Кредитування підприємства

 

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ ПОКРАЩЕННЯ КРЕДИТУВАННЯ ПВП «АРТ-СЕРВІС»

 

3.1. Проведення оцінки кредитоспроможності як критерію визначення доцільності залучених кредитів 

 

Будь-яке підприємство, перед  тим як залучати кредити, повинно чітко визначити доцільність їх залучення та спроможність самостійно в короткостроковій чи довгостроковій перспективі повернути кошти. Тому для цього варто провести оцінку кредитоспроможності підприємства.

Попович П.Я. визначає кредитоспроможність  суб'єкта господарювання як наявність  у нього передумов для отримання  кредиту та його вчасного повернення у термін, передбачений угодою. За Грабовою О.М., кредитоспроможність - це здатність  підприємства в повному обсязі й  у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими  зобов'язаннями.

У науково-практичній літературі здебільшого виокремлюють кількісні  та якісні критерії оцінки кредитоспроможності. Кількісні критерії виявляються  на основі оцінки поточного та перспективного фінансового стану позичальника, а якісні пов’язані з оцінкою  менеджменту підприємства та його ситуації на ринку факторів виробництва і  збуту продукції.

При оцінці якісних критеріїв  увага концентрується на персональних і фахових якостях керівництва, організації управління підприємством,  а також на галузевому аналізі  факторів виробництва та збуту продукції. Відповідні висновки робляться на основі вивчення інформації, яка характеризує:

- наявність і реальність довгострокової стратегії розвитку підприємства;

- уміння керівника чітко  формулювати стратегічні цілі  та концепцію розвитку підприємства, вчасно оцінювати підприємницькі  ризики та вживати заходів  щодо їх нейтралізації;

- освіту, досвід та імідж керівництва;

- рівень відповідності якості товарів їх цінам і вимогам ринку;

- конкурентоспроможність продукції (на внутрішньому та зовнішньому ринках),     конкурентні переваги;

- якість маркетингової політики та концепції збуту продукції;

- наявність замовлення на реалізацію продукції (робіт, послуг);

- залежність виробничо-господарської діяльності підприємства від постачальників сировини і матеріалів;

- рівень зносу основних засобів і необхідність їх оновлення тощо.

Щодо кількісних критеріїв  оцінки кредитоспроможності, то варто  зазначити, що в практиці використовують різні підходи: дискримінантний та регресійний аналіз, комплексна оцінка на основі розрахунку окремих фінансових показників тощо.

Слід зазначити, що у світовій практиці для оцінки платоспроможності  позичальника на основі фінансових коефіцієнтів банки використовують п'ять основних груп коефіцієнтів, а саме: ліквідності, обертання, фінансового важеля, прибутковості  та обслуговування боргу [15, 7].

Поряд з обчисленням різноманітних  коефіцієнтів, відповідний працівник  банку робить висновок щодо рівня  кредитоспроможності позичальника. За кожним із коефіцієнтів визначається оцінка показника, що визначається певною кількістю балів. Залежно від  отриманої суми всіх зважених показників позичальникові присвоюється відповідний  клас.  Згідно з рекомендацією  НБУ позичальники можуть бути поділені банком за рейтингом надійності на п'ять класів:

• клас "А" — фінансова  діяльність позичальника дуже добра, що свідчить про можливість своєчасного  виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків;

• клас "Б" — фінансова  діяльність позичальника близька за характеристиками до класу "А", але  ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого  часу є низькою. Позичальники, віднесені  до цього класу, потребують більшої  уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність  надходжень коштів для обслуговування боргу;

• клас "В" — фінансова  діяльність позичальника задовільна, потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність  позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені;

• клас "Г" — фінансова  діяльність позичальника незадовільна, і спостерігається її нестабільність протягом року; існує високий ризик  збитків; ймовірність повного погашення  кредитної заборгованості та відсотків  за нею є низькою;

• клас "Д" — фінансова  діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною  заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов'язань  з боку позичальника банку близька  нулю.

