 до 2008 р. скоротився з 21,03 до 19,93, до 2010 прогнозується  скорочення до 18,8%. В абсолютному  вираженні сума податку коливається незначно.

. Інші федеральні податки. Їх питома вага з 2006 р. по 2008р. знижується  з 10,56 до 10,42%, але до 2010 планується  збільшення його частки до 10,64%.

. Частка промислового  податку невелика - менше 1%, але оскільки  більша його частина перерозподіляється до бюджетів громад, то він відіграє важливу роль.

. Податок на тютюн в  абсолютному і відносному вираженні  в динаміці зменшується.

Крім податкових надходжень доходи центрального бюджету складаються з прибутку від економічної діяльності державних підприємств і рентних платежів. У цю статтю доходів регулярно включаються багатомільярдні прибуток центрального банку ФРН. Дещо менше значення мають надходження процентних виплат за надані міждержавні кредити, доходи від участі в капіталі, а також кошти від реалізації цих участей.

Розглянемо систему доходів Великобританії.

В цілому податкова система Великобританії повторює податкову систему Німеччини.

Як ми бачимо, сукупний дохід Великобританії досить значний і складає 572,2 млрд. євро у 2008 році. Це майже більше на 10% у порівнянні з 2006 роком. Основна тенденція, яку можна прослідити в доходах Великобританії - це подальше збільшення частки податкових надходжень у доходах країни. Питому вагу в надходженнях до доходу країни займають ПДВ (15%), податок на корпоративну діяльність (9%) та національні страхові внески (18%).

Одним із знарядь впливу держави на процес суспільного відтворення виступають державні видатки. За рахунок бюджету в першу чергу забезпечується фінансування традиційних сфер діяльності федерації. Розглянемо видатки Німеччини та Великобританії.

Питома вага витрат центрального уряду у ВНП залишається порівняно стабільним у ФРН: від 13% в підвищувальних фазах до 15% в роки криз. Найбільша питома вага належить витратам на соціальне забезпечення (45,9%). До 2010 планується збільшення на 2,4 млрд. євро. До цього розділу відносяться такі витрати: послуги пенсійного страхування, ринок робочої сили, послуги для сімей, дотації на оренду житла, премії за будівництво житла, послуги жертвам війни, відшкодування збитків, сільськогосподарська соціальна політика та інше. Серед соціальних видатків найбільша питома вага належить послуг пенсійного страхування (31,1%), ринку робочої сили (8%).

Як ми бачимо, структура видатків Великобританії суттєво відрізняється від структури видатків Німеччини. Наприклад, у Великобританії існують видатки на національну лотерею, побутові послуги, а видатки на соціальне забезпечення складають трохи більше третини усіх видатків. Значні видатки у порівнянні з іншими відводяться на обслуговування внутрішнього та зовнішнього боргів.

Таким чином, можна сказати, що між бюджетними системами Великобританії та Німеччини існують істотні відмінності цих країн. Країни дуже відрізняються один від одного за шляхами поліпшення життя населення. Це ще раз говорить нам про те, що кожна країна має свої особливості у бюджетній системі, які більш підходять до її державного устрою.

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

Державний бюджет України має досить тривалу історію становлення і розвитку. Вона бере свій початок у XVI ст., коли запорозьке козацтво набуло самостійної державності, до 1995р., коли Верховна Рада України прийняла редакцію Закону Про бюджетну систему України, де наведено визначення бюджетної системи України, її складових частин, детально регламентовано бюджетний процес, здійснено розмежування доходів і витрат між ланками бюджетної системи України. Згідно ст.2 п.5 Бюджетного кодексу - бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетна система складається з державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

На цей час бюджетна система України потребує значних реформ. В даній курсовій роботі розглянуті наступні проблеми:

. Визначення бюджетних відносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за вирішення економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно-територіальних утворень.

Щодо вирішення цієї проблеми існують різні підходи:

• зберегти бюджетну систему і бюджетний устрій до виходу з економічної кризи, щоб мобілізувати використання фінансів у державі з метою подолання кризових явищ за рахунок розвитку приорітетних напрямків виробництва;
• надати право місцевим органам влади і управління розпоряджатися коштами, що надходять від комунальної власності підприємств через податки, регулюючи бюджети за рахунок загальнодержавних податків та доходів;
• надати самостійність місцевим бюджетам, консолідувавши у бюджеті України всі бюджети, що становлять бюджетну систему.
• 2.Проблема надходження коштів до бюджету. Звичайно, одним із важелів досягнення цього має бути ефективна податкова система. За даними Міністерства фінансів України «до загального фонду державного бюджету у 2008 році надійшло 185853,0 млн. грн., що на 47,4% (59751,9 млн. грн.) більше ніж у 2007 році. Незважаючи на невиконання у листопаді-грудні 2008 року планових показників надходжень до загального фонду державного бюджету, в цілому за 2008 рік рівень виконання дохідної частини становив 102,8% (перевиконання становить 5069,8 млн. гривень).
• Перевиконання плану загального фонду державного бюджету за 2008 рік було забезпечено перевиконанням планових показників з податку на прибуток підприємств (на 13,1%, або на 5334,3 млн. грн.), надходжень від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України (на 72,4%, або на 3500,0 млн. грн.), ввізного мита (на 10,5%, або на 758,1 млн. грн.), плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (на 24,3%, або на 133,7 млн. грн.), надходжень коштів від продажу землі (на 57,6%, або на 101,4 млн. грн.), надходжень доходів від операцій з кредитування та надання гарантій у сумі 363,7 млн. грн., що більш як у чотири рази перевищило річний плановий показник». Це показує, що податкова система не забезпечує належне виконання таких податкових надходжень, як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств та інші.
• 3.Можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальний захист населення залежить від стану надходжень до бюджету (Додаток Н). Відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин та механізму відповідальності за порушення бюджетного законодавства викликає цілий ряд негативних соціально-економічних наслідків.
• Серед найнегативніших вплив мають:
• постійне недовнесення протягом останніх років належних державному бюджету платежів і у зв¢язку з цим недофінансування або затримка у фінансуванні окремих видів видатків;
• послаблення контролю за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів;
• неповне відображення в бюджеті доходів, які одержують бюджети бюджети установи, органи виконавчої влади від використання власності й здійснення позабюджетної діяльності, що створює систему неконтрольованості у використанні державних коштів і майна.