Взаємозв'язане вивчення господарських процесів - як елемент методики аналізу

ВІН - залишки нереалізованої продукції на початок періоду.

При адитивної формі зв'язку розмір впливу фактора на узагальнюючий показник дорівнює величині зміни самого фактора щодо базисного рівня. При цьому зв'язку для факторного аналізу ніяких спеціальних прийомів використовувати не потрібно. Розмір зміни чинника це і є вплив його на характеристику.

Однак у цьому випадку важливо визначити напрямок впливу, чинники можуть перебувати як у прямій, так і у зворотному зв'язку з узагальнюючими показниками.

Якщо зв'язок пряма, то зі збільшенням фактору збільшується і узагальнюючий показник, при зворотному зв'язку узагальнюючий показник зменшиться зі збільшенням фактору.

При мультиплікативної схемою зв'язку результативний показник розглядається як твір ряду факторів співмножників. Наприклад, при аналізі використання трудових ресурсів підприємства, об'єднання обсяг продукції прийнято розглядати як результат 4-х факторів співмножників:

ВП = Ч * Д * П * W годину,

де ВП - обсяг продукції (тис. крб); Ч - середньооблікова кількість робітників; Д - середня кількість днів роботи одного робітника за період (за місяць); П - середня тривалість робочої зміни, W годину - середньогодинна вироблення (в крб).

Виявлення залежностей важливо для вибору способу розрахунку впливу факторів на зміну характеристики. При адитивної залежності зміна характеристики дорівнює зміні фактора, тому ніяких додаткових прийомів використовувати немає необхідності.

При мультиплікативної залежності вплив факторів можна визначити будь-яким з прийомів елімінування.

При комбінованій залежності вплив факторів визначають тільки способом ланцюгових підстановок.

При кореляційних або імовірнісних зв'язках використовуються прийоми кореляційного аналізу та інших економіко-математичних методів. Цей аналіз включає в себе 3 основних етапи:

Побудова кореляційної моделі.

Рішення прийнятої моделі шляхом знаходження параметрів кореляційного рівня.

Оцінка і аналіз отриманих результатів.

Таким чином, важливою умовою успішного застосування кореляційного способу є якісний попередній соціально-економічний аналіз дослідження явищ, він дозволяє виявити реальні взаємозв'язки. При використанні в аналізі парної і множинної кореляції повинні дотримуватися вимоги матричної статистики щодо величини вибірки якісної однорідності відібраної власності, інших моментів, які забезпечують представництво вибірки і т.д.

 

3.2 Господарські процеси та господарські операції

 

Функціонування будь-якого суб'єкта господарювання в принципі неможливо без здійснення основних господарських процесів і господарських операцій. Господарські процеси є ті чи інші напрямки діяльності підприємства; кожен господарський процес складається з господарських операцій.

Всі господарські операції, здійснювані підприємством, повинні в обов'язковому порядку оформлюватися документально відповідно до чинного законодавства. Документи, якими оформляється кожна господарська операція, приймаються до виконання бухгалтерією підприємства і відповідним чином відображаються в бухгалтерському обліку.

У більшості випадків до однієї угоді належить кілька господарських операцій. Це правило справедливо не тільки для постачання, але і для інших господарських процесів (виробництво, реалізація, та ін.)

Припустимо, що підприємство придбало у постачальника партію товару і розрахувався за неї шляхом переведення безготівкових грошових коштів на рахунок постачальника. У даному випадку ми маємо справу з двома господарськими операціями. Перша операція - це отримання партії товару (факт здійснення даної операції підтверджується печаткою організації-одержувача на накладній і підписом цієї накладної уповноваженою особою одержувача), і друга операція - це оплата отриманих товарно-матеріальних цінностей (факт здійснення даної операції підтверджується платіжним документом з відміткою обслуговуючого банку). Кожна операція відповідним чином відображені в бухгалтерському обліку; в даному випадку проведення по бухгалтерському обліку двох розглянутих господарських операцій підтвердить факт закриття угоди. Якщо ж оплата за отримані товарно-матеріальні цінності була проведена не повністю, то в бухгалтерському обліку буде відображена залишилася перед постачальником заборгованість.

Аналогічним чином можна виділити господарські операції в процесі реалізації. Наприклад, покупцеві був відпущений товар або готова продукція - це одна господарська операція, факт здійснення якої підтверджується накладної, підписаної представниками обох сторін і завіреної їх печатками. При виконанні на бік робіт або надання послуг факт здійснення господарської операції підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг). Коли від покупця надійшла оплата за отримані товарно-матеріальні цінності (виконані роботи, надані послуги), то це є друга господарська операція, яка підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.

На підставі вищесказаного можна зробити наступний висновок: "господарська операція - це рух активів і пасивів підприємств у процесі здійснення ними фінансово-господарської діяльності" [2, с.110]. Кожна господарська операція повинна підтверджуватися документально, і тільки після цього відображатися в бухгалтерському обліку.

