Облік розрахунків з оплати праці

Первинний облік —  це початкова стадія облікового процесу. Вимоги, що висуваються до змісту та порядку реєстрації інформації в  первинних документах, визначають вимоги до тих прийомів, якими реалізується функціональне призначення первинного обліку. Під час формування первинних документів в автоматизованій системі обліку, контролю та аналізу слід додержувати таких умов: відображення первинної інформації на машиночитаному носії; надання машиночитаному носію юридичної сили первинного документа; забезпечення можливості подальшого використання (обробки і зберігання) первинної інформації; забезпечення вірогідності первинної інформації та надійності роботи системи; використання сучасних засобів формування первинних даних.

На досліджуваному підприємстві оформлення первинних документів дотримується встановленими нормами законодавства. Все заповнюється чітко. Всі первинні документи мають печатки та підписи  особи що заповнювала їх.

 

3. Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з оплати праці на РФКРРТ

3.1 Облік нарахування  оплати праці та інших виплат

Після розрахункової  обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого  часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються  із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати» (додаток 7).

Розрахунково-платіжні відомості  виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками  та службовцями є формування даних  синтетичного обліку розрахунків та звітності. Згідно робочого плану рахунків РФКРРТ (додаток 8) для синтетичного обліку розрахунків з оплати праці використовують пасивний, балансовий, розрахунковий рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». У складі рахунка відкривають такі субрахунки:

661- «Розрахунки за заробітною платою»;

662 - «Розрахунки з депонентами»;

663 - «Розрахунки за іншими виплатами».

При нарахуванні заробітної плати  кредитується рахунок «Розрахунки  з робітниками по оплаті праці» й  дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова) [12, 178].

По кредиту рахунку 661 відображаються нараховані суми. По дебету рахунку 661 відображаються суми, утримані з усіх видів оплати праці, і виплата заробітної плати. Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Облік обов’язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на рахунку 65"Розрахунки по страхуванню" на відповідних субрахунках:

651 "По пенсійному забезпеченню";

652 "По соціальному страхуванню";

653 "По страхуванню на випадок безробіття". По кредиту відображається нарахування зборів, по дебету – перерахування їх одержувачу і нарахування допомоги за рахунок коштів соціального страхування.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми.

В умовах дії Національних положень (стандартів) бухгалтерського  обліку (дані - П(С)БО) відсутні такі поняття, як фонди економічного стимулювання і виплати за рахунок прибутку. Субрахунок 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" призначено виключно для формування резервного фонду згідно з установчими документами і для розподілу прибутку між власниками. Усі виплати, крім дивідендів, відносяться на витрати підприємства. Структуру витрат значно змінено з двох причин:

• введено класифікацію діяльності підприємства;
• визначено більш глибоку деталізацію витрат;

Залежно від виду діяльності, у процесі якої нараховується заробітна плата, можна класифікувати й самі витрати на оплату праці.

811 "Виплати за окладами і тарифами. " Відображаються витрати на виплату основної заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці;

812 "Премії та заохочення". Відображається витрати на виплату додаткової заробітної плати відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці (премії, виплати за підсумками роботи за рік, за вислугу років тощо) ;

813 "Компенсаційні виплати". Узагальнюється інформація про витрати на компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством (компенсація за час простою не з вини працівника, за несвоєчасну виплату заробітної плати, за незаконне звільнення, за заподіяну шкоду тощо) ;

814 "Оплата відпусток". Враховуються витрати на виплати за відпустку або нарахування резерву відпусток. Рішення про створення резерву відпусток повинно відображатися в наказі про облікову політику підприємства, що видається щороку;

815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу". Враховуються виплати, передбачені за невідпрацьований час (за виконання державних обов’язків, за час навчальної відпустки, за час навчання в системі підвищення кваліфікації з відривом від виробництва тощо) ;

816 "Інші витрати на оплату праці". Враховуються інші виплати, що визнаються елементами витрат на оплату праці (допомога при виході на пенсію, плата за навчання дітей співробітників, вартість путівок на лікування та відпочинок тощо) .

Нарахування зборів відображається на відповідних субрахунках рахунку 82 "Відрахування на соціальні заходи";

821 "Відрахування на пенсійне забезпечення";

822 "Відрахування на соціальне страхування";

823 "Відрахування на випадок безробіття". Якщо підприємство використовує рахунки лише класу 9, то нарахування витрат на оплату праці та обов’язкових зборів буде відноситися в дебет відповідних рахунків [15, 89]:

 

 

 

 

Таблиця 3.1

Нарахування витрат на оплату праці та обов’язкових зборів

№ з/п	Зміст господарської  операції	Кореспонденція рахунків
		Дт	Кт
1	Нарахування заробітної плати працівників, безпосередньо  зайнятих у виробництві за відрахування на неї.	23	66
2	Нарахована заробітна  плата працівникам ІТП виробничих цехів і дільниць.	91	66
3	Нарахован заробітна  плата працівникам адміністрації	92	66
4	Нарахована оплата праці працівникам вдділу збуту і торгових агентів.	93	66
5	Нарахована заробітна  плата працівників об’єктів соціально-культурного призначення	949	66

 

Облік витрат можна здійснювати  трьома методами: із застосуванням  рахунків класу 8, класу 9, класів 8 і 9 одночасно.

