Оцінка ринкової вартості підприємства

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                                         6

РОЗДІЛ 1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості

                   підприємства                                                                                              8

1.1. Необхідність, завдання  і принципи експертної оцінки

       вартості підприємства                                                                                          8

1.2. Вартість капіталу підприємства                                                                         10

РОЗДІЛ 2. Теоретичні основи оцінки вартості підприємства                                 14

1. Поняття оцінки вартості підприємства, структура та сутність

     оцінки вартості підприємства                                                                                14

2.2. Проблеми оцінки вартості підприємства                                                            18

2.3. Чинники,  які впливають на оцінку вартості підприємства

      та знижують ефективність роботи підприємства                                                22

РОЗДІЛ 3. Методичні  підходи до оцінки вартості підприємства                            24

3.1. Дохідний підхід в  оцінці вартості підприємства                                                 24

3.2. Майновий (витратний) підхід                                                                                27

3.3. Оцінка вартості підприємства  на основі ринкового підходу                             34

РОЗДІЛ 4. Практична частина. Оцінка ринкової вартості підприємства                37

       Висновки та пропозиції                                                                                         40

       Список використаної літератури                                                                          43

 

 

ВСТУП

 

Процеси, що відбуваються на сучасному етапі в економіці, привели до відродження і розвитку оцінної діяльності, актуальність і  запитана результатів, якій в умовах ринку фактично незаперечна. Оцінка і її ключова категорія - «вартість» є комплексним показником доцільності, корисності і значущості того або іншого результату якої-небудь діяльності у сфері ринкових відносин. Оцінка вартості підприємства – є впорядкованим, цілеспрямованим процесом визначення в грошовому виразі вартості підприємства з урахуванням потенційного і реального доходу, приношуваного їм в певний момент часу в умовах конкретного ринку. Особливістю процесу оцінки вартості підприємства, поза сумнівом, є її ринковий характер. Це означає, що оцінка вартості підприємства не обмежується обліком лише одних витрат на створення або придбання оцінюваного об'єкту, вона обов'язково враховує всю сукупність ринкових чинників: чинник часу, чинник ризику, ринкову кон'юнктуру, рівень і модель конкуренції, економічні особливості оцінюваного об'єкту, його ринкове реноме, а також макро- і мікроекономічне середовище незаселеного. При цьому підходи і методи, що використовуються оцінювачем, визначаються, в залежності, як від особливостей процесу оцінки, так і від економічних особливостей оцінюваного об'єкту, а також від мети і принципів оцінки. Зі всього вищесказаного, можна зробити однозначний висновок про те, що оцінка вартості підприємства  в нашому сучасному світі – це дуже актуальна тема, дослідженню якої і присвячена представлена курсова робота. Предметом дослідження роботи – оцінка вартості підприємства в сучасних умовах. Вивчення вибраної теми припускає досягнення наступної мети – досліджувати основні теоретичні і практичні аспекти оцінки вартості підприємства. Відповідно до певної мети в представленій курсовій роботі були поставлені і вирішені наступні задачі:

- розглянути теоретичні і методичні основи оцінки вартості підприємства з погляду практичної реальної економіки;

- провести оцінку вартості підприємства;

- узагальнити отриманий матеріал в даній роботі і зробити висновки.

Дослідження вибраної теми здійснювалося за допомогою  наступних методів пізнання: діалектичний метод, метод теоретичного аналізу  і синтезу різних джерел літератури, структурно-функціональний метод, системний метод, порівняльний метод метод опису, статистичний метод, кількісний метод, балансовий метод, математичні методи, метод узагальнення отриманих відомостей і матеріалів в даній роботі.

Проблема оцінки вартості сучасного підприємства має достатньо широке освітлення в джерелах сучасної наукової економічної літератури. Так як теоретична основа вивчення в курсовій роботі застосовувалися праці і навчальні посібники російських авторів по таких економічних науках, як «Економіка», «Фінансовий і економічний аналіз», «Основи бізнесу» «Оцінка вартості підприємства» і т.п. Це роботи таких іменитих авторів, як А.Д. Шеремет, М.С. Абрютіна, П.П. Табурчак, В.С. Валдайцев, А.Г. Грязнова, М.А. Федотова, В.В. Ковальов.Поставлена мета і певні задачі зумовили структуру представленої роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини, що складається з трьох розділів теоретичних і одного практичного, висновків, включає список літератури.

