Аналіз джерел формування ресурсів комерційного банку та оптимізація їх структури

Засідання ревізійної комісії  проводяться за необхідністю, але  не рідше одного разу на рік.

Також банк створює службу внутрішнього аудиту, яка є органом  оперативного контролю Спостережної Ради та здійснює перевірки діяльності Банку (його структурних підрозділів).

Райффайзен Банк Аваль  — дочірній банк Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ (РБІ), який розглядає Центральну та Східну Європу (включаючи Австрію) як свій внутрішній ринок. Уже майже 25 років РБІ працює в регіоні  Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) і наразі підтримує діяльність об’єднаної мережі дочірніх банків, лізингових компаній і численних організацій, що надають  спеціалізовані фінансові послуги  на 17 ринках. Як універсальний банк, РБІ посідає почесне місце  серед провідних банків регіону. Потужна позиція, якої досяг банк, підтримується брендом Райффайзен, що є одним із найбільш знаних брендів  у регіоні. Після перебудови стратегії  у 2010 році РБІ наразі позиціонує себе як повністю інтегрована банківська група у сфері корпоративного і роздрібного бізнесу в ЦСЄ. Банк не тільки має налагоджений доступ до роздрібних і корпоративних клієнтів, а ще й пропонує широкий спектр продуктів. Наприкінці 2011 року близько 56 тис. співробітників надавали послуги  приблизно 13,8 млн. клієнтів у майже 2 915 відділеннях у ЦСЄ.

 В Австрії РБІ є  одним із провідних корпоративних  та інвестиційних банків. У першу  чергу, послуги надаються клієнтам  із Австрії, але також і великим міжнародним та мультинаціональним клієнтам у ЦСЄ. Крім того, РБІ представлений у світових фінансових центрах і має філіали та представництва в Азії. Загалом, штат РБІ налічує близько 59 тис. співробітників, а загальний обсяг активів становить майже 147 млрд. євро.

РБІ було утворено в жовтні 2010 року в результаті злиття Райффайзен Інтернаціональ із основними бізнес-вертикалями  Райффайзен Центральбанк Остеррайх  АГ (РЦБ). Позиція РБІ як одного з  провідних банків ЦСЄ (включаючи  Австрію) ще більш посилилася після  злиття. Акції РБІ котируються  на Віденській фондовій біржі з 25 квітня 2005 року (до 12 жовтня 2010 року вони котирувались як акції Райффайзен Інтернаціональ). Його акції представлені в кількох  провідних національних і міжнародних  індексах, серед яких ATX та EURO STOXX Banks. Після злиття РЦБ залишається  мажоритарним акціонером, утримуючи  близько 78,5% акцій. Решта акцій РБІ (21,5%) знаходиться у вільному обігу.

 РЦБ було створено  в 1927 році як «Геноссеншафтліхе  Центральбанк» (ГЦБ). Райффайзен  почав розбудовувати фундамент  для бізнесу в Центральній  та Східній Європі ще в 1987 році, коли був заснований перший  дочірній банк в Угорщині. З  того часу створювались інші  дочірні компанії, а починаючи  з 2000 року експансія бізнесу  Райффайзен у країнах ЦСЄ здійснювалася  переважно за рахунок придбання  існуючих банків, об’єднаних у  холдингову компанію, що з 2003 року  до жовтня 2010 року здійснювала  діяльність як Райффайзен Інтернаціональ. Райффайзен Інтернаціональ розмістив  акції на фондовій біржі в  квітні 2005 року з метою забезпечення  максимально ефективного фінансування  свого майбутнього зростання.  Згодом, у 2010 році, було утворено  РБІ шляхом злиття Райффайзен  Інтернаціональ із основними бізнес-вертикалями РЦБ.

 Широкий перелік стандартних  та новітніх банківських послуг  надаються клієнтам Райффайзен  Банку Аваль через загальнонаціональну  мережу, до якої станом кінець 2011 року входили 909 відділень у  великих містах, обласних та районних центрах, окремих селищах у всіх регіонах України.

 Так, у 2011 році британський  фінансовий журнал Euromoney вп’яте  відзначив Райффайзен Банк Аваль  нагородою «Кращий банк в Україні».

 Згідно «Рейтингу  дружніх банків» журналу «Кореспондент»  Райффайзен Банк Аваль визнано  кращим серед недержавних фінансових  установ країни за показником  загальної задоволеності банком. За результатами Всеукраїнської  рейтингової програми «ГVардія  брендів-2011» у Райффайзен Банк  Аваль володіє найдорожчим брендом  серед усіх банків України.

