Облік та аудит розрахунків за податками та платежами

Зміст

Вступ

1. Аудит загальнодержавних податків, зборів та платежів…………………8

1.1. Аудит нарахування та сплати податку  на додану вартість та акцизного збору…………………………………………………………………………....8

1.2. Аудит нарахування та сплати податку  з власників транспортних засобів та інших самохідних машин………………………………….…….13

1.3. Аудит нарахування та сплати комунального податку……………....15

1.4. Аудит утримань та сплати податку з доходів фізичних осіб…….....16

2. Документальне оформлення аудиторської перевірки розрахунків за податками та платежами……………………………………………………18

2.1. Договір на виконання аудиторських послуг…………………………18

3. Підсумкова документація  аудиторської перевірки……………………22

3.1. Узагальнення результатів аудиту і написання аудиторського висновку………………………………………………………………………22

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Практичне завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

В Україні з 1993 року функціонує підсистема незалежного фінансово-економічного контролю - аудит. 

Правові засади здійснення незалежної аудиторської діяльності в  Україні базуються на Законі України "Про аудиторську діяльність".  Основне завдання цього Закону - створення системи незалежного  фінансового контролю з метою  захисту інтересів власника. Аудит  виконує такі основні завдання:

- перевірка публічної  бухгалтерської звітності,  обліку,  первинних документів та іншої  інформації про фінансово-господарську  діяльність суб'єктів господарювання  з метою визначення достовірності  їх звітності,  повноти і відповідності  обліку чинному законодавству  та встановленим нормативам;

- надання аудиторських  послуг у формі консультацій  з питань бухгалтерського обліку,  звітності,  оподаткування,  аналізу  фінансово-господарської діяльності  та інших видів економіко-правового  забезпечення підприємницької діяльності  фізичних та юридичних осіб;

Сфера діяльності незалежного  аудиту - в основному позабюджетні підприємства,  організації,  установи,  хоча в деяких випадках згідно зі статтею 25 Закону України "Про Рахункову  палату " аудитори можуть залучатися до перевірок у бюджетній сфері.

Організаційне і методологічне  керівництво аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська  палата України (АПУ).

Аудиторська палата України  є незалежним самостійним органом,  головним завданням якого є :

- сприяння розвитку аудиту  в державі;

- вирішення принципових  питань аудиторської діяльності  в Україні на єдиній методологічній  основі;

 

- сертифікація ( визначення  кваліфікаційної придатності ) аудиторів;

- ліцензування (дозвіл) на  право займатися аудиторською  діяльністю.

Аудиторська палата України  діє відповідно до Статуту,  має  регіональні відділення,  повноваження яких визначаються "Положенням про  регіональні відділення".

Аудиторська палата України  створюється шляхом делегування  до її складу п'яти представників  громадської організації аудиторів  України організації аудиторів  України,  по одному представникові від Міністерства фінансів,  Головної державної податкової адміністрації,  Міністерства статистики,  Національного  банку,  Міністерства юстиції та окремих фахівців від навчальних,  наукових та інших організацій. 

Таким чином,  метою аудиту фінансової звітності є висвітлення  аудитором висновку про те,  чи відповідає фінансова звітність  в усіх суттєвих аспектах інструкціям,  які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів. За результатами аудиту складається  аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Отже,  метою проведення аудиту є  складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта,  що перевіряється.  Основні завдання аудиту - збирання та обробка достовірної  інформації про господарсько-фінансову  діяльність суб'єкта господарювання і  формування на цій основі аудиторських висновків.

Крім того, аудит повинен  адекватно відображати всі аспекти  діяльності суб'єкта,  що перевіряється.   Для того,  щоб скласти достовірний  аудиторський висновок,  аудитор  повинен отримати безумовну гарантію того,  що інформація,  яка міститься  у  бухгалтерській документації та первинних документах,  достатня та достовірна.

Треба також зазначити, що користувачі цієї інформації мають  право 

згідно із ст.. 9 Закону України "Про  аудиторську діяльність" виступати 

замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторських перевірок у межах повноважень,  наданих законодавством, установчими  документами або окремими договорами".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аудит загальнодержавних податків, зборів та платежів.

