Облікова політика підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2013 в 00:54, контрольная работа

Краткое описание

Метою даної індивідуальної роботи є розкриття та висвітлення суті і основних положень, що характеризують тему «Облікова політика підприємства». Ефективна та раціональна організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих в державі.

Содержание

Вступ
Сутність облікової політики
Складові облікової політики підприємства
Організаційні форми ведення бухгалтерського обліку
Розробка та затвердження облікової політики підприємства
Техніка здійснення облікової політики підприємства
Облікова політика як факт ціноутворення у внутрішньо-господарських розрахунках підприємства
Випадки, при яких може змінюватися облікова політика на підприємстві
Висновок
Список використаних джерел

Прикрепленные файлы: 1 файл

Облікова політика підприємства.docx

— 63.29 Кб (Скачать документ)

          Безперечно, ці залишки заборгованостей при  формуванні консолідованої фінансової  звітності можна відкоригувати  при зміні облікових оцінок, а  залишки внутрішньогосподарських  розрахунків не підлягають коригуванню,  оскільки при складанні зведеної  фінансової звітності вони згортаються. 

Крім того, слід зазначити, що якщо навіть обліковою  політикою підприємства не передбачено  кола пов’язаних сторін, але підприємство так чи інакше задіяне у внутрішніх операціях, про що свідчить їх відображення на відповідних субрахунках, то вже  фактична наявність внутрішніх розрахунків  буде свідченням того, що сторони, задіяні  у цих розрахунках є пов’язаними.

Усе вищезказане  підтверджує той факт, що підприємству чи групі пов’язаних підприємств  необхідно обрати метод оцінки активів  та зобов’язань при їх передачі в межах внутрішніх операцій, який відповідає змісту фінансово-господарської  діяльності підприємства чи групи пов’язаних підприємств та є прийнятним як для  цілей бухгалтерського обліку, так  і для цілей формування оподатковуваного прибутку.

Результати  дослідження дають підстави стверджувати, що внутрішні розрахунки чинять опосередкований  вплив на облікову політику: вони можуть відбуватися виключно серед пов’язаних сторін, а вже наявність пов’язаних сторін призводить до необхідності застосування спеціальних методів оцінки активів  та зобов’язань в операціях між  ними. Проте, у будь-якому випадку, методологічні основи цих причинно-наслідкових  явищ на рівні кожного окремого підприємства повинні бути обумовлені його обліковою  політикою.

 

 

 

Випадки, при яких може змінюватися  облікова політика на підприємстві

Доцільність зміни того чи іншого параметра комісія  має встановити під час обов'язкової  річної інвентаризації, а якщо їх розробляє  аудиторська фірма, — під час  аудиторської перевірки. При цьому слід пам'ятати, що такі зміни можливі у випадках, передбачених пунктом 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Отже, облікова політика може змінюватися, коли:

• змінюються статутні  вимоги  (тобто при  внесенні змін до статуту підприємства);

• змінюються вимоги органу, що затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку (тобто внесені зміни чи доповнення до П(С)БО або затверджене чергове П(С)БО);

• зміни  забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Вплив зміни  облікової політики на події й  операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування  сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

• повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів.

Зміна облікової політики, вибір відображення впливу зміни на облікову політику повинні бути розкриті й обґрунтовані у примітках до фінансової звітності за поточний звітний період.

Облікова політика застосовується щодо подій і операцій з моменту їх виникнення, за винятком випадків, коли зі зміною облікової політики суму коригування нерозподіленої суми прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно (наприклад, втрачено якусь підшивку первинних документів за попередній період, відновити яку неможливо). У цьому випадку облікова політика поширюється тільки на події й операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Таким чином, зміна облікової політики тягне за собою перерахунок прибутків за всі попередні періоди діяльності підприємства, що зайвий раз підтверджує надзвичайну важливість науково обґрунтованого, професійного підходу до її встановлення.

Дещо пом'якшує  ситуацію те, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

  • подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
  • подій або операцій, які не відбувалися раніше.

А якщо неможливо  розрізнити зміну облікової політики та облікових оцінок, то це розглядається й відображається як зміна облікових оцінок.

Не слід плутати  зміну облікової політики зі зміною визначення облікових оцінок. Наприклад, зміну характеру діяльності підприємства, застосування нових видів сировини й матеріалів спричиняють не зміна облікової політики, а її встановлення. У цьому випадку ми маємо справу не зі зміною облікової політики, а із зміною облікових оцінок.

Облікова оцінка — попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Вона може бути переглянута, якщо змінюються обставини, на яких вона ґрунтувалася, або отримано додаткову інформацію.

Встановлення  таких змін на практиці — досить складна і скрупульозна справа, під час якої важко повністю уникнути помилкових рішень. Тому перш ніж прийняти одне (єдине) конкретне рішення, добре поміркуйте!

Отже, усім подіям (операціям), які є новими для підприємства, для встановлення облікової політики необхідно дати попередньо облікову оцінку, а оскільки вона може змінитися, то доведеться застосовувати інші методи і процедури. Якщо облікова оцінка змінюється, то не варто коригувати прибуток і повторно надавати інформацію про попередні звітні періоди для порівняння. Зміни облікових оцінок впливають тільки на майбутнє і не стосуються минулого.

Наслідки  змін в облікових оцінках включайте до тієї статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних а об'єктом такої оцінки, в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди.

Відповідальність  суб'єкта господарювання, його посадових  осіб за неприйняття облікової політики та за внесення необґрунтованих (незаконних) змін до облікової політики підприємства, за ведення обліку всупереч вимогам політики.

