Екологічна оцінка водних джерел Криворізького краю та їх вплив на ростові процеси пшениці

Ширина долини Саксагані дуже непостійна - від 0,5 до 4,5 км. У верхів’ї долила ріки V- подібна, нижче скринеподібна. Звужуються в місцях зажимаючих виступів кристалічного фундаменту і розширюється на ділянках, де тектонічні блоки опущені. Глибина річкової долини у пониззі - 40 м. Заплава суха, зайнята луками, однобічна, місцями відсутня. Ширина заплави коливається в межах 0,1- 0,3 км. Русло у верхній частині пряме, в нижній звивисте, а іноді й мандруюче (на улоговинноподібних ділянках). Правий берег доволі крутий, а в місцях виходів кристалічних порід - скелястий.

Ширина русла ріки в середньому 5-15 м., на плесах місцями розширюється до 20-40 м. Середня глибина Саксагані становила до зарегулювання 2,0 м. Швидкість течії водного потоку змінюється в залежності від фази водного режиму в межах 0,13-0,4 м/с. Середньорічні витрати води 1,8- 2,5 м3/с. Витрати води в повідь можуть сягати 319 м3/с (1937 р.), а в межень знижуватись до 0,6 м3/с в серпні (1928 р.) і 0,442 м3/с у грудні (1932 р.). Середній багаторічний об’єм стоку дорівнює 30 млн. м3.

Середній похил ріки 0,76 м/км, в межах м. Кривого Рогу зменшується до 0 4-0,3 м/км (рис. 6.1.2). Коефіцієнт звивистості коливається від 1,27 до 1,85. Льодостав на річці нестійкий. Живлення ріки мішане, з переважанням снігового. Густота річкової сітки становить 0,23 км/км2.

Бокова - права притока Інгульця і притока Дніпра Іі-го порядку. Мала ріка. Починаються поблизу с. Варварівка Долинського району Кіровоградської області на висотних відмітках 155 м, а закінчується на висоті 59 м.. Долина скринеподібна. Ширина долини до 1-2 км, заплава неширока - до 0,2 км. Середня ширина русла становить Ю м, глибина до 2,7 м.. У верхів’ї річище звивисте. Мас одну крупну притоку - р- Боковеньку. Похил русла становить 1,50 м/км. Довжина басейну 74 км. Живлення снігове та дощове.

Боковенька - ліва притока р. Бокової та є притокою Дніпра III-го порядку. Свій початок бере теж у Долинському районі Кіровоградської області біля с. Василівка. Має скрине подібну та симетричну долину. Русло вирівнене, шириною 1.0-15 м і глибиною до 2,5-4,0 м (у пониззі). Похил ріки 1,6 м/км. Основна притока - р. Очеретна (права). Має снігове та дощове живлення.

Зелена - ліва притока Інгульця, притока Дніпра II-го порядку. Починається поблизу с. Добронадіївка Олександрійського району Кіровоградської області. Протікає па півночі Криворіжжя. Мала ріка, що відбивається й на низці морфометричних характеристик - ширина долини 1,5 км, є заплава, ширина русла -10 м,

Жовта - ліва притока Інгульця, притока Дніпра II-го порядку. Свій початок бере біля с. Михайлівни Олександрійського району Кіровоградської області. Відмітки русла поблизу с. Ганнівка +85 м. Річці притаманні багато чисельні меандри. Долина скрине подібна, шириною до 2,5 км. Похил ріки 1,6 м/км. Заплава широка, місцями до 0,4-0.6 км. влітку густо заростає очеретом. Перисто в ріку впадає значна кількість балок.

Вербова - невелика ріка, є лівою притокою р. Вісунь 1-го, р. Інгулець ІІ-го та р. Дніпр III-го порядку. Починається поблизу с. Іванівка Криворізького району

Дніпропетровській області. Непересихаюче русло мас лише на протязі нижніх 19 км. Русло замулене, нешироке - до 8-10 м. Ширина долини в нижній течії до 2 км. Відноситься до розряду малих рік.

