Теоретичні аспекти формування та розподілу прибутку

 

Як видно з таблиці 9, фактичний балансовий прибуток 1997 року у фактичних цінах 1996 року менше балансового прибутку 1996 року на 447,2 тис. грн., що складає 38%

Прибуток від реалізації за звітний  період у цінах 1996 року зменшилася в  порівнянні з попереднім періодом на 408,4 тис. грн., що склало 36%

Прибутку від іншої реалізації в досліджуваний період не було

Також видно, що стаття "позареалізаційні результати" у 1997 році являє собою прибуток 0,9 тис. грн. За попередній період дана стаття склала 36,68 тис. грн. Це свідчить, що в 1996 році позареалізаційні операції принесли підприємству на 35,78 тис. грн. більше ніж у 1997 році, що склало 97,5 %.

У цілому складається несприятлива картина про роботу ВАТ "ЮжНИИгипрогаз" за 1997 рік.

 

3.2. Аналіз прибутку від реалізації

 

Прибуток від реалізації послуг являє собою різницю між виторгом від реалізації і витратами на реалізацію і виконання послуг.

Для аналізу прибутку від реалізації складемо таблицю 10

 

Таблиця 10: Дані для аналізу прибутку від реалізації, тис. грн.

 

Показники	1996 р.	1997 р. у цінах 1996 р.	1997 р.
Виторг  від реалізації	3003	3649,3	3886,6
Повна собівартість	1701	3186,8	3394
Прибуток  від реалізації	1126,4	718	765

 

Визначимо вплив факторів.

1. Вплив зміни обсягу реалізації  визначимо коректуванням базового  прибутку на ступінь перевиконання (недовиконання) обсягу реалізації.

П₁ = Прибуток від реалізації ∙ а,

 де  а - приріст обсягу реалізації.

П₁ = 718 ∙(- 0,29) = -208,22 тис. грн.

2. Визначимо вплив зміни цін  на реалізацію. Для цього порівняємо  обсяг реалізації фактичний з  обсягом реалізації 1997 року в цінах 1996 року

П₂ = 765,1 - 718,4 = 46,7 тис. грн.

Тобто в результаті росту цін  прибуток зріс на 46,7 тис. грн.

3. Визначимо вплив структурних  зрушень у складі виконуваних  послуг. Для цього необхідно з  прибутку фактичної в цінах  1996 року відняти прибуток 1996 року, скоректований на коефіцієнт виконання обсягу реалізації в порівнянні з 1996 роком.

П₃ = 1126,4 - (1126,4 ∙ 1,29)= - 326,6 тис. грн.

4. Вплив собівартості на прибуток. Порівняємо фактичну собівартість  із собівартістю фактичної реалізації в цінах 1996 року.

П₄ = 3094,5 - (3094,5/1,065) = 188,9 тис. грн.

Як видно, прибуток збільшилася  на 188,9 тис. грн.

Отже, сукупний вплив усіх факторів складає:

- 208,22 + 46,7 - 326,6 + 188,9 = - 299,22

Тобто дорівнює абсолютному значенню відхилення. Але зміна собівартості виконуваних робіт і ціни відбулося в результаті інфляційних процесів.²¹

 

 

3.3. Аналіз розподілу прибутку

Як видно на малюнку 2, обсяг реалізації дорівнює 3886,6 тис. грн. З них собівартість складає 3094,5 тис. грн. і прибуток від реалізації 765,1 тис. грн. Балансовий прибуток з урахуванням результату позареалізаційних операцій дорівнює 766 тис. грн. 386,6 тис. грн. з цієї суми спрямовано в бюджет у виді податку на прибуток, а засоби, що залишилися, у розмірі 379,4 тис. грн. являють собою прибуток, що залишилася в розпорядженні підприємства.

Цей прибуток і прибуток, нерозподілений з минулих періодів направляється на:

• Платежі в бюджет – 398,7 тис. грн.
• Розвиток виробництва – 46,1 тис. грн.
• Соціальний розвиток – 107,3 тис. грн.
• Матеріальне заохочення – 422,8 тис. грн.
• Інші цілі – 51,4 тис. грн.

