Аналіз джерел формування ресурсів комерційного банку та оптимізація їх структури

• норматив максимального  розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – 12,09% (нормативне значення – не більш ніж 25%);

• норматив великих кредитних  ризиків (Н ) – 23,04% (максимальне значення – не більш ніж 800%);

• норматив максимального  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н ) – 0,16% (максимальне значення – не більш  ніж 5%);

• норматив максимального  сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н ) – 2,93% (максимальне значення –  не більш ніж 30%).

Нерозподілений прибуток — це частина чистого прибутку, яка не розподіляється, а утримується  банком, як правило, з метою реінвестування в його діяльність. Зазначений прибуток є джерелом власного капіталу внутрішнього походження. Він створюється як залишок  чистого прибутку після нарахування  дивідендів, відрахувань у загальні резерви, резервний капітал та в  інші фонди (резерви), створені відповідно до рішень загальних зборів учасників (засновників, учасників) банку або згідно з чинним законодавством. У фінансовому обліку нерозподілений прибуток включає результат минулих років, результат минулого року, що очікує затвердження зборами акціонерів (засновників) та результат поточного року. Чим більші значення нерозподіленого прибутку, тим краще.

Для характеристики нерозподіленого прибутку банку розглянемо таблицю 3.2, яка складена згідно балансу банку за 2010 - 2012 рр.

 

Таблиця 3.2 – Власний капітал АТ «Райффайзен Банк Аваль» згідно балансу за 2010 - 2012 рр.

 

 

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ	2012 р.	2011 р.	2010 р.
Статутний капітал	3 002 574	3 002 366	3 002 775
Емісійні різниці	3 032 707	3 032 086	3 033 306
Незареєстровані внески до статутного капіталу	0	0	0
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	(840 113)	(1 027 403)	(975 540)
Резервні та інші фонди банку	278 625	277 093	277 048
Резерви переоцінки	872 235	1 187 719	908 006
Усього власного капіталу	6 346 028	6 471 861	6 441 276

 

На рисунку 3.5 наочно видна динаміка зміни обсягу власного капіталу і нерозподіленого прибутку банку на протязі 2010-2012 рр.

 

Рисунок 3.5 - Динаміка зміни нерозподіленого прибутку у власному капіталі Райффайзен Банк Аваль

 

Депозитні операції є основним видом операцій з формування ресурсної бази банку, які спрямовані на залучення коштів населення та юридичних осіб на депозити на визначених договором умовах, на певний строк, під проценти. Обсяг депозитів з 2004 р. по 2011 р. можна розглянути на рисунку 3.6.

 

Рисунок 3.6 – Динаміка зміни депозитних операцій банку

 

Сукупне зростання обсягів  депозитів становило 17,6%, сповільнившись із 26,3% у 2010 році. На відміну від 2010 року, обсяги депозитів юридичних осіб зростали швидше, ніж обсяги депозитів фізичних осіб. Темпи зростання корпоративних депозитів збільшилися з 22% у 2010 році до 26,3% у 2011-ому; водночас, темпи зростання обсягів депозитів фізичних осіб зменшилися більш ніж удвічі (з 28,5% до 13%). На нашу думку, це можна пояснити, насамперед, інтенсивним відновленням рівня доходів компаній у минулому році. А високі темпи зростання обсягу депозитів фізичних осіб у 2010 році частково можна пояснити поверненням депозитів (завдяки привабливим відсотковим ставкам), які було вилучено із системи протягом 2008-2009 років. Отже, уповільнення зростання депозитів фізичних осіб у 2011 році виглядає досить природно. Валютний склад депозитів населення у минулому році не змінився – до серпня гривневі депозити зростали швидше завдяки набагато привабливішим відсотковим ставкам, тоді як наприкінці року валютні депозити стали популярнішими через відновлення девальваційних очікувань.

Значну увагу в системі  продажів було приділено зростанню  пасивів корпоративного бізнесу. На сьогодні саме забезпеченість банків власною сталою ресурсною базою  є запорукою успішного бізнесу (рис. 3.7).

