Звіт про рух грошових коштів

• бартерні  операції,  як  прямий  безгрошовий  обмін  товарами  чи  послугами,  що змінює структуру активів підприємства (основних засобів, продукції, запасів тощо);

• реєстрація статутного капіталу і випуск акцій, як цінних паперів, що засвідчують участь  у  статутному  капіталі  акціонерного товариства (дана  операція  змінює  структуру капіталу підприємства);

•  отримання необоротних активів за договорами фінансової оренди, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов'язаних з правом користування та володіння таким активом (відповідно зміна відбувається в активах підприємства).

4) Одна операція може  охоплювати рух грошових коштів від різних видів діяльності.

У  такому випадку інформацію  про рух грошових коштів слід наводити  окремо  у складі відповідних  видів  діяльності (п. 7 П(С)БО 4). При  цьому  і  П(С)БО 4 і  МСФЗ 7 сплату податків на прибуток звичайно класифікують як частину операційної діяльності (для цього у  Звіті  про  рух  грошових  коштів  згідно  П(С)БО 4 виділений  рядок 140 — “Сплачені податки на прибуток”), однак в деяких специфічних ситуаціях такий рух грошових коштів можна класифікувати як інвестиційну або фінансову діяльність;

5) Для формування Звіту  про рух грошових коштів необхідна  така інформація:

• баланс за звітний і  попередній рік (згідно з П(С)БО 2 “Баланс” — в Україні; згідно з МСФЗ 1 “Подання фінансових звітів” — у міжнародній  практиці);

• звіт  про  фінансові  результати  за  поточний  рік ( згідно  з  П(С)БО 3 “Звіт  про фінансові  результати” — в  Україні),  Звіт  про  прибутки  та  збитки ( згідно  з  МСФЗ 1 “Подання фінансових звітів” — у міжнародній практиці);

•  додаткова  інформація  про  деякі  операції  з  надходження  і  видатку  грошових коштів та їхніх еквівалентів (Головна книга);

6)  Кінцевим  етапом  формування  Звіту  про  рух   грошових  коштів  є  отримання інформації  про:  чистий  рух  коштів  за  звітний  період,  що  дорівнює  різниці  між  сумою грошових  надходжень  та  видатків  по  статтях  чистого  руху  грошових  коштів  від операційної,  інвестиційної  та  фінансової  діяльності,  поданих  окремо;  різницю  залишку грошових  коштів  на  початок  та  кінець  звітного  періоду ( п. 54, 57 П(С)БО 4). Дані твердження справедливі  як  для  Звіту  про  рух  грошових  коштів,  сформованого  згідно  з П(С)БО 4 так і для звіту, побудованого за нормами МСФЗ;

7)  При  складанні   розділів  руху  грошових  коштів  від інвестиційної та  фінансової діяльності вимагається окреме висвітлення надходжень і вибуття грошових коштів.

Відмінністю  є  те,  що  згідно  з  МСФЗ 7 існує  два  випадки, коли можливе  взаємозарахування грошових потоків, що виникли внаслідок вказаних вище видів діяльності:

а)  надходження  і  виплати  грошових  коштів  за  дорученням  клієнтів,  коли  рух  грошових коштів відображає діяльність клієнта, а не діяльність підприємства;

б)  надходження  і  виплати  грошових  коштів  за  статтями,  згідно  з  якими  обіг  є швидким, суми великими, а строки погашення короткими.

За цими видами операцій існує можливість побудови Звіту  про рух грошових коштів на  нетто-основі,  тобто  як  різниці  між  надходженням  та  вибуттям  грошових  коштів  від операцій інвестиційного чи фінансового характеру.

