Взаємозв'язане вивчення господарських процесів - як елемент методики аналізу

Зміст

  Введення

1. Бухгалтерський облік господарських процесів

1.1 Загальна характеристика бухгалтерського обліку

1.2 Господарські процеси як об'єкти бухгалтерського обліку

1.3 Характеристика господарських процесів та їх результатів

2. Класифікація господарських процесів

2.1 Облік процесу постачання

2.2 Облік придбання та використання матеріалів

2.3 Облік процесу виробництва

2.4 Облік процесу продажу

3. Взаємозв'язане вивчення господарських процесів - як елемент методики аналізу

3.1 Вивчення господарських процесів

3.2 Господарські процеси та господарські операції

Висновок

Бібліографічний список

Додаток

 

Введення

 

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану систему збору та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організацій і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Мета даної роботи - вивчити господарські процеси як об'єкти бухгалтерського обліку. Угруповання елементів власності господарюючого суб'єкта за їх складом та економічним змістом в цілому, а всередині за складовими параметрами є об'єктами бухгалтерського обліку.

Під об'єктами бухгалтерського обліку розуміються конкретні одиниці господарських засобів і джерел їх формування у вартісному вираженні, а також їх динаміка і статистика, зумовлені господарськими процесами.

У цілому об'єктами бухгалтерського обліку виступають об'єкти, що забезпечують (господарські засоби та їх джерела) і складові економічне життя господарюючого суб'єкта (господарські процеси за видами чи послідовності в кругообігу і господарські операції).

Завдання дослідження - охарактеризувати господарські процеси, розглянути особливості цих процесів. Господарські засоби як об'єкти бухгалтерського обліку мають двоїстий характер: з одного боку, формується їх складу, тобто відбувається постійний щодо рівномірний процес надходження, тобто вкладень внутрішніх фінансових ресурсів в первинне створення і подальший приріст економічних ресурсів підприємства. А облікова вартість надійшли у власність ресурсів повністю (в абсолютно рівних сумах) відшкодовується джерелами коштів - з іншого боку.

Перебувають у власності підприємства господарські засоби в бухгалтерському обліку відображаються одночасно по кожному окремо взятому фактом у двох проявах: у вигляді складу коштів з розміщення та їх призначенням і у формі джерел їх формування. Принцип подвійності господарських коштів буде виявлятися, і відбиватися по всьому обліковому циклу, він не розгубився й у бухгалтерській звітності. Склад об'єктів бухгалтерського обліку в окремих галузях економіки зумовлюється специфікою діяльності її економічних об'єктів. Наприклад, вони не можуть бути однаковими в машинобудуванні і в роздрібній торгівлі.

Обрана тема є актуальною, так як господарські процеси - найважливіші об'єкти бухгалтерського обліку, а їх результати викликають зміни майна та джерел їх формування. Обіг коштів у господарських процесах нескінченний. Таким чином, в кожному з цих процесів відбувається зміна однієї форми вартості майна на іншу. Основний зміст роботи будь-якої організації становлять процеси (стадії) кругообігу (постачання, виробництво, реалізація) її капіталу. Ці процеси взаємопов'язані, доповнюють один одного як об'єкти бухгалтерського обліку і створюють умови для накопичення капіталу та ведення розширеного відтворення.

У першому розділі даної роботи буде дана характеристика господарських процесів та їх результатів. Ці процеси взаємопов'язані, доповнюють один одного як об'єкти бухгалтерського обліку і створюють умови для накопичення капіталу та ведення розширеного відтворення.

У другому розділі буде розглянута класифікація господарських процесів. Так, основним завданням виробничих підприємств є виробництво продукції, яку частково використовують на самому підприємстві, але, головним чином реалізують іншим підприємствам, організаціям і безпосередньо населенню. Кругообіг коштів відбувається безперервно і складається з основних господарських процесів: постачання, виробництва і реалізації, в результаті яких предмети праці з однієї форми переходять в іншу. Для організації успішної і безперервної роботи підприємства необхідно мати виробничі запаси, якими забезпечується підприємство в процесі постачання.

 

 

1. Бухгалтерський облік господарських процесів

 

1.1 Загальна характеристика бухгалтерського обліку

 

Бухгалтерський облік являє собою суцільне, безперервне, взаємопов'язане відображення господарської діяльності підприємства на підставі документів. Суцільне відображення господарської діяльності має на увазі під собою обов'язковий облік всього майна, всіх видів запасів, витрат, продукції, заборгованостей підприємства тощо, а все це вимагає безперервного постійного спостереження і записи в документах відбуваються на підприємстві фактів про рух матеріальних цінностей, грошових коштів та інших здійснень. Взаємопов'язаність викликана залежністю відбуваються між собою фактів.

