Аудит розрахунків з бюджетом по податку на прибуток ( на прикладі ДП ВАТ „Київ хліб” Хлібкомбінат №11)

а) у заголовній частині зазначають повну назву підприємства відповідно 
до установчих документів, зареєстрованих у встановленому порядку; форму 
власності, за якою зареєстроване підприємство, згідно з Законом України 
«Про власність» від 7 лютого 1991 року № 697-ХІІ; ідентифікаційний код; 
назва органу, у віданні якого перебуває підприємство (якщо він є): 
місце розташування та номер телефону платника;

б) в основній частині подають звітну інформацію, згідно з вимогами, 
встановленими нормативними документами;

в) податкова звітність із податку на прибуток підприємства в обов'язковому порядку повинна бути підписана керівником підприємства і головним 
бухгалтером, а за відсутності на підприємстві бухгалтерської служби - 
фахівцем, що веде облік. Підписи необхідно засвідчити відбитком печатки, 
яка має дані про назву підприємства й ідентифікаційний код.

г) кожна форма податкової декларації чи звіту з податку на прибуток 
підприємства повинна мати відмітку податкового органу про її прийняття із 
зазначенням дати прийняття та підпису відповідального працівника. У разі 
відсилання звітності поштою до неї необхідно додати поштові документи із 
зазначенням дати відсилання.

6. Перевірити терміни  подання декларації та їх дотримання  підприємством. У пункті 4.1 статті 4 Закону №2181-ІІІ визначена процедура подання податкових декларацій, серед них податкових декларацій і розрахунків із податку на прибуток підприємств.

 

1.2. Перевірка  правильності визначення валового  доходу

 

Аудит правильності нарахування  податку на прибуток підприємства повинен ґрунтуватися на законодавчих нормах, які визначають об'єкти оподаткування цим податком.

Із 1 липня 1997 року об'єктом  обкладання податком на прибуток є прибуток, що визначається за даними податкового обліку, згідно з нормами Закону №334/94-ВР, зменшенням суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податків і суму амортизаційних відрахувань.

Згідно зі статтею 4 Закону № 334/94-ВР валовий дохід - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого)

протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Скоригований валовий  дохід - не сукупний валовий дохід без обліку доходів, які необхідно виключити зі складу валових доходів із метою оподаткування.

Валовий доход підприємства охоплює

1. Доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
2. Доходи від операцій із цінними паперами, валютними цінностями 
   і борговими зобов'язаннями.
3. Дохід від операцій з основними фондами, нематеріальними активами 
   і капітальний дохід, пов'язаний із видобутком корисних копалин:
4. Доходи у вигляді безповоротної фінансової допомоги і безкоштовно 
   наданих товарів.
5. Доходи від врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості.
6. Доходи від здійснення операцій лізингу (оренди), оренди землі, 
   житлових приміщень і інших споруджень та будівель.
7. Доходи у вигляді пасивного прибутку, отримані за межами митної 
   території України з урахуванням сплаченого податку.
8. Інші види доходів, то входять до складу об'єкта оподаткування.

Сума перелічених доходів  і є сукупним валовим доходом підприємства.

 Окремо обліковуються доходи, які підлягають вилученню зi складу валових доходів. Після такого вилучення аудитор повинен отримати показник скоригованого валового доходу, який відображається у рядку 03 Декларації про прибуток підприємства.

Під час перевірки  аудитор повинен звернути увагу на особливість податкового обліку податку на прибуток - принципово інший, ніж у бухгалтерському обліку, підхід до моменту виникнення доходів. Аудитору необхідно з'ясувати правильність визначення підприємством-платником податку на прибуток дати збільшення свого валового доходу відповідно до вимог пункту 11.3 статті 11 Закону № 334/94-ВР.

Під час перевірки  аудитор повинен визначити суму кожного з видів валових доходів  підприємства щодо звітних періодів із врахуванням моменту виникнення валових доходів.

Здійснюючи таку перевірку, аудитор зіштовхується з двома  різними підходами щодо подання в обліку даних (цифр), які характеризують обсяг продажу товарів (робіт, послуг) підприємства:

1. Бухгалтерський підхід - згідно зі статтею 2 Закону № 996-XIV, 
бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку 
інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності 
визначає затверджене наказом Міністерства фінансів України Положення 
(стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29 листопада 1999 року 
№ 290 (зі змінами і доповненнями).

Традиційні доходи за даними бухгалтерського обліку формуються на субрахунках рахунку 70 «Доходи від реалізації» і складаються з продажної вартості відвантажених за звітний період товарів, продукції або наданих послуг чи виконаних робіт незалежно від того, оплачені вони чи ні. Крім того, на решті рахунках класу 7 відображаються інші доходи від операційної та неопераційної діяльності підприємства, а також надзвичайні доходи.

При цьому у системі  бухгалтерського обліку та фінансовій звітності підприємства використовується принцип нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

2. Податковий підхід — статтею 11 Закону № 334/94-ВР визначені правила 
ведення податкового обліку, необхідність існування якого обумовлена 
невідповідністю подання в бухгалтерському і податковому обліку валових 
доходів, витрат і фінансових результатів.

