Організація обліку реалізації продукції

Фінансові результати підприємств складають прибутки від реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг, а також від позареалізаційної діяльності.

Прибуток у підприємствах визначають як різницю між виручкою за реалізовану продукцію, надані послуги, одержані доходи від позареалізаційної діяльності і виробничою собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг, різних витрат і втрат від позареалізаційної діяльності.

Прибуток або збиток — це кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства. Він залежить від обсягу і структури реалізованої продукції в натуральних вимірах (центнери, тонни), зміни собівартості реалізованої продукції та реалізаційних цін на сільськогосподарську продукцію.

Прибуток є частиною додаткового продукту, вираженого в грошовій формі, який повністю або частково надходить у розпорядження підприємства після реалізації продукції. Основні складові частини формування фінансових результатів — валова продукція, валовий і чистий доход (прибуток).

Реалізація продукції є завершальною стадією циклу кругообігу господарських засобів. В процесі реалізації стабільно працююче підприємство повертає всі витрати на вироблення продукції та її збут, а товар перетворюється в гроші.

Для виявлення фінансового результату від реалізації необхідно порівняти такі показники: фактична собівартість реалізованої продукції, яка склалась на підприємстві і фактичну виручку за неї, одержану від покупців.

В бухгалтерському обліку використовується система рахунків, де обліковують процес реалізації продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Це рахунок 90 – “Собівартість реалізації”. На ньому узагальнюється інформація про собівартість готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг. За дебетом цього рахунку відображається фактична собівартість реалізованої продукції, а за кредитом – списання цієї суми в дебет рахунку 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 90, як правило, закривається в кінці звітного періоду.

На рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображається виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, за договорами комісії і ін.

З метою розмежування доходів і витрат від звичайної діяльності (операційної або основної та іншої), а також надзвичайних подій для обліку доходів і витрат Планом рахунків передбачені відповідні взаємопов’язані субрахунки. Наприклад, доходи і витрати підприємства обліковуються на окремих субрахунках до рахунків 70 "Доходи від реалізації"(Додаток А), 90 "Собівартість реалізації"(Додаток Б).

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" для розмежування доходів від основної діяльності має субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової  продукції",

702 "Дохід від реалізації товарів",

703 "Дохід від реалізації робіт  і послуг",

704 “Вирахування з доходу.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої  готової продукції",

902 "Собівартість реалізованих  товарів",

903 "Собівартість реалізованих  робіт і послуг".

Аналітичний облік прибутків (доходів) і збитків ведуть за статтями, передбаченими бухгалтерською звітністю. Записи на цих аналітичних рахунках протягом року здійснюють за плановою собівартістю реалізованої продукції, наданих послуг і робіт, а наприкінці року, після визначення фактичної собівартості продукції, коригують планову собівартість і фінансові результати на рахунках обліку реалізації.

Важливе значення для ефективного розвитку підприємств має оптимальний розподіл прибутку.

Державний вплив на основні напрями використання прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, економічні санкції тощо. Та частина прибутку, яка залишається після відрахувань у бюджет, самостійно розподіляється підприємством за передбаченими напрямами його використання у плані економічного і соціального розвитку підприємства.

Основна відмінність нового бухгалтерського обліку в тому, що доходи і витрати, пов’язані з реалізованою продукцією, обліковуються протягом року відповідно на рахунках 70 "Доходи від реалізації", 90 "Собівартість реалізації" та інших з оперативним визначенням фінансових результатів за звітні періоди в Звіті про фінансові результати.

 В бухгалтерському обліку результат реалізації визначається і відображається на бухгалтерських рахунках тільки заключними записами на списання сальдо доходів і витрат за звітний період. Сальдуванням доходів і витрат від основної діяльності на субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" визначають балансовий прибуток за звітний рік станом на 1 січня.

Особливостями обліку реалізації продукції є:

1. Щомісячне відображення в обліку податку на додану вартість від суми доходу (обороту) з реалізації продукції у встановленому розмірі.

