Організація обліку та контролю розрахунків бютжетних установ з кредиторами в управлінні житлово-комунального господарства, архітектури

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ  УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

      ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

      КАФЕДРА  ОБЛІКУ І АУДИТУ

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

ДИСЦИПЛІНА: « БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ»

НА ТЕМУ: « ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ БЮТЖЕТНИХ УСТАНОВ З КРЕДИТОРАМИ В УПРАВЛІННІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

 

 

 

                                                              ВИКОНАВ: студент 6 курсу 5 групи

                                    Бутко Ольга Іванівна

               НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

               Томілова Надія Олександрівна

 

 

 

            м. Біла Церква

ЗМІСТ
ВСТУП	…………………………………………………………………….. 3-5
РОЗДІЛ 1.	ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ З КРЕДИТОРАМИ…………………………………………………6-
1.1	Економічна сутність розрахунків  бюджетних установ з кредиторами та їх класифікація…………………………………
1.2	Методичні підходи обліку та контролю розрахунків бюджетних установ з кредиторами……………………………..
1.3	Аналіз нормативно-правової бази щодо обліку та контролю розрахунків бюджетних установ з кредиторами………………
РОЗДІЛ 2.	СУЧАСНИЙ СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ З КРЕДИТОРАМИ в Управлінні ЖКГ, архітектури та містобудування міської ради…...
2.1	Загальна фінансово-господарська характеристика підприємства та аналіз основних техніко-економічних показників його діяльності……………………………………………………………...
2.2	Бухгалтерський облік та документальне відображення розрахунків з кредиторами…………………………………………..
2.3	Оцінка системи внутрішнього контролю розрахунків з кредиторами на досліджуваному підприємстві…………………….
РОЗДІЛ 3.	ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З КРЕДИТОРАМИ………………...
3.1	Основні напрямки удосконалення організації обліку розрахунків з кредиторами………………………………………………………..
3.2	Основні заходи підвищення ефективності контролю розрахунків з кредиторами……………………………………………………….
3.3	Вдосконалення обліку та контролю розрахунків з кредиторами в комп’ютерному середовищі…………………………………………
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

ВСТУП

В сучасних умовах господарювання питання кредиторської заборгованості бюджетних установ відіграє важливу роль. Особливістю бюджетних установ є те, що вони свої видатки суворо планують в спеціальних документах - кошторисах, які складаються кожною бюджетною установою. Виходячи з того, що в діяльності бюджетних установ мають місце різного роду операції та розрахунки в них може виникати кредиторська заборгованість. Тому необхідно вести облік та здійснювати постійний контроль за кредиторською заборгованістю, яка виникає у бюджетних організацій.

Проте розгляд кредиторської заборгованості у бюджетних установах потребує подальших досліджень.

Метою дипломної роботи є дослідження обліку кредиторської заборгованості у бюджетних установах, пошук причин її виникнення, шляхів їх усунення, контролю за розрахунками установи, вивчення практики показників обліку та контролю в конкретній установі, закріплення і поглиблення знань, отриманих в процесі навчання, розробка шляхів удосконалення обліку і контролю кредиторської заборгованості.

Реалізація мети потребує формування наступних завдань дослідження:

- обґрунтування актуальності  теми дослідження;

- вивчення теоретичних  основ обліку та контролю кредиторською заборгованістю;

- вивчення нормативно-законодавчих  актів;

- здобуття практичного  досвіду обліку та контролю  за кредиторською заборгованістю;

- узагальнення результатів  дослідження;

- розробка та обґрунтування  пропозицій щодо поліпшення обліку  трудових ресурсів.

 

 

Об’єктом дослідження є організація обліку та контролю кредиторської заборгованості в управлінні житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради .

 Предметом дослідження  є облік кредиторської заборгованості.    Достовірність висновків та результатів дослідження ґрунтується на використанні таких методів: системний підхід (для визначення сутності і змісту соціально-економічних категорій «кредиторська заборгованість», «розрахунки», «бюджетна установа», «кредитори», «контроль», «безнадійна заборгованість» та ін.); економічного аналізу (для оцінки діючого стану кредиторської заборгованості).

Джерелами інформації були офіційні матеріали законодавчого регулювання, річна фінансова і статистична звітність установи, результати власних спостережень і досліджень.

Таким чином в процесі аналізу кредиторської заборгованості одержанні результати можна впровадити в практичну діяльність підприємства і тим самим налагодити розрахунки з кредиторами в установі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ З КРЕДИТОРАМИ

Економічна сутність розрахунків бюджетних установ з кредиторами та їх класифікація.

Відповідно Наказу Мінфіну України від 02.03.2012  № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» бюджетне фінансове зобов’язання - зобов’язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - бюджетна кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством [1].

Усі інші зобов’язання, тобто ті, які взяті понад кошторисні призначення, є не бюджетними.

