Організація обліку реалізації продукції

Іноді при невеликих обсягах реалізації (це пов’язано з сезонністю сільськогосподарського виробництва) може застосовуватись спрощений порядок обліку і контролю руху продукції. В цьому випадку кожній матеріально відповідальній особі (продавцю) встановлюється постійний запас продукції. Первинний відпуск продукції в підзвіт проводиться на суму ліміту, наступний - на суму виручки, що здається. В таких випадках працівники дрібнороздрібної мережі товарних звітів не складають. На підставі переданих прибутково-видаткових накладних бухгалтерія визначає товарообіг по кожному продавцю для нарахування належної йому заробітної плати.

1.3 Опис організації  обліку процесу реалізації.

Бухгалтерський облік в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами з застосуванням нового Плану рахунків, затвердженого Наказом МФУ № 291 від 30.11.2009 року, де виділяються рахунки специфічні тільки для сільського господарства.

При організації і веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей треба виходити із положень (стандартів) бухгалтерського обліку, 16 “Витрати” та Інструкції про застосування в обліку реалізації відповідних бухгалтерських рахунків. Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат підприємств встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”. Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами. Склад витрат визначається пунктами 10 – 31 ПСБО 16 “Витрати”, 15 “Дохід”.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід"

Загальні положення

1. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади  формування в бухгалтерському  обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. (пункт 1 із змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну України від 14.06.2000 р. N 131)

2. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними незалежно від форм власності. (пункт 2 із змінами, внесеними згідно з наказом  Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1591)

3. Це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов'язані з:

абзац другий пункту 3 втратив чинність 

(згідно з наказом  Мінфіну України від 14.06.2000 р. N 131)

договорами оренди;

абзац четвертий пункту 3 втратив чинність 

(згідно з наказом Мінфіну  України від 14.06.2000 р. N 131)

дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі;

страховою діяльністю;

змінами у справедливій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, а також з ліквідацією (продажем, погашенням) указаних активів і зобов'язань;

змінами вартості інших поточних активів;

первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції;

(абзац сьомий пункту 3 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11.12.2006 р. N 1176)

видобуванням корисних копалин.

4. Терміни, що наведені  в положеннях (стандартах) бухгалтерського  обліку, мають таке значення:

Проценти - плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству.

Роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки. (абзац третій пункту 4 у редакції наказів  Міністерства фінансів України від 25.09.2009 р. N 1125, від 18.03.2011 р. N 372)

Дивіденди - частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства.

Балансова вартість валюти - вартість іноземної валюти, визначена за валютним курсом грошової одиниці України до іноземної валюти на дату здійснення господарської операції або на дату складання балансу.

(пункт 4 доповнено абзацом п'ятим згідно з наказом  Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1591)

Визнання та класифікація доходу

5. Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції.

6. Не визнаються доходами  такі надходження від інших  осіб:

6.1. Сума податку на  додану вартість, акцизів, інших  податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

6.2. Сума надходжень за  договором комісії, агентським та  іншим аналогічним договором  на користь комітента, принципала  тощо.

6.3. Сума попередньої оплати  продукції (товарів, робіт, послуг).

6.4. Сума авансу в рахунок  оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

6.5. Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6.6. Надходження, що належать  іншим особам.

6.7. Надходження від первинного  розміщення цінних паперів.

(пункт 6 доповнено підпунктом 6.7 згідно з наказом Мінфіну України від 14.06.2000 р. N 131)

6.8. Сума балансової вартості валюти. (пункт 6 доповнено підпунктом 6.8 згідно з наказом  Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1591)

7. Визнані доходи класифікуються  в бухгалтерському обліку за такими групами:

1. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
2. чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
3. інші операційні доходи;
4. фінансові доходи;

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів.

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2000 р. N 131, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627)

8. Дохід (виручка) від реалізації  продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності  всіх наведених нижче умов:

1. покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
2. підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
3. сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
4. є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

9. Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та  іншими активами), які є подібними  за призначенням та мають однакову  справедливу вартість.

10. Дохід, пов'язаний з  наданням послуг, визнається, виходячи  зі ступеня завершеності операції  з надання послуг на дату  балансу, якщо може бути достовірно  оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

1. можливості достовірної оцінки доходу;
2. імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;
3. можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
4. можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

11. Оцінка ступеня завершеності  операції з надання послуг  проводиться:

1. вивченням виконаної роботи;
2. визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;
3. визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

12. Якщо послуги полягають  у виконанні невизначеної кількості  дій (операцій) за визначений період  часу, то дохід визначається шляхом  рівномірного його нарахування за цей період.

13. Якщо дохід (виручка) від  надання послуг не може бути  достовірно визначений, то він  відображається в бухгалтерському  обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню.

14. Якщо дохід (виручка) від  надання послуг не може бути  достовірно оцінений і не існує  імовірності відшкодування зазнаних  витрат, то дохід не визнається, а зазнані витрати визнаються  витратами звітного періоду. Якщо  надалі сума доходу буде достовірно  оцінена, то дохід визнається  за такою оцінкою.

15. Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню. (пункт 15 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 р. N 731)

16. Цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

17. Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені  від оподаткування у зв'язку  з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

(пункт 17 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2011 р. N 664)

18. Цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.

19. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходів визнаються дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу. (пункт 19 в редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2002 р. N 989)

20. Дохід, який виникає  в результаті використання активів  підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів, роялті та дивідендів, якщо:

1. імовірне надходження економічних вигод, пов'язаних з такою операцією;
2. дохід може бути достовірно оцінений.

Оцінка доходу

21. Дохід відображається  в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди. (пункт 21 доповнено абзацом другим згідно з наказом  Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. N 627)