Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Сентября 2013 в 13:42, курсовая работа
Борошно на хлібозавод поступає автомуковозом. Для відвантаження борошна з муковоза в силос ХЕ-160А(2) за допомогою приймального щітка ХЩП-2(1) до якого підведений мукопровід хлібозаводу. При доставці борошна у мішках і подачі його в силоси застосовують ХМП-66М(0), який оснащений роторним підживлювачем М-122.
Потім за допомогою роторного підживлювача М-122(0) борошно по борошнопроходу поступає у просіювач Ш-2-ХМВ(4), де воно просіюється, очищується від сторонніх домішок та феродомішок. При просіюванні борошно аерується, що покращує його хлібопекарські властивості. Облік борошна здійснюється за допомогою тензодатчиків вмонтованих в опорах силосів. Просіяне борошно подається у виробничі силосу ХЕ-6ЗВ (5) місткістю 500 кг борошна для тіста.
Хліб кожного дня приходить в наш дім, запашний і рум’яний.
1. Обґрунтування і описання
технологічної схеми
Борошно на хлібозавод поступає автомуковозом. Для відвантаження борошна з муковоза в силос ХЕ-160А(2) за допомогою приймального щітка ХЩП-2(1) до якого підведений мукопровід хлібозаводу. При доставці борошна у мішках і подачі його в силоси застосовують ХМП-66М(0), який оснащений роторним підживлювачем М-122.
Потім за допомогою роторного підживлювача М-122(0) борошно по борошнопроходу поступає у просіювач Ш-2-ХМВ(4), де воно просіюється, очищується від сторонніх домішок та феродомішок. При просіюванні борошно аерується, що покращує його хлібопекарські властивості. Облік борошна здійснюється за допомогою тензодатчиків вмонтованих в опорах силосів. Просіяне борошно подається у виробничі силосу ХЕ-6ЗВ (5) місткістю 500 кг борошна для тіста.
Дріжджі зберігаються у ящиках по 12 кг, використовуються у вигляді дріжджової суспензії, яка готується у співвідношенні 1:3, 2 рази за зміну. Дріжджі розводять у теплій воді температурою приблизно 29-32°С.
Дріжджова суспензія готується на підприємстві в дріжджовому шалці Х-14(27). Приготовлена дріжджова суспензія переноситься у збірник об'ємом (340 л.). Звідки поступає у дозуючу станцію Ш-2-ХДМ (6).
Сіль зберігається в установці Т-1-ХСУ-2, де вона розчиняється і фільтрується і насосом подається в збірник об'ємом 300 л. (25). Звідки розчин подається у дозуючу станцію Ш-2-ХДМ.
Приготування тіста
Особливості приготування на рідких заквасках заключається в слідуючому:
Закваска виготовляється по київській видозмінений схемі, можна виробляти хліб з житньої і суміші різних ґатунків, житнього і пшеничного борошна.
По цьому способу закваску готують вологістю 74% кислотністю 9-10° (в залежності від сорту борошна).
При замісі тіста з рідкою закваскою вносять 25-35% борошна від всієї маси її в тісті з слідуючим бродінням тіста до накопичення певної кількості кислотності в залежності від сорту хліба.
Тривалість бродіння закваски 180 хв. Потім закваска подається у тістомісильну машину А2-ХТТ(7), куди подають борошно і солевий розчин, все це змішують і отримують тісто, яке поступає у бродильне корито.
Тбр.т.=3 год. Wт=47,0% К=9° і т=29-30°.
Із бродильного корита тісто попадає в тістоділитель Кузбас, де тісто ділиться масою 0,9 кг.
Шматки тіста укладають у форми, попередньо змащені олією і направляють на вистоювання у розстійну шафу Т 1-ХР-2А (10).
Тривалість розстійки становить 40 хв. і відносної вологості повітря 75-80%.
Вистояні тістові заготовки випікають у печі Г4-ПХ-ЗС-25М на протязі 52 хв. При температурі 190-210°С з парозволоженням.
Готовий хліб виймають з форми і по транспортеру подають на циркуляційний стіл, де із столу робітниця виріб укладає на лотки, які ставлять на контейнери.