 

Рисунок 3.7 – Динаміка зміни  пасивів корпоративного бізнесу

Збільшення пасивів на 22,9% підтверджує позитивну тенденцію, яка прослідковується ще з 2007 року, – за цей період пасиви бізнесу зросли майже в чотири рази. Корпоративні клієнти все більше довіряють свій оборотний капітал та тимчасово вільні грошові кошти Райффайзен Банку Аваль, що свідчить про високу довіру та гарну репутацію банку серед представників бізнесу. У 2011 році було залучено на обслуговування 1 907 нових корпоративних клієнтів, що складає 11,5% від загальної клієнтської бази бізнесу. Райффайзен Банк Аваль як основного фінансового партнера обирають і великі транснаціональні корпорації. Так, за результатами року новими клієнтами банку стали 227 компаній, що належать до великого міжнародного бізнесу.

Структура кредитного портфеля банку у 2011р. не зазнала суттєвих змін. Як і раніше, портфель кредитів корпоративним клієнтам залишався добре диверсифікованим і за галузями економіки, і за сегментами клієнтів. Окрему увагу було приділено обслуговуванню підприємств агропромислового комплексу. Для Райффайзен Банку Аваль це стратегічно важливий сегмент, у якому банк продовжує займати лідируючі позиції. Так, кожен п’ятий кредит корпоративного бізнесу надано представникам агропромислового комплексу.

Основним джерелом формування ресурсної бази АТ "Райффайзен Банк Аваль" є кошти, залучені від банків, клієнтів та фінансових установ, які  на 2012 р. склали 37 468 млн. грн., в тому числі кошти клієнтів – 27 624 млн.грн. Структура ресурсної бази на кінець 2012 р. має такий розподіл:

       - кошти,  отримані від банків становлять - 26,3%,

       - кошти  клієнтів становлять - 73,5%,

       - кошти,  що отримані від міжнародних  та інших фінансових організацій  - 0,2%.

  Протягом 2012 року відбулись  зміни у вартості ресурсів, отриманих  від клієнтів Банку. На фоні  підвищення клієнтських ставок  на банківському ринку в Банку  зросла вартість коштів, отриманих  від юридичних осіб (в середньому  на 0,9 п.п в річному вимірі) та  фізичних осіб (в середньому на 0,7 п.п в річному вимірі).

Інформація про зміни, що відбулися в джерелах надходження  сировини, а також, змінилися основні  постачальники дочірніх підприємств Банку.

Райффайзен Банк Аваль  має статус банку з іноземним  капіталом.

Істотним учасником банку  є Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ із часткою в статутному капіталі 96,37%.

Крім того, акціонерами  банку є потужні іноземні фінансові  установи:

— Стейт Стріт Банк енд  Траст Компані (0,8%) – Сполучені  Штати Америки;

— Іст Кепітал Ессет  Менеджмент Акціеболаг (0,41%) – Швеція;

— УніКредит Банк Австрія  АГ (0,09%) – Австрія;

— УніКредит Банк АГ Німеччина (0,03%) – Німеччина та інші.

Загальна частка іноземного капіталу в статутному капіталі банку  станом на 1 січня 2012 р. становить 99,17%.

Резервування – один із напрямів мінімізації кредитних  ризиків. Чим вищій ступінь ризику бере на себе банк, тим вищим повинен  бути прибуток, на який він може розраховувати. Тому основна задача комерційного банку  полягає в досягненні оптимального поєднання ризиковості та прибутковості  банківських операцій. Ключове завдання кожного банку пов’язано з  управлінням ризиками з метою  їх мінімізації, один із шляхів якої полягає у створенні резервів.

Управління та контроль кредитного ризику здійснюється шляхом встановлення лімітів на суму ризику, яку банк готовий взяти на себе стосовно окремих контрагентів і  географічної та галузевої концентрації, а також шляхом контролю ризиків, пов’язаних із такими лімітами. Процедуру  перевірки кредитної якості в  Райффайзен Банку Аваль було розроблено з метою забезпечення завчасного виявлення можливих змін у кредитоспроможності  контрагентів, включаючи періодичний  перегляд розміру забезпечення. Відповідно до своєї політики банк присвоює рейтинги в рамках кредитного портфеля. Всі  внутрішні категорії ризику визначаються відповідно до методики присвоєння рейтингів банку. Рейтинги за розмірами ризику регулярно переглядаються та оновлюються.

Підсумовуючи наведений  аналіз доходимо висновку, що банк «Райффайзен  Банк Аваль» має досить високий рівень ділової активності у сфері залучення ресурсів. Тож збільшення капіталу є цілком доречним і дозволить банку покривати нарощеним капіталом ризики, викликані розширенням залучених коштів. АТ «Райффайзен Банк Аваль» має стабільний та високий рівень фінансової стійкості банку за аналізований період.

