Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2014 в 23:38, контрольная работа
Загостреність обставин зумовлюється також незадовільним станом умов праці, проживання і побуту. Вся сукупність обставин збільшує ступінь соціального напруження. Це може стати передумовою виникнення страйку, а за розвит¬ком відповідних негативних явищ і умов дійти аж до повстання чи перевороту.
Такий розвиток подій завжди, навіть в ретельно організованих суспільних змінах, супроводжується виникненням стихійних уг¬руповань, які здійснюють свої плани наживи за рахунок мародер¬ства і вандалізму серед населення, що згодом закінчується тяжки¬ми наслідками актів тероризму.
ВСТУП
1. Бродяжництво
2. Проституція
2.1 Гомосексуальна чоловіча проституція
2.2 Гетеросексуальна чоловіча проституція
2.3 Дитяча проституція
2.4 Статистичні дані
3. Алкоголізм
3.1 Динаміка розвитку алкоголізму
3.2 Гостре алкогольне сп'яніння
3.3 Вплив алкоголізму на сімейне життя
3.3.1 Ураження статевої функції
3.3.2 Ураження потомства
3.4 Лікування
4. Тютюнокуріння
4.1 Історія розвитку куріння
4.2 Факти про куріння
4.3 «Тютюнова» статистика України
4.4 Біохімія тютюнового диму і дія його на організм
4.5 Деякі дослідження
5. Страйки
6. Революції
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
5 травня французьким правоохоронцям довелося застосувати сльозогінний газ проти працівників в’язниці, які заблокували в'їзд до найбільшої в'язниці країни - Санте. Страйкуючі вимагали збільшити їм зарплати і припинити скорочення штатів колоній. Вони зазначили, що зростання кількості ув'язнених у Франції не веде до зростання бюджетів, що виділяються на їх утримання. За словами працівників в’язниці, погані умови утримання ув'язнених у всіх 194 в'язницях країни призвели до хвилі самогубств. До страйку приєднався персонал більш ніж 80 в'язниць. Частина працівників відмовляються виходити на робочі місця. Напередодні вони збудували барикади з металобрухту і покришок у двох в'язницях Парижа і у в'язниці на Корсиці. Незважаючи на такі заходи, влада відмовляється йти назустріч. Після застосування сльозогінного газу і розгону демонстрантів барикади на в'їзді у в'язницю Санте були розібрані, а доступ до колонії відновлений. Тим не менше, далеко не всі охоронці в'язниці повернулися на робочі місця, що загрожує новими акціями протесту.
2 квітня, більше 10 тисяч педагогів вийшли на акції протесту в столиці Латвії Ризі з вимогою не знижувати їм зарплату. Люди, що зібралися, висловили незадоволеність у зв’язку з рішенням кабінету міністрів скоротити їм зарплати на 20%. Оточивши будівлю уряду, вчителі вимагали скасувати рішення про зниження платні і закликали міністрів помінятися з ними зарплатами. Ініціатором ходи стала Латвійська профспілка працівників освіти. Підтримала акцію і міністр освіти і науки країни Тетяна Коке. На її думку, таким чином, уряд повинен зрозуміти, що освіта - це та галузь, фінансування якої не потрібно зменшувати навіть в умовах економічної кризи". Окрім скорочення зарплат (нині латвійські вчителі в середньому заробляють $600 на місяць), уряд пообіцяв закрити 7 учбових установ, а ще 22 реорганізувати. Власті стверджують, що скорочення бюджетних витрат є однією з умов отримання кредиту від МВФ і Євросоюзу. Як відомо, Латвія є однією з країн ЄС, які найсильніше постраждали від економічної кризи. У грудні минулого року уряд країни розробив, а парламент затвердив план стабілізації економіки, який передбачав збільшення ставки ПДВ з 18% до 21%, а також скорочення витрат усіх держустанов на 15%. У межах економії коштів уряд вирішив також скоротити зарплати бюджетникам на 20%.
6. Революції
Революція (від лат. revolutio поворот, переворот, перетворення, звернення) — глобальна якісна зміна в розвитку природи, суспільства або пізнання, зв'язане з відкритим розривом з попереднім станом.
Спочатку термін уживався в астрології і алхімії. У наукову мову увійшов з назви книги Миколи Коперника «Про обертання небесних сфер» (1543).
Розрізняють революції в природі (наприклад, геологічна революція), в розвитку суспільства, зокрема економічному (неолітична революція, науково-технічна революція, промислова революція, культурна революція, «зелена революція», сексуальна революція, демографічна революція, «революція потреб, що ростуть») і політичному (соціальна революція, політична революція), в науці (революції у фізиці, філософії, космології, біології, медицині).
Томасом Куном введений в обіг термін «наукова революція» (у книзі «Структура наукових революцій», 1963, російський переклад 1977).
Іноді «революціями» традиційно називають ті або інші соціально-політичні явища, які, строго кажучи, не носять революційного характеру. Наприклад, державний переворот, що привів до заміни на англійському престолі династії Стюартов династією Оранських-Нассау («Славна революція» 1688—1689 років); політику модернізації Ірану при шаху Мохаммеде Реза Пехльові («біла революція») або кампанію Мао Цзедуна по ліквідації своїх конкурентів в 1966—1976 роках («Велика пролетарська культурна революція»).
Революцію як якісний стрибок в розвитку, розрив поступовості відрізняють і від еволюції, де розвиток відбувається поступово, і від реформи, в ході якої проводиться зміна якій-небудь частині соціальною, політичною і тому подібне сфери, без зачіпання існуючих основ системи.
ВИСНОВОК
Найбільше, від чого може потерпати людина, — це від помилкового розуміння свого стану в суспільстві. Щоб орієнтуватися в цьому світі, щоб його розуміти, людина повинна визначити, які її дії матимуть підтримку і схвалення, а які, навпаки, спричинять недовіру і непорозуміння з боку суспільства. Визначена для себе система спілкування з суспільством складає передумови подальшого прогнозу під час взаємодій з суспільством. Це вже здійснюється за набутим досвідом і становить систему самооцінки людиною своїх дій. Розуміння критеріїв самооцінки і оцінки вчинків інших людей дається завдяки усвідомленню ціннісного і нормативного змісту культури.
Найбільш суттєва характеристика системи цінностей складається з того, що саме тут сконцентровані уявлення людей про смисл їх життя. Неадекватність системи оцінок, що застосовує людина, призводить до конфліктної ситуації її з суспільством. Неадекватність оцінок завжди зумовлює відповідну реакцію з боку людини — морального та психологічного походження. Накопичення таких реакцій у людини сприяє відчуттю відповідного дискомфорту і непрогнозованій поведінці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