     1.1. Аудит нарахування та сплати податку на додану вартість та акцизного збору.

      Податок на додану вартість є непрямим податком, який включається до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника, він є частиною новоствореною вартості і сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів,  виконання робіт та надання послуг.

      Основною  метою аудиту розрахунків з  бюджетом з податку на додану  вартість є встановлення повноти  нарахування і сплати податку.

      Для досягнення  цієї мети аудитору під час  перевірки необхідно вирішити  такі завдання:

- встановити,  чи є  підприємство платником податку;

- з’ясувати законність  застосування пільгового оподаткування;

- підтвердити правильність  і повноту визначення об'єктів  оподаткування;

- переконатися у правильності  відображення розрахунків з ПДВ  у бухгалтерському обліку і  податковій звітності.

     Процедури  аудиту зводяться до перевірки відповідності чинному законодавству відображення в обліку нарахування і сплати ПДВ:

  а) визначається,  чи є підприємство платником  податку,  згідно із ст.9 Закону  України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість "; 

  б) визначаються види  діяльності за статутними документами.  За рахунками та первинними  документами,  шляхом опитування  службових осіб аудитор з’ясовує,  якими видами діяльності займається  підприємство насправді і чи  має воно пільги з оподаткування  на додану вартість.   Метою  такої перевірки є вимога обов'язкового  ведення відокремленого обліку пільгових операцій, товарів та нарахування податку на додану

 

вартість,  пов'язаного  з окремим поданням декларацій; 

  в) перевіряється  правильність визначення і відображення  у бухгалтерських документах : об'єкта  оподаткування,  оподаткованого  обороту,  ставок податку.   Слід особливу увагу звернути  на те,  що об'єктом оподаткування  є : обороти з реалізації товарів,  робіт і послуг з відвантаження  товарів,  обсяги виконаних будівельно-монтажних  робіт,  ремонт і т.д., послуг  транспорту,  зв'язку,  реклами; 

  г) перевіряється  правильність нарахування ПДВ  при реалізації.  Для цього перевіряємо журнал-ордер № 3 (64 рахунок) в якому відображається  реалізація. Визначається метод визначення фінансових результатів, який застосовується на підприємстві: касовий, на відвантаження, чи розрахунковий.  Часто реалізація показується за одним методом, а нараховується ПДВ за іншим. Перевіряється нарахування кредиту рахунка 64;

  д) перевіряється  правильність відображення в  обліку і, відповідно,  розрахунку  бази оподаткування операцій  з іншою реалізацією, а саме:

1) основних засобів.  Придбання основних засобів обліковується  на рахунку 15 і відшкодування  ПДВ здійснюється під час оприбуткування  відповідно оформлених документів  на придбання;

2) аудитор повинен  перевірити визначення сум ПДВ  до сплати в бюджет (Кт 64 рахунка ) за натуральною оплатою ( обов'язково показувати через 70,71,72,73,74 рахунки).

     Об'єктами  оподаткування за Законом України  "Про податок на додану  вартість" визначені такі,  що оподатковуються за ставкою 20%, 0% та звільнені від оподаткування.  База оподаткування операцій з продажу товарів визначається виходячи з їх контрактної вартості,  визначеної за вільними  цінами,  з урахуванням акцизного збору,  ввізного мита,  інших податків та

 

зборів,  за винятком податку на додану вартість, що включений в  ціну товарів за законами України  з питань оподаткування.

     При перевірці  слід звернути увагу на повноту  і правильність,  своєчасність  нарахування ПДВ на продаж  товарів (робіт послуг) без оплати,  або з частковою оплатою їх  вартості,  на бартерні операції,  а також на натуральні виплати  в рахунок оплати праці фізичним  особам.  Згідно із законом  датою виникнення податкових  зобов'язань під час здійснення  товарообмінних операцій вважаються  будь-яка з подій,  що сталася  раніше:

  - дата відвантаження  товарів,  а для робіт,  послуг - дата оформлення документа,  що засвідчує факт виконання  робіт (послуг);

  - дата оприбуткування  платником податку товарів,  для  робіт, послуг - дата оформлення  документів,  що засвідчують факт  отримання платником податку  результатів праці.

