Організація і функціонування репродуктивної системи

Тіло пеніса має циліндричну  форму і складається з трьох  камер циліндричної форми. Ці камери складаються зі спеціальної тканини, схожої на губку. Ця тканина містить тисячі великих порожнин, які наповнюються кров’ю, коли чоловік сексуально збуджений. З наповненням пеніса кров’ю, він збільшується і настає ерекція, що робить можливим проникнення під час статевих зносин. Шкіра пеніса вільна і еластична, що полегшує пристосування до зміни розмірів пеніса під час ерекції.

Рис. 7. Чоловіча статева  система:

1 – лобкова кістка, 2 – січовий міхур; 3 – сім’яній пухирець; 4 – передміхурова залоза; 5 – пряма кишка;  
6 – анальні отвір; 7 – куперова залоза; 8 – мошонка; 9 − голівка пеніса; 10 − сім’яник; 11 − придаток сім’яника; 12 – пеніс, 13 − сечовипускальний канал; 14 – сім’явиносні протоки

Насіннєва рідина, яка містить сперму (репродуктивні клітини), виходить (еякулює) з кінця пеніса, коли чоловік досягає сексуальної кульмінації (оргазму). Коли пеніс знаходиться в стані ерекції, хід сечі з уретри блокується таким чином, що при оргазмі може викидатися тільки насіннєва рідина.

Мошонка – це вільний мішечок зі шкіри, який висить за пенісом. Він містить яєчка, а також багато нервів і кровоносних судин. Для нормального вироблення сперми, температура яєчок повинна бути трохи нижче, ніж температура тіла. Спеціальні м’язи в стінці мошонки дозволяють їй напружуватися і розслаблятися, підсовуючи яєчка ближче до тіла, коли їм потрібно зігрітися і відсуваючи їх від тіла для пониження температури.

Яєчка – це овальні органи розміром з оливки, які лежать в мошонці, прикріплені на кінцях структурою, яка називається насіннєвий канатик. У більшості чоловіків два яєчка. Яєчка відповідають за вироблення тестостерону, основного чоловічого статевого гормону, і за вироблення сперми. Всередині яєчок знаходиться безліч звивистих трубочок, які називаються насінні канальці. Ці трубочки відповідають за вироблення сперматозоїдів.

Яєчка виконують дві різні функції – гермінативну (утворення сперматозоїдів – сперматогенез) і ендокринну (синтез андрогенів і інгібін).

Сперматогенез здійснюється в спеціальних структурах, званих звитими насіннєвими канальцями, які мають сильно звитий хід і розташовуються усередині часточок яєчка. Покручені канальці, підходячи до середостіння яєчка, перетворюються на прямі канальці, які, у свою чергу, переходять в канальці мережі, розташовані безпосередньо в середостінні яєчка. Прямі і покручені канальці служать для виведення сперматозоїдів, що утворюються виключно в сперматогенного епітелію звивистих сім’яних канальців.

Андрогени синтезуються групами спеціалізованих клітин, що лежать в інтерстиції між звитими насіннєвими канальцями. Ці клітини називаються клітинами Ляйдіга.

Клітини, відповідальні  за сперматогенез, розташовуються в  канальцях, оточених базальної мембраною. Вистилаючий їх епітелій складається з сперматозоїдів які розвиваються і підтримуючих клітин. Цей епітелій називають сперматогенним.

Внутрішні органи чоловічої  репродуктивної системи, які також називаються підрядними органами, включають в себе наступні частини.

Придаток яєчка – довга вигнута трубка, яка знаходиться на задній стороні кожного яєчка. Вона транспортує сперму і зберігає сперматозоїди, які виробляються в яєчках. Придатки яєчок також відповідають за дозрівання сперми, оскільки сперма, яка виходить з яєчок – незріла і нездатна до запліднення. Під час сексуального збудження, в результаті скорочень, сперма проходить у сім’явивідні протоки.

