Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків

 

Визначення  рівня надзвичайних ситуацій, регламент подання інформації про їх загрозу або виникнення

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь-якого класу  чи рівня — це реальна загроза  для життя і здоров'я людей, загроза порушення нормаль¬них  умов їх життя і діяльності або  ж значних матеріальних втрат.

Завданням безпеки  життєдіяльності як галузі науково-практичної діяль¬ності є захист здоров'я  та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також  розробка і реалізація відповідних  засобів та заходів щодо створення  і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяль¬ності людини. Виконання цього завдання особливо гостро стоїть під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій.

У темі, присвяченій  управлінню ризиком, було показано, що порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи в їх проект, наскільки це можливо, були включені елементи, що виключають небезпеку. Якщо виявлено, що небезпеки неможливо уникнути повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Саме під час загрози виникнення та при виникненні надзвичайних ситуацій з усією оче¬видністю проявляється необхідність застосування концепції прийнят¬ного ризику. Але використання теорії ризику можливе лише в тому разі, коли можна порівняти між собою ризик абсолютно різних не¬безпек, а для цього необхідно, щоб різного виду небезпеки мали кількісні характеристики однакової розмірності.

Таку кількісну  характеристику всіх надзвичайних ситуацій мож¬на отримати завдяки використанню класифікаційних карток над¬звичайних ситуацій, які зібрано у Класифікаторі надзвичайних си¬туацій в Україні.

Цей класифікатор призначається для використання органами ви¬конавчої влади та органами управління всіх рівнів чинної в Україні ЄДСЗР. Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної надзвичайної ситуації, що склада¬ється з 5 цифр, які вказують на клас, групу і вид надзвичайної ситу¬ації, та однієї літери, яка вказує рівень надзвичайної ситуації (О — об'єктовий, М — місцевий, Р — регіональний, Д — державний).

До надзвичайних ситуацій техногенного характеру (код 10000) на¬лежать групи (в дужках зазначено  код групи):

транспортні аварії (катастрофи — 10100);

 пожежі,Ø вибухи (10200);

 аварії зØ викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних

речовин (СДОР) на об'єктах економіки (10300);

Ø наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин

понад гранично допустимі концентрації (10400);

 аварії зØ викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин

(10 500);

 раптовеØ руйнування споруд (10600); аварії на електроенергетичних системах (10700); аварії на системах життєзабезпечення (10800); аварії систем зв'язку та телекомунікацій (10900); аварії на очисних спорудах (11000); гідродинамічні аварії (11100).

Надзвичайні ситуації природного характеру (код 20000) включа¬ють групи:

o геологічні (20100);

o метеорологічні (20200);

o гідрологічні  морські та гідрологічні прісноводні  (20300 та 20400);

o пожежі в  природних екосистемах (20500);

o інфекційна захворюваність людей (20600);

o отруєння людей  (20700);

o інфекційні  захворювання сільськогосподарських  тварин (20800);

o масова загибель  диких тварин (20900);

o ураження сільськогосподарських  рослин хворобами та шкід¬никами  (20950).

До надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру (код 30000) належать:

• збройні напади, захоплення і утримання важливих об'єктів

або реальна  загроза вчинення таких акцій  щодо органів державної

влади, дипломатичних  та консульських установ, правоохоронних ор¬

ганів, телерадіоцентрів та вузлів зв'язку, військових гарнізонів, дер¬

жавних закладів, атомних електростанцій або інших  об'єктів атом¬

ної енергетики (30100);

• замах на керівників держави та народних депутатів України (30200);

• напад, замах  на членів екіпажу повітряного або швидкісного горського (річкового) судна, викрадення або спроба викрадення, нищення або спроба знищення таких суден, захоплення заручни¬ків з числа членів екіпажу чи пасажирів (30300);

• встановлення вибухового пристрою в громадському місці, уста¬нові, організації, підприємстві, житловому секторі, на транспорті (30400);

• зникнення  або викрадення з об'єктів зберігання, викорис¬

тання, переробки  та під час транспортування вогнепальної зброї,

боєприпасів, артозброєння, вибухових матеріалів, радіоактивних

речовин, СДОР, наркотичних речовин, препаратів та сировини

(30500);

• виявлення  застарілих боєприпасів (30600);

• аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших  об'єктах

військового призначення  з викидом уламків, реактивних та звичай¬

них снарядів (30700).

Зазначений  класифікатор не містить ані конкретних, ані спеціаль¬них ознак небезпечних  ситуацій воєнного характеру і не дає їхнього поділу на групи. Особливості  оцінки та реагування на надзвичайні  ситуації воєнного характеру визначаються законодавством України, окремими нормативними і відповідними оперативними і мобілі¬заційними планами і не вивчаються в межах навчальної програми дисципліни «Безпека, життєдіяльності».

