Диференціація доходів населення України як фактор обмеження економічного зростання

 

* Розраховано за даними Держкомстату.

 

Рекомендація Міжнародної  організації праці (МОП) проголошує, що основною метою встановлення мінімальної заробітної плати повинно бути надання особам, які працюють за наймом, необхідного соціального захисту щодо мінімально допустимих рівнів заробітної плати⁷. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності та господарювання, розмір якої визначається з урахуванням: вартісної величини мінімального споживчого бюджету;  загального рівня середньої заробітної плати; продуктивності праці, рівня зайнятості та інших економічних умов.

В сучасних умовах мінімальна заробітна плата повинна встановлюватися  у розмірі не нижчому за вартісну величину межі малозабезпеченості в розрахунку на працездатну особу. Динаміка розміру та співвідношення мінімальної і середньої заробітної плати в Україні показано в таблиці 3.

Таблиця 3

Середньомісячна заробітна плата і пенсія та їх співвідношення з відповідними державними мінімальними стандартами та гарантіями

за 2002-2009 рр.

Роки	Середньо-місячна заробітна плата, грн	Мінімаль-на заробітна плата, грн*	Співвідношення середньої і  мінімальної заробітної плати, разів	Середній розмір місячної пенсії, грн (на кінець року)	Мінімаль-на пенсія, грн*	Співвідно-шення середньої і мінімальної пенсії, разів
2002	376,38	152,5	2,47	122,49	84,9	1,44
2003	462,27	186,7	2,48	136,55	89,35	1,53
2004	589,62	210,3	2,80	182,24	156,53	1,16
2005	806,18	300,3	2,68	316,23	332,0	0,9
2006	1041,0	364,6	2,85	405,62	358,5	1,13
2007	1351,0	430,0	3,14	478,4	403,75	1,18
2008	1806,0	532,5	3,39	751,4	483,0	1,55
2009	1906,0	573,3	3,32	898,4	498,0	1,80

  Джерело:[Електронний ресурс]. – Доступний з:  http://www.ukrstat.gov.ua.

* Середньорічні значення

 

Не дивлячись на те, що співвідношення  середньомісячної заробітної плати до мінімальної  за аналізований період набуло ознак  зростання, цей показник ще далекий від ідеалу. За даними Міжнародної організації праці, мінімальна заробітна плата у більшості країн світу становить 40-60% середньої заробітної плати і у декілька разів перевищує фізіологічний прожитковий мінімум⁸.

Вищезазначена проблема нерівномірності доходів населення в Україні посилюється галузевою нерівністю (табл. 4 та табл. 5).

У липні 2010 р. порівняно з червнем розмір заробітної плати зменшився в середньому на 0,2%, а за останні 12 місяців – збільшився на 20,2%.  У липні поточного року порівняно з червнем у більшості видів економічної діяльності спостерігався приріст показника номінальної заробітної плати, темпи якого були в межах від 0,5% в установах з наукової діяльності (дослідження та розробки) до 13,6% – у сільському господарстві. Водночас у сфері освіти, охорони здоров’я, надання комунальних та індивідуальних послуг, культури та спорту, в лісовому господарстві зафіксовано зниження рівня нарахування на 1,5 – 15,9%.

Отже відповідна політика держави в галузі регулювання  цін, оподаткування, соціальних гарантій повинна справляти ефективний і безпосередній вплив на формування системи оплати праці⁹.

З таблиць 4 і 5 видно, що найвища заробітна плата спостерігається в діяльності авіаційного транспорту (7349 грн.), а найнижча – в сільському господарстві (1629 грн.), середньоукраїнське ж значення – 1906 грн. 

Одним із важливих напрямів державного впливу на формування доходів  населення України є податок  з доходів фізичних осіб, який в  Україні було запроваджено у 2004 р. за єдиною ставкою – 15%¹⁰. З метою створення умов для економічного зростання податок з доходів має сприяти збільшенню обсягів заощаджень та трудових зусиль, а також бути нейтральним щодо економічних рішень суб'єктів господарювання. Від негараздів справляння

Таблиця 4

Заробітна плата  штатних працівників за видами економічної діяльності за липень 2010 року