Визначимо основні показники  оцінки кредитоспроможності ПВП  «АРТ-Сервіс» за 2009-2011 роки (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Основні показники оцінки кредитоспроможності ПВП «АРТ-Сервіс» 

за 2009-2011 роки

Показники	Норма	Абсолютне значення			Абсолютний приріст, тис. грн
		2009 рік	2010 рік	2011 рік	2009-2010	2010-2011
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2-0,35	0,00	0,02	0,09	0,02	0,07
Коефіцієнт поточної ліквідності	1 - 2	1,08	1,08	1,15	0,00	0,07
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,7-0,8	0,36	0,16	0,53	-0,20	0,37
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	0,3 - 0,5	0,45	0,51	0,82	0,06	0,31
Коефіцієнт фінансового ризику	0,5-1	8,08	7,94	6,28	-0,14	-1,66
Рентабельність активів, %	-	-6,53	3,3	0,98	9,8	-2,32

 

Як бачимо з таблиці, коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2009 році дуже зменшився і його можна вважати нульовим, у 2010 році він підвищився до значення 0,02 пункту, а у 2011 році – до 0,09 пункту, проте протягом всього періоду він був значно нижчим за нормативне значення, що оцінюється негативно.

Як свідчить коефіцієнт поточної ліквідності, підприємство мало перспективу  платоспроможності через період часу, що дорівнював середній тривалості обороту і його оборотних активів. Коефіцієнт перебував в межах  норми і була наявна позитивна  тенденція до підвищення від 1,08 до1,15 пункту. Коефіцієнт швидкої ліквідності також мав негативну динаміку і зменшився від 0,36 до 0,16 пункту у 2010, проте у 2011 році він становив 0,53 пункту, що є позитивним. Проте коефіцієнт таки не досяг свого нормативного значення. Позитивною тенденцією до зростання характеризувався коефіцієнт маневреності власного капіталу, який збільшився протягом 2009-2011 років від 0,45 до 0,82 пункту, проте був вищий від свого нормативного значення. Негативна тенденція спостерігалась у збільшенні показника фінансового ризику та його значно більшими значеннями за нормативні. Це означає, що позиковий капітал підприємства значно перевищує власний, тому виникає все більший ризик неповернення заборгованості. Показник рентабельності активів підприємства є неоднозначним, оскільки у 2009 році підприємство мало збитки, проте у 2010 році ситуація покращилась, підприємство отримало прибутки. Проте у 2011 році рентабельність активів дещо знизилась.

Загалом, проаналізувавши  ряд показників, можна зробити  висновок, що більшість з них не відповідають нормі, існує великий  ризик несплати підприємством кредитів, що показує зростання показника  фінансового ризику. Проте позитивним фактором є те, що в загальному спостерігається  тенденція до покращення кредитної  діяльності підприємства. Тому, на нашу думку, ПВП «АРТ-Сервіс» варто  було б віднести до класу Г.

Таким чином, для можливості подальшого залучення кредитних ресурсів з їх своєчасним поверненням, підприємству необхідно перейти до вищого класу. Для цього пропонуємо наступні напрямки підвищення кредитоспроможності:

• збільшення питомої ваги грошових коштів та їх еквівалентів, що призведе до покращення коефіцієнта абсолютної ліквідності;
• формування резервів збільшення власного капіталу та його частки у капіталі підприємства з метою зменшення фінансового ризику неповернення коштів;
• вдосконалення структури позикового капіталу шляхом збільшення частки довгострокових зобов’язань та скорочення кредиторської заборгованості;
• оптимізація системи нормування та планування оборотних коштів в запасах, виходячи з оптимальної їх кількості на складах та витрат на замовлення.

