Основна процедура бухгалтерського обліку

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

 Змістом інвестиційної діяльності  є придбання та реалізація  необоротних активів, а також  фінансових інвестицій, які не  є складовою еквівалентів грошових  коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

 З погляду передбачуваності  виділяють також надзвичайні  доходи та витрати, що утворилися  внаслідок надзвичайних подій.

 Надзвичайна подія — будь-яка  подія або операція, яка відрізняється  від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

 Результатом діяльності підприємства  є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або  зменшує величину власного капіталу  підприємства і відображається у балансі.

Інша діяльність — доходи від інвестиційної або фінансової діяльності (дивіденди, відсотки та інші доходи; участь у дочірніх підприємствах тощо).

Фінансовий результат розраховують поступово: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) показують за методом брутто з наступним відніманням наданих знижок, повернення проданих товарів, податків (ПДВ, акциз).

 

1.5 Звіт про рух грошових коштів

 

Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошей та їхніх еквівалентів. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту.

 Підприємство розгорнуто наводить  суми надходжень та видатків, що виникають у результаті  операційної, інвестиційної та фінансової  діяльності. Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми наводяться окремо у складі відповідних видів діяльності. Внутрішні зміни у складі грошових коштів до звіту про рух грошових коштів не включаються. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

Звіт про фінансові результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяльності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінансові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів

 Існують два методи трансформації  звіту про фінансові результати  для отримання інформації про  рух грошових коштів:

 Прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо.

Непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

 Використання зазначених методів приводить до однакових результатів.

Форма звіту про рух грошових коштів наведено в додатку В- прямий метод та додатку Д – непрямий метод.

 

1.6 Зміст Звіту про власний капітал

 

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

У звіті про власний капітал розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у розділі I «Власний капітал» балансу. Для забезпечення порівняльного аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.

У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

 Фінансова — прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

 Фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

 Наведені концепції капіталу  приводять до таких концепцій  збереження капіталу:

 Збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду;

 Збереження фізичного капіталу — прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність)підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

 Вибір підприємством відповідної  концепції має базуватися на  потребах користувачів фінансових  звітів.

Звіт про власний капітал доповнює інформацію про фінансовий стан підприємства та зміни між датами балансу, яка надана в інших звітах: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Ця інформація є корисною як для власників підприємства, так і для інших користувачів фінансових звітів.

Інформація для складання звіту про зміни у власному капіталі отримується з таких джерел:

- трансформованого балансу та  аналітичної інформації до нього;

- трансформованого звіту про  фінансові результати;

- установчих документів та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Форма звіту про власний капітал наведена в додатку Е.

 

1.7 Примітки до фінансових звітності

Примітки до фінансової звітності - сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансової звітності, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

У примітках розкривають:

1) облікову політику підприємства — як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;

2) інформацію, яка не наведена  безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними  положеннями (стандартами);

3) інформацію, що містить додатковий  аналіз статей звітності, потрібний  для забезпечення її зрозумілості  та доречності.

 Відповідно до чинного господарського  законодавства та установчих  документів підприємства зобов'язані  подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо).

 Державне регламентування звітності  викликане необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, різних видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Держкомстату України. З огляду на це державні органи встановлюють єдині правила та форми складання і показники звітності.За порушення цих правил та вимог на керівників та інших посадових осіб підприємства можуть бути накладені адміністративні стягнення.  
Розділ 2. Основна процедура бухгалтерського обліку

 

Основна процедура бухгалтерського обліку- це послідовність інформації бухгалтерського обліку. Вона передбачає такі етапи:

1. Інвентар;
2. Вступний баланс;
3. Журнал реєстрації господарських операцій;
4. Головна книга;
5. Оборотна відомість;
6. Заключний баланс;

Інвентар – це перелік всіх засобів, що має підприємство, а також усього того, що йому винні і що воно винно фізичним та юридичним особам, з якими у підприємства склалися певні відносини.

Вступний баланс – це інвентар, перетворений для кращого сприйняття та економічного вигляду, аналізу, складається на момент створення підприємства.

Вступний баланс має виключно внутрішньогосподарське призначення. Підприємства самі обирають  - складати їм вступний баланс чи ні. Для поліпшення інформаційного забезпечення системи управління та контролю за збереженням майна починати виробничу та господарську діяльність ліпше, коли є вступний баланс. Дані вступного балансу мають відповідати даним на початок звітного періоду затвердженого кінцевого балансу.

Журнал реєстрації господарських операцій. В ньому фіксуються всі господарські операції. Запис господарських операцій здійснюється в хронологічному порядку. Запис у журналі не дозволяє систематизувати господарські операції за певними об»єктами бухгалтерського обліку. Для цбого використовується головна книга.

Головна книга – це сукупність рахунків бухгалтерського обліку, в ній відбиваються всі рахунки бухгалтерського обліку. В кінці звітного періоду визначаються обороти по рахунках і виводиться кінцеве сальдо. На цьому запис в головну книгу закінчується. Дані про обороти та залишки по рахунках головної книги узагальнюються в оборотній відомості.

Оборотна відомість – це один з найважливіших регістрів бухгалтерського обліку, в якому накопичується інформація про початкову наявність, рух за звітний період та залишок на кінець звітного періоду відповідного майна, заборгованість за розрахунками й операціями.

Складання оборотної відомості – кінцевий етап створення передумов для підготовки бухгалтерського балансу.

Оборотна відомість – призначена для перевірки записів перед складанням заключного балансу.

Необхідність складання оборотних відомостей пояснюється й тим, що за розрахунками з дебіторами і кредиторами вивести сальдо на кінець періоду синтезованим способом неможливо. Тому за розрахунковими рахунками сальдо виводять лише аналітичним способом. Оборотна відомість, складена за даними аналітичних рахунків до окремих синтетичних рахунків, називаються оборотними відостями за аналітичними рахунками

Заключний баланс – відображає стан господарських засобів підприємства та їх джерел на звітну дату і відрізняється від вступного балансутим, що в ньому враховано всі зміни, які відбуваються в складі господарських засобів, і їх джерел внаслідок господарських операцій звітного періоду.

На підставі даних інвентаря підприємства ( таблиця 1) і журналу реєстрації ( таблиця 3) відобразимо господарські операції на всіх етапах основної процедури бухгалтерського обліку.

 

Таблиця 1 - Інвентар підприємства

 

Таблиця 2 - Вступний баланс

(Баланс я завтра принесу, вставиш просто в курсову)

Таблиця 3 - Журнал  реєстрації господарських операцій

(Креслиш таблицю журнал  реєстрації, яку я тобі креслила  на А4, операція №8 сума – 42,2)

 

Головна книга

 

Дт                         10                         Кт
С1…379
Од -  0	Ок – 0
С2…379

 

Дт                         11                         Кт
С1…133
Од -  0	Ок – 0
С2…133

 

Дт                         12                         Кт
С1…173
Од -  0	Ок – 0
С2…173

 

 

 

Дт                         13                         Кт
	С1…134
Од -  0	Ок – 0
	С2…173

 

Дт                         20                         Кт
С1…106	Дт23- 23
Кт63 – 27
Кт37 - 16
Од -  43	Ок – 23
С2…126

 

Дт                         23                         Кт
С1=72	Дт66 – 24
Кт 20 - 23	Дт 26 – 42,2
Кт 65 – 10
Од -  33	Ок – 66,2
С2=38,8