Аналіз джерел формування ресурсів комерційного банку та оптимізація їх структури

 

Міністерство  освіти і науки  України

Дніпродзержинський державний  технічний університет

 

Кафедра фінансів і кредиту

 

 

Звіт

з виробничої практики

«Аналіз джерел формування ресурсів комерційного банку та оптимізація  їх структури»

 

База практики: АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Термін проходження практики: 03. 06. 2013 – 30. 06. 2013

 

 

 

Виконала:                       ст. гр.  ФІН – 10 – 1д                             Снітько Д.А.

 

 

Керівник  практики від вузу      ____________          доцент, к.е.н. Ганзюк С.М.

                                                                                             ^підпис

 

Керівник  практики від установи    ___________     

                                                                                                       ^підпис                                 

 

 

Дата складання заліку «____» _____________20__ року

Оцінка: за нац. шкалою  _______________

                                                                                                                                                                         ^{(словами)}

За шкалою ЕСTS______

 

 

 

Дніпродзержинськ

2013

Зміст

стор.

 

Вступ……………………………………………………………………….…3

1. Організаційно-економічна характеристика АТ «Райффайзен Банк Аваль»…………………………………………………………….….………….…4
2. Аналіз нормативно-правових документів, що регулюють діяльність банківської установи………………………...…………………..………………13
3. Аналіз джерел формування ресурсів АТ «Райффайзен Банк Аваль»………………………………………………………………………….…21

4. Напрями оптимізації структури ресурсного потенціалу комерційного банку……………………….…………………………..…………33

Висновки……………………………………………..……………………..39

Список використаної літератури……………………...…………..………42

Додатки……………………………………………………………………...45

 

 

Вступ

Комерційні банки, як і  інші суб’єкти господарських відносин, для забезпечення своєї комерційної й господарської діяльності повинні мати у своєму розпорядженні певну суму грошових коштів, тобто ресурсів. У сучасних умовах розвитку економіки проблема формування ресурсів має першорядне значення.

Це викликано тим, що при переході до ринкової моделі економіки ліквідація монополій держави на банківську справу, побудові дворівневої банківської системи, характер банківських ресурсів зазнає істотних змін. Основними причинами є, по-перше, те, що значно звузився загальнодержавний фонд банківських ресурсів, а сфера його функціонування зосереджена в першій ланці банківської системи – Національному банку України. По-друге, утворення підприємств і організацій з різними формами власності означає виникнення нових власників тимчасово вільних коштів, які самостійно визначають місце і спосіб збереження коштів. Це сприяє створенню ринку кредитних ресурсів, який органічно входить до системи грошових відносин. Комерційні банки виступають, насамперед, як специфічні установи, що, з одного боку, залучають тимчасово вільні кошти, а з іншого – задовольняють за рахунок цих залучених коштів різноманітні потреби підприємств, організацій, населення.

У даному звіті розглянуто і проаналізовано діяльність АТ «Райффайзен Банк Аваль», його ресурсну базу, а саме джерела формування ресурсів комерційного банку та оптимізація їх структури.

 

 

1. Організаційно-економічна характеристика АТ «Райффазейзен Банк Аваль»

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року — Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). Із жовтня 2005 року банк став частиною банківської групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ, Австрія (із жовтня 2010 р. — Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ. Станом на 31 грудня 2011 року РБІ володів 96,37% акцій українського банку).

Райффайзен Банк Аваль  є провідним банком України, що пропонує приватним клієнтам широкий перелік  банківських послуг, зокрема —  розміщення коштів на поточних і депозитних рахунках, платіжні картки міжнародних  систем MasterCard International та Visa International (у  тому числі — кредитні), грошові  перекази в національній та іноземній  валютах, споживче кредитування та багато інших.