Іншими відмінностями (крім вказаної вище) між МСФЗ 7 і  П(С)БО 4 є:

1)  МСФЗ 7 має  ширшу   сферу  застосування ( поширюється   на  всі  підприємства, включаючи   фінансові  установи)  порівняно   з  вітчизняним  П(С)БО:  воно  стосується підприємств  будь-яких  форм  власності  за  винятком  банків  і  бюджетних  установ ( п. 2 П(С)БО 4), а також суб’єктів малого підприємництва (П(С)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого  підприємництва”).  Крім  того,  положення,  закладені  в  МСФЗ 7 “Звіти  про  рух грошових  коштів”  разом  з  МСФЗ 31 “Фінансова  звітність  про  частки  у  спільних підприємствах”,  регулюють  формування,  структуру  та  подання  Звіту  про  рух  грошових коштів інвестора,  який  має частку  в асоційованих чи  спільних підприємствах або є холдинговим для свого дочірнього підприємства. Особливості  складання  консолідованого  звіту  про  рух  грошових  коштів  на  Україні визначаються  окремим  Положенням (стандартом) (П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”);

2)  МСФЗ 7 пропонує два  методи формування Звіту про  рух грошових коштів щодо операційної  діяльності:

• прямий  метод  подання  руху  грошових  коштів  від  операційної  діяльності  в звітності;

• непрямий метод звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності.

При  використанні  першого  з  вищезазначених  методів  розраховуються  всі  основні  надходження і виплати грошових коштів, а різниця між ними становить  чистий рух коштів від операційної  діяльності. Другий метод на відміну від першого полягає в коригуванні чистого прибутку (збитку)  від операційної діяльності. Звичайно, незалежно від того, який підхід  до  формування  Звіту  про  рух  грошових коштів  використовує підприємство,  в  обох випадках чистий рух коштів від операційної діяльності повинен бути однаковим.

Незважаючи на те, що міжнародними стандартами дозволяється використання обох методів,  пріоритетним  і  рекомендованим  є  прямий,  оскільки  за  допомогою  нього одержується інформація, яка може бути корисною для оцінки майбутнього руху грошових коштів,  в той  час  як  при використанні непрямого  методу  звітування  про рух  грошових коштів  від  операційної  діяльності  отримується  інформація  про  чистий  рух  коштів  від операційної  діяльності,  а  низка  індивідуальних  грошових  надходжень  та  виплат залишається  за  межами  звіту ( надходження  грошових  коштів  від  клієнтів  та  покупців, грошові кошти виплачені постачальникам, грошові кошти, сплачені працівникам тощо).

П(С)БО 4 “Звіт  про  рух  грошових  коштів”  передбачає,  що  рух  грошових  коштів внаслідок операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку(збитку)  від звичайної діяльності до оподаткування на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду; наведені в негрошових статтях; наведені в статтях,  які пов’язані з рухом грошових коштів внаслідок інвестиційної та фінансової діяльності (п. 12 П(С)БО 4). Тобто звітування про рух грошових коштів від операційної діяльності обмежується використанням лише непрямого методу. На нашу  думку,  це  ставить підприємства,  організації та  інші  юридичні  особи в Україні в жорсткі межі застосування лише даного методу і, як наслідок, призводить до браку вибору та неможливості використання всіх переваг прямого методу;

3) Звіт про рух грошових  коштів згідно з п. 11 Положення  (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових  коштів”   складається за  формою,  наведеною  в  додатку до Положення  (стандарту). У Додатку 1 до МСФЗ 7 показано приклад формування звіту про рух грошових коштів за прямим та непрямим методами, проте цей Додаток є лише прикладом і не входить до  стандартів. Тобто його  метою є допомога в з’ясуванні змісту статей стандарту,  а не жорстке  регламентування форми та статей Звіту  про рух грошових коштів.

Підприємство  подає  рух  грошових  коштів  від  операційної,  інвестиційної  та  фінансової діяльності у вигляді, який найбільше відповідає його господарській  діяльності.

Це частковий випадок загальної концепції Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку IAS, що  мають  на  меті  максимально  можливу  гармонізацію  різних  стандартів бухгалтерського  обліку  та  облікових  політик  різних  країн  і  не  маючи  юридичної  сили, носять лише рекомендаційний характер. Відповідно до МСФЗ не домінують над місцевими положеннями, які регулюють випуск фінансових звітів у певній країні, а також і в Україні.