	Нараховано в середньому на працівника
	липень, грн	до червня, %	до липня 2009 р., %	до середнього рівня в  економіці, %	до прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (888 грн), %	довідково: червень, грн
Всього	2367	99,8	120,2	100,0	266,6	2373
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги	1629	11,6	117,5	68,8	183,5	1431
Лісове господарство та пов’язані  з ним послуги	1861	98,5	134,5	78,6	209,6	1890
Рибальство, рибництво	1267	106,3	118,8	53,5	142,7	1181
Промисловість	2684	104,6	126,3	113,4	302,3	2567
Будівництво	1851	104,1	122,8	78,2	208,4	1782
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	1900	102,1	121,2	80,3	213,9	1864
Діяльність готелів та ресторанів	1512	102,0	117,7	63,9	170,3	1484
Діяльність транспорту та зв’язку	2852	104,4	117,6	120,5	321,1	2731
наземного транспорту	2479	106,7	117,5	104,7	279,2	2323
водного транспорту	3245	104,7	133,7	137,1	365,4	3100
авіаційного транспорту	7349	108,1	146,8	310,5	827,6	6797
додаткові транспортні  послуги та допоміжні операції	3094	102,4	116,4	130,7	348,4	3022
діяльність пошти та зв’язку	2542	106,3	110,9	107,4	286,3	2393
Фінансова діяльність	5023	112,1	109,2	212,2	565,6	4483
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	2514	101,3	111,1	106,2	283,1	2484
з них дослідження і розробки	2967	100,5	115,9	125,3	334,1	2956
Державне управління	3107	101,4	106,0	131,2	349,9	3063
Освіта	2053	84,1	114,9	86,7	231,2	2442
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги,	1697	90,2	127,2	71,7	191,1	1882
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	2188	97,3	118,7	92,4	246,4	2252
з них діяльність у сфері  культури та спорту, відпочинку та розваг	2338	96,1	119,1	98,8	263,3	2438

Примітка. Дані наведено по підприємствах та їхніх відокремлених підрозділах з чисельністю найманих працівників 10 і більше осіб.

Джерело: Праця і зарплата. – № 33 (709). – 8 вересня 2010 р. – С. 8.

Таблиця 5

Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної  діяльності  у 1995-2009 роках

 

(в розрахунку на одного штатного  працівника, грн.)

Вид діяльності	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Всього	230	311	376	462	590	806	1041	1351	1806	1906
Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги	111	151	178	210	295	415	553	733	1076	1206
Лісове господарство та пов’язані  з ним послуги	175	224	271	350	498	668	851	1100	1311	1341
Рибальство, рибництво	147	204	242	291	375	499	607	721	913	1028
Промисловість	302	406	485	591	743	967	1212	1554	2017	2117
Будівництво	260	362	427	546	709	894	1140	1486	1832	1511
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових  виробів та предметів особистого вжитку	226	284	330	394	509	713	898	1145	1514	1565
Діяльність готелів та ресторанів	178	235	286	340	429	566	735	944	1221	1267
Діяльність транспорту та зв’язку	336	460	573	685	843	1057	1328	1670	2207	2409
наземного транспорту	282	405	515	633	775	961	1227	1563	2036	2126
водного транспорту	489	557	617	762	733	929	1093	1412	1924	2421
авіаційного транспорту	445	593	702	857	1232	1622	2053	2704	4061	5106
додаткові транспортні  послуги та допоміжні операції	423	591	730	851	1016	1218	1513	1872	2457	2637
діяльність пошти та зв’язку	317	402	469	547	710	967	1191	1485	1950	2240
Фінансова діяльність	560	833	976	1051	1258	1553	2050	2770	3747	4038
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	278	373	437	527	667	900	1193	1595	2085	2231
з них дослідження і розробки	303	420	470	570	774	1048	1323	1741	2336	2556
Державне управління	335	396	495	577	691	1087	1578	1852	2581	2513
Освіта	156	224	267	340	429	641	806	1060	1448	1611
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	138	183	223	279	351	517	658	871	1177	1307
Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	162	211	247	299	400	620	828	1090	1511	1783
з них діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг	135	182	219	277	383	628	842	1109	1551	1870

Примітка: дані за 1995-1999рр. перераховано згідно Класифікації видів економічної діяльності та наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців.

