Облік та аудит розрахунків за податками та платежами

або запланованих витрат праці  та прийнятих на фірмі чи аудитором  розцінок за одиницю часу чи витрат праці. Якщо на перше місце при  визначенні ціни

ставиться об'єм робіт і  затрати праці, то необхідно зупинитися на тому, яким чином аудитор може зорієнтуватися в об'ємах перед проведенням  перевірки. Вирішення цієї проблеми полягає в тому, що перед і остаточним укладанням договору аудитором проводяться  усі передбачені міжнародними та національними нормативами процедури: обмін листами, оформлення дозволу  на попереднє обстеження, власне попереднє  обстеження і визначення об'єму робіт.

      Для визначення  ціни на консультаційні послуги  та підвищення взаємної відповідальності  важливим є письмове оформлення  запитань клієнта та відповідей  аудитора. Щоб не було претензій  з боку клієнтів, необхідно добиватися  чіткого формулювання і фіксування  запитань для того, щоб так  само чітко дати відповідь  на них. Крім того, переписка  аудитора з клієнтом дає можливість  визначати об'єм і судити про-зміст  консультаційної роботи та контролювати її.

      На формування  вартості аудиторських послуг  також має вплив рівень аудиторського  ризику, якому на сучасному етапі  функціонування суб'єктів аудиторської  діяльності приділяється недостатня  увага. Аудиторські фірми без  належної уваги відносяться до  оцінки ризиків, здебільшого роблять  це дуже наближено, не обґрунтовано  і не оформляють документацією або не оцінюють аудиторський ризик взагалі. Такий стан справ знижує ефективність перевірок і підвищує підприємницький ризик аудиторської фірми, як суб'єкту підприємницької діяльності. Крім того, оцінка аудиторського ризику впливає на подальший хід організації аудиту: планування, методику перевірки, аудиторські процедури, об'єм перевірки тощо.

     Таким чином,  передбачення в договорі на  проведення аудиту відповідальності  аудитора, належна оцінка аудиторського  ризику і, на основі цього,  формування об'єктивної ціни послуг  допоможуть уникнути можливих  непорозумінь та спорів між  аудиторською фірмою (аудитором)  та замовником.

3.  Підсумкова документація аудиторської  перевірки.

   3.1. Узагальнення результатів аудиту і написання аудиторського висновку.

     Результати аудиторської  перевірки відображаються в аудиторському  звіті. Аудиторський звіт містить  відомості про стан обліку, внутрішнього  контролю, достатність і достовірність  фінансової звітності. У зв'язку  з тим, що зміст аудиторського  звіту залежить від конкретних  обставин та наслідків перевірки,  він складається за довільною  формою. Аудиторський звіт складається  тільки для замовника і може  бути опублікований тільки за  його дозволом.

     Аудиторський звіт  включає загальну (вступну), аналітичну  і підсумкову частини.

У вступній частині вказують місце  і дату складання звіту, назву  аудиторської організації та її адресу, № і дату видачі Сертифіката та Свідоцтва про включення до Реєстру  суб'єкта аудиторської діяльності, період, за який здійснюється перевірка, склад  облікової та звітної документації, посилання на Закон і положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Національні нормативи аудиту, якими  керувався аудитор.

     В аналітичній частині  аудиторського звіту наводять  результати перевірки бухгалтерського  обліку і фінансової звітності,  стану внутрішнього контролю, спосіб  перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших  нормативно-правових актів та  встановлених правил ведення  бухгалтерського фінансового обліку  і складання фінансової звітності.

     Третя, підсумкова  частина аудиторського звіту  включає висновок за результатами  аудиторської перевірки.

     Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений  підписом 

та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що складається у встановленому  порядку за наслідками проведення аудиту і містить у собі висновок стосовно достовірності фінансової звітності, повноти і відповідності чинному 

законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської  діяльності.

     Відповідно до Нормативу  № 26 "Аудиторський висновок", основними елементами аудиторського  висновку є:

- заголовок аудиторського висновку;

- вступ;

- масштаб перевірки;

- висновок аудитора про перевірену  фінансову звітність;

- дата аудиторського висновку;

- адреса аудиторської фірми;

- підпис аудиторського висновку.