 «Найкращим аграрним  банком» його визнано у межах  премії Ukrainian Banking Awards 2011, ініційованої  та проведеної фінансово-аналітичним  тижневиком «Інвестгазета». Експерти  премії також віддали Райффайзен  Банку Аваль друге місце в  номінації «Банк підприємців».

 Депозити Райффайзен  Банку Аваль для фізичних осіб  уже п’ятий рік поспіль визнали  найкращими у межах Міжнародного  фестивалю-конкурсу «Вибір року-2011».  На додаток, перемогу отримано  і в номінації «Банк року  з найкращим рівнем обслуговування».

Високо було оцінено  також і досвід банку в обслуговуванні заможних клієнтів — удруге Райффайзен Банк Аваль отримав нагороду Best Private Banking у рамках проекту Luxury Lifestyle Awards 2011.

За підсумками VI всеукраїнського  конкурсу «На кращу регулярну  інформацію акціонерних товариств  та підприємств-емітентів облігацій», організованого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Райффайзен Банк Аваль посів перше місце в номінації «За підготовку кращої регулярної інформації серед банківських фінансових установ».

Низкою нагород відзначено й топ-менеджмент банку у межах рейтингу «10 найкращих топ-менеджерів України», складеного журналом «Компаньйон».

Наряду з гарними результатами діяльності, нагородами та високими рейтингами Райффайзен Банк Аваль займається активною благодійністю та спонсорської діяльністю. Протягом 2011 року банк профінансував значну кількість благодійних та спонсорських проектів.

Райффайзен Банк Аваль  у 2011 році брав активну участь у роботі низки професійних об’єднань, асоціацій та організацій, традиційно продовжував співпрацювати з міжнародними об’єднаннями та фінансовими інститутами, зокрема Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК).

Банк також є засновником  та ініціативним учасником Форуму провідних  міжнародних фінансових установ – організації, робота якої спрямована на забезпечення роз

 

2. Аналіз  нормативно-правових документів, що  регулюють діяльність банківської  установи

Будь-яка сфера діяльності, в тому числі діяльність банківської  установи потребує неабиякого нормативно-правового  регулювання. Усі банківські операції та послуги, які надаються в банківській  установі повинні відповідати чинному  законодавству України.

Регулювання банківської діяльності здійснюють через Національний банк України, а в окремих випадках - через Кабінет Міністрів України  та інші державні органи. Зокрема, відносини Національного банку України та комерційних банків регулюють імперативним методом, який застосовують у фінансовому й адміністративному праві. Відносини, що складаються між банками, між банками і клієнтами, основані на юридичній рівності сторін, регулюють диспозитивним методом, притаманним цивільному праву.

Банківське законодавство складається  з правових форм, до яких належать правові норми різних галузей права, що не є однорідними, - це насамперед норми фінансового, адміністративного й цивільного права.

Таким чином, досліджуючи нормативний  склад банківського законодавства, доцільно виокремити такі основні групи норм:

1. Цивільно-правові норми, що регулюють відносини між банками та іншими фінансовими установами. Дані норми визначають правовий статус суб’єктів, які беруть участь у цивільному обороті; загальні правила здійснення угод; загальні правила про зобов’язання й договори; правила укладання та виконання окремих видів договорів.
2. Фінансово-правові норми, як основа банківського законодавства, регламентують діяльність фінансових установ у емісійній справі, в сфері валютних операцій; визначають ряд аспектів діяльності Національного банку України як кредитного і розрахунково-касового органу; регулюють діяльність банків, пов’ язану з розрахунковими операціями, готівковим обігом, частково кредитними операціями тощо.
3. Адміністративно-правові норми, що забезпечують управління банківською системою в цілому, визначають компетенцію суб’єктів, котрі здійснюють керівництво банківською системою; певні умови функціонування фінансових установ (наприклад, підстави і порядок реєстрації та ліцензування); регулюють здійснення контролю й нагляду за законністю діяльності нижчестоящих суб’єктів (порядок і умови відкликання ліцензій, порядок накладення адміністративних стягнень за порушення норм банківського законодавства).

Нормативно-правові акти мають юридичну силу, за якою їх можна  поділити на джерела банківського права, до яких належать:

1. Конституція (Основний Закон) України.
2. Закони України:

- загальні закони;

- спеціальні закони;

3. Підзаконні нормативно-правові акти:

- Постанови Верховної Ради України;

- Укази Президента України;

- Декрети Кабінету Міністрів України;

- Постанови Кабінету Міністрів України;

- Постанови Правління Національного банку України.