Як раз всі ці якості і вирізняють бухгалтерський облік від оперативного і статистичного, що перевищує його роль і значення в загальній системі обліку, тому що дані оперативного обліку використовують тільки для повсякденного управління підприємством, дані статистичного обліку використовуються для аналізу і прогнозування соціально-економічного розвитку суспільства.

Існують Трудові, Натуральні і Грошові вимірники, які несуть за собою далеко не останнє значення при організації бухгалтерського обліку, так як з їх допомогою виявляють показники діяльності підприємства. Так за допомогою Трудових вимірників визначають витрачений час і працю, що лягає в основу нарахування заробітної плати та розрахунку продуктивності праці. За допомогою Натуральних вимірників здійснюється контроль за збереженням різних форм власності, обсягом процесу заготовляння, виробництва і реалізації, порівнюються і аналізуються виробничі завдання і звітні показники. Грошові вимірники несуть в собі узагальнюючий характер. Визначаючи майнові права підприємства, його витрати, раніше виражені в Трудових і Натуральних вимірниках, складаються кошториси, завдання, звіти і баланси.

 

1.2 Господарські процеси як об'єкти бухгалтерського обліку

 

Об'єктами господарського обліку є майно організації, її зобов'язання і господарські операції, здійснювані в процесі фінансово-господарської діяльності. Об'єкти бухгалтерського обліку поділяються на три взаємопов'язані розділу: майно організації по складу і розміщення; майно організації за джерелами його утворення (власні і позикові зобов'язання); господарські операції та їх результати, одержувані в сферах постачання, виробництва та продажу (рис.1). Звідси предмет бухгалтерського обліку поділяється на три аналогічних розділи, кожен з яких включає в себе конкретні види майна. Зокрема, майно за складом і розміщення - необоротні та оборотні активи, майно за джерелами утворення (власні і позикові зобов'язання) - капітал і резерви, довгострокові зобов'язання, короткострокові зобов'язання; господарські операції (процеси) та їх результати - постачання, виробництво, продаж і фінансові результати. Господарські процеси як об'єкти бухгалтерського обліку складаються з процесів: придбання (заготівлі) матеріалів, засобів виробництва, найму робочої сили, виробництва і реалізації (продажу). У ході цих процесів відбувається зміна натуральної форми. При заготівлі грошові кошти перетворюються в матеріали і засоби виробництва. У процесі виробництва надійшли матеріали (предмет праці) з допомогою робочої сили та знарядь виробництва перетворюються в готову продукцію. Вона направляється для реалізації (продажу). У процесі цих актів готова продукція стає грошима, а гроші знову направляються на заготівлю матеріалів, придбання засобів виробництва, наймання робочої сили.

Таким чином, відбувається постійний кругообіг коштів. У процесі кругообігу відбуваються численні операції або факти господарського життя. Всі факти повинні знаходити суцільне відображення на підставі документів у бухгалтерському обліку. "В результаті врахування процесів підготовки виробництва, при зіставленні планових, нормативних і звітних (фактичних) показників виявляється економія (перевитрата) ресурсів, а при обліку реалізації - фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток або збиток)" [6, с.185]. Господарські засоби будь-якого підприємства можна вивчити по двох аспектах: з яких видів ці кошти складаються (склад майна), в якій сфері розміщені (виробництво, торгівля тощо) і під чиєю майновою відповідальністю вони знаходяться; другий аспект - за рахунок яких джерел це майно купувалося або сформувалося.

 

1.3 Характеристика господарських процесів та їх результатів

 

Найважливішими об'єктами бухгалтерського обліку є також господарські процеси та їх результати, що викликають зміну майна та джерел їх формування. Основними господарськими процесами організації є постачання (заготівля), виробництво та реалізація продукції (робіт, послуг) (рис.2). У процесі заготовляння купуються матеріальні цінності, основні засоби та ін для процесу виробництва. У процесі виробництва витрачаються оборотні кошти, зношуються основні засоби, нараховується оплата праці працівникам, випускається продукція. У процесі реалізації продукції організація отримує грошову виручку від покупців, замовників. Результатом процесу заготовляння і виробництва може бути економія або перевитрата коштів, а процесу реалізації - дохід (прибуток) або збиток. Ці процеси складаються з окремих господарських операцій, змістом яких є рух майна і зобов'язань, тобто кругообіг капіталу.

Обіг коштів у господарських процесах нескінченний. Таким чином, в кожному з господарських процесів відбувається зміна однієї форми вартості майна на іншу. Наприклад, при заготівлі матеріальних цінностей грошова форма вартості вихідного капіталу змінюється на товарну (матеріальну) форму, а при реалізації готової продукції кошти організацій міняють товарну (матеріальну) форму на грошову. У організацій можуть бути й інші господарські операції (наприклад, по капітальному будівництву), які також є об'єктами бухгалтерського обліку. Однак основний зміст її роботи складають процеси (стадії) кругообігу (постачання, виробництво, реалізація) її капіталу. Ці процеси взаємопов'язані, доповнюють один одного як об'єкти бухгалтерського обліку і створюють умови для накопичення капіталу та ведення розширеного відтворення.

