Облік та аудит розрахунків за податками та платежами

     Акцизний  податок — це непрямий податок  на споживання підакцизних товарів  (продукції), що включається до  ціни таких товарів (продукції). Статтею 215 Податкового кодексу  України визначено наступний  перелік 

підакцизних товарів:

- спирт етиловий та  інші спиртові дистиляти, алкогольні  напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн  та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений  газ;

- легкові автомобілі, кузови  до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

     Оплата акцизного  податку перевіряється подібним  чином як і сплата ПДВ. Аудитору  необхідно визначити,  чи є  підприємство платником акцизного 

 

збору,  та перевірити:

- ставки конкретних видів  акцизного збору,  у відсотках  до вартості товару (у відпускних  цінах),  для імпортованих товарів  - до митної вартості (закупівельна  вартість з урахуванням митних  зборів та мита);

- ставки конкретних видів  акцизного зборок,  у твердих  сумах за одиницю реалізованого  товару;

- обороти з реалізації  підакцизних товарів відповідно  до ДКМУ "Про акцизний збір " від 26.12.92 року № 18-92.

 

     1.2 Аудит нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів

     Платниками  цього податку є підприємства,  що мають власні транспортні  засоби та інші самохідні машини  і механізми на пневматичному  ходу.

     Законом України  "Про податок з власників  транспортних засобів та інших  самохідних машин і механізмів" від 1 8.02.1997 року № 75/97 визначено  платників цього податку.   Податок з власників транспортних  засобів нараховується самостійно,  на підставі звітних даних  про кількість 

транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. 

     Аудит проводиться  на підставі звітних даних  про наявність транспортних засобів  на 1 січня звітного року множенням  ставки податку:

- для транспортних засобів  з двигуном внутрішнього згоряння - на об’єм двигуна (у см  куб.);

- для автомобілів з  електродвигунами - на потужність  двигуна (У кВт);

- для плавзасобів - на  довжину водного транспортного  засобу (у см). 

     Обчислення  податку здійснюється згідно  з Порядком заповнення 

 

Розрахунку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів,  затвердженим наказом ДПАУ від 16.02.2000 року № 61.   Розрахунок подається платником  податку до податкових органів за місцем знаходження і місцем постійного базування транспортних засобів  не пізніше 15 березня року,  наступного за звітним,  а щодо придбаних  протягом року транспортних засобів - у 10-денний строк після їх реєстрації у відповідних органах. З транспортних засобів,  придбаних протягом року,  податок сплачується перед їх реєстрацією,  починаючи з кварталу,  в якому зареєстровано транспортний засіб.

     Нарахована  сума річного податку ділиться  на чотири рівні частини і  відображається платником податку  в Розрахунку за квартальними  строками сплати.

     Платники  податку несуть відповідальність  згідно з чинним законодавством  за правильність нарахування  сум податку і за своєчасність  подання до податкових органів  Розрахунку та сплати нарахованих  сум.

     У разі  приховування об’єктів оподаткування  з власників транспортних засобів  стягується сума несплаченого  податку,  а також пеня або  штраф у порядку,  передбаченому  чинним законодавством. 

     У бухгалтерському  обліку суми нарахованого і  сплаченого податку з власників  транспортних засобів та інших  самохідних машин і механізмів  відображають такими записами:

• Дт 92 "Загально виробничі витрати";
• Кт 641 "Розрахунки з податку з власників транспортних засобів" - на суму перерахованого податку;
• Дт 641" Розрахунки з податку з власників транспортних засобів";
• Кт 311 " Поточний рахунок в національній валюті".

 

      1.3. Аудит нарахування та сплати комунального податку

     Платниками  комунального податку є юридичні  особи,  крім бюджетних установ,  організацій,  планово-дотаційних  і сільськогосподарських підприємств.

     Для перевірки  правильності обчислення і сплати  комунального податку аудитор  має вивчити такі питання :

- правильність обчислення  та своєчасність сплати комунального  податку до бюджету;

- відображення в обліку  і складання звітності з комунального  податку.

     Комунальний  податок сплачується в розмірів 10% фонду оплати праці за звітний  період,  обчислений виходячи  з неоподатковуваного мінімуму  доходів громадян.   Таким чином,  аудитор визначає фактичну чисельність  працюючих і перевіряє правильність  нарахування податку. 