 

Рис. 2: Схема розподілу прибутку ВАТ „ЮжНИИгипрогаз” в 1997-му році

 

Висновки

 

 У даній курсовій роботі, було розглянуто методику аналізу прибутку підприємства, а також його використання та розподіл. В даній курсовій роботі було також здійснено аналіз прибутку АТ „Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна), та ВАТ „ЮжНИИгипрогаз”.  Як свідчать цифри, нині більшість підприємств України низькорентабельні або збиткові, і юридично їх можна визнати банкрутами. Однак аналіз показав, що збитковість багатьох підприємств пояснюється не низьким рівнем управління, а недосконалістю фінансово-кредитної системи національної економіки. Фактично збиткові щодо застосованої нині оцінки підприємства так само, як і підприємства, які працюють рентабельно, сприяють формуванню бюджетів та цільових фондів. Більш того, вартісна величина внесків та платежів таких підприємств, виявляється в ряді випадків  більшою, ніж рентабельних підприємств, і досягає половини вартості реалізованої продукції. Необхідно здійснювати оцінку економічної ефективності функціонування підприємств у національній економіці на підставі аналізу впливу результатів діяльності цих підприємств на макроекономічні показники: формування бюджетів цільових фондів, національного доходу, валового внутрішнього продукту.

З розвитком ринкових відносин з’являються  нові фактори формування прибутку, які потребують врахування підчас проведення фінансового аналізу. Характерною негативною рисою сучасного становища підприємств є зростання їх дебіторської та кредиторської заборгованості. Дисбаланс між дебіторською та кредиторською заборгованістю перетворюється на важливий фактор формування прибутку. Враховуючи те, що частина підприємств України працює зі збитками, вимагає розгляду питання ефективності залучення банківських кредитів, виходячи з мінімуму збитків. Встановлено, що найбільший ефект від використання залучених коштів досягається на підприємствах, де є високою частка умовно постійних витрат. 

Прибуток має не тільки функціональний, а й інституціональний характер, який виявляється передусім у податковому законодавстві. Тому комбінування або спеціалізація виробництва, приводить до зміни суми сплачених податків. А це, разом зі зміною необхідного розміру обігових коштів, безпосередньо відображається на прибутку підприємства. Методи аналізу прибутку, які враховують вплив цього фактора, підвищують обґрунтування управлінських рішень у галузі утворення господарюючих об’єднань та розукрупнення підприємств. У процесі дослідження було встановлено: якщо розглядати структуру виробництва на підприємстві з позицій обсягу виготовленої продукції, то спостерігається така закономірність: чим більше за розміром  підприємство, чим більше воно виготовляє продукції, тим вищий в нього рівень комбінування виробництва. В зв’язку з цим для забезпечення рівних умов господарювання усім суб’єктам ринкових відносин необхідно удосконалити податкове законодавство, передбачивши в ньому встановлення залежності розміру податкової ставки від обсягу одержуваного прибутку.

Чинні методики аналізу прибутку не достатньою мірою враховують вплив  фактора часу. Як правило, це здійснюється за допомогою дисконтування витрат та прибутку, тобто приведення різночасових витрат до одного моменту часу. Необхідність такого підходу диктується тим, що капітал - це зростаюча за часом вартість.

У сучасній економіці вплив фактора  часу на фінансові результати діяльності стає більш різнобічним. Його вплив  відображається також через встановлені  законами часові інтервали розрахунку прибутку та сплати з нього податків, термін реалізації продукції та віднесення витрат виробництва на собівартість продукції. Таким чином, не фактор часу сам по собі впливає на фінансові результати діяльності підприємств, а різні фактори виробничої та фінансової діяльності, які виявляють себе з перебігом часу. За інших рівних умов у випадку менших встановлених інтервалів часу розрахунків прибутку підприємство сплачує більшу суму податку на прибуток і навпаки. Це пов’язано з тим, що чинне законодавство здебільшого не дозволяє спрямовувати прибуток поточного року на покриття збитків минулого періоду. Складається парадоксальна ситуація, яка полягає в тому, що фактично за чинним законодавством оподаткуванню підлягає не тільки прибуток, а й збитки.

Необхідно внести зміни до закону про оподаткування прибутку в  частині збільшення періоду нарахування  оподаткованого прибутку.

У сучасній економіці аналіз фінансового  стану підприємств стає важливою складовою частиною роботи щодо забезпечення фінансової стійкості підприємства та оцінки ділових партнерів. На його засадах інвестори приймають рішення щодо формування портфеля цінних паперів, а кредитори визначають пріоритети щодо позик, які видають.

Ринкові відносини в Україні  проходять стадію становлення, тому вітчизняна наука і практика не набули достатнього досвіду аналізу фінансового стану підприємства, адекватного новій системі господарювання.

