Облік розрахунків з оплати праці

Зміст

 

 

Вступ

 

Праця працюючих є  необхідною складовою частиною процесу  виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеному матеріальному та духовному базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу нашої  економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення  науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація  трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення затрат робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад, форми і системи оплати праці, преміювання. Облік праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Саме це і визначило актуальність теми дослідження.

Метою курсової роботи є дослідження організації обліку розрахунків з оплати праці на конкретному підприємстві та розробка пропозицій щодо його удосконалення.

Для цього необхідно  вирішити наступні завдання:

• ознайомитися з теоретичною інформацією шляхом дослідження спеціальної літератури та нормативних документів;
• розкрити економічну сутність розрахунків з оплати;
• дослідити організацію та вимоги до первинного обліку з оплати праці на дсоліджуваному пдприємстві;
• висвітлити аналітичний і синтетичнй облік розрахунків з оплати праці, та формування показників звітності на досліджуваному підприємстві.

Дослідження проводилось  на „Рівненcька філія Концерну  радіомовлення,  радіозв’язку та телебачення”. Юридична адреса підприємства: Україна, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10. Юридична адреса філії: Україна, 33301, м.Рівне, вул. Транспортна 13а

У своїй діяльності філія  керується законодавством України, Статутом Концерну (додаток 1), Положенням про філію, іншими внутрішніми документами, наказами, рішеннями, розпорядженнями, прийнятими органами управління Концерну.

Підприємство виконує  розпорядження Держтелерадіо України  і Концерну РРТ з питань оперативно-технічного управління мережами, забезпечення надійності і якості зв’язку, розробляє і реалізує заходи, що забезпечують його рентабельність, зміцнення фінансового стану та платоспроможності. Відраховує Концерну РРТ частину чистого прибутку у фонд розвитку технічних засобів радіомовлення, радіозв’язку та телебачення загальнодержавного значення та інші фонди, у розмірі, визначеному рішенням Правління Концерну.

Основним напрямком  діяльності підприємства є надання  послуг радіо і телевізійного мовлення, міжнародного та міського зв’язку .

 Бухгалтерський облік на досліджуваному підприємстві здійснюється  за журнально-ордерною формою обліку  (додаток 2).

Штат  облікових працівників складається з трьох чоловік. Два бухгалтера 2 категорії ( в особі :О.Є.Крисевич та Л.О.Токарець) і головного бухгалтера( в особі З.Б.Мостюк). Кожен з облікових працівників мають свої завдання і обов’язки, які викладені і певним чином розподілені в посадових інструкціях.

 

1. Економічна характеристика розрахунків з оплати праці. Завдання обліку

 

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні  засади оплати праці працівників, які  перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку  за трудовим договором власник або  уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати  залежить від складності та умов виконаної  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  та господарської діяльності підприємства.

Існують слідуючи види заробітної плати: основна, додаткова, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) [9, 156]. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна  плата - це винагорода за працю понад  установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови  праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій [9, 156].

Види та розміри додаткової оплати праці, що виплачують працівникам  підприємства, визначаються в колективному договорі, який повинен враховувати суму, що відповідає мінімуму встановленому в генеральній або галузевій угоді.

Мінімальна заробітна  плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого  не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці [9, 156].

До мінімальної заробітної плати не включаються:

- доплати;

- надбавки;

- заохочувальні і компенсаційні виплати.

Інші заохочувальні  та компенсаційні виплати. До них  належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Заробітна плата - частина національного доходу, яка призначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства.

Під словом система слід розуміти сукупність принципів, які служать основою любого вчення. По відношенню до оплати праці система включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше пов’язане з обліком відпрацьованого часу. а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів  виконаної роботи, потребує якості [9,156]. Відрядна оплата праці має такі системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, акордна та колективно-відрядна.

При прямій відрядній  формі оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю  обігу незалежно від рівня  виконаних норм виробки.

Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система  праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний понад норми, сплачується  по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних  розцінках понад заробітку за досягнень результати роботи.

Відрядна заробітна  плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади  пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Колективно-відрядна система  оплати праці (бригадна) - це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції  або надання послуг, за якими визначено  відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв’язку  з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі [9, 176].

Почасова заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню [9,176]. Відомі дві системи почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна.

При простій почасовій  оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Інженерно-технічні робітники  отримують заробітну плату нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов’язки, оплачуються в загальному порядку.

При почасово-преміальній  оплаті додатково вводиться преміювання  за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-погодинниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-погодинникам нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Впровадження ринкових відносин і відповідні структурні зміни  в економіці потребують розроблення нових заходів щодо удосконалення системи оплати праці.

 

2. Організація та вимоги до первинного обліку

з оплати праці на „Рівненcька філія Концерну  радіомовлення,  радіозв’язку та телебачення”

 

 

Для контролю за використанням  трудових ресурсів  РФКРРТ ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. Ці показники є об’єктами оперативного обліку та статистичного узагальнення, в той же час вони органічно пов’язані з обліком заробітної плати і тому обробляються та контролюються бухгалтерією РФКРРТ.

Основою обліку чисельності  робітників є кваліфікація персоналу: по сфері застосування праці - промислово-виробничого  персонал, персонал непромислового господарства, по категоріях персоналу - робочий (основного  та додаткового виробництва), інженерно-технічні робітники, службовці, молодший обслуговуючий персонал, робітники охорони. Робочий персонал враховується по професіях та кваліфікації. Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів та допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству та його структурних підрозділах, як для цього використовується єдина документація по прийому, звільнення та переміщення робітників та уніфіковані регістри обліку особистого складу. Регістри обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця (додаток 3). Повідомлення про прийом та звільнення, чи переводі на іншу роботу реєструється у особистій карточці на основі наказу (додаток 4). По даних картотеки особистого складу ведеться облік зміни чисельності та складу робочих та службовців підприємства.

Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним методом. Кожному  робітнику на підприємстві, якого  беруть на роботу присвоюється табельний  номер і у його трудовій книжці робиться відмітка про зарахування на роботу (додаток 5). На знов прийнятого робітника відкривається особиста картка, в якій вказуються необхідні анкетні дані, і всі зміни, які відбуваються по службі.

Табельні номери встановлюються на підприємстві в цілому, при чому кожному виробничому підрозділу відводиться своя серія номерів.

В табель вносять прізвища всіх робітників, незалежно від форм оплати праці(додаток). Відображаються в ньому тільки відхилення від нормального використання робочого часу (хвороба, прогул тощо). У верхній частині відповідний робітник, у якого є відхилення від нормального використання робочого часу, записують кількість годин відхилення, а в кожній частині рядка - повне зазначення відхилення. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, інші втрати, а також фактично відпрацьований час. Все це робиться за допомогою комп’ютера. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства [10, 85].