За нормами статті 2 Закону № 996-XIV, в якій визначено, що податкова звітність підприємства ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а також статті 8 названого Закону, згідно з якою підприємство має право самостійно обирати форму бухгалтерського обліку, під час перевірки правильності нарахування та сплати податку на прибуток підприємства, аудитор повинен зважати на можливі способи нагромадження даних про валові доходи:

■ без записів у  системі синтетичних та аналітичних  реєстрів і рахунків бухгалтерського  обліку з наступним складанням податкової звітності на основі інформації системи бухгалтерського обліку та її коригування;

• без записів у системі синтетичних реєстрів і рахунків бухгалтерського 
  обліку, але з веденням нагромаджувальних позабалансових реєстрів 
  податкового обліку з наступним складанням податкової звітності на основі 
  інформації таких реєстрів;
• за допомогою записів у системі синтетичних та аналітичних реєстрів 
  бухгалтерського обліку на спеціальних рахунках (переважно використовується тими підприємствами, які ведуть бухгалтерський облік із використанням автоматизованої форми обліку).

Обрана підприємством  методика ведення бухгалтерського  обліку та формування інформації для  складання податкової звітності  повинна бути закріплена у наказі «Про облікову політику підприємства» .

Залежно від обраного підприємством способу податкового  обліку робота аудитора із перевірки правильності визначення валового доходу та скоригованого валового доходу підприємства за звітний період відрізнятиметься:

- у першому варіанті  аудитор коригує дані системи бухгалтерського 
обліку підприємства за вимогами податкового законодавства. У кінцевому 
підсумку він повинен отримати дані, які підприємство вказало у податковій 
звітності з податку на прибуток. Усі відхилення необхідно з'ясувати. 
Можливий і зворотній шлях, коли аудитор, підштовхуючись від даних 
податкової звітності підприємства, коригує їх відповідно до вимог 
бухгалтерського законодавства, а отримані результати зіставляє з даними 
синтетичних та аналітичних реєстрів бухгалтерського обліку;

- у другому варіанті  аудитор порівнює нагромаджувальні  реєстри 
з даними системи бухгалтерського обліку підприємства з урахуванням вимог 
податкового законодавства, а пізніше звіряє правильність перенесення 
узагальнених показників із нагромаджувальних реєстрів податкового обліку 
у податкові декларації та розрахунки з податку на прибуток підприємства. 
Тут також можливий зворотній шлях;

- методика перевірки третього варіанта схожа із методикою другого, 
проте у разі використання підприємством автоматизованої форми обліку 
аудитор повинен перевірити закладений у програму алгоритм формування 
сум валових доходів різних видів на спеціальних рахунках та пересвідчитись 
у його правильності, повноті та відповідності вимогам податкового 
законодавства.

Незалежно від обраного серед запропонованих варіанта аудитор повинен пов'язати дані про доходи від продажу товарів, готової продукції, надання послуг чи виконання робіт у системах бухгалтерського та податкового обліку підприємства за допомогою формули:

 

 

Обсяг доходу за даними бухгалтерського обліку

(Km рахунку  70 «Доходи від реалізації»)

-

ПДВ і акцизний збір (Дт рахунка 70 «Доходи під реалізації»

Km рахунку  64 «Розрахунки за податками й  платежами»)

+

Збільшення  отриманих авансів на кінець звітного періоду порівняно з його початком за товари, продукцію, роботи, послуги у розрізі контрагентів та угод без ПДВ (різниця за Km субрахунку 681«Розрахунки за авансами одержаними» за мінусом ПДВ).

-

Зменшення отриманих  авансів на кінець звітного періоду порівняно з його початком за товари, продукцію, роботи, послуги у розрізі контрагентів та угод без ПДВ, - інакше кажучи, суми відвантажених товарів, готової продукції, наданих послуг, виконаних робіт протягом звітного періоду в рахунок авансів, отриманих у минулих звітних періодах (різниця за Kт субрахунку 681«Розрахунки за авансами одержаними» за мінусом ПДВ).

Але не все, що включається  до складу валового доходу, розглядається  в бухгалтерському обліку як дохід  і відображається за кредитом рахунків класу 7 (наприклад, різниця між звичайною ціною і ціною реалізації, вартість безкоштовно отриманих основних засобів тощо). До того ж, якщо платник податків у звітному періоді мав доходи, що підлягають виключенню з валового доходу, їх також треба враховувати під час порівняння доходів підприємства за даними бухгалтерського і податкового обліку.

Далі, перевіряючи валові доходи, аудитор повинен аналізувати  первинні документи, дані бухгалтерського  обліку для визначення їх відповідності  даним податкового обліку та звітності. При цьому кожен із розглянутих видів валових доходів підприємства перевіряють окремо. 

 

  Перевірка правильності визначення  доходу від продажу товарів  (робіт, послуг)

До складу цих доходів  підприємства входять доходи від:

• продажу товарів (робіт, послуг);
• здійснення товарообмінних (бартерних) операцій;
• виконання довгострокових договорів (контрактів);

■ перерахунку за довгостроковими  договорами (контрактами) у разі заниження  суми податкових зобов'язань у попередніх податкових періодах;

• продажу пов'язаним сторонам товарів (робіт, послуг);
• продажу товарів (робіт, послуг), вартість яких була раніше виключена 
  з валового доходу у зв'язку з затримкою оплати їхньої вартості, якщо суд не 
  задовольнив позову платника податку, і сума нарахованої пені на цю вартість.

Під час перевірки  аудитор повинен звернути увагу на те, що термін «продаж», згідно з нормами податкового законодавства, мас два різні значення для товарів і для результатів робіт (послуг).

Продаж товарів - це будь-які  операції, що здійснюються згідно з  договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передання прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від термінів її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передання прав власності на такі товари.

Продаж результатів  робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), із надання права на користування або на розпоряджання товарами, зокрема нематеріальними активами та іншими, ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) охоплює: надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передання права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передання об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової, власності.