 

 

2. Класифікація господарських процесів

 

2.1 Облік процесу постачання

 

Процес постачання є сукупністю операцій по забезпеченню підприємства предметами праці, необхідними для виготовлення продукції. Підприємство набуває у постачальників матеріали, паливо та інші предмети праці.

Облік матеріальних цінностей ведеться на синтетичному рахунку 10 "Матеріали", у розвиток якого в міру необхідності відкриваються субрахунки за кожним видом матеріальних цінностей:

сировину і основні матеріали:

покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби:

конструкції і деталі:

паливо:

тара і тарні матеріали:

запасні частини;

інші матеріали;

матеріали, передані в переробку на сторону;

будівельні матеріали.

Методика відображення на рахунках господарських операцій з руху матеріальних цінностей в значній мірі залежить від прийнятого порядку їх оцінки.

Одним з основних принципів оцінки господарських засобів підприємств є її реальність, що досягається шляхом визначення первісної оцінки всіх господарських засобів у бухгалтерському обліку за фактичною собівартістю. У зв'язку з цим матеріали також повинні оцінюватися за їх фактичною собівартістю, яка складається з витрат на придбання (що дорівнюють вартості матеріалів за ціною придбання і величини націнок, сплачених постачальницько-збутовими організаціями) та витрат на доставку від місця покупки до складу підприємства, що включають транспортні витрати , витрати з навантаження, розвантаження і доставку матеріалів на склад, витрати по відрядженнях, пов'язані з доставкою матеріалів, витрати на утримання спеціальних баз і складів у місцях заготовок.

Звідси випливає висновок, що фактична собівартість одиниці кожного виду матеріалів складається з ціни і транспортно-заготівельних витрат. При цьому якщо величина першого доданка відома в момент надходження матеріалів (ціни, торгові націнки повинні бути вказані постачальником в рахунку-фактурі), то величина другого доданка може бути в момент надходження матеріалів відома не повністю. Крім того, і ціна придбання (фактурна ціна), і транспортно-заготівельні витрати в умовах ринкових відносин схильні до коливань.

Таким чином, при обліку матеріальних цінностей використовуються одночасно дві оцінки: у поточному обліку - оцінка за обліковими цінами; у звітності - за фактичною собівартістю придбання (заготівлі).

 

2.2 Облік придбання та використання матеріалів

 

Облік придбання та використання матеріалів може бути організований на підприємстві по одному з двох варіантів.

При першому варіанті облік матеріалів ведеться на синтетичному рахунку 10 "Матеріали" в оцінці за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі). При цьому факт надходження матеріалів відображається на рахунку 10 "Матеріали" незалежно від того, коли вони надійшли на підприємство - до чи після отримання розрахункових документів постачальника.

При другому варіанті облік матеріалів на синтетичному рахунку 10 "Матеріали" ведеться в оцінці за обліковими цінами. Для обчислення фактичної собівартості придбання (заготівлі) матеріалів відкривається синтетичний рахунок 15 "Заготівля і придбання матеріалів", а для обліку відхилень фактичної собівартості придбання (заготівлі) матеріалів від їх вартості за обліковими цінами відкривається синтетичний рахунок 16 "Відхилення у вартості матеріалів". Таким чином, при другому варіанті у порівнянні з першим оцінка матеріалів за обліковими цінами і облік відхилень фактичної собівартості придбання (заготівлі) матеріалів від їх вартості за обліковими цінами здійснюється на рівні синтетичного обліку.

Крім того, слід зазначити дозволені в даний час методи розрахунку фактичної собівартості кінцевих запасів матеріалів (описаний вище спосіб являє собою метод середньозваженої собівартості): ЛІФО і ФІФО.

Методи ФІФО і ЛІФО визначають послідовність списання вартості матеріалів (по партіях) незалежно від послідовності фактичного руху матеріалів, тобто наявності або відсутності обліку матеріалів за партіями в місцях зберігання. Використання даних методів передбачає організацію аналітичного обліку не тільки за видами матеріалів, але і по окремим партіям.

Таким чином, за методом ФІФО матеріали у витрати виробництва списуються по фактичній собівартості придбання в хронологічному порядку надходження партій: спочатку списуються на видаток матеріали по фактичній собівартості перших закупленої партії, потім другий, третій і т.д. За методом ЛІФО (він протилежний методу ФІФО) матеріали у витрати виробництва списуються по фактичній собівартості останньої закупленої партії, потім передостанній і т.д.

 

2.3 Облік процесу виробництва

 

Процес виробництва являє собою комплекс операцій з видобутку і переробки сировини і матеріалів та перетворення їх у готову продукцію. У залежності від призначення продукції, що виготовляється виробнича діяльність підприємства поділяється на такі види: основне, допоміжне і обслуговуючі виробництва і господарства.