2. Списання кінцевого сальдо  чистого доходу від реалізації  готової продукції та іншого  операційного доходу на субрахунок 791 "Результат операційної діяльності" заключними записами за звітний  рік.

3. Списання по підсумку за рік на зменшення одержаного чистого доходу підприємства виробничої собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції.

4. Списання в установленому порядку  на зменшення чистого доходу  кінцевого сальдо витрат підприємства на збут продукції за звітний рік.

Протягом звітного року доходи від реалізації продукції щомісячно відображаються в обліку записами на синтетичних рахунках та відповідних субрахунках:

На зменшення чистого доходу від реалізації готової продукції, який визначається вирахуванням із суми доходу (виручки) податку на додану вартість та інших податків і зборів з обороту, в кінці року заключними записами списують фактичну виробничу собівартість реалізованої продукції, сальдо адміністративних витрат, витрати на збут, що відносяться до реалізованої продукції, та сальдо інших операційних витрат.

Отриманий від основної діяльності чистий дохід зменшується протягом року на суму виробничої собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції. Фактична виробнича собівартість реалізованої продукції та списання її із підзвіту матеріально відповідальної особи відображаються в обліку бухгалтерською проводкою:

Дт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

Кт 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку для відображення в обліку фінансових результатів основної діяльності підприємства від реалізації продукції за звітний рік складають наступні заключні бухгалтерські проводки:

1. На списання кінцевого сальдо  чистого доходу від реалізації  продукції та іншого операційного  доходу : 

Дт 701 "Доходи від реалізації готової продукції" 

Дт 71 "Інший операційний дохід"

 

Кт 791 "Результат операційної діяльності"

2. На списання кінцевого сальдо  виробничої собівартості реалізованої  продукції :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

3. На списання кінцевого сальдо  адміністративних витрат :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 92 "Адміністративні витрати"

4. На списання кінцевого сальдо  витрат підприємства на збут :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 93 "Витрати на збут"

5. На списання кінцевого сальдо  інших операційних витрат :

Дт 791 "Результат операційної діяльності"

Кт 94 "Інші операційні витрати"

Таким чином, за результатами вказаних вище записів на відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів від реалізації підприємством сільськогосподарської продукції сальдуванням оборотів на субрахунку 791 "Результат операційної діяльності" буде визначений прибуток або збиток підприємства від здійснення ним господарської діяльності з виробництва й реалізації готової продукції за звітний період.

1.2 Характеристика  організації обліку процесу реалізації.

Надходження коштів у касу за реалізацію сільськогосподарської продукції оформляють прибутковими касовими ордерами (Додаток В). У випадку, якщо гроші надходять от фізичних осіб, то обов'язково видається квитанція зі штампом або пресою з підписом головного бухгалтера і касира.

Однією з найважливіших проблем є несвоєчасність виплати заробітної плати в внаслідок відсутності об’єктивної основи формування фонду оплати праці та виплата заробітної плати продукцією власного виробництва. Видача натуральної оплати праці оформлюється видатковою накладною з позначкою “в рахунок заробітної плати”.

Підставою для продажу продукції є укладений договір (замовлення, угода) з покупцями (Додаток Г), в якому визначається асортимент; терміни відвантаження; кількість та якість продукції; умови постачання; ціна; форма розрахунків.

Угода - це основоположний документ, який служить підставою для здійснення будь-якої торговельної операції. Він визначає характер угоди (купівля-продаж, консигнація, бартерний контракт тощо), а відповідно і методологію відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Бухгалтер підприємства візує всі угоди, одночасно здійснюючи перевірку правильності їх складання: повнота викладення умов угоди, які повинні бути конкретизовані в частині строків виконання зобов'язань; вимоги до якості товару, способу доставки; відповідальність сторін за порушення умов угоди; порядок оформлення виконання зобов'язань, фінансових гарантій, що забезпечують виконання умов угоди.