     Аудитор перевіряє  суми податкового кредиту за  відповідні звітні періоди,  звертаючи  при цьому увагу на:

  - суми ПДВ,  сплачені (нараховані) у звітному періоді  у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних засобів,  включаються  до складу податкового кредиту  такого звітного періоду незалежно  від термінів введення в експлуатацію  основних фондів;

- не включаються до  податкового кредиту суми податку  за операціями з товарами (роботами,  послугами), звільненими від оподаткування;

  - за товари (роботи,  послуги ), які частково використовуються  в оподатковуваних операціях,  а частково ні,  до суми податкового  кредиту 

включаються суми податку  в частині використання,  яка  відноситься до оподатковуваних  операцій;

  - до складу податкового  кредиту не включаються суми  податку,  сплачені за придбані товари (роботи,  послуги ), вартість яких не відноситься до складу

 валових витрат виробництва.  Податки,  сплачені у зв'язку  з таким придбанням,  відшкодовуються  за рахунок відповідних джерел.

     Перевіряючи  законність відшкодування ПДВ,  слід керуватися тим,  що датою  виникнення права платника податку  на податковий кредит вважається  дата списання коштів з банківського  рахунка в оплату товарів,  або дата отримання податкової  накладної.

     З'ясування  достовірності,  правильності розрахунків з бюджетом за ПДВ потребує також зіставлення сум ПДВ,  вказаних у податкових накладних з книгами обліку придбання і продажу товарів (робіт, послуг).   Дані книг обліку придбання і продажу товарів мають відповідати аналітичним і синтетичним регістрам бухгалтерського обліку.

     Розрахунки  з бюджетом по ПДВ мають  правильно відображатися на рахунках  бухгалтерського обліку.   Згідно  з Інструкцією бухгалтерський  облік ПДВ ведеться з використанням  рахунка 64 «Розрахунки за податками  і платежами» за субрахунками:

  -  641 «Розрахунки  за податками» - за кредитом відображаються  нараховані суми податку,  за  дебетом - суми,  які належать  до відшкодування з бюджету,  сплату податку,  списання;

  -  643 «Податкові зобов’язання»  - обліковується сума ПДВ,  визначена,  виходячи з суми одержаних  авансів (попередньої оплати) за  готову продукцію,  товари,  інші  матеріальні цінності та нематеріальні  активи,  роботи,  послуги,  що  повинні бути відвантажені (виконані);

  - 644 «Податковий кредит»  - обліковується сума ПДВ,  на  яку підприємство придбало право  зменшити податкове зобов’язання.

     Аудитору необхідно визначити правильність нарахування податку залежно від обсягів продажу за різними податковими ставками.  Слід окремо виділити реалізацію товарів,  які обкладаються податком за ставкою 20%,0%

 

 і не оподатковуються.

     Основні аудиторські  процедури перевірки розрахунків  з бюджетом по ПДВ :

- порівнюються журнал  з головною книгою,  дебетові  та кредитові обороти 

на рахунку 64,  показані в обліку та нараховані аудитором. Звіряються обороти за К-т 70 рахунка правильність віднесення витрат на собівартість;

- дані оборотів на  рахунку 64,  за головною книгою (або оборотно-сальдовим балансом) порівнюється з сумами,  зазначеними  у декларації про ПДВ;

- після визначення відхилень  і порушень групуються помилки  на типові,  розрахункові,  випадкові  (арифметичні чи нетипові).    Визначається їх характер : обман  чи помилка,  суттєвість впливу  на кінцеві результати,  можливість  виправлення. При цьому складається  звіт,  використовуються для нього  попередньо складені робочі записи  у вигляді порівняльних таблиць,  розрахунково-підсумкових відомостей  і т.д., де відображені всі етапи  обліку податку на додану вартість: від первинних документів,  журнал-ордерів  до декларації.