Аналіз господарської діяльності пдприємства ТОВ "Інтеграл"

Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних  активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати з неї, а частину дебіторської заборгованості спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього  потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків  із споживачами. Доцільною, на мою думку, є оплата по факту відвантаження продукції покупцям, а також надання знижок споживачам за умови попередньої оплати (для стимулювання надходження грошових коштів).

Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх  джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані всі  можливості його формування за рахунок  внутрішніх джерел. А основні внутрішні  джерела – прибуток та спеціальні фонди.

Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення  на фондовому ринку необхідного  обсягу фінансових коштів в мінімально можливі строки і за мінімальну плату[10, 79c.].

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Інтеграл» знаходиться  в стані настання банкрутства, адже ймовірність настання цього процесу  є високою. До основних  причин  такого стану підприємства належать:

1) порушення фінансової  стійкості підприємства ,що характеризується перевищенням фінансових зобов’язань над його активами ;

2) значне перевищення  кредиторської заборгованості над  дебіторською;

3) довгострокова неплатоспроможність  підприємства , що пов’язана  з низькою  ліквідністю його  активів.

Для попередження стану банкрутства  та відновлення платоспроможності  ТОВ «Інтеграл» необхідно насамперед зменшити собівартість продукції, здійснювати  пошук нових постачальників сировини. Також  для отримання додаткового  доходу підприємство повинно здійснювати  емісію акцій та довгострокові вкладення. Це, звичайно, не принесе великого прибутку, але дасть змогу вийти підприємству на нові ринки для кращого збуту  своєї продукції.

Щоб постійно забезпечувати  зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерви  зростання прибутку - це кількісно  вимірні можливості його збільшення за рахунок збільшення об'єму реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво  і реалізацію, недопущення зовні  реалізаційних збитків, вдосконалення  структури вироблюваної продукції[12, 43c.].

Резерви збільшення прибутку є можливими:

1) за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

2) за рахунок зниження  витрат на виробництво і реалізацію  продукції, наприклад сировини, матеріалів, палива, енергії, амортизації  основних  фондів та інших витрат. Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

Для виявлення  і підрахунку резервів зростання  прибутку за рахунок зниження собівартості може бути використаний метод порівняння. При порівняльному методі кількісного  вимірювання резервів їх величина визначається шляхом порівняння досягнутого рівня  витрат з їх потенційною величиною.

3) істотним резервом зростання прибутку є поліпшення якісного складу товарної продукції. Дотримання технологічної дисципліни, контроль за роботою устаткування і своєчасна його наладка, умови зберігання і транспортування сировини і готової продукції є найважливішими чинниками підвищення  якості  товарної  продукції.

Виходячи з даних опрацьованих мною літературних джерел, які я  отримала в процесі проведення аналізу  рентабельності підприємства можна  зробити висновок, що чим швидше обертається капітал, тим більша рентабельність.

Щоб підвищити показник рентабельності ТОВ «Інтеграл», потрібно скоротити  всі витратні статті, а саме: налагодити систему збуту продукції; підвищити  продуктивність праці; скоротити витрати  на виробництво та реалізацію продукції. Необхідність прибутковості та конкурентоспроможності підприємства вимагає проведення реструктуризації підприємства. Реструктуризацію можна провести шляхом зміни майна, структури виробничої програми, структури залученого капіталу, а також структури персоналу.

Підприємство «Інтеграл» працює в певному економічному середовищі, яке впливає на його діяльність. Досконалість податкової системи, кредитна і фінансова політика держави, стабільність і прогресивність норм чинного законодавства, система ліцензування - ці та інші, незалежні від підприємства, чинники безперечно впливають на ефективність його діяльності, але на ці чинники підприємство не може впливати. Проте існують і внутрішні чинники підприємства – це управління прибутком, підвищення ефективності використання основних засобів, наявність досвідченого апарату управління персоналом підприємства, завдяки регулюванню яких підприємство може досягти підвищення конкурентоспроможності, прибутковості та зміцнення свої позиції на ринку.

 

 

ВИСНОВКИ 

 

Конкурентне ринкове середовище вимагає  від підприємства постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні  переваги. Основними шляхами їх отримання  є такі:

- стати кращим самому через  вживання заходів щодо удосконалення  власної діяльності та підвищення  її ефективності;

- безпосередньо послабити конкурентів;

- змінити ринкове середовище.

Оскільки реалізація останніх двох напрямків потребує значних зусиль, основним засобом отримання конкурентних переваг залишається підвищення ефективності власної діяльності.

Аналіз господарської діяльності підприємства —це комплексне вивчення стану і розвитку господарської  діяльності підприємства у взаємозв'язку з його технічним і соціальним розвитком для оцінки виконання  заданих показників, виявлення внутрішньогосподарських  резервів і підвищення ефективності виробництва. До основних узагальнюючих  напрямів, за якими здійснюється оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства відносять оцінку його фінансового стану та фінансових результатів підприємства.