     Комунальний  податок обчислюється і перераховується  до бюджету щоквартально до 15 числа місяця,  наступного за  звітним кварталом.  Звіт подають  один раз на квартал у строки,  встановлені для подання квартальної  та річної бухгалтерської звітності.

     У бухгалтерському обліку суми нарахованого і сплаченого комунального податку відображаються такими записами :

• Дт 92 "Загально виробничі витрати";
• Кт 641 "Розрахунки за комунальним податком " - на суму нарахованого податку; 
• Дт 641 "Розрахунки за комунальним податком ";
• Кт 311" Поточний рахунок у національній валюті " - на суму перерахованого податку.

 

     1.4 Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб

     Підставою  для здійснення оподаткування  податком з доходів фізичних  осіб є Закон України зі  змінами та доповненнями,  внесеними  Законом України від 27.11.2003 року  № 1344-ІУ, "Про податок з доходів  фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889-ІУ.

     Платниками  прибуткового податку в Україні  є громадяни України,  іноземні  громадяни та особи без громадянства.

      Об’єктом  оподаткування є:

- загальний місячний  оподатковуваний дохід;

- чистий річний оподатковуваний  дохід,  який визначається шляхом  зменшення загального річного  оподатковуваного доходу на суму  податкового кредиту такого звітного  року;

- доходи з джерелом  їх походження з України,  які  підлягають кінцевому оподаткуванню  при їх виплаті;

- іноземні доходи.

       Аудит  податку з доходів фізичних  осіб доцільно проводити в  два етапи :

-  1 етап - перевірка нарахування  і обліку податку протягом  звітного року;

- 2 етап перевірка декларації,  що подається до ДГТІ,  про  сукупний оподатковуваний дохід,  після чого перевіряються перерахування  оподатковуваного доходу з урахуванням  суми податків,  сплачених протягом  року.

     Першим етапом  є перевірка доходів за місцем  основної роботи необхідно переглянути  трудові книжки другові угоди,  контракти. Податком з доходів  фізичних осіб обкладаються доходи,  одержані за виконання трудових  обов’язків,  у тому числі за  сумісництвом,  за роботою за  договорами підряду,  дивіденди,  а також інші грошові доходи,  які підприємство чи 

 

організація виплачує своїм  працівникам у грошовій та натуральній  формі.  Необхідно встановити,  чи не включалися до сукупного доходу суми,  які не підлягають оподаткуванню.   Крім того,  аудитор перевіряє,  чи зменшувався сукупний оподатковуваний  дохід на суми,  передбачені законодавством ( для певних категорій працюючих  інвалідів, ліквідаторів Чорнобильської катастрофи, неповних сімей,  що мають  дітей до 16 років). Аудитор встановлює правильність визначення ставок і розмірів податку для кожного працівника. 

Другим етапом є перевірка нарахування сукупного  прибуткового податку за рік. Аудитор  визначає,  за яким із двох методів  розраховується сукупний оподатковуваний  дохід на підприємстві,  чи подали громадяни,  які змінили основне  місце роботи протягом року,  на нове місце роботи довідки про суму доходів,  одержаних на попередньому місці роботи з початку року.

Визначаючи правильність суми сукупного оподатковуваного доходу,  необхідно перевірити правильність врахування сум,  на які зменшується  сукупний оподатковуваний дохід. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Документальне оформлення аудиторської перевірки.

     2.1. Договір на виконання аудиторських послуг.

      Основним  документом, що регулює відносини  аудитора та замовника є договір.  Згідно із Законом України  "Про аудиторську діяльність" у договорі має обов'язково  бути така інформація: предмет  перевірки, термін дії, обсяг  послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін. Детально  зміст та форму договору на  аудит було розроблено АПУ  в нормативі 04 "Договір на  проведення аудиту". Найчастіше  аудиторські фірми України застосовують  окремий договір на кожний  вид аудиторської послуги, навіть  якщо такі послуги надаються  одному і тому ж клієнту.  У цих договорах багато однакової  інформації та умов, які залишаються  без змін, тому у ряді випадків  доцільно використовувати генеральний  договір на аудиторські послуги  та додаткові угоди до договору, що відображають умови надання  тих чи інших специфічних послуг.