Також важливими факторами, що впливають на кредитоспроможність  підприємства,  є наявність і реальність довгострокової стратегії розвитку підприємства, рівень відповідності якості надання послуг їх цінам і вимогам ринку, наявність замовлень на реалізацію продукції (робіт, послуг), рівень зносу основних засобів та необхідність їх оновлення тощо. Тому підприємство повинно враховувати усі вище перелічені фактори та постійно аналізувати всі за і проти отримання кредитів, що допоможе ефективно сформувати структуру його власного та запозиченого капіталу.

 

3.2. Внутрішні резерви  підвищення ефективності поточних  зобов’язань

 

Ефективність кредитування підприємства значною мірою залежить від структури його позикового капіталу, а саме від співвідношення довгострокових та поточних зобов’язань.

Якщо звернути увагу на структуру позикового капіталу ПВП  «АРТ-Сервіс, то варто відмітити, що поточні зобов’язання з кожним роком  зростають (у 2011 році їх частка становила 88,5 % , а частка довгострокових зобов’язань  зменшується (у 2011 році – 11,5 %. Тому проаналізуємо  рентабельність поточних зобов’язань підприємства за 2009-2011 роки (табл. 3.2).

 Таблиця 3.2

Динаміка рентабельності поточних зобов’язань ПВП «АРТ-Сервіс» 

за 2009-2011 роки

Показник	Абсолютне значення			Абсолютний приріст, %
	2009 рік	2010 рік	2011 рік	2009-2010	2010-2011
Поточні зобов’язання, тис. грн.	892,4	1389,5	1195,0	497,1	-194,5
Чистий прибуток, тис. грн.	(118,5)	54,3	17,0	172,8	-37,3
Рентабельність (збитковість) поточних зобов’язань, %	(-13,28)	3,91	1,42	17,19	-2,49

 

Згідно даних таблиці  можна спостерігати, що рентабельність поточних зобов’язань протягом 2009-2011 років коливалась. Так, у 2009 році підприємство мало збитковість у розмірі 13,28 %, адже виробництво було не прибутковим: підприємство мало збиток у розмірі 118,5 тис. грн. Проте у 2010 році ситуація дещо покращилась, підприємство працювало з рентабельністю поточних зобов’язань в розмірі 3,91 %. Це було зумовлено появою прибутку на підприємстві, і його зростанням більшими темпами, ніж поточні зобов’язання. У 2011 році рентабельність знизилась на 2,49 % і становила 1,42 %. Причиною такої тенденції стало зменшення чистого прибутку більшими темпами, аніж скорочення поточних зобов’язань.

В загальному слід зазначити, що хоча й діяльність підприємства була рентабельною, проте вона характеризувалась значно низьким рівнем. Це значною мірю було спричинено великими розмірами поточних зобов’язань. Тому, для того, щоб зробити точніші висновки, проведемо оцінку поточних зобов’язань в структурі на основі здійснення їх прогнозу на наступний рік на основі середнього темпу приросту (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Прогноз структури поточних зобов’язань ПВП «АРТ-Сервіс» на 2012 рік

 на основі середнього  темпу приросту 

Поточні зобов’язання	2011 рік		Абсолютне відхилення, тис. грн			Прогноз на 2012 рік
	тис. грн	Питома вага,%	2010-2009	2011-2010	Середнє значення	тис. грн.	Питома вага, %
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1047,0	87,6	516,6	-284,0	116,3	1163,3	86,3
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з бюджетом	70,0	5,9	-3,7	18,9	7,6	76,6	5,7
зі страхування	22,0	1,8	-	22,0	11,0	33,0	2,4
з оплати праці	56,0	4,7	-10,2	46,8	18,3	74,3	5,5
Всього	1195	100,0	502,8	-196,3	153,3	1347,2	100,0

 

Отже, згідно даних таблиці, у 2012 році поточні зобов’язання зростуть на 153,3 тис. грн. В їх структурі найбільшу  частку, як і в попередні роки, займатиме кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги – 86,3 %, що становитиме 1163,3 тис. грн. Іншим  видом поточних зобов’язань є  поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування та з оплати праці. Згідно прогнозу, їх частка зросте, проте їх частка в структурі залишатиметься незначною.