Сім’явивідні протоки – це довга м’язова трубка, яка йде від придатка яєчка в тазову порожнину, відразу за сечовим міхуром. Сім’явивідні протоки в процесі підготовки до еякуляції транспортують доспілу сперму в уретру, трубку, яка виносить сечу або сперму назовні тіла.

Еякуляторні формуються за рахунок зрощення сім’явивідних проток і насінних бульбашок. Ці протоки спорожняються в уретру.

Уретра – це трубка, яка переносить сечу з сечового міхура назовні тіла. У чоловіків вона має додаткову функцію еякуляції насінної рідини в момент досягнення чоловіком оргазму. Коли під час сексу пеніс ерегований, потік сечі з уретри блокується і при оргазмі може вивергатися тільки насіннєва рідина.

Насіннєві бульбашки – це мішечки, які кріпляться до сім’явивідних протоків біля основи сечового міхура. Насіннєві бульбашки виробляють насичену цукром рідину (фруктозу), яка є джерелом енергії для сперматозоїдів, що дозволяє їм рухатися. Рідина насіннєвих бульбашок складає більшу частину обсягу еякуляторної рідини чоловіка або еякулята.

Передміхурова залоза (простата) – це структура розміром з волоський горіх, що розташована нижче сечового міхура попереду прямої кишки. Передміхурова залоза вносить до еякулята додаткову рідину. Рідина простати також допомагає підживлювати сперму. Уретра, яка виносить еякулят під час оргазму, проходить через центр передміхурової залози.

Секрет залози бере участь у розрідженні сперми і сприяє її проходженню по сечівнику при  еякуляції. Секрет залози містить бікарбонат, ліпіди, протеолітичні ферменти (фібринолізин), кислу фосфатазу. Слаболужна реакція секрету (pH 7,5) нейтралізує кислотність інших компонентів насінної рідини і, таким чином, збільшує рухливість і фертильність (запліднююча здатність) сперматозоїдів.

Бульбоуретальні залози – це залози, які також називаються куперові залози, являють собою структуру розміром з боби, які розташовані по сторонах уретри, трохи нижче передміхурової залози. Ці залози виробляють прозору рідину, яка надходить прямо в уретру. Ця рідина служить для змащування уретри і для нейтралізації будь-якої кислотності, яка може бути в уретрі у зв’язку із залишковими краплями сечі в ній.

Дозрівання яєчок в  пубертатному періоді включає ініціацію  секреції андрогенів клітинами Ляйдіга, зростання звивистих сім’яних канальців і початок сперматогенезу. Всі ці події знаходяться під контролем гонадотропінів (ФСГ і ЛГ).

Рідина, еякулірувана під час статевого акту (еякулят) – сперма, вона містить сперматозоїди і секреторну рідину додаткових залоз чоловічої статевої системи (насіннєві бульбашки, простата і бульбоуретральні залози). У насінної рідини на частку сперматозоїдів припадає 5% обсягу, 95% – на секрети додаткових залоз.

Насіннєві бульбашки  секретують в’язкий, жовтуватого кольору секрет, що надходить у протоку під час еякуляції. Секрет сім’яних пухирців розріджує насіння, містить фруктозу, солі аскорбінової і лимонної кислоти, Ці речовини забезпечують сперматозоїди енергетичним запасом, підвищують їх виживання і функціональну активність.

У кінці статевого  акту сперма викидається з статевого  члена в піхву партнерки. Кількість  еякулята при кожному статевому акті становить 3,5 (2-6) мл, кожен мілілітр містить приблизно 20-50 млн. сперматозоїдів. Для забезпечення фертильності (запліднюючої здатності) у кожному мілілітрі сперми повинно бути не менше 20 млн. сперматозоїдів (у тому числі 60% нормальної морфології і понад 50% рухливих). Після еякуляції максимальна тривалість життя сперматозоїдів в статевих шляхах жінки не перевищує 48 годин. У той же час при температурі нижче -100 C сперматозоїди зберігають фертильність роками [3, с. 76].