Кам’янка - мала ріка, що є правою притокою р. Базавлук 1-го. та р. Дніпро - ІІ-го порядку. Початок бере біля с. Милорадівка Крини ганського району Дніпропетровської області, на абсолютній висоті 120 м. Приймає невелику притоку - р. Жовтеньку, яка тече на схід від Кривбасу. Ширша долини непостійна - від 2 до 0,5 км, в місцях виходів на поверхню кристалічних порід - граніту. У зв’язку з останнім поруч із с. Токівське (Апостолівський район) утворилися пороги висотою до 1 м, які шістьма лініями перетинають неглибоке русло ріки. За морфологією долина переважно скринеподібна. Похил Кам’янки 1,3 м/км. Довжина басейну - 89 км. Гирло ріки знаходиться на висоті 60,0 м. Живлення мішане.

Постійні водотоки, існування яких можливе лише при наявності постійного підземного живлення, присутні у великих і глибоких балках – Березнегувата, Зелена, Широка, Північна Червона, Кобильна, Крута та ін. Довжина цих водотоків може сягати 7-10 км, тому за деякими авторами такі струмки води слід відносити до групи малих рік, хоча площа їх водозбору може і не сягати необхідного критерію - 50 км2, аби їх іменувати малими. Скоріше, це просто струмки води - ручаї. У балках, після інтенсивних зливових дощів або танення снігу навесні до 1-2 місяців можуть формуватися тимчасові водотоки-ручаї.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОСХОВИЩ

Для покриття водних потреб господарства ще у 30-х р.. XX. ст. на ріках Інгулець і Саксагань були споруджені кілька водосховищ, які у наступні роки розширювались. Таким чином, водні ресурси в регіоні з посушливим кліматом акумулювалися у водоймищах і раціонально використовувались.

 Водні ресурси цих об’єктів широко використовуються в регіоні, що стало можливим через значне зарегулювання поверхневого стоку (особливо на р. Саксагань). На ріках, у балках та подах Кривбасу створено 5 водосховищ і понад 100 ставків, більша частина з яких знаходиться в межах Дніпропетровської області. Тільки на території Криворізького району збудовано 30 ставків загальною площею 728 га. (Коростик, Кравченко, 1989), у межах Широківського району - 47 ставків загальною площею водного дзеркала 703 га. (Соломенцев, Калініченко, 1993).

На р. Інгулець (у межах Кривбасу) створено 2 водосховища - Іскрівське та Карачунівське. Останнє саме найбільше за розмірами. Перша черга Карачунівського водосховище вступила до ладу в 1932-1938 рр., розширене до сучасних меж у 1954-1958 рр. Площа водосховища 26,9 км2, повний об’єм 308,5 мли. м3, у тому числі корисний об’єм 288,5 млн. м3. Довжина водосховища 35" км, протяжність берегової лінії 43 км, середня глибина 6,88 м, максимальна глибина - 19,1 м, середня ширина 1,28 км, максимальна ширина - 3 км (Булава, 1990). У 80-х рр. XX ст. водами водосховища зрошувалися землі на площі 6 тис. га. Водами водосховища затоплені нижні частини річкових долин Бокової та Боковеньки (приток Інгульця).

Іскрівське водосховище розташоване вище Карачунівського, його основна частина розташована в межах Кіровоградської області. Споруджено у 1958 р. Площа водосховища 11.2 км2, повний об’єм 40,7 млн. м3 (корисний 31.0 млн. м3). Довжина 35 км, ширина до 1,7 км. Пересічна глибина 3,67 м, максимальна 14,5 м.

Води Карачунівського та Іскрівського водосховищ придатні для пиття, зрошення, промислового та побутового споживання, ведення рибного господарства. Саме в таких цілях вода цих водоймищ і використовується. Частково води Іскрівського водосховища йдуть і за межі Кривбасу - на водопостачання м. Жовті Води. На р. Саксагань збудовано 3 водосховища (згори униз но течії) - Макортівське, Кресівське і Дзержинське.