Складено авторами за матеріалами Держкомстату

 

податків відчутно потерпає сфера соціального захисту, і з часом це може призвести до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в країні. Саме тому, проблема зниження соціальної нерівності і убогості значної частки нашого населення також може бути істотно вирішена методами податкового регулювання. На наш погляд, в Україні нині настав час модернізувати податок на доходи фізичних осіб, зокрема, запровадити оподаткування з доходу на одного члена сім’ї (сімейного доходу), що матиме позитивний вплив на матеріальне становище сімей з двома та більше дітьми. Крім того, в умовах значного розшарування розмірів заробітної плати доцільно переглянути єдиний соціальний податок. Наприклад, в Німеччині неоподатковуваний щомісячний дохід рівний 638 євро (близько 6440 грн.), а максимальний податок (42 відсотки) береться з доходу, що перевищує 4346 євро (близько 43995 грн.)¹¹.

Гострою проблемою сучасної української економіки, яка зводиться  до «тіньової» заробітної плати є  приховування операцій від оподаткування, у тому числі і по оплаті праці. Дані офіційної статистики про розміри заробітної плати, різноманітних соціальних трансфертів не відображають реальну картину доходної диференціації, оскільки, з одного боку, існує заборгованість із виплат заробітної плати та соціальних трансфертів значній частині населення, а з іншого – досить значна частина доходів проходить «у тіні» у зв’язку з поширеністю офіційно незареєстрованої зайнятості, існуванням оплати праці не через касу, а в «конверті», існуванням значних обсягів тіньових доходів, самозабезпеченням (коли половина міського населення працює на своїх присадибних і дачних ділянках, вирішуючи продовольчу проблему своєї сім’ї) тощо. В цьому контексті є слушними результати соціологічного дослідження (табл. 6)¹².

Тіньова економічна діяльність в державі веде до значних втрат бюджетних ресурсів, руйнування соціальної сфери, зниження керованості соціально-економічними процесами, підвищення ступеня злочинності у всіх сферах суспільного життя; значної диференціації населення країни за обсягами доходів тощо. Так як, за різними оцінками, тіньовий сектор в Україні нині досить високий, то якщо отримати з відповідних сум податки, це стало б істотною надбавкою до нинішнього мізерного держбюджету. Така ситуація є загрозою суспільного спокою і потребує негайних заходів задля детінізації економіки. Чергова спроба повернути тіньовий сектор у лоно офіційної економіки сьогодні, в умовах світової фінансово-економічної кризи, більш ніж актуальна.

Таблиця 6

 

Розподіл відповідей респондентів на запитання: "Чи отримуєте  Ви платню за свою роботу (на основному чи додатковому місці) не офіційно, не через касу (як кажуть, "з рук в руки", в "конверті" тощо)?", %

	Грудень 2007 р.		Грудень 2008 р.		Квітень 2009 р.		Грудень  2009 р.
	Серед усіх	Серед еконо-мічно актив-ного населен-ня	Серед усіх	Серед еконо-мічно актив-ного населен-ня	Серед усіх	Серед еконо-мічно актив-ного населен-ня	Серед усіх	Серед еконо-мічно актив-ного населен-ня
Так	15	19	15	20	13	19	18	24
Ні	82	78	80	75	83	76	77	70
Відмова відповідати	3	3	5	5	4	5	5	6

Джерело: Моніторинг громадської думки  УІСД/ЦСМ.

 

В контексті науково-практичної діагностики вітчизняної державної  політики доходів населення заслуговує на особливу увагу існуюча система  недопущення суттєвого соціально-матеріального  розшарування населення в країнах Скандинавії: Швеція, Фінляндія, Норвегія та Данія. Так, Швеція за показниками демократичного, економічного та соціального розвитку завоювала передові позиції у світі. Тут має місце розгалужена фіскальна система, надвисокий рівень податків як на фізичних, так і на юридичних осіб, безповоротний, справедливий та безконфліктний механізм «вирівнювання» соціально-економічного розвитку 290 районів (муніципалітетів) та 20 областей (ландстингів) країни, обмежувально-стимулююча система недопущення суттєвого соціально-матеріального розшарування населення, глибока повага до законів, прав і свобод людини, спрямовані на високий економічний результат для громадянина та країни національних патріотизм, ментальність, якщо хочете, доросла наївність (яка виправдовується повною мірою)¹³.