Облік на позабалансових рахунках

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

К У Р С О В А      Р О Б О Т А

з   дисципліни        „Бухгалтерський  облік” на тему

 

  ОБЛІК  НА  ПОЗАБАЛАНСОВИХ  РАХУНКАХ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

                       Система рахунків, яка застосовується сьогодні, складається з двох розділів – балансових та позабалансових рахунків.

Такий розподіл на економічному підході до класифікації засобів  підприємства і відображає правовий стан засобів. Позабалансові рахунки  призначені для обліку наявності  і руху засобів та їх джерел, які не належать даному підприємству, однак знаходяться на його зберіганні.

                Незважаючи на те, що інформація  позабалансового обліку не використовується  для складання фінансової звітності  і для розрахунку показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, його ведення є обов’язковим та входить до загальної системи бухгалтерського обліку.

             Позабалансові рахунки, враховуючи  свою специфіку, в Плані рахунків  відокремлені та розкривають  інформацію про наявність  і рух майна, що не належить підприємству, проте, враховуючи зміст факторів господарського життя, тимчасового знаходяться в його користуванні або в розпорядженні.

            Завдяки веденню позабалансового обліку забезпечується реальне відображення економічного стану підприємства.

Облік активів, що не належать  господарюючому суб’єкту є обов’язковим. Він дозволяє чітко розмежувати власні об’єкти від невласних та дозволяє підтвердити або спростувати облікову інформацію господарюючого суб’єкта, який надав ці активи у тимчасове користування або зберігання

     Позабалансові  рахунки призначені для узагальнення  інформації про наявність і  рух :

• цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні ( об’єкти оперативної

     ( операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному  

      зберіганні, в переробці, на комісії, монтажі);

• умовних прав і зобов’язань підприємства 9 застави, гарантії, зобов’язання тощо);
• бланків суворого обліку;
• списаних активів ( недостача цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами ( боржниками).

        Отже, ведення позабалансового обліку забезпечує не тільки спостереження за збереженням активів, що належить іншим підприємствам, а й надає можливість контролювати законність використання документів суворої звітності.                                    

              Позабалансовий облік призначений для обліку результатів господарських операцій та фактів, що не впливають в даний момент на стан активів, капіталу та зобов’язань підприємства, проте, вимагають спостереження і контролю і контролю в інтересах власника. В зв’язку з цим необхідно врахувати: що суми  відображені в позабалансовому обліку є результатом можливих ( майбутніх) змін майнового стану підприємства чи тих, що сталися ( відображених в балансовому обліку), цим встановлюється зв’язок позабалансового обліку з балансовим; позабалансове спостереження здійснюється на вимогу законодавства  і має юридичне значення

( відповідальність та  за збереження, контроль за законністю  дій).

            Ігнорування позабалансового обліку  або порушення правил його  ведення можуть призвести до  негативних наслідків, а саме :

• можливих зловживань матеріалами, що прийняті в переробку, а також цінностями, прийнятими на відповідальне зберігання ;
• складності точного встановлення матеріальної відповідальності працівників складів;
• виникнення суперечок з постачальниками;
• можливості  несанкціонованого використання бланків суворого обліку з метою зловживання, багаторазового використання одного й того ж примірника документу окремими працівниками.

           Якщо позабалансовий облік не  ведуть або ж він занедбаний, то можливі й інші негативні  наслідки.

Наявність  у вітчизняному бухгалтерському обліку позабалансових рахунків відповідає принципам його ведення та відображає юридичну природу майнових комплексів, які фігурують у фінансовій звітності, що дозволяє :

• усунути відображення майна, яке показане в двох балансах, наприклад, орендодавця й орендаря ( це особливо важливо для  макроекономічних і статистичних зведень і досліджень);
• запобігти подвійному оподаткуванню майна;
• точно відобразити для всіх зацікавлених осіб вартість коштів, що були внесені і належать на правах власності засновникам та інвесторам підприємства.

 

Розділ    I  Теоретичні основи добраної теми

 

1.1. Об’єкти позабалансового обліку.

 

 

            Положеннями ( стандартами), що визначають  методологічні засади позабалансового  обліку є П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, П(С)БО 11 „ Зобов’язання”, П(С)БО 12 „Фінансові інвестиції”, П(С)БО 14 „Оренда”.

Об’єкти ,що обліковуються на позабалансових рахунках

 

 

№ з/п	Об’єкт позабалансового обліку	Характеристика об’єкту
1	Активи у користуванні, на зберіганні	Активи, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у  його користуванні, розпорядженні або  на зберіганні ( об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні, у переробці, на комісії, у монтажі)
2	Бланки суворого обліку	Бланки свідоцтв, дипломів про освіту, трудові книжки, посвідчення, а також документи , що посвідчують  особу, засвідчують подію, право, освіту, проїзні документи і товарно  – супровідні документи. Повний перелік документів, які відносяться до бланків суворого обліку та суворої звітності, встановлюються відповідними нормативно – правовими актами.
3	Гарантія	Доручення на виконання  певною особою грошових та інших зобов’язань, у випадку невиконання яких відповідальність несе гарант.
4	Забезпечення	Цінні папери і товари, які є гарантією погашення  кредиту або виконання будь - якого зобов’язання. У випадку невиконання зобов’язання забезпечення стає власністю кредитора.
5	Забезпечення застави	Гарантія, яку боржник дає кредитору; передача дебітором рухомого майна, яке йому належить, цінних паперів або особистого забезпечення (аваль, доручення) кредитору в якості гарантії повернення боргу.
6	Контрактні зобов’язання	Зобов’язання виплатити грошові кошти, надати фінансові активи іншого підприємства або обмінятись фінансовими інструментами з іншим підприємством.
7	Непередбачені активи	Господарські засоби, право контролю над якими з  метою одержання економічних  вигод підприємство може отримати в  разі настання однієї чи декількох подій в майбутньому.
8	Непередбачені зобов’язання	Зобов’язання, що можуть виникнути в результаті непередбаченого збитку. Ці обставини, які залежать від настання або ненастання однієї або декількох подій в майбутньому ( підтвердження суми платежу, платника, дати платежу, існування самого зобов’язання тощо). Прикладами таких зобов’язань можуть бути оціночні зобов’язання по гарантіях, зобов’язаннях, що виникають в результаті судових процесів, позовів і вимог відшкодування збитку тощо.
9	Списані активи	Оборотні і необоротні активи, над якими в звітному періоді  в результаті фактів господарської  діяльності підприємства втрачено контроль та які не приносять йому економічних вигод, однак існує ймовірність їх одержання в майбутньому

