Організація та методика аудиту процесу виробництва

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Марта 2014 в 00:35, курсовая работа

Краткое описание

Основною метою курсової роботи є дослідження організації та методики аудиту процесу виробництва.
Відповідно до даної мети в курсовій роботі були поставлені такі завдання:
1. Дослідити економічну сутність та зміст витрат на виробництво продукції.
2. Розглянути загальні принципи здійснення аудиту виробничих витрат
3. Розглянути методику проведення аудиту процесу виробництва.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………...………. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ ПРОЦЕСУ…………………......
ВИРОБНИЦТВА…………………………………………………………………... 6
Економічна сутність і зміст витрат на виробництво………………. 6
Загальні принципи здійснення аудиту процесу виробництва…….. 14
Мета й завдання аудиту процесу виробництва…………………….. 18
Методи та прийоми аудиту процесу виробництва…………………. 20
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРОЦЕСУ…………….
ВИРОБНИЦТВА…………………………………………………………………… 23
2.1. Нормативно-правове та інформаційне забезпечення аудиту……….
процесу виробництва…………………………………………………. 23
2.2. Основні етапи аудиторської перевірки процесу виробництва…….. 25
2.3. Документальне оформлення результатів аудиторської перевірки
процесу виробництва………………………………………………….. 27
2.4. Типові помилки при аудиті процесу виробництва………………….. 30
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………. 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….. 37
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………… 36

Прикрепленные файлы: 1 файл

курс лякін.docx

— 80.34 Кб (Скачать документ)

 

 

    1. Основні етапи аудиторської перевірки процесу виробництва.

 

Послідовність робіт, проведених при аудиті процесу виробництва, можна розділити на три етапи; ознайомлювальний, основний, заключний. На кожному етапі аудиторами повинен бути розглянутий і вивчений комплекс питань. Особливу увагу аудитори приділяють детальному тестуванню складу витрат та оцінці організації бухгалтерського обліку витрат на виробництво і стану системи контролю. Відповідно з результатами тестування розробляються план і програма аудиторських процедур(додаток А,Б).

На ознайомлювальному етапі аудитор вивчає організаційні та технологічні особливості виробничого процесу організації, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду виробничої діяльності. Аудитору необхідно також ознайомитися з чинними галузевими інструкціями (вказівками) з планування, обліку і калькулювання витрат, що включаються в собівартість продукції на підприємствах окремих галузей економіки.

На основному етапі аудитори проводять тестування, за результатами якого оцінюються системи внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку витрат основного виробництва продукції. Зроблені висновки порівнюються з початковою оцінкою, отриманої на стадії планування аудиту. Далі аудитору необхідно перевірити, як згруповані витрати на витратних рахунках. Прямі витрати, безпосередньо пов'язані з випуском продукції (виконанням робіт, наданням послуг), які можна віднести на конкретну одиницю готової продукції, повинні відображатися за дебетом рахунка «Основне виробництво» [15,с.128].

Аудитор може також переглянути формування собівартості робіт, послуг допоміжних і обслуговуючих виробництв. Як показує практика, у допоміжних виробництвах застосовуються ті ж методи обліку витрат на виробництво і способи калькулювання виробничої собівартості, як і в основному виробництві.

Прямі витрати, безпосередньо пов'язані з випуском продукції (виконанням робіт, наданням послуг), які можна віднести на конкретну одиницю готової продукції після проходження певного циклу обробки в цехах допоміжних виробництв, відносяться в дебет рахунку «Основне виробництво».

Заключний етап аудиту процесу виробництва включає перевірку своєчасності проведення інвентаризації незавершеного виробництва, виявлення її результатів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. (Якщо аудитор виробляє лише перевірку результатів інвентаризації, то цей факт необхідно відзначити при складанні аудиторського звіту та висновку).

Потім перевіряючий формує пакет робочих документів, складає аудиторський звіт і спільно з робочою документацією представляє його керівнику перевірки.

 

    1. Документальне оформлення результатів аудиторської перевірки процесу виробництва.

 

Аудиторська перевірка зобов'язує супроводжувати перевірку обов'язковим документуванням, тобто відбивати отриману інформацію в робочій документації аудита, до якої відносяться:

  • плани і програми проведення аудита (додатки А,Б),
  • пояснення і заяви працівників підрозділу з питань, що випливають із ходу перевірки,
  • копії первинних документів підрозділу, що свідчать про господарські операції,
  • бухгалтерська звітність,
  • записи про вивчення й оцінку систем оперативного і складського обліку, запитальники, схеми документообігу й інші,
  • матеріали, що свідчать про роботу виконану не аудитором, але під його контролем,
  • документи зустрічних перевірок і пояснення осіб, що не є працівниками даного підрозділу,
  • копії бухгалтерської, оперативної внутрішньогосподарської звітності.