 

 

4. Напрями оптимізації структури  ресурсного потенціалу банку.

Аналіз фінансової звітності  дозволив зробити висновок про непоганий  фінансовий стан ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", адже бачимо, що більшість  із отриманих показників знаходяться  в межах оптимальних значень, а решта - хоча і відхиляється від  оптимальних, мають тенденцію до покращення. Структуру балансу можна  назвати раціональною, хоча і мають  місце деякі диспропорції, особливо в частині ресурсів.

Найбільш значними ознаками негативного характеру є низька диверсифікація активів, в яких 81,6% займає кредитний портфель. Проте  така тенденція характерна для всієї  банківської системи. Проте проблемою, характерною для ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", а також для інших  банків з іноземним капіталом, є  високий рівень валютизації кредитного портфеля, що в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" складає 85%, що після девальвації  національної грошової одиниці є  серйозною проблемою, як для банку, так і для позичальників цих  кредитів.

Через низьку диверсифікацію у банку практично відсутній  портфель цінних паперів, проте на нашу думку, на сьогоднішній день, при падаючому  фондовому ринку інвестувати  в цінні папери недоцільно.

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" має низький рівень ліквідності, проте спостерігається позитивна  її динаміка.

Для регулювання своєї  ліквідності банк в значних обсягах  залучає міжбанківські кредити, що, зважаючи на нестабільність і ціну даного ресурсу, є не дуже позитивним.

Темпи зростання вкладень в основні засоби перевищують  темпи зростання валюти балансу (156,% і 146,8% відповідно), проте частка основних засобів в активах незначна, тому це можна розглядати як позитивну  зміну.

Дебіторська заборгованість має тенденції до зростання і  ці темпи перевищують темпи зростання  валюти балансу (181,2% і 146,8% відповідно). Дебіторська заборгованість це вилучені з обороту кошти, тому необхідно  її скорочувати, проте ця проблема не є загрозливою, оскільки частка її не значна.

ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" має високу ділову активність, більш  того, його політика наближається до агресивної, про що свідчить перевищення коефіцієнтів лівої межі оптимальних значень, що може загрожувати фінансовій стійкості  банку. Проблеми в діловій активності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" спостерігаються  лише в напрямку розміщення коштів в цінні папери та залучення строкових  депозитів. Проте зважаючи на сьогоднішню  ситуацію на банківському ринку, та в  економіці загалом, у 2009 році ці проблеми вирішити не вдасться.

Як вже зазначалося, основні  диспропорції спостерігаються в  пасивах, тобто в ресурсах. Банк має  достатню питому вагу залучених коштів у загальних пасивах, про що свідчить досить високе значення коефіцієнта  залучення коштів. Проте банку  необхідно підвищити рівень власної  капіталізації.

Проблемою є відсутність  стабільної ресурсної бази, що ілюструє завищений коефіцієнт залучення  коштів до запитання, що перевищує норматив. Це негативно позначається на фінансовій стійкості ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Негативним є погіршення ефективності функціонування банку. На основі аналізу ефективності діяльності банку ми дійшли висновку, що до кризових умов банк функціонував ефективно, і  зниження прибутковості діяльності банку не пов’язане з погіршенням  рівня менеджменту, а з проблемами у всій банківській системі України.

Таким чином, ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" слід відмовитися від  агресивної політики і перейти до більш поміркованої, консервативної, як в плані залучення ресурсів, так і в плані їх розміщення. Також слід звернути увагу на диверсифікацію активів і пасивів.

Перш ніж розробляти заходи щодо покращення діяльності ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", на нашу думку, необхідно дещо охарактеризувати сучасний стан вітчизняної банківської  системи.

До недавніх часів банківська система України була чи не єдиною частиною фінансового сектору, якому  в певній мірі вдалося відновити  довіру населення, яке поступово  стало забувати сумнівний досвід 90-х. Про наявність довіри населення  до банківської системи свідчило постійне зростання обсягу коштів, залучених від населення. Так, за період з 2006 до 2008 року обсяг коштів фізичних осіб зріс майже в три  рази. За 9 місяців 2008 року кошти фізичних осіб зросли на 24% і становили 202 млрд. грн. Кошти, залучені від населення, становили третину зобов'язань  банків. Більшість з них (79%) були розміщені на строкових вкладах. У національній валюті було розміщено 61% вкладів населення.