Основна процедура бухгалтерського обліку

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Бухгалтерська (фінансова) звітність………………………………………

1. Поняття, суть та види бухгалтерської (фінансової) звітності…………………
2. Порядок складання, подання, оприлюднення фінансової звітності…………..
3. Баланс………………………………………………………………………………
4. Структура і зміст Звіту про фінансові результати……………………………….
5. Звіт про рух грошових коштів…………………………………………………………………………….
6. Зміст Звіту про власний капітал………………………………………………………………………..
7. Примітки до фінансових звітності……………………………………………………………………..

Розділ 2. Основна процедура бухгалтерського обліку……………………………….

Висновки……………………………………………………………………………….

Література……………………………………………………………………………..

Додатки………………………………………………………………………………….

 

Вступ

     Сучасний механізм обліку був відомий і працював ще до моменту появи першої публікації на облікову тему. З розвитком економічних відносин облік удосконалюється як надбудова суспільної формації, зростає його значення в доказах майнової відповідальності.

     Перехід підприємств  на Національні стандарти бухгалтерського обліку дозволяє суб'єктам підприємницької діяльності самостійно визначати облікову політику підприємства, обирати форму бухгалтерського обліку, затверджувати правила документообігу, встановлювати межі та форми ведення обліку.Бухгалтерська інформація надає суцільну картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період.

 

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань та отримання практичних навичок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. Під час виконання курсової роботи переді мною постають такі завдання:

• розгляд класифікації господарських засобів та ознайомлення з Планом  рахунків бухгалтерського обліку;
• складання балансу підприємства;
• ознайомлення з основними фінансовими звітностями та способами їх складання і подання.

 

 

Розділ 1 Бухгалтерська (фінансова) звітність

1. Поняття, суть та види бухгалтерської (фінансової) звітності.

 

У процесі прийняття управлінських рішень важливі функції виконує економічна інформація, яка відображає стан і розвиток керованого об'єкта. Одним із основних джерел такої інформації, її базою є звітність. Звітність складається й використовується в усіх ланках народного господарства — підприємство, об'єднання,концерн, регіон, галузь і в цілому народне господарство країни. Підприємства є первинними ланками народного господарства, їхня господарська діяльність відображається в поточному обліку. Звітність складається на підставі даних усіх видів господарського обліку — бухгалтерського, статистичного й оперативно-технічного. Звітність може містити як кількісні, так і якісні характеристики, вартісні, натуральні й трудові показники. При цьому звітні дані, згруповані в облікових регістрах, не можуть відображати такі господарські операції, яких не було в поточних облікових записах. Органічний зв'язок між бухгалтерським обліком і звітністю встановлюється лише в тому разі, коли підсумкові дані поточного обліку за звітний період відображаються у відповідних звітних формах у вигляді синтезованих показників. Звітність, у свою чергу, впливає на побудову поточного обліку, визначення певної типології його ведення з тим, щоб облікова інформація гармонічно поєднувалась з вимогами звітності і тим самим витрачалося б менше зусиль на їх перегруповування або вибірку в процесі складання відповідних звітних форм.

Звітність як економічна категорія трактується за двома напрямами. З одного боку, вона є економічною інформацією про виробничу й фінансово-господарську діяльність підприємства, з другого — звітність як елемент методу бухгалтерського обліку -_ це метод узагальнення і подання інформації про результати діяльності підприємства. Складанням звітності завершується o6ліковий цикл бухгалтерського опрацювання даних.

Бухгалтерська звітність — важливий інструмент управління. Базуючись на даних бухгалтерського обліку як системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських процесів, вона відображає і дає змогу оцінити результати діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності господарювання і пропонувати необхідні для управління рішення.

Основне призначення бухгалтерської (фінансової) звітності — надати внутрішнім і зовнішнім користувачам правдиву, достовірну інформацію про майновий та фінансовий стан підприємства, про фінансові результати та ефективність господарювання за звітний період.

Звітні показники використовуються для аналізу господарської діяльності на окремих ділянках виробництва, визначення його позитивних і негативних сторін, причин відхилень від плану, виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності роботи підприємства. Ретельне вивчення бухгалтерських звітів розкриває причини успіхів і недоліків у роботі підприємства, допомагає визначити способи вдосконалення його діяльності.

Система звітності дає можливість визначити підсумкові дані щодо діяльності не тільки окремих підприємств, а й об'єднань та міністерств. Галузеві органи управління на підставі поданих звітів вивчають рівень виконання виробничо-фінансових планів, аналізують стан економічного й соціального розвитку галузі, дають реальну оцінку господарської діяльності і визначають способи її поліпшення.

За даними звітності статистичні органи розробляють важливі зведені народногосподарські показники як щодо окремих регіонів, так і в цілому по країні та за окремими галузями народного господарства.

Залежно від джерел інформації і показників, які містяться у звітності, розрізняють бухгалтерську, статистичну та оперативно-технічну звітність.

Бухгалтерська звітність містить показники (переважно у вартісних вимірниках) виробничої і фінансово-господарської діяльності, а також фінансового стану підприємства за певний звітний період. Вона складається на підставі належно оформлених документів бухгалтерського обліку і відображає системно всю діяльність підприємства. Проте окремі показники бухгалтерської звітності формуються за даними оперативно-технічного й статистичного обліку.