Фінансовий стан підприємства –  це комплексне поняття, яке є результатом  взаємодії всіх елементів системи  фінансових відносин підприємства і  характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Підприємство –ТОВ «Інтеграл» має  недостатню фінансову стійкість. Про  це свідчить ряд показників. Зокрема, коефіцієнт абсолютної ліквідності  вказує на те, що підприємство в змозі  негайно погасити лише 0,4% поточної заборгованості. Значення коефіцієнту  миттєвої ліквідності також має  низьке значення, вдвічі менше нормативного.

В результаті проведення аналізу фінансового  стану ТОВ "Інтеграл" методом  відносних показників можна сказати, що підприємство знаходиться в нестійкому фінансовому стані через нестачу грошових коштів. Великі обсяги готової продукції на складі свідчать про те, що дана продукція не дуже користується попитом через високу ціну, яка, в свою чергу, обумовлена великою собівартістю.

Оскільки на ТОВ «Інтеграл» існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна вирішити через реалізацію продукції з негайною оплатою і, звісно ж, шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків зі споживачами.

Прибуток є кінцевим результатом  діяльності підприємства, який характеризує абсолютну ефективність його роботи .

В результаті проведеного  аналізу діяльності підприємства можна  відмітити, що підприємство не отримує прибутку через високу собівартість продукції. Це свідчить про те, що якість продукції, яка виготовляється, досить висока, але через велику ціну (яка обумовлена високим рівнем собівартості продукції) канцелярські та паперові товари не користуються попитом серед населення. Більше того, ТОВ "Інтеграл" загрожує банкрутство.

Оскільки на ТОВ «Інтеграл» існує дві великі проблеми – проблема збуту та оптимізації дебіторської заборгованості, на них потрібно звернути особливу увагу. Проблему збуту можна  вирішити через реалізацію продукції  з негайною оплатою і, звісно ж, шляхом зниження відпускних цін. Щодо дебіторів, то потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків  зі споживачами.

Для попередження стану банкрутства  та відновлення платоспроможності  ТОВ «Інтеграл» необхідно насамперед зменшити собівартість продукції, здійснювати  пошук нових постачальників сировини.

Світовий досвід вчить  нас тому, що дійсне просування будь-якого  підприємства на шляху реформ залежить від змін у виробничій сфері та знаходженні ефективних форм господарювання. Важливу роль в цьому процесі  в Україні відіграє об'єктивний аналіз господарської діяльності підприємства, який базується на оцінці його фінансового стану та  фінансових результатів.  
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Фінансовий аналіз – М.: ДИС, 2007.- 89 с.

2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа – М.: Финансы и статистика, 2003.- 345 с.

3. Бадида М. Податок на прибуток: проблеми законодавства// Вісник податкової служби України, 2009, №17, С.8-13.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. -К.: “ЛИБІДЬ”. 2008. - 163 с.

5. Бланк И.А. Основи аналізу діяльності підприємств – К.: НИКА-ЦЕНТР, 2009.- 675 с.

6. Білик М. Державні підприємства як об'єкт фінансового управління в умовах переходу до ринкової економіки // Український журнал "Економіст" – 2009. №1.- С. 213-214.

7. Бріхем Є. Основи фінансового аналізу – К.: Молодь, 2009.- C. 197-198.

8. Важель Є.С. Основи фінансового менеджменту – К.: Молодь – 2007.- 736с. 

9. Вартов А.С. .Економічна діагностика діяльності підприємства:організація та методологія. – М: Фінанси та статистика, 2008. –С. 287-288.

10. Василик О.Д. Теорія  фінансів : підручник - Київ, 2007.-79с.

11.Візіло А. Сучасні теорії аналізу // Дебет - Кредит – 2009. №18. – С.15-17.

12.Вітлінський В.В., Наконечний  С.І. Ризик у менеджменті –  К.: ТОВ "БОРИСФЕН-М", 2006.– 43 с.

13. Галасюк В.В.Оцінка кредитоспроможності поідприємства // Вісник НБУ. - 2001. - № 5. - С. 54-58.

14. Криворучко М.І., Петровський В.В. Облік та аналіз фінансових активів – К.: "Феникс", 2007. – С. 220-223.

15. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання.-:КНЕУ,2008-388с.

16. Мельник В.А. Ринок цінних паперів – К.: "А.Л.Д." та "ВІРА-Р", 2008. – 12 с.

17. Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік – 2001. №37.- С. 26-28.

18. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств / Підручник – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ 2006. –С. 98-103.

19. Радіонова В.М., Федотова М.А. Фінансовастійкість підприємства в умовах інфляції – М.: Фінанси і статистика, 2007. – 211 с.

20. Ястремський В.В. Фінансовий ринок України.[Електронний ресурс] //  Україна Фінансова.  -  2012. – режим доступу : www.ufin.com.ua//catalog.ub.ua