     У Заголовку аудиторського висновку підкреслюється, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором, вказуються прізвище, ім'я та по батькові аудитора, назва аудиторської фірми. Крім того, зазначають повну назву підприємства, яке перевіряється, і час перевірки.

     У розділі Вступ  дається інформація про склад  фінансової звітності та дату  її підготовки. Тут також зазначається, що відповідальність за правильність  підготовки звітності покладається  на керівника підприємства та  вказують про відповідальність  аудитора за аудиторський висновок, який обґрунтовується результатами  проведеної перевірки.

     Розділ Масштаб перевірки  дає впевненість його користувачам  у тому, що аудиторську перевірку  здійснено відповідно до вимог  Національних нормативів аудиту, що регулюють аудиторську практику  та ведення бухгалтерського фінансового  обліку. В ньому також зазначається, що 

перевірка була спланована і підготовлена з достатнім рівнем впевненості  в 

тому, що у фінансовій звітності  немає суттєвих помилок. Аудитор  дає оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність.

 

     У розділі Висновок  аудитора про перевірену фінансову  звітність подається висновок  про правильність фінансової  звітності, зокрема:

     У розділі Підпис  аудиторського висновку ставиться  підпис директора аудиторської  фірми або уповноваженої на  це особи, яка має відповідну  серію сертифіката аудитора України*  на вид проведеного аудиту.

     В останньому розділі  Адреса аудиторської фірми вказується  адреса дійсного місцезнаходження  аудиторської фірми та № Свідоцтва  про включення до Реєстру суб'єктів  аудиторської діяльності в Україні.

     Аудитор повинен попередити  керівництво підприємства, на якому  проведена аудиторська перевірка,  про його відповідальність за  несвоєчасне подання аудиторського  висновку податковим органам  у випадку проведення обов'язкового  аудиту.

     Аудиторський висновок  складається з дотриманням встановлених  норм та стандартів і має  містити підтвердження або аргументовану  відмову від підтвердження достовірності,  повноти та відповідності чинному  законодавству фінансової звітності  підприємства-клієнта. Перед складанням  аудиторського висновку аудитор  остаточно оцінює аргументованість  своїх тверджень і доказів.

     Існує п'ять таких видів аудиторських висновків:

- безумовно позитивний висновок - надана інформація дає дійсне  і повне уявлення про реальний  склад активів і пасивів, господарська  діяльність здійснюється відповідно  до чинного законодавства, система  обліку відповідає законодавчим  і нормативним вимогам, фінансова  звітність складена на підставі  справжніх даних обліку і достовірно  відображає фінансовий стан;

- умовно-позитивний висновок (є  фундаментальна непевність). У зв'язку  з неможливістю перевірки окремих  фактів аудитор не може висловити  свою думку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив  на стан справ у цілому і  не перекручують дійсний фінансовий  стан. Аудитор вважає 

можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської  діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчо-нормативним  вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і  в цілому достовірно відображає фактичний  фінансовий стан;

- умовно-позитивний висновок (є  фундаментальна незгода). Деякі операції  оформлені з порушенням встановленого  порядку. Однак вказані моменти  мають обмежений вплив на стан  справ у цілому і не викривляють  дійсний фінансовий стан. Аудитор  вважає можливим підтвердити,  що за винятком згаданих обмежень  надана інформація свідчить про  відповідність здійснюваної господарської  діяльності чинному законодавству.  Система обліку відповідає законодавчим  і нормативним вимогам. Фінансова  звітність складена на підставі  достовірних (справжніх) фінансових  даних і в цілому достовірно  відображає фактичний фінансовий  стан;

- негативний висновок. Аудитом  встановлені порушення. Допущені  порушення викривляють реальний  стан справ у цілому (в основному). Прийнята система обліку не  відповідає законодавчим і нормативним  вимогам. Дані фінансової звітності  не відповідають обліковим даним.  Таким чином, дані бухгалтерського  обліку і фінансової звітності  не дають достовірного уявлення  про дійсний фінансовий стан;

- відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити  факти аудитор не може висловити  думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво  впливають на дійсний стан  справ у цілому.