Не менш важливою є перевірка відповідності змісту угоди видам господарської діяльності, передбачених Статутом підприємства. У випадку порушення цієї умови, угода може бути визнаною недійсною з наслідками, що звідси випливають, з точки зору прав на податковий кредит і включення сум отриманих товарів до валових витрат.

Розглянемо призначення і порядок заповнення окремих документів, що зустрічаються найчастіше при здійсненні реалізації.

Положенням “Про форму та зміст розрахункових документів”, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2007 № 614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 за № 105/5296, визначено форми і зміст розрахункових документів (Додаток Д), які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб’єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, крім розрахунків з купівлі - продажу іноземної валюти.

Обов'язковим є заповнення всіх реквізитів, які містяться в цьому документі: підстава на відпуск продукції (замовлення, розпорядження тощо); номер автомашини; номер дорожнього листа; прізвище водія і вантажника, через кого відпускається продукція; ким і кому буде відпущений товар; найменування, кількість, ціна і вартість продукції. В тих випадках, коли в розділі "Відомості про вантаж" ТТН неможливо перерахувати всі назви і характеристики продукції, що перевозяться, до товарного розділу ТТН додатково складається, як невід'ємна її частина, належним чином оформлена спеціалізована форма товарної накладної (сертифікат або інша форма первинного обліку), яка застосовується підприємством для оформлення передачі товарно-матеріальних цінностей.

При незаповненні реквізитів розділів "Навантажувально-розвантажувальні операції", "Транспортні послуги" підприємства не мають права віднести до складу валових витрат витрати по перевезенню, навантаженню і розвантаженню продукції.

Накладна підписується матеріально відповідальною особою, що відпустила продукцію, агентом або іншим працівником, що прийняв продукцію до перевезення, а також матеріально відповідальною особою підприємства - отримувача, що прийняла продукцію (тут же ставиться штамп підприємства - отримувача).

Забороняється відпускати цінності у випадках: подання доручення, що видане з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами; якщо доручення містить виправлення або помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які його підписали; відсутність в дорученні даних паспорту або іншого документу, що засвідчує довірену особу; закінчення терміну дії доручення; отримання повідомлення підприємства - отримувача цінностей про анулювання доручення.

Відвантаження продукції зі складів проводиться матеріально відповідальними особами. Бухгалтер повинен виписувати рахунок-фактуру із зазначенням найменування та кількості продукції, що підлягає відпуску, а також фактично відпущеної кількості продукції.

Рахунок-фактура як платіжний документ служить підставою платежу та його розміру, виписується у випадку передоплати за продукцію або за фактично відпущену продукцію на підставі документів на відпуск, відвантаження або доставку продукції. Рахунок-фактура додається до платіжного доручення або платіжної вимоги-доручення на оплату продукції.

Право на податковий кредит виникає у платника податку тільки при наявності податкової накладної, що виписана у відповідності до діючого законодавства. Податкова накладна (Додаток Є) є як обліковим, так і звітним документом. На підставі податкової накладної заповнюється книга обліку реалізації продукції підприємствами - платниками ПДВ.

Після реалізації одержаної партії сільськогосподарської продукції продавці здають виручку до каси, що відпустило товар, і одержують нову партію товару. Приймання готівки коштів здійснюється за прибутковими касовими ордерами (Додаток Ж). Номер, дата прибуткового касового ордеру і сума, на яку проданий товар, вказуються у прибутково-видатковій накладній. У відповідних графах накладної робиться також відмітка про кількість і суму нереалізованих товарів.

Використані видатково-прибуткові накладні разом з товарним звітом здаються матеріально відповідальними особами до бухгалтерії.

Контроль за правильністю списання реалізованої продукції здійснюється шляхом співставлення сум виручки за товарними звітами матеріально відповідальних осіб з даними звітів касира, який прийняв виручку від відповідної одиниці дрібнороздрібної мережі (або з випискою установи банку, якщо виручка здавалась безпосередньо в банк - в залежності від прийнятого порядку).