Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків

• оповіщення населення  про загрозу та виникнення надзвичай¬них  ситуацій, своєчасне та достовірне його інформування щю фак¬тичну обстановку і вжиті заходи;

• захист населення  у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення по-страждалого населення;

• пом'якшення  можливих наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення;

• здійснення заходів  щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

• реадізація визначених законодавством прав у сфері захисту  на¬селення від наслідків надзвичайних ситуацій, в тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;

• участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного за¬хисту населення.

ЄДСЗР складається  з постійно діючих функціональних і  територі¬альних підсистем і  має чотири рівні: загальнодержавний, регіональ¬ний, місцевий та об'єктовий.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади для організації роботи, пов'язаної із запобіганням надзвичайним ситуаціям та захистом на¬селення і територій від їх наслідків.

Кожний рівень ЄДСЗР має координуючі та постійні органи управлін¬ня щодо розв'язання завдань у сфері запобігання надзвичайним ситу¬аціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсяк¬денного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансо¬вих ресурсів, системи зв'язку та інформаційного забезпечення.

Координуючі органи ЄДСЗР її

Ø Загально¬державний рівень

o державна комісія  з питань техногенно-екологічної  безпеки та надзвичайних ситуацій

o національна  рада з питань безпечної життєдіяльності  населення

Ø Регіональний рівень

o комісії Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

 МісцевийØ рівень

o комісії районних  державних адміністрацій і виконавчих  органів рад з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій

Ø Об'єктовий рівень

o комісії з  питань надзвичайних ситуацій  об'єкта

 

Постійні органи управління з питань техногенно-екологічної  без¬пеки, цивільної оборони та з  надзвичайних ситуацій:

 наØ загальнодержавному рівні — Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

 наØ регіональному рівні — Рада міністрів Автономної Респуб¬ліки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Респуб¬ліки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держав¬них адміністрацій;

 наØ місцевому рівні — районні державні адміністрації і вико¬

навчі органи рад, уповноважені органи з питань надзвичайних си¬

туацій та цивільного захисту населення;

 наØ об'єктовому рівні — структурні підрозділи підприємств, уста¬нов та організацій або спеціально призначені особи з питань над¬звичайних ситуацій.

 ДоØ системи повсякденного управління ЄДСЗР входять оснащені необхідними засобами зв'язку, оповіщення, збирання, аналізу і пе¬редачі інформації:

 центриØ управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно-чер¬

гові служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуа¬

цій та цивільного захисту населення усіх рівнів;

Ø диспетчерські служби центральних і місцевих органів вико¬

навчої влади, державних підприємств, установ  та організацій.

До складу сил  і засобів ЄДСЗР входять відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконан¬ня відповідних робіт.

Військові і спеціальні цивільні аварійно-рятувальні (пошуково-рятувальні) формування, з яких складаються зазначені сили і засоби, укомплектовуються з урахуванням необхідності проведення роботи в автономному режимі протягом не менше трьох діб і перебувають у стані постійної готовності (далі — сили постійної готовності — СПГ).

СПГ згідно із законодавством можуть залучатися для терміново¬го реагування у разі виникнення надзвичайної ситуації з повідом¬ленням про це відповідних центральних та місцевих органів вико¬навчої влади, виконавчих органів рад, керівників державних під¬приємств, установ та організацій.

У виняткових випадках, коли стихійне лихо, епідемія, епізоотія, аварія чи катастрофа ставить під загрозу життя і здоров'я населення і потребує термінового проведення великих обсягів аварійно-рятуваль¬них і відновлювальних робіт, Президент України може залучати до ви¬конання цих робіт у порядку, визначеному Законом України «Про над¬звичайний стан», спеціально підготовлені сили і засоби Міноборони.

На базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівель¬них, медичних, хімічних, ремонтних  та інших) в областях, районах, населених пунктах, підприємствах, установах та організаціях утво¬рюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагу¬вання на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціаль¬не навчання, періодично залучаються до участі у практичному від¬працюванні дій з ліквідації надзвичайних ситуацій разом із СПГ.