 

 

Висновок

 

За даною курсової можна зробити наступні висновки: сферою застосування бухгалтерського обліку є окремий господарюючий суб'єкт - підприємство, організація, установа. У розпорядженні кожного підприємства є різні засоби для здійснення господарських операцій, які складаються в певні господарські процеси, а вони в свою чергу складають сутність господарської діяльності підприємства. Саме господарська діяльність підприємства є предметом бухгалтерського обліку, а кошти підприємства, господарські процеси і результати діяльності підприємства розглядаються як об'єкти бухгалтерського обліку. Традиційно господарська діяльність підприємства розглядалася складається з трьох основних господарських процесів: постачання, виробництва та продажу (реалізації). При характеристиці кожного з процесів в теорії бухгалтерського обліку вказувалося їх три основні особливості.

По-перше, що з себе представляє той чи інший процес з матеріально-речової сторони. Так, "процес постачання представляє собою сукупність операцій, які забезпечують підприємства предметами праці, необхідними для виготовлення продукції" [5, с.157]. Зауважимо, що придбання засобів праці, за В.Г. Макарову, не є процесом постачання, що було характерно для поглядів того часу, коли єдиною формою власності була державна і передача майна від одного підприємства іншому не означала зміни форми власності.

Процес виробництва являє собою сукупність операцій по виготовленню продукції. У ході виробництва відбувається з'єднання робочої сили із засобами виробництва. Для здійснення процесу виробництва матеріальних благ необхідні працю людини, предмети праці і засоби праці. У результаті отримують продукт виробництва.

Процес продажу являє собою сукупність операцій, в результаті яких продукція, вироблена підприємством, передається іншому підприємству (покупцеві). Покупець відшкодовує даному підприємству її вартість (продажну вартість). Таким чином, кожен з господарських процесів представляв собою сукупність конкретних господарських операцій, які вимагали подальшого відображення в бухгалтерському обліку.

По-друге, визначалися мети бухгалтерського обліку при відображенні кожного з процесів. Так, метою обліку процесу постачання було визначення фактичного обсягу надходження майна на підприємство і його фактичної собівартості. Метою обліку процесу виробництва було визначення фактичного обсягу виробництва і розрахунок фактичної собівартості продукції. Метою обліку процесу продажу було визначення фактичного обсягу продажу і розрахунок фактичних фінансових результатів продажу (прибутку або збитку).

По-третє, для кожного з процесів визначалися основні використовувані бухгалтерські рахунки (рахунок "Матеріали" і інші рахунки матеріальних цінностей - для обліку процесу постачання; рахунок "Основне виробництво" - для обліку процесу виробництва; рахунок "Продаж" - для обліку процесу продажу) і вказувався послідовність відображення господарських операцій на основних рахунках в кореспонденції з іншими рахунками бухгалтерського обліку.

Таким чином, теорія бухгалтерського обліку господарських процесів визначала в подальшому і методологію обліку цих процесів у конкретних галузях промисловості, задаючи мети обліку і послідовність відображення господарських операцій (складових той чи інший господарський процес) на конкретних рахунках.

 

 

Бібліографічний список

 

1. Ахлетова Л.А., Афсгунова Ж.Ч. Основи бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. - Нальчик: Вид. Центр "Ельфа", 2004-С.111-154.

2. Бухгалтерський облік: Підручник / Під. ред.П.С. Безруких. - 2-е вид., Перераб. і доп.М., 2005. - С.103-137, 166-335,398-415.

3. Бухгалтерський облік в Росії в XXI столітті: Навчальний посібник / За заг. ред. Н.Л. Маренкова. - М.: Едіторіал УРСС, 2006. - 203 c.

4. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів / Під ред. проф. Ю.А. Бабаєва - М.: Юнити-Дана, 2004. - 274 с.

5. Краснова Л.П., Шалашова М.Т., Ярцева Н.М. Бухгалтерський облік: Підручник - М. Юрист, 2004. - 168 с.

6. Р.А. Алборов "Основи бухгалтерського обліку" - М.: Видавництво "Дело та сервіс", 2004. - 214 с.

7. Теорія бухгалтерського обліку: під ред. професора Любушина Н.П. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. - 159 c.

8. Теорія бухгалтерського обліку: Учеб. посібник / За ред. Е.А. Музіковского - М. Юрист, 2004. - 241 с.

9. Теорія бухгалтерського обліку [Електронний ресурс] / /: [web-сайт]. <Http:www.gipp га / print. > (01.02.2006).

10. Вейс Г. Енциклопедія по бух. обліку. Електронний ресурс / Г, Вейс. - Електрон, дан. - М.: Директмедиа Паб-лішінг, 2005. - 1 електрон, диск (CD-ROM). - Www.direktmedia.ru.

 

 

Додаток

 

Рис.1 Об'єкти бухгалтерського обліку

Рис.2 Схема основних господарських процесів

 

http://ua-referat.com