Аналіз творчості архітектора Нормана Фостера

Всевимірне та одностороннє обігрування естетичних можливостей найновіших матеріалів, конструкцій, електронного та звичайного інженерного обладнання, особливе акцентування ретельності виконання, холодним та власне бездушним блиском технізованої досконалості – всі ці риси дивним чином одночасно і відокремлюють і поріднюють «хай-тек» із «сучасною архітектурою» з її «місовським напрямком», вираженому у простоті та стерильності форм та планувальних рішень. Так що, власне кажучи, «хай-тек» - це особлива лінія подолання канонів «сучасного руху» (хоча б у силу її односторонньо візуального, формального естетичного акцентування), і в той же час одна із модифікованих його ліній.

При всій нечіткості меж хай-теку (як між іншим і інших напрямків архітектури восьмидесятих), в ньому найбільш відчутний зв'язок з британською традицією. Фостер був захоплений конструктивними ідеями, виведеними на рівень метафор, але в його задуми включено більше взаємодіючих факторів, включаючи організацію простору та освітлення. Механічні аналогії переплітаються з природними. Увага до деталей забезпечує його будівлям масштабність та масивність, рідкісні у межах хай-теку.

Термінал аеропорту Стенстед, третій у Лондоні після Хітроу та Гейтвіку, розрахований на 15млн. пасажирів на рік (1981-1991), Фостер намагався створити, відроджуючи романтику та ясність повітряних подорожей, які вони мали на початку авіаперевезень. Цій меті повинні були служити простота функціонального графіку, легкість орієнтації, прозорість простору, включаючи вид на льотне поле через прозоре огородження. Весь процес обслуговування пасажирів відбувається на єдиній площині, куди їх доставляє ескалатор від станції метро чи автостоянки. Всі служби термінала зібрані у цокольному поверсі. Інженерні комунікації, що виходять у зал, об’єднані з опорами-деревами, утвореними зі сталевих труб; осьові відстані між цими конструкціями – 36м. Їх нахилені стержні несуть ребристі парасолі перекриття з зенитними ліхтарями, що ніби парять на висоті 15м від підлоги. Хол освітлений природнім світлом через ліхтарі та скляні огородження по периметру. Пристрої штучного освітлення, що також входять до складу цих несучих та обслуговуючих конструкцій, спрямовані на покрівлю; м’яке світло розсіюється її поверхнею. Інтер’єр пофарбований у сріблясто-білі та світло-сірі тони. Тип універсального прозорого контейнера, що розроблявся Міс Ван де Рое та його сучасниками, переведений стилем хай-тек у іншу якість: місце абстрактної геометрії зайняло олюднене середовище, що формується організацією світла та життєвим наповненням. У терміналі Стенстеда Фостер показав й можливості поетики хай-теку, якій доступні не тільки агресивність та іронія, але й романтизм.

 

     

Термінал Лондонського аеропорту Стенстед в Ессексі (London Stansted Airport), 1991 р.

 

В 2002 році Фостеру було доручено розробити проект реконструкції рейхстагу. З розвитком конкурсу німці вирішили, що світ не буде дорікати їх у відродженні фашизму, якщо реконструйований рейхстаг буде мінімально імперським. Форстер відповів на це збереженням ідеї музею, куди непомітно вставлено зал засідань. У рейхстазі зберігаються та відновлюються всі пласти історії, крім періоду фашизму. Останній замінюють, як зазначено в пояснювальній записці Фостера, «графіті руських-1945». Зал засідань, на думку Фостера, мав бути максимально непомітним, і для цього мати пласке скляне перекриття, оскільки купол – імперська деталь.

Купол рейхстагу – це величезний атракціон. Сотні дзеркал уловлюють денний світ і посилають його у зал засідань парламенту, повертаючись під різними кутами залежно від часу діб і погоди. Як завжди будинок оснащується найсучаснішою технікою.

 

 

Купол рейхстагу , Берлін, Німеччина, 2002 р.

 

Міжнародний аеропорт в Пекіні, Китай, 2004-2008 р.

 

       

Будівля страхової компанії  Swiss-Re, Лондон,                     Commerzbank Tower,

Великобританія, 2001-2004 р.                                                Франкфурт-на-Майні, Німеччина, 1997р.

     

Будівля Адміністрації Великого Лондону                                Концертный зал "Сейдж Гейтсхед"

(Greater London Authority Building)                                          (The Sage Gateshead)

Лондон, Великобританія, 2003 р.                                            Гейтсхед, Великобританія, 2004 р.

Висновок

Норман Фостер зробив величезний внесок в світову архітектуру. Його продовжують цінувати за віртуозну художню трактовку, розмаїття можливостей техніки, за постійне прагнення її гуманізувати, дати людський вимір масштабу, перетворити її із лякаючої відчуженої сили в джерело радості і краси. Саме у цьому полягає ядро його творчої концепції, її глибинна цілісність, що об'єднує настільки, начебто, різні за призначенням і образним характеристикам об'єкти майстра.

Будівлі Фостера регулярно потрапляють у Книгу рекордів Гіннесса за технічними показниками. З Фостером пов'язано навіть спеціальне поняття «розумні будівлі» – коли будинок перетворюється на надзвичайно складну машину, яка управляється серйозною комп'ютерною станцією.

Сам Фостер виступає проти однозначного урівнювання його творчості з естетикою хай-тека:

«Усе залежить від того, що ви маєте на увазі під терміном. Якщо хай-тек ви розумієте як нерозбірливу гонитву за передовою та витонченою технологією заради неї самої, тоді я буду категорично заперечувати, що ми архітектори хай-тека».

Для таких тверджень є підстави, але й очевидність небайдужості до супертехніки незаперечна. «Він відчуває просто якесь дитяче захоплення, виявляючи нові конструктивні і експресивні можливості. Його знахідки завжди цікаві, несподівані. Він використовує останні досягнення у найрозвиненіших областях техніки». Недарма сам Фостер вважає, що використання передових технологій, не властивих для будівництва, «завжди було головною задачею фірми», наводячи в якості прикладів свою надувну оболонку для комп'ютерного виробництва, систему, прийняту їм у «Фред Олсен Термінал», суперскульптурні панелі Сайнсбері-сентр, поєднання конструкцій і засклення в будівлі Рено-сентр, перекриття в гонконзькому банку, де випробувана технологія літакобудування. Складається враження, що найскладніші обставини, фінансові обмеження, головоломні функціональні вимоги лише надихають Фостера.

 

Список літератури

1. Журнал «Висотні будинки» 15/09/2007, стор 37 - 40
2. «Словесные конструкции. 35 великих архитекторов мира» Евгения Микулина ,КоЛибри, 2012 г – 240ст.

Інтернет джерела:

1. www.peoples.ru/art/architecture/ norman _ foster /

2. http://www.archandarch.ru/архитекторы/норман-фостер/

3.http://www.stroy-k.kz/index.php?option=com_content&view

=article&id=149:norman-foster-i-khaj-tek&catid=51&Itemid=162

3. http://www.krugosvet.ru/enc/kultura_i_obrazovanie/izobrazitelnoe_iskusstvo/FOSTER_NORMAN.html