Тривалість зберігання Паляниці української, 0,84 кг на підприємстві становить не більше 14 год., а в торговій мережі не більше 24 години.
2. Технологічна частина
2.1. Вихідні дані
Дріжджі готуються у вигляді дріжджової суспензії у співвідношенні 1:3
Сольовий розчин готується 26 % концентрації
Цукровий розчин готується 50 % концентрації
Патока розводиться водою у співвідношення 1:1
2.2 Розрахунок продуктивності і потужності печей
Продуктивність лінії визначається продуктивністю печі. Продуктивність люлечних печей визначається за формулою
де N – кількість виробів на поду, шт.
g – маса виробу, кг
Твип – тривалість випічки, хв.
Кількість виробів на люльці визначається за формулою
n=n1·n2
де n1 – кількість виробів по довжині поду
n2 – кількість виробів по ширині поду
де L – довжина поду, мм
І – довжина виробу, мм
а – зазор між виробами, мм
де В – ширина поду, мм
b – ширина виробу, мм
Розрахунок продуктивності печі Г4-ПХ-ЗС-25М:
Піч Г4-ПХ-ЗС-25М має розміри поду: ширину 2100 мм, довжину 12000 мм.
n1=2100-30/220+30=8 шт.
n 2=12000-30/220+30=47 шт.
n=8·47=376 шт.
Рдоб=Ргод·23
Рдоб=364,4·23=8381,9 кг/год
Розрахунок потужності підприємства
Обліковою одиницею потужності підприємств є 1т формового хліба і житнього борошна масою 1 кг.
Ргод(житн)=(n·g·60)/Tвип, кг
Твип=60 хв.
g=1,0 кг
Ргод(житн)=(376·1·60)/60=376 кг
Рдоб(житн)=Ргод*23
Рдоб(житн)=376·23=8648 кг/діб
Таблиця 2.1 - Продуктивність і потужність підприємства
Асортимент
Марка
печі
Годинна
продуктивність, кг
Час
роботи
Добова
Потужність
Продуктивність, Т/год Годинна Кг/год Добова Т/год
Паляниця українська Г4-ПХ-ЗС-
Таблиця 2.2 - Режими випічки і вистоювання
Асортимент
Маса,
кг
Марка
печі
Температура
випічки, С0
Тривалість
випічки,
хв.
Режим
випічки
Тривалість
вистоювання,
хв.
Паляниця українська 0,84 Г4-
Розрахунок продуктивності печі Г4-ПХ-ЗС-25М:
Піч Г4-ПХ-ЗС-25М має розміри поду: ширину 2100 мм, довжину 12000 мм.
n1=2100-30/280+30=6 шт.
n 2=12000-30/140+30=70 шт.
n=6·70=420 шт.
Рдоб=Ргод·23
Рдоб=458,18·23=10538,2 кг/год
Розрахунок потужності підприємства
Обліковою одиницею потужності підприємств є 1т формового хліба і житнього борошна масою 1 кг.
Ргод(житн)=(n·g·60)/Tвип, кг
Твип=60 хв.
g=1,0 кг
Ргод(житн)=(420·1·60)/60=420 кг
Рдоб(житн)=Ргод*23
Рдоб(житн)=420·23=9660 кг/діб
Таблиця 2.1 - Продуктивність і потужність підприємства
Асортимент
Марка
печі
Годинна
продуктивність, кг
Час
роботи
Добова
Потужність
Продуктивність, Т/год Годинна Кг/год Добова Т/год
Плетінка київська Г4-ПХ-ЗС-
Таблиця 2.2 - Режими випічки і вистоювання
Асортимент
Маса,
кг
Марка
печі
Температура
випічки, С0
Тривалість
випічки,
хв.
Режим
випічки
Тривалість
вистоювання,
хв.