Безперечно, найменш трудомістким при обліку витрат на оплату праці  є застосування рахунків класу 8. Якщо підприємство невелике, не має розвинутої організаційної структури, то для формування інформації про витрати у розрізі  видів витрат достатньо складати для різних служб окремі розрахункові відомості. Нововведенням це ніяк назвати не можна.

Якщо підприємство здійснює декілька видів діяльності і веде облік витрат із застосуванням рахунків класу 9, то інформацію про елементи витрат нескладно сформувати за кредитовими оборотами, наприклад:

• на оплату праці – кредитові обороти за рахунком 661, за винятком бухгалтерського запису: Дт 652 – Кт 661 (лікарняні листки);
• на відрахування – кредитові обороти за субрахунками 651, 652 і 653.

Забезпечити облік із застосуванням рахунків класів 8 і 9 одночасно досить складно, тому що кількість  бухгалтерських записів збільшується в декілька разів [12, 175].

На досліджуваному підприємстві облік витрат здійснюється за 8 і 9 класами  одночасно.

 

3.2 Облік утримань з оплати праці та інших виплат

 

Із нарахованої оплати праці проводять обов'язкові та необов'язкові утримання. До обов'язкових утримань відносять:

1. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Порядок нарахування, сплати та звітності з ЄСВ регулюють:

• Закон Україн "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне, соціальне страхування від 08.07.10року за №2464-VI"
• Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ на загальнообов'язкове державне, соціальне страхування №21-5 від 27.09.10 року. Базою утримання ЄСВ є сума нарахованої заробітної плати, сума оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за кошти роботодавця, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт за цивільно - правовим договором, грошове забезпечення. Під час кожної виплати заробітної плати чи іншого доходу одночасно з видачею зазначених сум, платники зобов'язані сплачувати нараховані на ці виплати єдині соціальні внески.

2. Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО). Порядок нарахування, сплати та звітності з ПДФО регулюється Податковим кодексо України.

Платниками податку  є:

• фізична особа - резидент,  яка отримує доходи  як  з джерела їх  оходження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізична  особа  -  нерезидент,  яка отримує доходи з джерела їх оходження в Україні;
• податковий агент.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету, податку  з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Базою оподаткування  є  чистий річний  оподатковуваний дохід,    який    визначається    шляхом    зменшення   загального  оподатковуваного доходу  на  суми єдиного внеску.

Основна ставка    податку    становить  15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних,  у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати,  інших  заохочувальних  та  компенсаційних виплат або інших виплат і винагород,  які виплачуються (надаються) платнику   у   зв'язку   з    трудовими відносинами та  за цивільно-правовими  договорами;  виграшу  у державну та недержавну грошову  лотерею,  виграш   гравця   (учасника),   отриманий   від організатора азартної гри. ПДФО також утримується за ставкою 17% від суми перевищення загального доходу отриманого платником податку у звітному податковому місяці десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року, з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Необов'язкові утримання здійснюють на підставі заяви  працівника, наказу (розпорядження) керівника  підприємства, рішення виконавчого органу тощо.

Відповідно до ст. 127 КЗпП утримання з заробітної плати  можуть провадитись лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Стягнення на заробітну  плату (заробіток), пенсію, стипендію  та інші доходи боржника звертаються за відсутності у боржника на рахунках коштів, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів (наприклад, стягнення аліментів, відшкодування збитку, заподіяного каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я тощо) і стягнень на суму, що не перевищує одного мінімального розміру заробітної плати.

Утримання з заробітної плати провадять головний бухгалтер  або бухгалтер, відповідальний за виконання  виконавчих документів, і організації  на підставі надісланих їм державним  виконавцем виконавчих документів з пропозицією для виконання. Якщо боржник змінить місце роботи, навчання чи проживання, бухгалтер, який одержав виконавчий документ, згідно зі ст. 68 зазначеного Закону повертає його не пізніше як у триденний термін державному виконавцю відділу Державної виконавчої служби з відміткою про повну назву місця роботи, проживання чи навчання боржника, а також письмово повідомляє про проведені ним стягнення періодичних платежів і розмір залишку невідшкодованої суми за виконавчими документами.

У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин Державна виконавча служба має право притягти до відповідальності винних у цьому посадових осіб.

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання виконавчих документів адміністрацією підприємств здійснюють державні виконавці відділу Державної виконавчої служби управління юстиції.

Вимоги державного виконавця  щодо виконання виконавчих документів є обов'язковими для всіх організацій  на території України.