Кожна кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації містить  ін¬формацію про вид, групу та клас надзвичайної ситуації, ознаки виду надзвичайної ситуації та рівень цих ознак, коли ситуація вважаєть¬ся надзвичайною, коли вимагається термінове оповіщення про неї та коли вона вимагає державного реагування. Ознаки виду надзви¬чайної ситуації характеризують загрозу або виникнення надзвичай¬ної ситуації і поділяються на конкретні (фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші) та спеціальні.

У процесі визначення рівня надзвичайної ситуації (НС) послідовно розглядаються три групи факторів:

v територіальне поширення;

 розмірv заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людсь¬ких втрат;

v класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

У додатку 2 наведено приклади деяких кваліфікаційних карток, які можуть бути використані при  проведенні семінарських та прак¬тичних занять з теми.

Встановлення  факту віднесення аварійної події  до рангу НС, ви¬значення виду та рівня НС проводиться у такій  послідовності.

При настанні аварійної  події оперативний черговий персонал об'єкта сповіщає про неї постійному органу управління місцевого рівня ЄДСЗР, а також відповідному за підпорядкуванням галузевому органу управління місцевого або регіонального чи загальнодер¬жавного рівня.

Постійні органи повсякденного управління місцевого  рівня ЄДСЗР та вищевказані галузеві органи здійснюють першу оцінку аварійної події на її відповідність вимогам віднесення до рангу НС.

З цією метою  виконується цільовий пошук необхідної класифі¬каційної картки, а вже в  ній — схожої конкретної ознаки. У разі збігу або значної схожості аварійної події хоч з однією з наведених у картці конкретних ознак провадиться зіставлення числових кри¬теріїв цієї ознаки з реальною межею, яка досягнута аварійною поді¬єю. При перевищенні хоч одного з критеріїв аварійна подія зано¬ситься до журналу НС і про це негайно сповіщаються орган по¬всякденного управління регіонального рівня ЄДСЗР і регіональна структура галузевих міністерств та інших центральних органів вико¬навчої влади, де також вона реєструється в журналі НС під визначе¬ним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «М» (місцева].

Навіть якщо параметри аварійної події досягли  рівня встановле¬ного в класифікаційній  картці першого критерію і це відносить  НС лише до місцевого рівня, контроль за її розвитком повинні забезпе¬чити, одночасно готуючи додаткові  сили та засоби реагування до направлення в місце події, регіональні органи управління ЄДСЗР. Це поширюється і на випадки, коли аварійна подія сталася за межа¬ми конкретного об'єкта і тому з самого початку є місцевою.

При подальшому погіршенні ситуації і досягненні критеріїв, що визначені у колонці термінового сповіщення, НС переходить до ре¬гіонального рівня управління, який повинен взяти на себе відпові¬дальність за своєчасне, повне і адекватне реагування на НС і термі¬ново сповістити про НС органи повсякденного управління держав¬ного рівня ЄДСЗР (оперативно-чергові служби МНС України, га¬лузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої вла¬ди). У цей період НС заноситься до журналу НС державного рівня під визначеним цифровим кодом з додаванням в кінці літери «Р» (регіональна). Одночасно змінюється літера в коді у всіх журналах Інших рівнів управління. З цього моменту контроль за її розвитком повинні забезпечити, одночасно готуючи додаткові сили та засоби Реагування до направлення в місце події, органи управління держав-°го рівня ЄДСЗР.

Відповідальність  за своєчасне, повне і об'єктивне  інформування «юрдинаційних органів  управління державного рівня ЄДСЗР  по¬кладена Кабінетом Міністрів  України на галузеві міністерства та Інші центральні органи виконавчої влади, якими розроблені та уз¬годжені відповідні класифікаційні картки.

У разі подальшого погіршення ситуації і досягнення критеріїв, що визначені в останньому стовпчику  картки, НС переходить до держа¬вного  рівня управління, органи якого з  цього моменту беруть на себе відповідальність за своєчасне, повне та адекватне реагування на НС. У журналах реєстрації всіх рівнів знову і вже остаточно змінюється літера у визначеному цифровому коді з «Р» на «Д» (державна).

У разі, якщо прояви аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на тому рівні, до якого належить ситуація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

 

1. Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. Безпека життєдіяльності. – Київ, “Каравела”, Львів “Новий світ”-2000, 2001.
2. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубов А.К., Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях. Навч. посібник – К.: ІЗМО, 1996
3. Кугиелев В.П. Основи техники безопасности на предприятиях химической промышленности. – М.: Химия, 1992