Теоретичні аспекти формування та розподілу прибутку

Спочатку за даними «Звіту про фінансові результати» здійснюється загальна оцінка виконання плану підприємства з балансового прибутку. Для цього будується аналітична таблиця (див. табл. 2, додаток 3).

Всього за рік завод отримав  прибуток на суму 5243 тис. грн. при плановій сумі — 7949 тис. грн., невиконання становило 2706 тис. грн., у тому числі за рахунок:

а) зменшення прибутку від реалізації товарної продукції -2690  тис.  грн.;

б) зменшення прибутку від іншої реалізації  - 33 тис. грн.;

в) зменшення проти планового прибутку від володіння корпоративними правами -60 тис. грн.;

г) сальдо інших доходів, витрат і втрат +77 тис. грн.;

Разом: - 2706  тис.  грн.

На суму прибутку від реалізації товарної продукції безпосередньо  впливають такі фактори:

а) обсяг реалізації (продажу) товарної продукції;

б) собівартість реалізованої продукції (разом з комерційними витратами);

в) структура реалізованих товарів (робіт, послуг);

г) ціни реалізації.

Алгоритми виявлення впливу цих факторів представлені у наведених  нижче факторних моделях.

1.

де  - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок досягнутого рівня виконання бізнес-плану з обсягу реалізації товарної продукції;

     - сума прибутку  від реалізації товарної продукції за бізнес-планом;

Р_фп - фактичний обсяг виручки від реалізації продукції у перерахунку на ціни, передбачені у бізнес-плані;

Р_пл — сума виручки від реалізації товарної продукції, передбачена бізнес-планом.

2.

де  - зміна суми прибутку від реалізації за рахунок економії (перевитрачання) собівартості товарної продукції;

С_фп - планова собівартість фактично реалізованої товарної продукції;

С_ф -  фактична собівартість реалізованої продукції.

3.

де     - зміна суми прибутку від структурних зрушень у випуску і реалізації продукції;

С_п    — планова собівартість планового обсягу реалізації

продукції;

R_пр   — планова рентабельність продажів.

4.

де  - зміна суми прибутку від зміни середньозважених цін на реалізовану товарну продукцію, передбачених бізнес-планом.¹⁰

Для розрахунку впливу факторів на відхилення фактичної суми прибутку від реалізації товарної продукції від бізнес-планової звітні дані підприємства слід доповнити розрахунковими показниками (тобто фактична виручка від реалізації у планових цінах) і (планова собівартість фактично реалізованої продукції). На заводі металовиробів вони становлять: Р_фп = 25 828 тис. грн., С_фп = 18 927 тис. грн. Звідси фактори, які вплинули на формування прибутку від реалізації на цьому підприємстві у звітному році, визначаються у таких розмірах:

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

 

Баланс факторів: -817-460+106-1519 = -2690 тис. грн.

Параметр  (зміна прибутку від реалізації під впливом асортиментних зрушень у складі реалізованої продукції) для спрощення може визначатися сальдовим методом, тобто -2690-(-817-460-1519) = +106. Алгоритм розрахунку за формулою (3) ґрунтується на порівнянні зміни суми виручки від реалізації продукції проти планових накреслень (при збереженні планових оптових цін) зі зміною витрат на виробництво того ж фактичного обсягу продукції за плановою собівартістю.

Якість цих розрахунків і  точність одержаних результатів  щодо визначення впливу окремих факторів на суму прибутку від продажу (реалізації) продукції перевіряється розрахунком факторів, що формують прибуток на товарний випуск продукції.¹¹

Аналізуючи прибуток (збиток) від іншої реалізації, особливу увагу  слід приділити фактам продажу на сторону матеріальних ресурсів, які  свого часу були придбані на виробничі  цілі, але згодом виявилися зайвими або непотрібними підприємству. При цьому виручка від реалізації сировини, матеріалів, палива, інших предметів праці (без урахування ПДВ) зіставляється з їх собівартістю, яка включає покупну ціну і всі витрати на транспортування, зберігання та інші витрати, пов'язані з перебуванням товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Якщо підприємство змушене реалізувати такі матеріальні ресурси за цінами, нижчими від їх собівартості і, отже, зазнає збитків, слід виявити причини, а також конкретних винуватців (якщо причини не носять об'єктивного характеру, що не виключено). При реалізації об'єктів основних засобів на сторону підприємство зацікавлене у продажу їх за цінами, що перевищують залишкову (балансову) вартість, тобто первісну вартість, зменшену на суму зносу. Аналіз цих операцій здійснюється з урахуванням неоднакових для різних груп основних засобів законодавче встановлених правил обліку суми перевищення продажної ціни об'єктів над їх залишковою вартістю.

Для будов, споруд, передавальних пристроїв встановлено порядок, згідно з яким перевищення договірної продажної ціни об'єкта (без ПДВ) над залишковою вартістю об'єкта вважається прибутком, включається до складу валових доходів підприємства і відображається у балансовому прибутку як прибуток від іншої реалізації. Можлива й інша ситуація, коли ціна продажу не покриває залишкової вартості об'єкта; в такому разі мова йде про збитки від іншої реалізації, і ця сума включається до складу валових витрат. На приклад, підприємство продає іншій юридичній особі складську будівлю, первісна вартість якої — 172 тис. грн., знос — 24 тис. грн., балансова (залишкова) вартість — 148 тис. грн. Договірна ціна продажу (без ПДВ) – 130 тис.грн. Результат операції — збиток на суму 18тис.грн., який знайде відповідне відображення у балансовому прибутку.