Перелік робочої документації аудита, яка прикладається до актів аудиторської перевірки, визначає аудитор, що проводить перевірку. Головна вимога до цієї документації - її переконливість і вагомість при доказі висновків і пропозицій, що випливають з матеріалів перевірки. Тому обмежень по підборі доказів не встановлюється.

За результатами аудиторської перевірки складається звітний документ, що може мати різні документальні форми - аудиторська довідка, аудиторський висновок, довідка про експертизу, доповідна записка, звіт про перевірку й інші (додаток г).    

Сама форма цього документа визначається в наказі про призначення аудиторської перевірки. Звіт повинний бути складений на основі письмової інформації аудитора, у якій повинні міститися зведення про усі виявлені недоліки і порушення в обліку й звітності, а також виділятися ті помилки і виправлення які можуть уплинути на вірогідність звітності з посиланнями на законодавчі і нормативні документи. Письмова інформація заповнюється в двох екземплярах, один із яких передається головному бухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлення можливих розбіжностей і врегулювання спірних положень, а інший використовується для написання звіту, після чого він передається в архів. У письмовій інформації повинні міститися: ПІП аудитора чи склад групи аудиторів, реквізити перевіряємого підрозділу, перелік посадових відповідальних за ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, період часу до якого відноситься перевірена документація, інформація про методику перевірки (які напрямки бухгалтерського обліку підлягали перевірці, яка бухгалтерська документація була перевірена суцільним методом, а яка вибірково, на основі яких принципів проводилася перевірка), інформація про усі виявлені недоліки і порушення, інформація про найбільші істотні порушеннях в обліку, які значно спотворюють звітність, рекомендації з поліпшення податкового планування з метою оптимізації оподатковування [14,с.251].

При наступних перевірках повинні бути дані аналіз і оцінка виконання чи виправлення зауважень по фактах попередніх перевірок. Письмова інформація підписується всіма аудиторами, хто проводив перевірку. На підставі письмової інформації складається звіт, що за структурою в основному повторює письмову інформацію.

Відповідно до аудиторського стандарту аудиторський звіт повинний складатися з вступної, аналітичної і підсумкової частин.

Вступна частина аудиторського висновку містить: назву документа в цілому, дату і місце складання, підстава проведення перевірки (наказ керівника підприємства, протокол рішення засновників), проведення перевірки, прізвища, імена і по батькові осіб, що приймали участь в перевірці, прізвищі, імена і по батькові посадових осіб, відповідальних за діяльність підрозділу, період перевірки, які питання були піддані документальної і фактичній перевірці.

Аналітична частина адресується посадовій особі, що призначила перевірку і повинна включати: найменування підрозділу, об'єкти аудита, виклад результатів перевірки, загальну оцінку дотримання законодавства і встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, оцінку оформлення господарських операцій і їхнє відображення в бухгалтерському й оперативному обліку, істотні порушення конкретних нормативно-правових актів, арифметичні, логічні, документальні і речовинні докази встановлених порушень; прізвища, імена, по батькові і посади осіб, що допустили порушення, грошовий і кількісний вираз негативних наслідків порушень [5,с.245].

Підсумкова частина аудиторського документа містить оцінку аудитора виробничо-фінансової діяльності підрозділу і ведення бухгалтерського обліку, а також пропозиції по усуненню виявлених порушень, рекомендації підрозділу по усуненню недоліків до ухвалення рішення по перевірці посадовою особою, що призначила перевірку.

При викладі своєї думки аудитор повинний дотримувати строгої об'єктивності, не допускати необґрунтованих тверджень, висновків і оцінок діяльності окремих осіб чи перевіряємого підрозділу і записувати обвинувальні формулювання. Зауваження про недоліки і порушення, отримані з усних чи письмових заяв окремих облич, у звіт включати не можна. Кожен відбитий у ньому факт повинний бути всебічно перевірений аудитором. Якщо керівник підрозділу чи інша посадова особа підрозділу має заперечення чи зауваження за матеріалами проведеної перевірки, вона повинна підписати документ про перевірку й одночасно прикласти до нього свої письмові заперечення чи зауваження. У тих випадках, коли необхідно прийняти термінові міри до усунення виявлених порушень, складаються проміжні аудиторські звітні документи, що направляються керівникам, що назначили перевірку, з наступним включенням них у загальний документ про перевірку.