Плетінка київська 0,4 Г4-ПХ-
2.3 Розрахунок виходу виробів
Вихід хліба (Вхл), % визначається виходом тіста, виготовленого з сировини передбаченою рецептурою, технологічними затратами та витратами і обчислюється формулою
Вхл=Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+
де Мт – маса тіста, кг
Вб – втрати борошна до змішування напівфабрикатів
Вт – втрати борошна та тіста від початку змішування до посадки тістових заготовок у піч
Збр – затрати при бродінні напівфабрикатів
Зобр – затрати при обробці тіста
Зуп – затрати при випіканні
Зукл – зменшення маси хліба при транспортуванні його від печі та при укладання на вагонетки або у контейнери
Зус – затрати при зберіганні хліба (усихання)
Вкр – втрати хліба у вигляді крихти або лому
Вшт – втрати від неточності маси хліба при приготуванні штучних виробів
Вбр – втрати від переробки браку
Всі витрати та затрати виражають у перерахунку на масу тіста у кілограмах.
Маса тіста
де Мсир – маса сировини передбачена рецептурою на приготування тіста з 100кг борошна
Wсир – середньозважена вологість сировини, %
WТ – вологість тіста.
де Мб, Мсол, Мдр – кількість борошна, солі, дріжджів на 100 кг борошна
Wб, Wcoл, Wдр – вологість відповідно борошна, солі, дріжджів
WТ=Wм+n
де Wм – вологість м'якушки виробу, береться за стандартом
n – коефіцієнт, який показує
збільшення вологості тіста
n=10 % для формового хлібу
Вихід хліба розраховуємо по базисній вологості 14,5 %
Вт – витрати борошна та тіста від початку замісу до посадки в піч, кг
де qT – маса підмету та виходів тіста, % на 100 кг борошна
qT=0,06 %
Wcp – середньозважена вологість
підмету і відходів тіста (
де Мб – маса борошна в тісті – 100кг по рецептурі
Збр – затрати при бродінні напівфабрикатів
де qбр – затрати сухих речовин на бродіння, % до сухих речовин тіста
qбр=2,5 %
Зобр – затрати борошна при обробці тіста
де qoбp – затрати борошна при обробленні в перерахунку на 100 кг перероблюваного борошна, %
qобp=0 – відповідно Зобр=0
Зуп - затрати при випіканні (упіканні)
Зуп = qyn·(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр))/100
де qyn – упікання по відношенню до маси тіста, %
qyn=8 %
Зукл – зменшення маси хліба при транспортуванні його від печі та при укладання на вагонетки або у контейнери
Зукл = qyn·(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп))/
де qукл – зменшення маси гарячого хліба при укладанні по відношенню до початкової маси, %
qукл=0,7 %
Зус – затрати при зберіганні хліба (усихання)
Зус = qус(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+
де qyc – усихання хліба по відношенню до маси гарячого хліба
qyc=3 %
Вкр – витрати хліба у вигляді крихти або лому
Вкр = qкp(Mт-(Bб+Bт+Збp+Зoбp+Зyп+
де qкp – витрати у вигляді крихти та лому по відношенню до маси охолодженого хліба, %
qкр=0,03 %
Вшт – витрати від неточності маси хліба при приготуванні штучних виробів
Вшт = qшт(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+
де qшт – відхилення від нормативної маси
qшт=0,5 %
Вбр - витрати від переробки браку
Вбр = qбp(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+
де qбр – витрати від переробки бракованих виробів
qбр=0,02 %
Вхл – розрахунковий повинен дорівнювати плановому, або може бути більшим за нього на 2 %, але не менше.
Плановий вихід на базисну вологість береться з додаткових даних (12. с. 255-268; 8. с. 138-143)
Плановий вихід (Впл) корегується в залежності від фактичної вологості борошна за формулою (9)
де Wб(факт) – фактична вологість борошна
Якщо у рецептуру виробу
входить 2 сорти борошна, то спочатку
знаходять середньозважену
де М1, М2 – маса одного і другого сорту борошна
W1, W2, – відповідно вологість одного і другого сорту борошна
Розрахунок виходу хліба
УНІФІКОВАНА РЕЦЕПТУРА
Борошно пшеничне І-го сорту – 100,0
Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг – 2,0
Сіль кухонна харчова, кг - 1,5
Всього 103,5
Фізико-хімічні показники
Вологість - 43,0 %
Кислотність - 3,0 %
Пористість м'якушки - 70,0 %
Рослинна олія на змащування форм – 0,15 на 1 т
Маса 11 кг всієї олії
Плановий вихід 129,5 кг
Термін випічки 52 хв.