Банк активно співпрацює з представниками малого та середнього бізнесу (річний обсяг реалізації до 5 млн. євро), надаючи їм повний перелік послуг для максимально ефективного розвитку бізнесу. Райффайзен Банк Аваль станом на 1 липня 2011 року обслугував більш ніж 230 тис. юридичних осіб, у тому числі понад 14 тис. підприємств, що за європейськими стандартами відносяться до великого бізнесу (річний дохід кожного з них — більш ніж 5 млн. євро). Загальна кількість клієнтів банку на початок липня 2011 року — понад 3,9 млн./чол.

Банк має ефективну  структуру управління, побудовану на чіткому розподілі на бізнес-лінії  та вертикалі підтримки (інформаційні технології та операційна підтримка, контролінг, безпека та інші), створені на рівні  Центрального офісу та в регіонах. Як і всі міжнародні банки, Райффайзен Банк Аваль має чітке розмежування функцій фронт-офісу та бек-офісу, що підвищує якість обслуговування клієнтів та сприяє зменшенню ризиків.

Широкий перелік стандартних  та новітніх банківських послуг надаються  клієнтам Райффайзен Банку Аваль  через загальнонаціональну мережу, до якої станом на 1 січня 2011 року входили 931 — відділення, 450 — центрів самообслуговування, 2905 — банкоматів у великих містах, обласних та районних центрах, окремих селищах у всіх регіонах України.

Переважна більшість відділень  Райффайзен Банку Аваль є повнофункціональними, тобто вони надають повний перелік  стандартних банківських послуг приватним та корпоративним клієнтам, а також малому та мікробізнесу. Окрім того, у мережі банку працюють комісійні відділення на території  Державної митної служби України  та у представництвах/магазинах  компанії «МТС Україна» — корпоративного клієнта банку.

Банк зареєстрований НБУ 27 березня 1992 року під реєстраційним  номером 94.

Протоколом Загальних  Зборів АКБ «Аваль» № 3б-4/4 від 21 січня 1994 р. прийнято рішення про зміну  найменування Акціонерного комерційного банку «Аваль» на акціонерний  поштово-пенсійний банк «Аваль».

У зв’язку із рішенням Загальних  Зборів АППБ «Аваль» № 3б-36 від 21 квітня 2006 р. прийнято рішення про зміну  найменування АППБ «Аваль» на ВАТ  «Райффайзен Банк Аваль». Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен  Банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов’язками  АППБ «Аваль».

Протоколом Загальних  Зборів АКБ «Аваль» № 3б-45 від 14 жовтня 2009 р. прийнято рішення про зміну  найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен  Банк Аваль». ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником за всіма  правами та обов’язками ВАТ «Райффайзен  Банк Аваль».

В основі своєї діяльності як і будь-яка юридична особа керується  Статутом. Цей документ визначає порядок  створення, здійснення господарської  діяльності та припинення діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Банк є універсальним  банком, самостійно визначає напрями  своєї діяльності і спеціалізацію  за видами операцій.

Інформація про діяльність Банку розкривається в порядку, визначеному внутрішніми документами  Банку та законодавством України.

Органами управління Банку  є:

–    Загальні Збори  акціонерів;

–    Спостережна  Рада Банку;

–    Правління Банку.

Органами контролю за діяльністю Банку є Ревізійна комісія  Банку та служба внутрішнього аудиту банку.

Вищим органом управління Банку є Загальні Збори акціонерів Банку, які можуть вирішувати будь-які  питання діяльності Банку.

До виключної компетенції  Загальних Зборів банку належить прийняття рішень щодо:

–    визначення основних напрямків діяльності Банку;

–    затвердження Статуту Банку, внесення змін та доповнень  до нього;

–    зміни розміру  статутного капіталу Банку;

–    розміщення акцій  Банку, прийняття рішення про  форму існування акцій Банку, про викуп Банком розміщених ним  акцій, анулювання викуплених банком акцій, дроблення або консолідацію акцій  Банку;

–    обрання та припинення повноважень Голови Спостережної Ради Банку та інших її членів;

–    обрання та припинення повноважень Голови Ревізійної комісії та інших її членів;