     Хоча, за сучасних  умов аудиту на Україні, більш  виправданий перший підхід до  оформлення відносин між аудитором  і клієнтом, так як аудиторські  фірми ще не визначилися із  колом своїх замовників, тобто  найчастіше вони не мають постійних  замовників в необхідній кількості.  Значна частина замовників постійно  змінюється, а отже, змінюються і  умови співпраці з ними. Другий  підхід доцільний для роботи  із постійними клієнтами, з якими склалися добрі ділові стосунки і певний ступінь довіри. Така форма укладання договорів забезпечує більшу можливість для розмежування відповідальності аудиторської фірми та аудитора при виконанні різних видів аудиторських послуг.

     Відповідальність  сторін та ціна послуг є  важливими частинами договору. Ці  розділи пов'язані із фінансовими  операціями та часто є об'єктами  ділових суперечок. Тому необхідно  ретельно підходити до оформлення даних положень.

 

Відповідальність аудитора перед клієнтом повинна включати наступні положення:

-  відповідальність за некваліфіковане проведення перевірки. Це означає, що аудитор (аудиторська фірма) має відшкодувати витрати на оплату послуг по проведенню повторних перевірок. Однак, якщо основні висновки перевірки співпадуть із висновками повторної перевірки, витрати на проведення таких повторів слід відносити на рахунок клієнта. Це  дасть змогу запобігти зловживанням з боку замовника. У нормативних документах, що регламентують аудиторську діяльність, необхідно дати чітке визначення, тих випадків, коли перевірка вважається некваліфікованою. В період, поки не існує таких положень у нормативних документах, саме на це мають бути направлені статті договору;

- відповідальність за несвоєчасне виконання робіт у випадку, якщо в договорі вказано конкретний термін. Таке порушення часто призводить до несвоєчасної здачі звітів і, як наслідок, до санкцій з боку податкової інспекції чи інших користувачів фінансової інформації;

- відповідальність за стан бухгалтерського обліку і звітності у випадку, якщо аудитор здійснював ведення обліку замовника на основі відповідного договору.

- відповідальність за збитки, завдані замовнику несанкціонований розголошенням конфіденційної інформації, що стала відома аудитору в результаті виконання аудиторських послуг;

     Слід відмітити  спроби окремих аудиторських  фірм зменшити свою відповідальність  різними способами. Ряд фірм  з метою підвищення своєї матеріальної  незалежності від клієнта розподіляють  роботу по виконанню аудиту на етапи, наприклад: І етап - перевірка бухгалтерської звітності

клієнта; II етап-складання і подання  аудиторського висновку.

     В календарному  плані виконання робіт проставляється  вартість кожного етапу. У випадку,  коли ще на етапі планування  аудитор передбачає, що видати  позитивний або умовно позитивний  висновок неможливо, то максимальний  відсоток оплати встановлюється  за перевірку звітності. За  видачу висновку оплата встановлюється  низькою. У випадку, якщо аудитор  знає, що замовник погодиться  на будь-який висновок, вартість  власне перевірки знижують. Тому  межею відповідальності по договору  може бути лише загальна вартість  всіх робіт, а не тільки тієї  частини, в якій виявлені недоліки. Національними нормативами аудиту (норматив №3) підкреслюється, що  аудитор відповідає перед замовником  за свій аудиторський висновок  про фінансову звітність підприємства, а відповідальність за правильність  підготовки і представлення звітності  користувачам у відповідності  з вимогами українського законодавства  покладена на керівництво підприємства.

     Стосовно  оплати аудиторських послуг існують  різні думки, але без сумніву  розмір оплати має відповідати  об'єму і терміну виконаних  робіт. Діючим законодавством  з аудиту не регламентовано  порядок ціноутворення та вартості  аудиторських послуг. Ціна на  аудиторські послуги визначається  за домовленістю сторін в договорі. Розмір оплати має відповідати  об'єму і терміну виконаних  робіт.

     Незважаючи  на те, що аудит на Україні  досить молодий, на ринку аудиторських  послуг діє значна кількість  фірм і приватних аудиторів.  Суми, що отримують аудитори за  проведення перевірок значно  відрізняються в різних аудиторських  фірмах. Однак, вже можна робити  висновок про початок формування  середніх розцінок. Вартість аудиторських  послуг, крім того, залежить від  складності робіт, понесених