Макортівське водосховище створене у 1958 р. Має площу 13,3 км2, довжину 57 км, незначну ширину - до 0,35 км. Пересічна глибина становить 4,35 м, максимальна — 32,5 м. Повний об’єм водоймища 57,9 млн. м3. Знаходиться на межами Криворізького регіону, але води частково використовуються криворіжцями в рекреаційних (рибальських) цілях.

Кресівське водосховище збудоване в межах м. Кривого Рогу в 1 948 р. Площа водоймища 2,1 км2, повний об’єм 10,2 млн. м3, середня глибина 1,8 м.

Самим нижнім водосховищем є Дзержинське. Знаходиться між РУ ім. Артема та Дзержинським районом м. Кривого рогу в меандрі ріки - так званому Галківському Куту. Споруджене у 1952 р. Площа водоймища 1,5 км2, повний об’єм 2,6 мли. м3.

Води усіх Саксаганських водосховищ призначені виключно для технічних цілей, хоча на їх берегах і розвинуті рекреаційні об’єкти - лісопарки, пляжі, профілакторії. Води також йдуть на зрошення дач та інших сільськогосподарських угідь, розвинуте рибальство.

На сході центральної частини Криворіжжя у балках Тарановій і Чабанці (басейн р. Кам’янки) у 1961 р. споруджене водосховище Південне, призначене для накопичення дніпровської води, яка подається до нього по каналу Дніпро-Кривий Ріг і призначена для питних і побутових цілей, зрошення сільськогосподарських угідь (на площі близько 2 тис. га) і розведення промислових порід риб. Площа водосховища 12,1 км2, повний об’єм 57,3 млн. м3 (корисний об’єм 26,5 млн. м3). Глибини водосховища: середня - 5,1 м, максимальна - 26,0 м. Довжина водоймища 18,7 км, середня ширина 0,6 км, максимальна до 1,15 км (Русинов, Сіренко, 1993). Південне водосховище - єдине водоймище на Криворіжжі, яке наповнюється водою ріки (Дніпра), що не протікає через регіон.

Таблиця 2

Гідрологічні  характеристики водосховищ

Назва	Площа (км2)	Об’єм  (млн.м3)	Довжина (км)	Ширина (км)	Глибина (м)
Іскрівське	11,2	40,7	35	1,7	сер.3,67 макс.14,5
Макортівське	13,3	57,9	57	до 0,35	сер.4,35 макс.З2.5
Дзержинське	1,5	2,6	-	-	-
Кресівське	2,1	10,2	-	-	сер.1,8 -
Південне	12,1	57,3	18,7	сер. 0,6 макс.1,15	сер.5,1 макс.26
Карачунівське	3,6 тис. га	291,5	-	-	сер.6 макс.12

Рис 1. Сучасна гідрографічна сітка Криворізького регіону.

Таким чином, Криворіжжя забезпечене водою крупних водосховищ в об’ємі 530,2 млн. м3. Частка води, що потенційно може вважатися питною складає 406,5 млн. м3. Такої кількості води достатньо для задоволення потреб населення у воді для пиття, а також промисловості і сільського господарства у чистій воді для технологічних процесів. Так для промислових підприємств м. Кривого Рогу до економічної депресії необхідно було 60-70 млн. м3 води. На одну людину в регіоні припадає близько 400 м3 питної води трьох водосховищ - Карачунівського, Іскрівського та Південного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. РЕЗУЛЬТАТИ  ОГЛЯДУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ  ВОДНИХ РЕСУРСІВ  КРИВОГО РОГУ

Дослідження фахівців Українського науково-дослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем свідчать, що в річки щороку виливається 21 млрд. кубометрів промислових стоків, з них 3 мільярди – зовсім не очищаються, тільки з 2 % досліджених ними малих річок можна вживати воду без попереднього очищення. Головні забруднювачі – органічні та біогенні речовини, феноли, солі важких металів, нафтопродукти, пестициди. Вони надходять у водойми з відходами промисловості, побутовими і сільськогосподарськими стічними водами. Багато хто з них у водяному середовищі або взагалі не розкладаються, або розкладаються дуже повільно і здатні накопичуватися в харчових ланцюжках.

