Отчет по практике в ПАТ 'Химмаш'

Таблиця 4.1 Аналітичний баланс

ВАТ «Корост енський завод  хімічного машинобудування» за 2010-2011р.р.

№ з/п	Розділ балансу	2010 р.		2011 р.		Відхилення
		сума, тис. грн.	питома вага, %	сума, тис. грн.	питома вага, %	абсолютне відхилення, тис. грн.	відносне відхилення, %	пункти структури
1.1	Необоротні активи	33101	39,04	39484	61,46	6383	19,28	22,42
1.2	Оборотні активи	51682	60,96	24751	38,53	-26931	-52,11	-22,43
1.3	Витрати майбутніх періодів	4	0,00	6	0,01	2	50,00	0,01
	Разом	84787	х	64241	х		-24,23	0,00

 

Збільшення суми необоротних  активів на 6383 тис. грн. відбулося  збільшення за рахунок величини основних засобів, вартість яких , що може свідчити про поповнення частини необоротних  засобів. Довгострокові фінансові  інвестиції збільшилися, що означає  що грошові кошти знаходяться  в постійному обороті. Загальна сума активів зменшилася на 20548 тис. грн. за рахунок значного зменшення оборотних  активів на 26931 тис. грн. Це негативна  динаміка. Така ситуація склалась внаслідок  значного зниження суми дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, а також зниженням дебіторської заборгованості за розрахунками. Збільшення грошових коштів та їх еквівалентів позитивно  впливає на роботу підприємства. Витрати  майбутніх періодів збільшився на 2 тис. грн. Можливо підприємство сплачує  більшу суму за переплату журналів, наукових газет, за оренду приміщень, обладнання.

Основними шляхами вдосконалення управління оборотними коштами на даному підприємстві є :

1. розробка політики управління  оборотними коштами;

2. вдосконалення системи обліку і підвищення точності прогнозування грошових потоків:

• оптимізація необхідного резерву абсолютно ліквідних коштів;
• підвищення ефективності використання вільних грошових активів;
• прогнозування бюджету надходжень і видатків грошових коштів;
• прогнозування балансу грошових потоків;
• прогнозування доходів;

3. періодичне проведення інвентаризації  оборотних активів.

Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи підприємства багато в чому залежать від його забезпеченості оборотними коштами. Недолік коштів, авансуємих на придбання матеріальних запасів, може привести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми. Зайве відволікання коштів у запаси, що перевищують дійсну потребу, приводить до омертвляння ресурсів, неефективному їхньому використанню.

Оскільки оборотні кошти включають  як матеріальні, так і грошові  ресурси, від їхньої організації  й ефективності використання залежить не тільки процес матеріального виробництва, але і фінансова стійкість підприємства.  

 

 

 

5. Кредитування  підприємств

Щоб розвивати й підтримувати свою власну справу, підприємству  необхідно  мати допуск до фінансових ресурсів. Найпоширеніший шлях фінансової підтримки - одержання  банківського кредиту.

Відповідно до Положення  Національного Банку України "Про  кредитування", затвердженим Постановою Правління Національного Банку  України N 246 від 28 вересня 1995 року, кредитування підприємницької діяльності здійснюється шляхом проведення кредитних операцій. [1]

Кредитна операція - це договір  про видачу кредиту, супроводжуваний  записами по банківських рахунках, з відповідним відбиттям у  балансах кредитора й позичальника.

Визначаються такі види кредитних  операцій:

• Товарний кредит - господарська операція, що передбачає реалізацію продукції на умовах відстрочки платежу, якщо така відстрочка є більшої, ніж звичайні строки банківських рахунків або перевищує 30 календарних днів з дати реалізації.
• Комерційний кредит - господарська операція, що передбачає авансування продукції з відстрочкою дати реалізації, якщо така відстрочка є більшої, ніж звичайні строки поставки.
• Фінансовий кредит - господарська операція, що передбачає видачу засобів у борг на певний строк і під певні відсотки з поверненням основної суми заборгованості й нарахованих відсотків.

Кредитування властиво підприємницької  діяльності здійснюється методом видачі банками фінансових кредитів.

Кредит - позичається капітал, що, банку в грошовій формі, переданий  у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, терміновості, платності й цільового характеру  використання.

Для кредитування підприємницької  діяльності банки можуть використати  наступні форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорциумний.

Кредити, видавані банками, підрозділяються на:

• короткострокові - до 1 року;
• середньострокові - до 3 років;
• довгострокові - понад 3 років.

Аналізуючи довгострокову  заборгованість підприємства перед  банком, то видно, що на початку звітного року дебіторська заборгованість складала 43840 тис. грн., а на кінець звітного року 23260 тис. грн.. Можна зробити висновок, що підприємство розрахувалось перед  банком завдяки збільшенню прибутку і не маючи потребу в запозиченні  коштів підприємством.

Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості

 

 

 

 

 

 

Період обороту  оборотності  дебіторської заборгованості

 

 

 

Коефіцієнт кредиторської  заборгованості

 

 

 

 

Період кредиторської  заборгованості

Таблиця 4.2 Розрахунковий баланс підприємства, тис. грн.

