Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Мая 2013 в 17:17, реферат
Мікози — (лат. myc — гриб; os — захворювання незапального характеру) захворювання людини, що спричинені патогенними для неї грибами. Гриби належать до еукаріотів, мікроорганізмів рослинного походження. Крім високого рівня клітинної організації, мікроорганізмів цієї групи характеризують морфологічне різноманіття,складні життєві цикли, статеві і безстатеві цикли розмноження. Гриби можуть існувати у вигляді одноклітинних мікроорганізмів (дріжджі, дріжджоподібні гриби), однак частіше їм властивий міцеліальний тип будови.
Більшість грибів є вільноживучими мешканцями різних природних субстратів навколишнього середовища, і лише одиниці з них можуть виступати в якості збудників інфекційних захворювань людини.
I. Мікози.
1.Епідеміологія мікозів
2.Класифікація мікозів
3. Фактори патогенності грибів
4. Дерматомікози
4.1 Епідеміологія дерматомікозів
4.2 Патогенез
4.3 Види дерматомікозів
5. Кандидози
5.1 Кандиди
5.2 Класифікація кандидозів
II. Санітарна мікробіологія
1. Санітарна мікробіологія як наука
1.1 Предмет та задачі санітарної мікробіології
1.2 Санітарно-бактеріологічні лабораторії та їхнє обладнання
2. Мікробіологічні показники санітарно-гігієнічної оцінки об'єктів навколишнього середовища
2.1 Загальна характеристика методів санітарно-мікробіологічних досліджень
2.2 Санітарно-показові мікроорганізми
III. Список використаної літератури
Висновок
Санітарно-показовими мікроорганізмами,
які вказують на фекальне забруднення
зовнішнього середовища вважаються:
бактерії групи кишкових паличок (БГКП),
фекальні стрептококи (ентерококи), сульфатредукуючі
анаероби (Clostridium perfringens), бактерії групи
протея, термофіли, коліфаги. Санітарно-показовими
мікроорганізмами забруднення повітря
є представники постійної мікрофлори
слизових оболонок ротової порожнини
та верхнього відділу дихальних
шляхів - стрептококи та стафілококи.
У зовнішньому середовищі стрептококи
зберігають життєздатність, приблизно
протягом того ж часу, що і збудники
дифтерії, а стафілококи навіть довше.
Чим більша кількість цих мікроорганізмів
виявляється у повітрі, тим більша
можливість зараження людини повітряно-крапельними
інфекціями. У лікувальних закладах
вторинним джерелом забруднення
повітря патогенними
Список використаної літератури
1. Санітарні норми та правила в Україні. - К.: КНТ, 2004 - 460 с.
2. Довідник по мікробіологічних
і вірусологічних методах
3. Мікробіологія. А.А. Горобців, А.С. Биків, Е.П. Пашков, А.М. Рыбакова - М.: Медицина, 1998. - 336 с.
4. Санітарно-гігієнічні методи
дослідження харчових