 

 

1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості

підприємства

1.1. Необхідність, завдання і принципи експертної  оцінки вартості підприємства

 

Вартість бізнесу  — це вартість діючого підприємства або вартість 100 % корпоративних прав у діловому підприємстві. Необхідність оцінки вартості підприємства виникає в основному у таких випадках:

під час інвестиційного аналізу у ході прийняття рішень про доцільність інвестування коштів у те чи інше підприємство, у т. ч. при здійсненні операцій M&A (поглинання і приєднання);

у ході реорганізації підприємства (мета оцінки — визначення бази для складання передавального чи розподільного балансу, а також для встановлення пропорцій обміну корпоративних прав);

у разі банкрутства  та ліквідації підприємства (оцінка проводиться  з метою визначення вартості ліквідаційної маси);

у разі продажу  підприємства як цілісного майнового  комплексу (мета оцінки — визначення реальної ціни продажу майна);

у разі застави  майна та при визначенні кредитоспроможності  підприємства (мета оцінки — визначити  реальну вартість кредитного забезпечення);

у процесі санаційного  аудиту при визначенні санаційної спроможності (оцінка вартості майна проводиться  з метою розрахунку ефективності санації);

під час приватизації державних підприємств (метою оцінки є визначення початкової ціни продажу об’єкта приватизації).

Оцінка вартості підприємства, його майна належить до найскладніших питань фінансів підприємств. Особливо відзначаються оцінка вартості підприємства як цілісного майнового  комплексу та оцінка корпоративних  прав суб’єкта господарювання, якщо дані права не котируються на біржі. Хоча вартість підприємства інколи може дорівнювати ринковій вартості його активів, слід розуміти, що ці поняття є різними. У першому випадку йдеться насамперед про вартість, що може бути створена в результаті функціонування бізнесу. Оцінка підприємства здійснюється, як правило, на базі ринкової вартості — ймовірної суми грошей, за яку можливі купівля-продаж об’єкта оцінки на ринку.

Організаційне, методичне та практичне забезпечення проведення оцінки вартості підприємств здійснюють особи, що займаються професійною оцінною діяльністю — оцінювачі та суб’єкти оцінної діяльності.

З метою вироблення уніфікованих підходів до методології  та порядку проведення оцінювання в 1981 р. був створений Міжнародний  комітет зі стандартів оцінки вартості майна. Ним було розроблено ряд стандартів оцінювання:

МСО 1 «Ринкова вартість як база оцінки»;

МСО 2 «Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості»;

МСО 3 «Оцінка  з метою фінансової звітності  та суміжної документації»;

МСО 4 «Оцінка забезпечення позики, застави і боргових зобов’язань»;

Правило № 1 «Концепція оцінки діючого підприємства»;

Правило № 2 «Врахування  шкідливих і токсичних речовин  під час оцінки»;

Правило № 3 «Оцінка  основних виробничих засобів, машин  та устаткування»;

Правило № 4 «Оцінка  бізнесу».

Вітчизняним законодавством при оцінці вартості майна та підприємства в цілому рекомендовано керуватися Законом України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», методикою  оцінки вартості майна під час приватизації, положеннями (національними стандартами) експертної оцінки, нормативними актами Фонду державного майна.

У літературних джерелах, нормативних актах наводяться численні принципи, яких слід дотримуватися  при здійсненні оцінки вартості підприємства. До основних з них слід віднести такі:

принцип заміщення  — полягає в тому, що покупець не заплатить за об’єкт більше, ніж  існуюча мінімальна ціна за майно  з аналогічною корисністю;

принцип корисності — зводиться до того, що об’єкт має  вартість лише тоді, коли він є корисним для потенційного власника (корисність може бути пов’язана з очікуванням майбутніх доходів чи інших вигід);

принцип очікування — інвестор, плануючи вкладати кошти  в об’єкт сьогодні, очікує отримати грошові доходи від об’єкта в майбутньому;

принцип зміни  вартості — говорить про те, що вартість об’єкта оцінки постійно змінюється в результаті зміни внутрішнього стану та дії зовнішніх факторів;

принцип ефективного  використання — полягає в тому, що з усіх можливих варіантів експлуатації об’єкта обирається той, що забезпечує найефективніше використання його функціональних характеристик, а отже, приносить найбільшу вартість;

принцип розумної обережності оцінок — зводиться  до того, що під час оцінки оцінювач повинен критично (із розумним упередженням) ставитися до всієї інформації, що стає йому відомою від адміністрації об’єкта оцінки, і, по можливості, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел;

принцип альтернативності оцінок — полягає у необхідності використання різних методів оцінки та порівняння показників вартості, отриманих у результаті застосування альтернативних методів.