Як відомо у Кривому Розі є дві річки - це Інгулець і Саксагань і, нажаль, вода в них далеко не кришталево чиста. Тільки за минулий рік підприємствами міста скинуто 115,5 млн. стічних вод, у яких - 303,5 тис. тонн забруднюючих речовин.

Основна екологічна проблема у цьому питанні має загальнодержавне значення - це відсутність економічно вигідних способів очищення шахтних вод, обсяг відкачки яких становить біля 20 млн. щорічно.

Так, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (підтоплення) щорічно по спеціальному дозволу Кабінету Міністрів України зі ставка - накопичувача в балці Свистунові здійснюється скид в річку Інгулець надлишку зворотних стічних вод (до 20 млн. вод гірничорудних підприємств Кривбасу). По завершенню скиду за рахунок підприємств, які скидають зворотні води, здійснюється промивка Інгульця - з метою його оздоровлення, на що витрачається біля 60 млн. м3 води, яка подається з Дніпра. Взагалі річка - Інгулець – одна з головних екологічних проблем міста, тому що якість води залишає бажати кращого. Ця проблема набула особливої актуальності не тільки для Кривого Рогу, а й для

всього регіону, оскільки вода річки Інгулець використовується для виробництва питної води для мешканців Кіровоградської, Дніпропетровської, Херсонської і Миколаївської областей.

У лютому поточного року депутатським корпусом міської ради прийнято рішення "Про підтримку звернення депутатів Кіровоградської обласної ради", в якому йшлося про необхідність оздоровлення річки, її промивки та постійної підпитки водою із Дніпра. Такі звернення неодноразово направлялися на адресу Кабінету Міністрів України, Міністрів природи України, Держкомводгоспу України, але для вирішення проблеми потрібні чималі кошти - за попередніми розрахунками спеціалістів це 192 млн. грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ II. РЕЗУЛЬТАТИ ОСОБИСТИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ВПЛИВ ВОДИ РІЗНОЇ ЯКОСТІ ТА СТРУКТУРИ НА РОСТОВІ ПРОЦЕСИ ПШЕНИЦІ 

Вода для всього живого не має ціни. Мабуть, тому, що вона – незамінна. Ми навіть не підозрюємо, що добрий чи поганий настрій, працездатність, бадьорий чи втомлений стан головним чином залежать від складу та структури води всередині нас і в атмосфері.

Нині вже не викликає сумніву той факт, що шкідливі й отруйні речовини у воді, які ми споживаємо, дуже негативно впливають на наше здоров’я. Тому воду, яку ми беремо із водогону, необхідно не лише очищати, а й оздоровлювати, або, іншими словами, робити із «мертвої» «живу» воду.

Та чи можна повернути воді її справжні властивості? Виявляється, якоюсь мірою цьому допомагає заморожування води. Доведено, що тала вода дійсно оздоровлює організм людини і підвищує імунітет. Такі властивості має ії структура, схожа із структурою протоплазми наших клітин.

При виконанні дослідницької роботи, ми спостерігали, як вода різної якості та структури впливає на пророщування  пшениці.

Насіння пшениці у кількості ста штук в кожному зразку, були висаджені до ґрунту. Перший зразок поливали неочищеною водопровідною водою, другий очищеною, а третій зразок поливали талою, активованою водою. Показники зміни росту  пшениці брали у при кінці кожного тижня. Спостереження велось п’ять тижнів (см. додатки).

Результати експерименту через 5 тижнів, які проводились при використанні води

різної якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вода неочищена.    Фото 1  Вода очищена.  Фото 2 Вода активована. Фото 3

 

За отриманими даними, ми можемо зробити висновок. Там, де використовувалась активована, «жива» вода (3 зразок) ріст пшениці був найбільшим. У талій воді зберігаються кристалічні рештки, і, таким чином, ми маємо справу з кристалічною рідиною. З цих позицій легше зрозуміти і пояснити поведінку і властивості талої води. Вона складається з окремих груп кристалічних організованих молекул.