Температура випічки 190-210°С
Розстойка 25-40 хв.
Мт=103,5(100-15,5)/100-44=156,
Wт=43,0+1,0=44,0%
Wсир=100·14,5+1,5·3,5+2·75/
Вб=0,11(100-14,5)/100-44,0=0,
Вт=0,06(100-32,48)/100-44,0=0,
Wcp=100·14,5+156,17·44,0/100+
Збр=2,5(156,17-(0,167·0,072))/
Зобр=0
Зуп=8(156,17-(0,167+0,072+3,9)
Зукл=0,7(156,17-(0,167+0,072+
Зус=3(156,17-(0,167+0,072+3,9+
Вкр=0,03(156,17-(0,167+0,072+
Вшт=0,5(156,17-(0,167+0,072+3,
Вбр=0,03(156,17-(0,167+0,072+
Вхл=156,17-(0,167+0,072+3,9+
Вск=130,5 %
Розрахунок виходу хліба
УНІФІКОВАНА РЕЦЕПТУРА
Борошно пшеничне І-го сорту – 100,0
Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг – 1,5
Сіль кухонна харчова, кг - 1,3
Патока – 4,0
Всього 106,8
Фізико-хімічні показники
Вологість - 43,0 %
Кислотність - 2,0 %
Пористість м'якушки - 60,0 %
Рослинна олія на змащування форм – 0,15 на 1 т
Маса 11 кг всієї олії
Плановий вихід 129,5 кг
Термін випічки 20-22 хв.
Температура випічки 180-200°С
Розстойка 50-70 хв.
Мт=106,8(100-16,27)/100-44=
Wт=43,0+1,0=44,0%
Wсир=100·14,5+1,3·3,5+1,5·75+
Вб=0,11(100-14,5)/100-44,0=0,
Вт=0,06(100-32,7)/100-44,0=0,
Wcp=100·14,5+159,69·44,0/100+
Збр=2,5(159,7-(0,17·0,08))/
Зобр=0
Зуп=8(159,7-(0,17+0,08+4))/
Зукл=0,7(159,7-(0,17+0,08+4+
Зус=3(159,7-(0,17+0,08+4+12,
Вкр=0,03(159,7-(0,17+0,08+4+
Вшт=0,5(159,7-(0,17+0,08+4+12,
Вбр=0,03(159,7-(0,17+0,08+4+
Вхл=159,7-(0,17+0,08+4+12,44+
Вск=129,5 %
2.4 Розрахунок витрати і запасу сировини
Вихідні дані
Ргод – годинна продуктивність печі, кг/год
Впл – плановий вихід, %
Розрахунок витрати борошна
Витрата борошна за годину (Мгод)
Мгод=Ргод·100/Впл
Витрата борошна за добу
Мдоб=Мгод·Т
де Т – час виробництва даного виробу за добу
Якщо виріб випікається цілодобово, то Т=23 год. (одна година на профілактику печі).
Якщо виріб готується з суміші борошна різних сортів, то слід розраховувати витрату борошна за годину і за добу кожного сорту.
Мдоб(ІІ)=МгодІІ·Т
Мдоб(жо)=Мгоджо·Т
Розрахунок витрати додаткової сировини
Маса добової витрати додаткової сировини (Мдоб(дс))
Мдоб(дс)=Мдоб*П/100
тістоділитель напівфабрикат апаратура
де П – витрата сировини по уніфікованій рецептурі.
За цією формулою розраховується вся додаткова сировина, вказана в рецептурі.
Рослинна олія, яка витрачається на змащування форм і листів, розраховується по нормах на 1 т готових виробів за формулою
Мдоб(ро)=Рдоб·П
де Мдоб(ро) – добова витрата олії,
Рдоб – добова продуктивність печі,
П – норма витрати олії на 1 т виробів.
Розрахунок запасу сировини
Розрахунок запасу борошна
Мзап=Мдоб·Тзб
де Мдоб – добова витрата борошна,
Тзб – термін зберігання борошна на виробництві (8, с.148)
Запас борошна розраховується окремо по сортам
Информация о работе Хліб кожного дня приходить в наш дім, запашний і рум’яний