Статистична звітність характеризує окремі сторони діяльності підприємств і країни в цілому, тобто окремі економічні та соціальні явища. Джерелами інформації для її складання також є дані оперативно-технічного, статистичного й бухгалтерського обліку.

Оперативно-технічна звітність складається на підставі даних оперативно-технічного обліку. У ній наводяться показники роботи окремих підрозділів, цехів, дільниць, служб підприємства за невеликі проміжки часу — добу, п'ятиденку, тиждень, декаду. Ця звітність використовується для контролю за ходом виконання завдань і для оперативного регулювання процесу виробництва, фінансових розрахунків, придбання виробничих запасів, реалізації тощо.

За значенням в управлінні народним господарством звітність поділяється на державну і внутрішньогосподарську.

Державна звітність встановлюється органами державного управління і включає бухгалтерську й статистичну звітність. Вона містить показники економічного й соціального розвитку підприємств, регіонів, галузей та країни в цілому.

Внутрішньогосподарська звітність — це звітність внутрішньо-

господарських підрозділів підприємств. Вона містить короткі ві домості про діяльність підрозділів підприємства за встановленими для них показниками.

За призначенням звітність поділяють на загальнодержавну й відомчу.

До загальнодержавної відносять бухгалтерську і статистичну звітність, установлену Міністерством фінансів України і Держкомстатом України. Міністерства і відомства за погодженням з Мінфіном і Мінстатом України можуть запроваджувати ще й додаткові форми звітності за умови, що вони не призведуть до дублювання або зміни чинної загальнодержавної звітності. Ця звітність затверджується наказом міністра і називається відомчою.

За змістом звітних даних і їх застосуванням у галузях народного господарства виділяють типову та спеціалізовану звітність.

У типовій звітності відображаються показники однакового змісту, тобто ті, що характерні для всіх підприємств незалежно від виду діяльності та форми власності. Бланки такої звітності називаються типовими формами.

До спеціалізованої відносять звітність, що характеризує діяльність підприємств і організацій окремої галузі народного господарства або її підгалузей.

За обсягом показників звітність поділяється на коротку й повну.

Коротка звітність подається за скороченою кількістю показників за звітний місяць або квартал.

Повна звітність подається за всіма показниками, затвердженими в установленному порядку, включаючи й ті, щодо яких було вже відправлено короткі звіти.

За місцем використання розрізняють звітність внутрішню й зовнішню.

Внутрішня звітність використовується тільки всередині підприємства. Зовнішня звітність використовується також і за межами підприємства і обов'язково має бути підписаною керівником і головним бухгалтером.

Зовнішня звітність — це, як правило, звітність бухгалтерська і статистична. Оперативно-технічна звітність в основному є внутрішньою.

Залежно від періоду, за який складається і подається звітність, її поділяють на періодичну й річну.

Періодична (внутрішньорічна) звітність — це місячна і квартальна звітність. Вона відображає результати виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за відповідний місяць (квартал), а також наростаючим підсумком з початку року.

Річна звітність містить показники діяльності підприємства за рік.

За мірою узагальнення інформації розрізняють звітність первинну і зведену.

Під первинною звітністю розуміють звітність окремих підприємств. Зведену звітність одержують через зведення первинної звітності. За відомчою належністю така звітність

складається всіма міністерствами і відомствами у вищих органах управління, а за територіальним принципом і галузями народного господарства — органами статистики. Зведена бухгалтерська звітність складається щоквартально і за рік.

За терміном подання розрізняють звітність термінову і звичайну.

Термінова звітність подається протягом чотирьох днів після закінчення звітного періоду.

Звичайна звітність подається в установлений термін.

 

2. Порядок складання, подання, оприлюднення фінансової звітності.

 

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, а інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:

• назву, організаційно_правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, зареєстроване підприємство, адресу його офісу);
• назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;
• середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.

Кожний фінансовий звіт містить дату, за станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. У фінансовій звітності вказується валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності

відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу. Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису: принципів оцінки статей звітності, методів обліку щодо окремих статей звітності та ін. Фінансову звітність підписують керівник і бухгалтер підприємства.

Підприємства аграрного сектора поряд зі складанням і поданням фінансової звітності за погодженням з Держкомстатом України складають спеціалізовану форму № 50_сг „Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств» (затверджена наказом Держкомстату України 25.06.2004р. № 412), в якій передбачені такі розділи та довідки:

розділ 1 – Виробництво і реалізація с._г. продукції;

розділ 2 – Витрати на основне виробництво;

розділ 3 – Вартість активів і середньооблікова чисельність працівників;

розділ 4 – Землекористування протягом звітного року;

довідка 1 – Дотації та доплати;

довідка 2 – Витрати необхідні для розрахунку повної собівартості.

Цю форму подають усі сільськогосподарські підприємства, незалежно від організаційно-правової форми власності, підпорядкування, крім підприємств – суб’єктів малого підприємництва (ведуть спрощений облік і мають менше 50 осіб працюючих), підсобних сільських господарств, підприємств, установ і організацій – районному відділу статистики.

Звітність за способом подання користувачам поділяють на подану поштовим зв'язком, телеграфом, електронною поштою або подану власноруч.