Методичну основу запровадженого аналізу  здебільшого становлять розробки зарубіжних вчених, які пройшли апробацію в системі розвинутих ринкових відносин країн Заходу. Незважаючи на високий рівень опрацювання, вони не дозволяють одержати реальної оцінки фінансового стану підприємства, оскільки не відображають специфіку ринкових відносин в нашій країні, порядок формування витрат та виробничо-фінансових результатів. Тому виникає необхідність в модифікації системи методів фінансового аналізу діяльності підприємств, її адаптації до наших умов господарювання.

Через те, що процеси роздержавлення і приватизації підприємств в  Україні здійснюються за цінами, значно нижчими, ніж ціни відтворення, розмір власного капіталу підприємств виявляється значно занижений щодо витрат капіталу на нове будівництво. У зв’язку з цим необхідно під час проведення фінансового аналізу роботи визначити поточні та перспективні оцінки, які враховують умови простого процесу відтворення.

Такі оцінки можна розглядати, як перспективні, тому, що умови простого відтворення на працюючих підприємствах  є реальними.

У процесі економічного аналізу  поряд  з вивченням різних сторін фінансової діяльності та стану підприємства необхідно оцінювати стадію його життєвого циклу - регресу, застою, розвитку.

З урахуванням особливостей процесів відтворення необхідно розробити  критерії визначення, на якій стадії розвитку знаходиться підприємство.

Реалізація вищевикладеного буде сприяти підвищенню ефективності господарювання як на рівні підприємства, на мікроекономічному  рівні, так і на рівні господарського комплексу країни в цілому.

В кінцевому підсумку  - це один з багатьох шляхів виходу економіки України з критичного стану, в якому вона зараз знаходиться.

 

Список літератури

 

1. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 p.
2. Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р.
3. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1992 р.
4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р.
5. Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ 26.04.96 p., №473.
6. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.Ж Т-во „Знання”, КОО, 2000.
7. Фінанси підприємств: Підручник/ За ред. А.М. Поддерьогіна. 2-ге вид., перероб. та доп.. – КНЕУ, 1999.
8. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1997.
9. Бандурака О.М., Коробов Н. Л., Орлов П. /., Петрова К. Л. Фінансова діяльність підприємств: Підручник. — К.: Либідь, 1998.
10. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. — М., 1998.
11. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
12. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
13. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
14. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
15. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.
16. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.
17. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.
18. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
19. Крутик О. Б. Основы финансовой деятельности предприятия. СПб, 1996.
20. Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
21. Савицкая Г. В. Анализ   хозяйственной деятельности предприятия. Учеб.  пособие. — Минск; М.: ИП «Экоперспектива», 1998.
22. Финансовый менеджмент / Под ред. акад. Г. Б. Поляка. — М.: Финансы, 1997.
23. Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина. — К., 1998.
24. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. A.M. Поддєрьогіна. — К.: КНЕУ, 1998.
25. Шеремет А. Д. Финансы предприятий. — М.: Финансы и статистика, 1997.

 

Додатки

Додаток 1

 

 

 

 

Показники	Роки
	1992	1995	1996
Прибуток (+), збиток (-), усього	100,0	100,0	100,0
У тім числі:  промисловість	50,8	49,7	51,2
сільське господарство	18,7	4,4	-9,2
будівництво	4,4	6,7	6,9
транспорт і зв'язок	4,8	20,1	25,6
торгівля і громадське харчування	4,5	5,1	6,1
постачання і збут	1,3	2,3	2,3
фінанси, кредит, страхування	13,8	6,9	10,1
інші галузі	1,4	4,8	7,1

 

 

 

 

Таблиця 1: Структура прибутку по галузях економіки України, %

 

Додаток 2

 

 

 

 

 

Рис. 1.: Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства

 

Додаток 3

 

Показник	За бізнес-планом	Фактично за звітний рік	Відхилення (+/-)
1. Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	34 718	29 171	-5547
2. У тому числі:
а) податок на додану вартість	5786	4862	-924
б) акцизний збір	—	—
3. Виручка від реалізації  товарної продукції без ПДВ  і акцизного збору	28 932	24 309	-4623
4. Витрати на виробництво реалізованої продукції	20 993	19 244	-1769
5. Комерційні витрати	327	143	-184
6. Прибуток від реалізації  товарної продукції (р.3-р.4-р.5)	7612	4922	-2690
7. Результат від іншої  реалізації	+57	+24	-33
8. Прибутки і збитки  від позареалізаційних операцій - всього	280	297	+17
9. У тому числі:
а) від володіння корпоративними правами	280	220	-60
б) від інших доходних активів	—	—
в) інші доходи, витрати  і втрати (сальдо)	X	+ 77	+77
Балансовий  прибуток (р.6+р.7+р.8)	7949	5243	-2706