Проміжні звітні документи аудитора складаються безпосередньо в ході аудиторської перевірки на тих ділянках роботи підприємства, де розкриті найбільш значимі порушення, що вимагають негайного вживання заходів.

 

    1. Типові помилки при аудиті процесу виробництва.

 

Типовими помилками, під час аудиту процесу виробництво найчастіше є:

  • невідповідність застосовуваного методу врахування витрат, зафіксованим в обліковій політиці,
  • неправильна оцінка залишків незавершеного виробництва,
  • неправильне розмежування витрат за звітним періодам,
  • необгрунтоване (без документального оформлення) включення до собівартісті окремих видів витрат,
  • порушення, допущені під час оформлення первинних документів,
  • порушення методології обліку (не так складені кореспонденції рахунків),
  • відрив натурально-речової форми незавершеного виробництва від процесів обліку виникнення і наростання витрат,
  • велика частка умовностей при виявленні та оцінці незавершеного виробництва в міжінвентаризаційний період, коли джерелом розрахунків розподілу витрат за періодами, між об'єктами обліку і калькулювання є опис цехів без вказівок ступеня готовності виробів і напівфабрикатів,
  • реальне існування нерівності між обліковими і фактичним залишками незавершеного виробництва,
  • використання "котлового" способу визнання понесених витрат витратами звітного періоду, що спотворює величину витрат за місцями їх виникнення і порушує принцип відповідальності за понесені витрати і матеріального стимулювання використання ресурсів,
  • накопичення в вихідному сальдо з рах. 20 "Основне виробництво" відхилень фактичних витрат від планової собівартості виготовленої продукції, що позначається на розмірі збитків, що виникають у виробництві,
  • відсутність зв'язку між умовами виконання договорів і зобов'язань перед покупцями і замовниками та формуванням вартості випуску продукції, надання послуг та виконання робіт,
  • "засміченість" залишків незавершеного виробництва і готової продукції матеріалами, які не зазнали обробки, неукомплектовані вироби, які не пройшли всіх стадій обробки або не прийнятими технічним контролем, замовником тощо,
  • наявність неефективних управлінських рішень, прийнятих щодо вибору асортименту, встановлення обсягів продажів унаслідок неточностей та суттєвих відхилень в інформації про незавершене виробництво та готової продукції.

Можуть мати місце й інші порушення в області витрат на виробництво і калькулювання, як: невірна оцінка матеріалів при списанні у виробництво, неправомірність визнання витрат витратами періоду, недотримання технологічних норм та організаційних нормативів, економічно необгрунтоване списання відхилень від норм і т.д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

……..Метою діяльності будь-якого підприємства є виробництво продукції або надання будь-яких послуг. Враховуючи важливість цього процесу, приділяти увагу аудиту процесу виробництва особливо важливо, оскільки без нього неможливо зрозуміти достовірність бухгалтерської або фінансової інформації в усіх її аспектах. Тобто для перевірки точності ведення бухгалтерського обліку аудитор повинен з'ясувати, наскільки діюча на підприємстві методика його ведення відповідає нормативним документам

Під час проведення аудиту необхідно керуватися Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в якому наведені такі терміни і поняття, як "елементи витрат", "напрями витрат", "нормальна потужність", "об'єкт витрат", "визнання витрат", "склад витрат", "розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності" та іншими нормативними актами.

Перевіряючи витрати, слід документально підтвердити правильність розрахунку собівартості продукції (робіт, послуг), оскільки це один з найважливіших синтетичних показників, що дає змогу оцінити ефективність використання в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) матеріальних і трудових витрат, рентабельність, прибутковість і фінансову стійкість підприємства. 

У курсовій роботі розглянута методика проведення аудиту процесу виробництва, показана послідовність аудиту.

В ході вивчення теоретичних та практичних аспектів аудиту процесу виробництва були зроблені наступні висновки.

      Отже, аудиторська  перевірка основного виробництва  є досить трудомістким процесом, що вимагає від аудитора знання  крім безлічі нормативних та  інструктивних матеріалів також  і особливостей обчислення собівартості  продукції в окремих галузях  і видах господарської діяльності. Тому до початку документальної  перевірки аудитору необхідно  вивчити організаційні і технологічні  особливості підприємства, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду його виробничої діяльності. Йому слід також проаналізувати сильні і слабкі сторони внутрішнього контролю процесу виробництва і витрат.

      При вивченні  виробництва аудитору важливо  документально встановити правильність  обчислення собівартості продукції. Первинні документи, що підтверджують  облік кожного виду витрат, повинні  бути правильно оформлені і  містити всі обов'язкові реквізити.

Информация о работе Організація та методика аудиту процесу виробництва