Законодавчі акти України не передбачають безпосередньої відповідальності підприємства, його власника та посадових осіб у випадку неприйняття облікової політики або за внесення необґрунтованих (із порушенням установленого порядку) змін. Однак це не означає, що її немає взагалі!

Так, під час перевірки фінансової діяльності підприємства орган, який її проводить (аудиторська фірма, податкова інспекція), може визнати недійсним баланс, складений без затвердженої відповідним чином облікової політики (або уразі прийняття необґрунтованих змін до облікової політики, або у випадку не проведення перерахунку прибутків за попередні звітні періоди після внесення змін до облікової політики). Такий висновок базується на положеннях статті 8 Закону про бухоблік, чинних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

В даній індивідуальній роботі висвітлені всі основні питання та положення, що характеризують облікову політику підприємства. Розкрито суть та основні положення, що характеризують дану тему, зокрема:

«Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності» — таке визначення облікової політики наведене в статті 1 «Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі — Закон про бухоблік) [1].

Згідно з  визначенням, облікова політика підприємства базується на основних принципах обліку та звітності. Під принципами бухгалтерського обліку слід розуміти правила, якими необхідно керуватися при вимірюванні, оцінці й реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Документальне оформлення облікової політики підприємства здійснюється у вигляді наказу про  облікову політику підприємства, який після його затвердження набуває  статусу юридичного документу. Наказ  про облікову політику є основним внутрішнім документом, яким регулюється  організація  облікового  процесу  на  підприємстві  та  є  обов'язковим  для виконання всіма службами і працівниками підприємства.

Правильно розроблена облікова політика, яка враховує умови  та можливості ведення господарської  діяльності забезпечує:

♦   повноту   відображення   в   бухгалтерському   обліку   всіх   фактів господарської  діяльності;

♦  готовність бухгалтерського обліку до втрат (витрат) та пасивів, ніж можливих доходів  і активів - не допускаючи створення  прихованих резервів;

♦   відображення     в    бухгалтерському    обліку    фактів    та    умов господарської діяльності, виходячи не тільки з їх правової форми, але  й з їх економічного змісту;

♦   тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам по рахунках синтетичного  обліку  на   1-ше  число  кожного  місяця,  а також  показників бухгалтерської звітності даним синтетичного та аналітичного обліку;

♦ раціональне  ведення бухгалтерського обліку виходячи, з умов господарської діяльності та величини підприємства.

Облікова  політика розробляється на багато років  і може змінюватись лише у випадку:

♦   зміни  статутних вимог;

♦   зміни    вимог   органу,    що   затверджує    положення   (стандарти) бухгалтерського обліку;

♦   забезпечення внесеними змінами більш достовірного відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Вплив зміни  облікової політики на події й  операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:

• коригування  сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

• повторного надання порівняльної інформації стосовно попередніх звітних періодів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Закон України від 16.07.99 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
  2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994  № 334/94-ВР.
  3. Лист Міністерства фінансів України «Про облікову політику» від 21.12.2005  №31-34000-10-5/27793
  4. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 1 "Загальні вимоги  до фінансової звітності" від 31 березня 1999р. № 87. 
  5. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 2 «Баланс» від 31 березня 1999р. № 87.
  6. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» від 28 травня 1999р. № 137.
  7. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 7 «Основні засоби» від 27 квітня 2000р. № 92.
  8. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 8 «Нематеріальні активи» від 18 жовтня 1999р. № 242.
  9. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 9 «Запаси» від 20 жовтня 1999р. № 246.
  10. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 10 «Дебіторська заборгованість» від 8 жовтня 1999р. № 237.
  11. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку  12  «Фінансові інвестиції» від 26 квітня 2000р. № 91.
  12. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 15 «Дохід» від 29 листопада 1999р. № 290.
  13. Положення (стандарт)  бухгалтерського   обліку 16 «Витрати» від 31 грудня 1999р. № 318.
  14. Должанський М.І.,  Должанський А.М. Бухгалтерський  облік в Україні: Навч. посіб. – Л.: Львівський банківський інститут НБУ, 2003. – 494с.
  15. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бух обліку: Підруч. – К.: КНЕУ, 2002. – 334с.
  16. Лучко М.Р., Бенько І.Д. Бухгалтерський  облік у зарубіжних країнах: Навч. посіб. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 236с.
  17. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2002. – 784с.
  18. Бухгалтерський фінансовий облік: Підруч. для студ. спеціальності «Облік  і аудит» вищих навч. закл./За ред.Ф.Ф.Бутинця. – 4-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 688с.
  19. Бухгалтерський  облік в бюджетних установах: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл./ Л.Панкевич, М. Зварич. – Львів: Аверс, 2002. – 316с.
  20. Особливості бухгалтерського  обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посіб./ За ред.. проф.. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2001 – 608с.
  21. Костенко Ніна. ПБО№3 Облікова політика. Податки та бухгалтерський облік. 10 січня 2008 р.
  22. Бабіч В. В., Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посіб. – К.: КНЕУ,2006.
  23. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: Знання, 2004.
  24. Ловінська Л.Г. Оцінка в сучасній системі бухгалтерського обліку підприємств України: автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.09 [Електронний ресурс] / Людмила Геннадіївна Ловінська; Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2007. - 29с.
  25. Воскобійник Ю.С. Облікове забезпечення оподаткування прибутку підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.09 [Електронний ресурс] / Ю.С.Воскобійник; Нац. наук. центр «Ін-т аграр. економіки» УААН. - К., 2007.
  26. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 24 «Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін» [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ document

 


Информация о работе Облікова політика підприємства