Згідно з Наказом № 309 не бюджетне зобов’язання – будь-яке зобов’язання за коштами державного та/або місцевих бюджетів, узяте розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених БКУ, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік [2].

Використання не бюджетних зобов’язань та покриття кредиторської не бюджетної заборгованості за рахунок бюджетних коштів недопустимо.        Це є бюджетним правопорушенням, має наслідком призупинення бюджетних асигнувань і тягне за собою відповідальність відповідно до ст. 16412 КУпАП – накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , а за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих установою протягом бюджетного періоду, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями в поточному році.

Основними нормативними документами, що регулюють облік кредиторської заборгованості бюджетних установ на даний час є Наказ Мінфіну України від 02.03.2012  № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» [3]. Наказ Мінфіну України 24.01.2012  № 44 «Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» [4] та Наказ Державного Казначейства України від 08.05.2001 N 73 «Про затвердження Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув»[5].

У бюджетних організацій з багатьох причин можуть виникати зобов’язання перед іншими суб’єктами господарської діяльності чи фізичними особами за придбані товари, виконані роботи чи отримані послуги, що є кредиторською заборгованістю.

Кредиторська заборгованість установ та організацій, які отримують кошти державного бюджету за останній рік, в Україні, зростає. Ці дані є дуже незадовільними.

Головною причиною цього стала відсутність у бюджетних установ коштів в обсязі, достатньому для досягнення їхніх цілей. Загальновідомим є те, що бюджетні установи не мають власних оборотних коштів і покривають свої витрати (видатки) за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів. Кошти з бюджету на утримання установи та проведення різних заходів виділяються на підставі затвердженого кошторису витрат. Формування єдиного кошторису доходів і видатків установи здійснюється на підставі показників лімітної довідки про бюджетні асигнування на наступний рік, яку вища організація надсилає усім підпорядкованим установам у тижневий термін після затвердження бюджету, з якого проводиться фінансування установи. Передбачені у кошторисах асигнування є граничними і витрачання коштів понад ці суми не дозволяється.

Бюджетним установам інколи не вистачає цих коштів тому й виникає кредиторська заборгованість. Однією з причин цього є зміна цін протягом року. Складання кошторису відбувається на наступний рік, але асигнування здійснюються відповідно до цін, які діють в теперішньому році. Наприклад, ціни на освітлення чи опалення можуть змінитися, а оплатити ці послуги потрібно в найближчий час.

Тому бюджетні установи повинні звертатися до вищих органів з листами, проханням про надання коштів. Часто це є достатньо довгою процедурою, тому в бюджетних установ виникає кредиторська заборгованість.

Зобов'язання бюджетних установ виникають у процесі виконання кошторису доходів і видатків. Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні повинні вести облік зобов'язань відповідно до Наказу Державного казначейства України від 09.08.2004 № 136 "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України" [6].

Відповідно до цього Порядку визначено:

бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством;

зобов'язання - будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень;

фінансове зобов'язання - будь-яке придбання товару, послуги чи виконання інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, в частині перевищення повноважень.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державного казначейства України.

За спеціальним фондом бюджету розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні фінансові зобов'язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (відкритих асигнувань (виділених коштів) та залишків коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників бюджетних коштів (в частині власних надходжень) та бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів).

Обсяг бюджетних зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов'язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов'язаннями в поточному році.

Розпорядники бюджетних коштів ведуть аналітичний облік зобов'язань у Книзі обліку асигнувань та прийнятих зобов'язань, форма якої затверджена наказом ДКУ від 06.10.2000 р. № 100 "Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання" Із змінами і доповненнями, внесеними наказами ДКУ від 28.01.2002 року №12 від 27.05.2005 року №98 [7].

Характеристику аналітичного обліку зобов'язань відображено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

з/п	Форма аналітичного обліку	Характеристика форми
1	Книга обліку асигнувань, та прийнятих зобов'язань	Призначена для реєстрації угод, укладених бюджетними установами у будь-якій формі, і контролю за відповідністю прийнятих зобов'язань бюджетних асигнуванням. Відкривається книга на рік на підставі затвердженого кошторису доходів і видатків установи за кодами економічної класифікації видатків, для кожного коду програмної класифікації видатків відводяться окремі сторінки. Протягом року кошторисні призначення можуть корегуватися з урахуванням змін, що вносяться у порядку, встановленому чинним законодавством України. Книга ведеться окремо за загальним і спеціальним фондами. В книзі реєструється кожна укладена угода, за наслідками виконання якої бюджетними установами повинні бути сплачені кошти та отримані послуги та/або матеріальні цінності, і в тому числі довгострокові угоди минулих років, що передбачають сплату бюджетних коштів у поточному році. Після кожної зареєстрованої угоди у книзі виводиться залишок кошторисних призначень за кодами програмної та економічної класифікації видатків, у межах яких установа надалі може приймати зобов'язання. Угоди, за якими в поточному році зобов'язання були не сплачені, переносяться в Книгу наступного року