Різноманітні процеси в чоловічому організмі (як безпосередньо пов’язані з репродуктивною функцією, так і визначаючи чоловічі соматичний, психологічний і поведінковий фенотипи регулюються андрогенами (стероїдні чоловічі статеві гормони), інгібіном, глюліберіном, гипофізарними гонадотропними гормонами (ЛГ і ФСГ), а також естрадіолом і деякими іншими біологічно активними речовинами.

Тестостерон – основний циркулюючий андроген, добова секреція – 5 мг (від 2 до 10 мг), який синтезується в клітинах Ляйдіга. Гормон видаляється з крові протягом 30-60 хв., приєднуючись до клітин-мішеней або розпадаючись на неактивні компоненти.

Гормональна регуляція  сперматогенезу різноманітна. Гіпоталамо-гіпофізарна система за допомогою гону-доліберіна активує синтез і секрецію гонадотропних гормонів гіпофіза, що впливають на активність клітин Ляйдіга (синтез і секреція тестостерону) і Сертолі (синтез і секреція інгібіну). У свою чергу, вироблювані в яєчку тестостерон і інгібін коригують ендокринну діяльність гіпоталамо-гіпофізарної системи.

Сперматогенез в яєчках підтримується тестостероном –  головним активатором цього процесу. Для повноцінного здійснення сперматогенезу необхідний також ФСГ. Мішенню ФСГ в звивистих сім’яних канальцях служать клітини Сертолі. ФСГ надходить в інтерстицій яєчка по дрібних артеріолах, потім дифундує через базальну мембрану звивистих канальців і зв’язується зі специфічними мембранними рецепторами на клітинах Сертолі. Стимуляція рецепторів ФСГ призводить до синтезу внутрішньоклітинних рецепторів андрогенів і андроген-зв’язуючого білка. Потім клітини Сертолі секретують андроген-зв’язуючий білок і він пов’язує тестостерон, утворений клітинами Ляйдіга і дифундує всередину звивистих сім’яних канальців. Андроген-зв’язуючий білок переносить андрогени до сперматогенних клітин, де вони впливають на сперматоцити I порядку, що мають андрогенові рецептори. Залежність функцій клітин Сертолі від ФСГ порівняна з функціями їх гомологів (фолікулярні клітини) в яєчнику. Як і фолікулярні клітини яєчника, клітини Сертолі секретують інгібін. Інгібін разом з тестостероном гальмують утворення ФСГ у чоловіків.

Гонадоліберін синтезується в нейросекреторних клітинах гіпоталамуса. Синтез гонадоліберіна пригнічується тестостероном і інгібом. Гонадоліберін по аксонам нервових клітин транспортується до серединного піднесення і надходить у кров з аксонів нейросекреторних клітин в пульсуючому режимі з піковими інтервалами близько 2 години, досягаючи по гіпоталамогіпофізарній системі кровотоку передньої долі гіпофіза.

Здатність чоловіка до продовження  роду (репродуктивне здоров’я) залежить від повноцінності двох функцій – спермогенезу (процесу утворення сперматозоїдів) і статевої потенції (здатності до здійснення статевого контакту, наявності ерекції). Порушення кожної з цих функцій окремо або поєднання імпотенції (порушення ерекції) і патології спермогенезу (якісні та / або кількісні зміни сперми) є основною причиною порушення репродуктивного здоров’я чоловіків. Лікування безпліддя та імпотенції у кожному окремому випадку має починатися з аналізу факторів, що лежать в основі порушення репродуктивного здоров’я чоловіка:

1. Інфекції. До порушення функції чоловічих статевих органів призводять як загальні інфекції, так і інфекційні захворювання, що прицільно вражають органи статевої системи. Найвідомішими загальноінфекційними захворюваннями, які можуть призвести до розвитку безпліддя, є вітряна віспа та епідемічний паротит (свинка). Обидві ці дитячі інфекції можуть ускладнитися запаленням яєчка (орхітом) з наступним порушенням спермогенезу і безпліддям. Ризик розвитку орхіту і подальшого порушення репродуктивного здоров’я підвищується в тому випадку, якщо свинка або вітрянка розвиваються у дорослих чоловіків або підлітків.