У виконанні  робіт, пов'язаних із запобіганням надзвичайним ситуаціям і реагуванням на них, можуть брати участь також добровільні громадські об'єднання за наявності у представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному по¬рядку. Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними орга¬нами та уповноваженими з питань надзвичайних ситуацій та цивіль¬ного захисту населення, а роботи виконувати під їх керівництвом. Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:

 режимØ повсякденної діяльності — при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

 режимØ підвищеної готовності — при істотному погіршенні ви¬робничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріо¬логічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обста¬новки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості ви¬никнення надзвичайної ситуації);

 режимØ діяльності у надзвичайній ситуації — при реальній за¬грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

 режимØ діяльності у надзвичайному стані — запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Кон¬ституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР:

1) у режимі  повсякденної діяльності:

• ведення спостереження  і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і при¬леглій до них території;

• розроблення  і виконання цільових і науково-технічних  програм і заходів щодо запобігання  надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збере¬ження національної культурної спадщини у разі виникнення над¬звичайної ситуації;

• вдосконалення  процесу підготовки персоналу уповноважених  органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе¬лення, підпорядкованих їм сил;

• організація  навчання населення методів і  користування засо¬бами захисту, правильних дій у цих ситуаціях;

• створення  і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

• здійснення цільових видів страхування;

• оцінка загрози  виникнення надзвичайної ситуації та можли¬вих її наслідків;

 

2) у режимі  підвищеної готовності: здійснення  заходів, визначе¬

них для режиму повсякденної діяльності і додатково:

• формування оперативних  груп для виявлення причин погір¬шення  обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

• посилення  роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на по¬тенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, про¬гнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

• розроблення  комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів еко¬номіки;

• приведення в  стан підвищеної готовності наявних  сил і засо¬бів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і  перемі¬щення у разі необхідності в  район можливого виникнення надзви¬чайної ситуації;

• проведення заходів  щодо запобігання виникненню надзвичай¬ної  ситуації;

• запровадження  цілодобового чергування членів Державної, ре¬гіональної, місцевої чи об'єктової  комісії (залежно від рівня надзви¬чайної  ситуації);

 

3) у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

• здійснення відповідною  комісією у межах її повноважень  безпосереднього керівництва функціонуванням  підсистем і струк¬турних підрозділів  ЄДСЗР;

• організація  захисту населення і територій;

• переміщення  оперативних груп у район виникнення надзви¬чайної ситуації;

• організація  роботи, пов'язаної з локалізацією або  ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;

• визначення межі території, на якій виникла надзвичайна  си¬туація;

• організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функ¬ціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життє¬забезпечення постраждалого населення;

• здійснення постійного контролю за станом довкілля на тери¬торії, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстанов¬кою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;

• інформування органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуа¬цію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомен¬дацій щодо поведінки в умовах, які склалися;

 

4) у режимі  діяльності у надзвичайному стані  здійснюються заходи відповідно  до Закону України «Про надзвичайний  стан».

Надзвичайний  стан — це передбачений Конституцією України особ¬ ливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а та¬

кож прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обоє 'язки.

Правовий режим  надзвичайного стану спрямований  на забезпе¬чення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і  катастроф, епідемій і епізоотій, а  також на захист прав і свобод громадян, кон¬ституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що ство¬рюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоп¬лення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша  нормаліза¬ція обстановки, відновлення конституційних прав і свобод грома¬дян, а також прав юридичних осіб, нормального функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інститутів громадянського суспільства.

Надзвичайний  стан вводиться лише за наявності  реальної загро¬зи безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої ін¬шими способами є неможливим.

Надзвичайний  стан може бути введено за умов:

 

 

• стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров 'ю населення

• масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством  над громадянами, обмежують їх права  і свободи 

• блокування або  захоплення окремих особливо важливих об 'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування

• спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного  ладу України шляхом насильства

• посягання  на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

• необхідності відновлення конституційного правопорядку і діяльності органів державної  влади

 

 

Надзвичайний  стан по всій території України або  в окремих її місцевостях вводиться  постановою Верховної Ради України з не¬гайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України.

Під час надзвичайного  стану держава може вживати заходів, передбачених Законом «Про надзвичайний стан», відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не є несуміс¬ними з іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тяг¬нуть за собою дискримінації на основі національності, мови, статі, релігії чи соціального походження.

Такими заходами можуть бути:

Ø встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а також об¬меження свободи пересування по території, де запроваджено над¬звичайний стан;

Ø обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

Ø посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що за¬безпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

 заборонаØ проведення зборів, мітингів, вуличних походів і де¬монстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;

 заборонаØ страйків.

З метою ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у  мирний час може проводитись цільова  мобілізація. У виняткових випадках Допускається залучення працездатного  населення і транспортних засобів  громадян для виконання невідкладних аварійно-рятуваль¬них робіт за умови обов'язкового забезпечення безпеки праці. При Цьому забороняється залучення неповнолітніх, а також вагітних ЖЩок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їхнього здоров'я.