4. Локальні акти кредитно-фінансових установ;
5. Міжнародні правові акти, звичаї і стандарти.

Основою банківського законодавства  є Конституція України.

Конституція ґарантує конституційні  права та свободи, вдосконалює державний  механізм, робить його ефективнішим. Вона має найвищу юридичну силу, закріплює основоположні принципи та норми правового регулювання найважливіших суспільних відносин. Положення ч. 2 ст. 8 Конституції про те, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, ще раз підтверджує той факт, що Конституція є базою для розроблення та прийняття банківського законодавства держави. Всі законодавчі та нормативно- правові акти необхідно приймати з урахуванням принципів та положень Основного Закону держави. Саме такі документи формують адекватну правову інфраструктуру в державі, в якій є верховенство закону.

Конституція є також актом прямої дії (ч. 3 ст. 8), тобто принципи та норми Основного Закону можуть регулювати конкретні суспільні відносини, в т. ч. у сфері банківської діяльності, якщо вони стосуються предмета конституційного регулювання.

У статті 93 Конституції України  було закріплене за Національним банком України право законодавчої ініціативи, підтверджуючи цим роль та місце  центрального банку в системі органів державної влади держави. Введення НБУ до суб’єктів законодавчої ініціативи набуло особливого значення, оскільки це давало змогу центробанку самостійно, незалежно від інших гілок влади, спрямовувати політику держави на досягнення стабільності національної грошової одиниці. Однак слід звернути увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 08. 12. 2004 р. статтю 93 викладено в новій редакції. Згідно з цими змінами Національний банк України позбавлено права законодавчої ініціативи.

Основний закон конституційно  закріпив автономний статус Національного банку України в структурах влади. Вперше на нього було покладено головну функцію - забезпечення стабільності національної валюти, а отже, - і купівельної спроможності на споживчому ринку. Власне, центробанк відповідає за стабільність не лише гривні, а й споживчих цін, що є надзвичайно важливим для підвищення життєвого рівня населення.

Закони є нормативно-правовими  актами вищого представницького органу державної влади і, саме тому, діяльність банківської установи базується, насамперед, на законах України.

 

 

 

А саме на таких законах як:

- Закон України "Про  банки і банківську діяльність". Він визначає структуру банківської  системи, економічні, організаційні  і правові засади створення,  діяльності, реорганізації і ліквідації  банків.

- Закон України "Про  Національний банк України". Визначає  юридичний статус, принципи організації,  завдання, функції і повноваження  Національного банку України,  у тому числі його функції  та повноваження у сфері банківського  нагляду. 

- Закон України "Про  платіжні системи та переказ  коштів в Україні". Цей Закон  визначає загальні засади функціонування  платіжних систем і систем  розрахунків (далі - платіжні системи)  в Україні, поняття  та  загальний   порядок проведення переказу  коштів у межах України,  встановлює  відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає  загальний   порядок  здійснення  нагляду  (оверсайта)  за платіжними системами.

- Закон України "Про  запобігання та протидію легалізації  (відмиванню) доходів, одержаних  злочинним шляхом, або фінансуванню  тероризму". Спрямований на захист  прав  та  законних  інтересів  громадян,   суспільства  і   держави шляхом визначення правового  механізму протидії легалізації  (відмиванню) доходів, одержаних  злочинним шляхом, або фінансуванню  тероризму та забезпечення формування  загальнодержавної багатоджерельної  аналітичної інформації, що дає  змогу правоохоронним органам  України та іноземних держав  виявляти, перевіряти і розслідувати  злочини, пов'язані з відмиванням  коштів та іншими незаконними  фінансовими операціями.

- Закон України "Про  державне регулювання ринку цінних  паперів в Україні". Визначає  правові засади здійснення державного  регулювання ринку цінних паперів  та державного контролю за  випуском і обігом цінних паперів  та їх похідних в Україні.

- Закон України "Про  фінансові послуги та державне  регулювання ринків фінансових  послуг". Встановлює загальні  правові засади у сфері   надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

- Закон України "Про  страхування". Регулює відносини  у сфері страхування і спрямований  на створення ринку страхових  послуг, посилення страхового захисту  майнових інтересів підприємств,  установ, організацій та фізичних  осіб.