Найпоширенішою причиною безпліддя і статевого безсилля є захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, мікоплазмоз, тріхомоноз, гонорея, сифіліс тощо) та інфекційно-запальні захворювання сечостатевих органів, викликані активацією умовно-патогенної флори (стафілококів, стрептококів, кишкової палички, грибкової флори і т. д.). Збудники інфекцій роблять прямий руйнівний вплив на статеві клітини, а також негативно впливають на репродуктивне здоров’я за допомогою розвитку запального процесу та інтоксикації.

2. Загальносоматичні хвороби. Важкі неінфекційні захворювання (хвороби серцево-судинної системи, нирок, печінки, головного та спинного мозку, пухлини, цукровий діабет) також накладають відбиток на репродуктивне здоров’я чоловіка. Загальне виснаження організму, порушення гормонального фону, розлади кровообігу і обміну речовин часто призводять до порушень потенції і безпліддя.

3. Дитячі та вроджені захворювання. В даний час серед лікарів-репродуктологів існує думка, що близько 70% випадків чоловічого безпліддя беруть свій початок з дитинства. Вроджені і перенесені в дитинстві захворювання, такі як крипторхізм, варикоцеле, пахова грижа, водянка яєчника, орхіт (запалення яєчок як результат перенесеної свинки) або перекрут придатка яєчка, часто чинять негативний вплив на стан і функцію органів статевої системи, стаючи причиною безпліддя у зрілому віці. Саме тому фахівці радять батькам хлопчиків щорічно водити дитину на профілактичний огляд до дитячого уролога, андролога або хірурга.

4. Лікарські препарати. Негативний вплив на статеву і репродуктивну функцію є вживання безліччі лікарських препаратів. Серед них кортикостероїди, протисудомні препарати, бета-блокатори, цитостатики (протипухлинні препарати), нейролептики, антидепресанти, транквілізатори. На жаль, в більшості випадках застосування цих препаратів життєво необхідно, навіть незважаючи на наявність такого неприємного побічного ефекту. Також погіршує репродуктивну функцію і призводить до імпотенції неконтрольований прийом анаболічних стероїдів – препаратів, які спортсмени беруть для нарощування м’язової маси. Перед початком прийому анаболіків кожен чоловік повинен оцінити і зіставити користь і шкоду від їх застосування.

Зовнішні чинники та репродуктивне здоров’я:

1. Стреси. Недосипання, хронічна втома, стреси, неврози та інші ситуації, що травмують психіку, закладають основу для багатьох захворювань внутрішніх органів, знижують активність спермогенез і викликають порушення еректильної функції.

2. Шкідливі звички. Прийом  алкоголю, куріння і прийом наркотиків (навіть «легких») – прямий шлях до безпліддя. Вважається, що невеликі дози спиртних напоїв, стимулюючи кровообіг, сприятливо впливають на процес утворення сперми, проте межа між корисними для спермогенезу і токсичними для статевих клітин дозами алкоголю досі не визначена. Тривале вживання алкоголю навіть у невеликих кількостях знижує вироблення тестостерону – гормону, що відповідає за всі прояви «мужності», у тому числі за здатність сперми до запліднення і статеву потенцію. Причому найбільш шкідливим для чоловіків алкогольним напоєм є пиво. Токсичний вплив алкоголю в пиві підсилюється дією аналогів жіночих статевих гормонів (фітоестрогенів), якими багаті шишки хмелю. Крім того, деякі виробники пива додають у свій продукт синтетичні жіночі статеві гормони в якості консервантів. Наркотики, нікотин і тютюнові смоли абсолютно токсичні для чоловічого організму, вони пригнічують спермогенез, порушують структуру сперматозоїдів, обмежують їх здатність до запліднення, знижують потенцію. Тривале куріння і прийом наркотичних препаратів призводять до незворотних змін в чоловічій статевій сфері.