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
			абсолютне	відносне, %
Дебіторська заборгованість	28603	16462	-12141	-42,4
Кредиторська заборгованість	15525	4776	-10749	-69,2
Активне сальдо	13078	11486	-1592	-12,2
Пасивне сальдо
Баланс	84787	64241	-20546	-24,2

Порівнявши попередній період з звітним, ми можемо зробити такі висновки Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості У даному випадку збільшення оборотів показує, що швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників. Стан підприємства щодо оплати кредиторської заборгованості нормальний , підприємство може перекрити свої борги за рахунок дебіторської заборгованості. Але ситуація в порівнянні попереднього періоду з звітним погіршилася,  знизилася кредиторська заборгованість і дебіторська заборгованість, що означає що підприємство стало гірше реалізувати свою продукцію.

Комерційні банки можуть видавати кредити всім суб'єктам  господарської діяльності незалежно  від їхньої галузевої приналежності, статусу, форми власності у випадку  наявності в них реальних можливостей  і правових форм забезпечення своєчасного  повернення кредиту й сплати відсотків (комісійних) за користування кредитом. Кредити видаються суб'єктам підприємницької  діяльності в безготівковій формі  як у національної, так і в іноземній  валюті.

Кредитні взаємини регламентуються  на підставі кредитних договорів, що містяться між кредитором і позичальником  тільки в писемній формі, які визначають взаємні зобов'язання й відповідальність сторін і не можуть змінюватися в  однобічному порядку.

Кредитний договір може бути укладений як методом складання  одного документа, підписаного кредитором і позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, що їх посилає.

Для одержання кредиту  позичальник звертається в банк. Форма звертання може бути у вигляді  листа, клопотання, заяви, заявки. У  документах визначається:

• необхідна сума кредиту;
• напрямок засобів;
• строки погашення;
• забезпечення (застава);
• розмір відсотка;
• гарантії у випадку неповернення у встановлений строк;
• відповідальність за невиконання умов договору. [5,21]

Розмір процентних ставок і порядок їхньої сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, поданого забезпечення, попиту та пропозицій, що зложилися на кредитному ринку, строку користування кредитом, дисконтної ставки й інших факторів. У випадку зміни дисконтної ставки умови договори можуть переглядатися  й з лише на підставі взаємної згоди  кредитора й позичальника.

Комерційний банк аналізує, вивчає діяльність потенційного з, визначає його кредитоспроможність, прогнозує  ризик неповернення кредиту й  ухвалює рішення щодо видачі або  відмові у видачі кредиту.

Кредитоспроможність - це здатність  позичальника в повному з і  в зазначений кредитним договором  строк розрахуватися зі своїми борговими  зобов'язаннями.

Основні критерії оцінки кредитоспроможності  позичальника:

• забезпеченість власними засобами не менш чим на 50 відсотків його витрат;
• репутація позичальника (кваліфікація, здатності керівника, дотримання ділової етики, договірної, платіжної дисципліни);
• конкурентоспроможність на внутрішньому й зовнішньому ринках, попит на продукцію, послуги, обсяги експорту;
• економічна кон'юнктура (перспективи розвитку позичальника, наявність джерел засобів для капіталовкладень) і ін.

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього терміну  дії кредитного договору підтримує  ділові контакти з позичальником, робить перевірки стану зберігання закладеного  майна, що повинне бути передбачене  кредитним договором. У випадку  виявлення фактів використання кредиту  не по цільовому призначенню банк має право достроково розірвати  кредитний договір, що є підставою  для стягнення всіх засобів у  межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому  чинним законодавством порядку.

Спірні питання, що виникають  при укладанні договору, подведомственни  арбітражним судам.

Що стосується забезпечення, то заставоутримувач здобуває право  стягнення на предмет застави  у випадку, якщо в момент настання строку виконання зобов'язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані, якщо інше не передбачено договором. У  відповідності зі статтею 76 Цивільного кодексу України плин строку позовної давності для позову банку про  стягнення на предмет застави  починається з наступного дня  після настання строку виконання  зобов'язань по поверненню кредиту.

При припиненні (реорганізації, ліквідації) юридичного особи-заставника заставоутримувач здобуває право стягнення  на закладене майно незалежно  від настання строку виконання зобов'язань, забезпечених заставою. Тому при таких  обставинах плин строку позовної давності починається від дня, коли банк довідався  або повинен був довідатися про  наявність зазначених обставин.

Кредитно-фінансові організації  й фонди, що роблять фінансову  підтримку підприємствам численні й різноманітні. Насамперед - це комерційні банки. Необхідно мати через, що насамперед краще звернутися в той банк, де обслуговується Ваше підприємство. (Відмова  в кредитуванні одним банком не обмежує  Вас у звертанні до інших кредитних  організацій).

 

 

6.Капітальні вкладення  підприємства, їх джерела

Капітальні вкладення  являють собою витрати на утворення  нових, розширення, реконструкцію, модернізацію і технічне переоснащення діючих виробництв. За допомогою капітальних  вкладень може здійснюватись як просте, так і розширене відтворення  основних фондів.

У господарській практиці розрізняють технологічну і відтворювальну структуру капітальних вкладень. Технологічна структура капітальних  вкладень відображає співвідношення таких  затрат: будівельні роботи, монтаж устаткування; придбання устаткування, яке вимагає  монтажу, придбання інструменту, інвентаря; проектні роботи; інші затрати.