–    затвердження Регламенту Загальних Зборів акціонерів Банку, Положення про Спостережну  Раду Банку, Положення про Ревізійну  комісію Банку, а також внесення змін та доповнень до них;

–    затвердження річних результатів діяльності Банку, затвердження звітів і висновків  Ревізійної комісії Банку зовнішнього  аудиту;

–    прийняття рішення  за наслідками розгляду звітів Спостережної Ради, Правління, Ревізійної комісії;

–    розподілу прибутку Банку, прийняття рішення про  виплату дивідендів;

–    виділ та припинення діяльності Банку, ліквідацію Банку, обрання  ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку  розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення  вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;

–    затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління;

–    вчинення значних  правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом  такого правочину, становить 25 та більше процентів вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності  Банку, та правочинів, щодо яких є заінтересованість, у випадках, передбачених чинним законодавством;

–    прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних  Зборів.

Спостережна Рада Банку  захищає права та представляє  інтереси акціонерів Банку, контролює  та регулює діяльність правління  Банку у межах компетенції, що визначена Статутом та Положенням про  Спостережну Раду Банку, яке затверджується Загальними Зборами.

Спостережна Рада здійснює такі функції:

–    затверджує бюджет Банку;

–    обирає та відкликає  членів Правління Банку;

–    контролює діяльність Правління Банку;

–    встановлює порядок  проведення ревізій та контролю;

–    приймає рішення  та визначає порядок покриття збитків;

–    приймає рішення  щодо створення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб за участю Банку, філій, представництв Банку, затвердження їх Статутів; приймає рішення про  участь Банку у створенні банківських  об’єднань та про участь у промислово-фінансових групах;

–  затверджує Положення  про Правління Банку, положення  про кредитний комітет Банку, Положення про службу внутрішнього аудиту Банку;

–  визначає зовнішнього  аудитора та умов договору, що укладатиметься з ним, в тому числі погоджує розмір оплати його послуг;

–    приймає рішення  про призначення на посаду та звільнення з посади Головного аудитора Банку;

–  приймає рішення  про обрання (заміну) реєстратора  власників іменних цінних паперів  Банку та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлює розмір оплати його послуг;

–  визначає ймовірність  визнання Банку неплатоспроможним  внаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у  тому числі внаслідок виплати  дивідендів або викупу акцій та ін.

Виконавчим органом Банку  є Правління Банку, яке здійснює управління поточною діяльністю Банку, формування фондів, необхідних для  його статутної діяльності, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими Статутом, рішеннями  Загальних зборів і Спостережної Ради, а також Положення про  Правління, що затверджується Спостережною Радою Банку. У межах своєї  компетенції Правління діє від  імені Банку, підзвітне Загальним  Зборам та Спостережній Раді, організовує  виконання їх рішень.

В банку створена ревізійна  комісія, що здійснює контроль за фінансово-господарською  діяльністю Банку. Ревізійна комісія  контролює дотримання банком законодавства  України і нормативно-правових актів  НБУ, розглядає звіти внутрішніх і зовнішніх аудиторів та готує  відповідні пропозиції Загальним Зборам учасників, вносить на Загальні Збори  або засідання Спостережної Ради пропозиції щодо будь-яких питань, віднесених до компетенції Ревізійної комісії  Банку, які стосуються фінансової безпеки  і стабільності Банку та захисту  інтересів клієнтів.

Ревізійна комісія має  право залучати до ревізій та перевірок  зовнішніх та внутрішніх аудиторів  і експертів. Ревізійна комісія  доповідає про результати ревізії  та перевірок Загальним Зборам учасників  чи Спостережній Раді. Ревізійна комісія  готує висновки до звітів і балансу. Без висновку Ревізійної комісії  Загальні Збори учасників не мають  права затверджувати фінансовий звіт банку. Члени ревізійної комісії  можуть брати участь з правом дорадчого  голосу у засіданнях Спостережної Ради та Правління Банку.