4) Згідно з П(С)БО 4 у  примітках до фінансової звітності  наводиться (розкривається) інформація про:

а) склад грошових коштів;

б) склад статей “Інші  надходження”, “Інші платежі” та інших  статей, які об’єднують кілька видів  грошових потоків;

в) негрошові операції інвестиційної та фінансової діяльності;

г) наявність значного сальдо грошових коштів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство (п. 58 П(С)БО 4);

д)  придбання або  продаж протягом звітного періоду майнових комплексів в розрізі деяких показників.

Крім  вказаних  вище  розділів,  що  повинні наводитися  у примітках до  фінансової звітності, МСФЗ 7 пропонує розкривати окремо ще низку статей:

• екстраординарні  статті — дохід або витрати, які виникають внаслідок подій чи операцій, що чітко відрізняються від звичайної діяльності підприємства, а значить, не очікується, що вони повторюватимуться часто або регулярно;

•  відсоток і дивіденди отримані і сплачені;

• рух грошових коштів, який виникає від податків на прибуток;

• сукупний рух грошових коштів, який виникає від придбання чи реалізації дочірніх підприємств  або  інших  господарських  одиниць (П(С)БО 20 “Консолідована  фінансова звітність” передбачає наведення у примітках до консолідованої фінансової звітності, серед іншої,  зокрема  інформації  про  вплив придбання або продажу дочірніх  підприємств на фінансовий  стан (на  дату  балансу),  фінансові  результати  звітного  періоду  та  такі  самі показники попереднього періоду);

• суму  руху  грошових  коштів,  який  виникає  від  операційної,  інвестиційної  та фінансової діяльності в кожній галузі промисловості і в кожному географічному звітному сегменті;

• інші статті.

Наведене широке розкриття  статей разом з коментарем керівництва  у примітках до Звіту про рух  грошових коштів пов’язане насамперед з прагненням надати користувачам звітності максимум  інформації  для формування  ними  висновків про фінансовий  стан, ліквідність та  платоспроможність підприємства  і як  наслідок  прийняття рішення про інвестування підприємства.

Отже, навівши спільні риси та основні відмінності при формуванні Звіту про рух грошових коштів за національними та міжнародними стандартами, слід зробити висновок про їх схожість в деяких принципових питаннях (мета, розмежування грошових потоків за видами діяльності тощо) та неподібність в певних аспектах (сфера застосування, методика звітування про рух грошових коштів  від операційної діяльності тощо),  що  дає широкі можливості вітчизняним підприємствам по використанню положення МСФЗ 7 не тільки  для подання Звіту про  рух  грошових  коштів  закордонному  інвестору ( як необхідність),  але й для внутрішньоуправлінських потреб (як засіб управління грошовими потоками).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua

2. Інструкція про виконання плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99

3. Положення “Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG5428.html

4. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

5. План рахунків  бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань, господарських операцій підприємств і організацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1557-11

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0396-99

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 4 “Про рух грошових коштів” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0398-99

8. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін. — К.: КНЕУ, 2002. — 370 с.

9. Міжнародні стандарти  бухгалтерського  обліку 2000 / Перекл.  з  англ.  за  ред.  С.Ф.  Голова. —  К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2000. — 1272 с.

10. Пилипенко І.І., Редько О.Ю.. Основи бухобліку за міжнародними стандартами (МСФЗ): Навч. посібник. — К., 2001. — 184 с.

11. Ткаченко Н. М.  Теоретико – методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку [Текст]: Навч. посібник / Н. М. Ткаченко. – К.: А.С.К., 2006. – 348 с.

12. Усач Б. Ф.  Аудит [Текст]: Навч. посібник /  Б. Ф. Усач . – К.: Знання–прес, 2004.- 358 с.