 

1.2. Вартість капіталу підприємства

 

Важливим елементом  оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні. Це поняття характеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів. Інакше кажучи, це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в дане підприємство. Згідно із сучасними тенденціями в теорії і практиці фінансової діяльності вартість капіталу підприємства рекомендується розраховувати на основі використання так званої моделі середньозваженої вартості капіталу (Weighted Average Cost of Capital = WACC):

     (1.1)

де Квк —  очікувана ставка вартості власного капіталу;

Кпк — очікувана ставка вартості позичкового капіталу;

К — сума капіталу підприємства;

ВК — сума власного капіталу;

ПК — сума позичкового капіталу.

Середньозважена вартість капіталу показує середню  дохідність, якої очікують (вимагають) капіталодавці (власники та кредитори), вкладаючи кошти в підприємство. Вона залежить від структури капіталу, а також ціни залучення капіталу від власників і кредиторів. Зазначену модель можна деталізувати, виокремивши власний і позичковий капітал. Зокрема, вартість власного капіталу можна розраховувати в розрізі капіталу, залученого в результаті емісії простих і привілейованих акцій, реінвестованого прибутку тощо. Позичковий капітал можна поділити на короткострокові та довгострокові банківські позички, комерційні позички, облігаційні позички та ін.

Очікувана ставка вартості позичкового капіталу визначається на основі аналізу фінансових відносин підприємства з його кредиторами  і включає всі витрати, пов’язані  із залученням позичкового капіталу, в т. ч. процентні платежі, дизажіо, різного роду збори тощо. Ця ставка може відповідати кредитній ставці, за якою підприємство залучає (чи може залучити) кредити. За наявності відповідних розрахункових даних ставка вартості позичкового капіталу може обчислюватися за методом внутрішньої норми прибутковості (IRR).

Перед фінансистами досить часто постає питання, як розрахувати  вартість позичкового капіталу в  частині забезпечення наступних  витрат і платежів, поточних зобов’язань  за розрахунками тощо, на які не нараховуються  проценти (та інші платежі) за їх користування. Можливі два варіанти вирішення цієї проблеми:

згадані складові позичкового капіталу не враховуються при визначенні WACC, тобто в процесі  розрахунків загальна сума капіталу зменшується на ці позиції;

урахування  зазначених позицій на рівні з іншими фінансовими зобов’язаннями, при цьому застосовується нульова ставка залучення цієї частини капіталу.

Заслуговує  на увагу той факт, що в англосаксонській практиці фінансової діяльності домінує  перший підхід, тобто при розрахунку середньозваженої вартості капіталу здебільшого враховуються власний капітал та фінансова заборгованість[1]. На практиці при розрахунку вартості залучення позичкового капіталу слід враховувати податковий фактор. Якщо S — податковий мультиплікатор (коефіцієнт, який характеризує ставку податку на прибуток), а проценти за користування позичками відносяться на валові витрати підприємства, то модель визначення середньозваженої вартості капіталу можна уявити в такому вигляді:

   (1.2.)

 

де ПК — сума позичкового капіталу.

Головна проблема, з якою стикаються фінансисти при застосуванні моделі WACC, полягає у визначенні ціни залучення власного капіталу, зокрема значення очікуваної ставки вартості власного капіталу. Це питання досі не знайшло свого повного вирішення ні в теорії, ні в практиці. Серед можливих способів розрахунку очікуваної ставки вартості власного капіталу можна розглядати такі:

модель оцінки капітальних активів (САРМ), за якої слід скористатися інформацією щодо значення b-коефіцієнта, безризикової процентної ставки та середньої дохідності на ринку;

суб’єктивна оцінка: проценти за довгостроковими облігаціями  або депозитними вкладами плюс надбавка за специфічні ризики, характерні для  даного підприємства (галузі);

використання  показника, оберненого до відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію (price earnings ratio, PER) (наприклад, якщо PER = 5/1, то Квк = 1/PER = 1/5 = 0,2, або 20 %);

модель приросту дивідендів (модель Гордона), згідно з  якою ціна залучення власного капіталу визначається як відношення прогнозної суми дивідендів на наступний рік (D1) до курсу акцій (КА), скоригованого на величину приросту дивідендів (g):

Квк = D1/KA + g.

У процесі оцінки вартості власного капіталу слід чітко  виокремлювати очікувану ціну, за яку інвестори будуть згодні вкладати кошти в підприємство, та очікувану рентабельність власного капіталу. Різниця полягає в тому, що останній показник розраховується з використанням балансової вартості власного капіталу. Натомість ціна залучення власного капіталу визначається на основі ринкових оцінок вартості капіталу підприємства та його доходів.