Що ж до всіх інших об'єктів  основних засобів (включаючи машини й устаткування), то на балансовий прибуток підприємства ціна продажу окремого об'єкта не впливає. Закон не передбачає врахування різниці між ціною продажу об'єктів та їх залишковою вартістю як прибутку (збитку). Втім, аналіз прийняття рішень, які стосуються продажу окремих об'єктів будь-якої групи основних засобів, має підтвердити (або спростувати) доцільність вивільнення фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби. Аргументами «за» тут можуть бути: недовантаження або повний простій будівель, споруд, обладнання тощо, моральний знос, обновлення парку верстатів у зв'язку з реконструкцією виробництва тощо.

Аналіз прибутків (збитків) від позареалізаційних операцій базується на законодавче затвердженому переліку доходів і витрат, які списуються на фінансовий результат діяльності підприємства, тобто на прибуток (збиток). Особливе місце серед позареалізаційних прибутків належить аналізу діяльності підприємства як інвестора фінансових ресурсів у цінні папери.

 

2.3. Факторний аналіз  прибутку від реалізації продукції  (робіт, послуг)

В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції  впливають такі фактори, як зміна  обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення.¹²  Методику формалізованого розрахунку факторних впливів на прибуток від реалізації можна показати на наступних прикладах:

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (DP):

DP=Р1 - Р0,

де:  Р1 - прибуток за звітний період;

Р0 - прибуток за базисний період.

2. Розрахунок впливу на  прибуток зміни відпускних цін  на реалізовану продукцію (DР1):   

DР1 = Np1 - Np1,0 = Sp1q1 - Sp0q1,

де:  Np1  = Sp1q1 - реалізація у звітному періоді за цінами звітного періоду (p - ціна товару; q - кількість товарів);

Np1,0 = Sp0q1 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного року.

3. Розрахунок впливу на прибуток  змін в обсязі продукції (DР2) (власне обсягу продукції в оцінці по плановій (базовій) собівартості):

DР2 = P0K1 - P = P0(K1-1),

де:  P0 - прибуток базисного періоду;

K1 - коефіцієнт  зростання обсягу реалізації  продукції;

K1 = S1,0/S0,

де: S1,0  - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах та тарифах базисного періоду;

S0 - собівартість  базисного періоду.

4. Розрахунок впливу на  прибуток змін в обсязі продукції,  зумовлений змінами в структурі  продукції (DР3):

DР3 = P0(K2- K1),

де: K2 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам;

K1 =N1,0/N0,

де: N1,0   - реалізація у звітному періоді за цінами базисного періоду;

N0 - реалізація  у базисному періоді.

5. Розрахунок впливу на прибуток  економії від зниження собівартості  продукції (DP4):

DP4=S1,0 - S1,

де: S1,0  - собівартість реалізованої продукції за звітний період за цінами та умовами базисного періоду;

S0 - фактична собівартість реалізованої  продукції базисного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток  змін собівартості за рахунок структурних зсувів у складі продукції (DP5):

DP5=S0K2 – S1,0

 

Окремим розрахунком за даними бухгалтерського  обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали та тарифів  на послуги (DP6), а також економії викликаної порушенням господарської дисципліни (DP7). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку:

7

DP=S DPі .

і=1

де:  DP - загальна зміна прибутку;

DPі - зміна прибутку за рахунок і-го фактора.

У табл.3 (додаток 4) подано позареалізаційні прибутки і збитки, що найчастіше фігурують як об'єкти аналізу (числові дані подаються за річним звітом заводу металовиробів).

При аналізі надходження штрафів, пені, неустойок за порушення контрагентами  умов господарських договорів слід детально перевіряти своєчасність оформлення фінансовою і юридичною службами підприємства позовів до арбітражних судів у випадках, коли контрагенти самостійно (як це передбачено законодавством) не перераховують обумовлені господарськими угодами штрафні кошти у разі затримки ними виконання поставок, платежів, поставки неякісних товарно-матеріальних цінностей, порушення інших договірних зобов'язань. Аналізуючи ці явища, слід мати на увазі, що нерідко арбітражні справи з цих питань програються через неякісну підготовку позовів, що е прямим свідченням низького рівня кваліфікації відповідних працівників і завдає матеріальних збитків підприємству. Всі статті позареалізаційних витрат і втрат аналізуються з точки зору виявлення причин їх виникнення і можливих заходів, які можна здійснити для зменшення та повної ліквідації їх у майбутньому, що може суттєво підвищити рентабельність роботи підприємства.¹³

В таблиці 4 (див. Додаток 5.) подано факторний розподіл прибутку  відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна). На основі цих даних ми можемо встановити величину їхнього впливу на прибуток.

Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів:

а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції  у діючих цінах та реалізацією  у звітному періоді в цінах базисного періоду. У прикладі даного підприємства вона дорівнює 5290 грн. (45660-40370). Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: вподовж І кварталу 1999 (звітний період) ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит;

б) зміни цін на матеріали, тарифів  на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції.  Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін на папір, фарбу, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 3200 грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.;

в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення  стандартів, технічних умов, невиконання  плану заходів по оплаті праці, техніці  безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;

г) збільшення обсягу продукції в  оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують  коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450 : 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку:

10320 *1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни  цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку видавничо-поліграфічного центру “Поліграф-Коллегіум” цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);

е) зміна собівартості за рахунок  структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції:    1,119833*25730 - 31150 = -2337.

Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними  періодом становить -1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків можна  представити у вигляді звіту  впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):

Показники              Сума

Загальне відхилення прибутку           -1079

Зокрема за рахунок факторів:   

а) зміна цін на продукцію            5290  

в) зміна цін на матеріали та тарифів          -6700 

г) порушення господарської дисципліни    -