 

 

             Відносини, які пов’язані з заставою майна, регулюються Законом України „Про заставу” і договором, що укладається відповідно до цього Закону. Об’єктами застави можуть бути транспортні засоби, товари в обігу і переробці, майнові права, цінні папери, земельні ділянки, нерухоме майно.

 

2. Класифікація позабалансових рахунків

 

 

 Позабалансові рахунки,  як і балансові мають свої  функції:

1. своєчасне оформлення документів про надходження та вибуття 

     засобів,  що обліковуються на позабалансових  рахунках;

2. повне зберігання майна, що відображається на рахунках;
3. контроль за використанням засобів та джерел їх покриття, що не належать даному підприємству відповідно до чинного законодавства;
4. правильна організація синтетичного та аналітичного обліку майна та зобов’язань, що обліковуються на цих рахунках;
5. всебічна та повна інформація про ці рахунки для потреб управління, оцінки можливої зміни кредитоспроможності та фінансової стійкості підприємства в майбутньому.

                      Позабалансові рахунки, як і балансові, мають двозначну нумерацію і субрахунки. Однак, облік зазначених активів, умовних прав і зобов’язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов’язань, списання з балансу майна внаслідок недостачі, псування проводиться тільки на одному позабалансовому рахунку із зазначенням змісту і кількісно – вартісних показників операції.

                    Застосування одностороннього запису обумовлено тим, що кожний факт, що спостерігається, одночасно відображає право і зобов’язання завжди в рівнозначних сумах і вони не можуть змінюватись окремо. Тому, застосування в позабалансовому обліку термінів активу і пасиву, і поділ позабалансових рахунків на активні на пасивні є  безпідставним.

               Позабалансові рахунки не кореспондують ні між собою, ні з іншими  рахунками бухгалтерського обліку, тому закриваються в односторонньому порядку.

               Позабалансові рахунки різнорідні за своїм призначенням і економічним змістом, і тому повинні бути класифіковані, що дозволить краще зрозуміти їх природу.

 

                 Одна з класифікацій позабалансових рахунків належить професору П.П. Німчинову. За економічним змістом він поділяє їх на дві групи: 1 група відображає засоби господарства, їх розміщення і цільове призначення; 2 група відображає джерела формування засобів і цільового призначення. В.К. Радостовець по іншому підходить до проблем класифікації позабалансових рахунків, він поділяє їх також на дві групи : 1 група – цінності, які не належать даному підприємству, але знаходяться в його розпорядженні, 2 група – це об’єкти обліку, які потребують додаткового спостереження і контролю в доповнення до обліку, який ведеться на позабалансових рахунках.

 

                   Професор В.Ф.Палій класифікує позабалансові рахунки за  змістом, виділяє наступні чотири групи: депозитно – майнові; операційно – контрольні; умовних прав і зобов’язань; можливих змін на складі засобів, їх джерел і результатів господарської діяльності.

 

           На сьогодні позабалансові рахунки,  можна умовно поділити на три  підгрупи : умовних прав ; зобов’язань; операційно – контрольні  і представити їх наглядно у таблиці.

 

 

  Таблиця  №__

Класифікація позабалансових рахунків

 

Підгрупа	Характеристика	Класифікація
Майнові	Призначені для обліку цінностей, які не належать господарюючому суб’єкту, проте знаходяться	Орендовані необоротні активи
		Активи на відповідальному зберіганні
Умовних прав і  зобов’язань	Враховуються потенційні права та зобов’язання, які залежать від майбутніх подій, що виникають з попередніх угод	Контрактні зобов’язання
		Непередбачені активи й зобов’язання
		Гарантії та забезпечення надані
		Гарантії та забезпечення отриманні
Операційно - контрольні	Використовуються для  контролю за окремими операціями, які  не відображаються в системі балансових рахунків, а також для обліку майна, що належать підприємству, але передане іншим господарюючим суб’єктам  в капіталізований фінансовий лізинг	Списані активи
		Бланки суворого обліку

 

 

 

                                           Майно та фінансові зобов’язання, що обліковуються поза балансом, підлягають інвентаризації згідно  з діючою методикою з відображенням її результатів в окремих описах.  
1.3. Облік на позабалансових рахунках

 

Відповідно до нового Плану рахунків бухгалтерського  обліку суб’єкти підприємницької діяльності повинні вести облік об’єктів, що не відодображаються в балансі на наступних позабалансових рахунках: