Аналіз господарської діяльності пдприємства ТОВ "Інтеграл"

  - відношення оборотних активів до суми всіх активів підприємства;

- рівень рентабельності капіталу;

- рівень дохідності активів;

- коефіцієнт співвідношення  власного та позикового капіталу;

- оборотність активів.

Ймовірність банкрутства  підприємства можна оцінити за такою  шкалою:

Таблиця 2.4

Оцінка ймовірності банкрутства  за значеннями "індексу Z"[6, 214 c.]

Значення показника «Z»	Ймовірність банкрутства
<1,8	Дуже велика
1,8-2,70	Велика
2,71-2,99	Реальна
>3,0	Досить мала

 За даними розрахунків коефіцієнтів (див. Додаток Е) індекс Альтмана (Z) дорівнює 1,87. Це означає, що ймовірність банкрутства ТОВ «Інтеграл» є високою.

2.2 Оцінка фінансового  стану товариства як суб`єкта господарювання

 

В сучасних умовах економіки  особливу роль відіграє оцінка фінансового  стану господарюючого суб`єкта, яка  базується на використанні даних  аналізу ліквідності та платоспроможності  підприємства. Стійкість фінансів підприємства є необхідною умовою діяльності при  ринкових відносинах, тому від цього  залежить своєчасність та повнота погашення  його зобов’язань по оплаті праці  робітників, розрахунках з бюджетом, банками та постачальниками матеріальних ресурсів, по виплаті дивідендів і  таке інше.

Одним з найважливіших  критеріїв фінансового стану  підприємства є  його платоспроможність, під якою розуміють здатність  підприємства своєчасно і в повному  обсязі розраховуватись по своїм  довгостроковим зобов’язанням. Платоспроможним  є те підприємство, у якого активи більше, ніж зовнішні зобов’язання.

Для аналізу платоспроможності  підприємства використовують такі показники  [3, С. 8-9]:

1.загальний коефіцієнт  покриття;

2.коефіцієнт співвідношення  кредиторської і дебіторської  заборгованості.

Поточний або загальний  коефіцієнт покриття розраховується по формулі :

Кпз =АпП,                                                        (2.2)

Де Ап - поточні активи,

П – поточні зобов’язання.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості обчислюється за формулою :

 

Ккд =  Кр / Др,                                                  (2.3) 

де Кр - кредиторська заборгованість ;

Др - дебіторська заборгованість.

Здатність підприємства своєчасно  та без затримки платити по своїм  короткостроковим зобов’язанням називається  ліквідністю. Тобто підприємство вважається ліквідним, якщо взмозі виконати свої короткострокові зобов’язання, реалізуючи поточні активи.

На практиці використовують три коефіцієнти ліквідності [7, 198c.]:

1.Коефіцієнт абсолютної  ліквідності. Він розраховується  по формулі :

К1 = ( Кі + Гк ) / П,                                           (2.4)

де Кі - кошти на розрахунковому та інших рахунках ;

 Гк - гроші в касі ;

 П - поточні зобов’язання.

Значення коефіцієнта  абсолютної ліквідності повинно  бути у межах 0,2- 0,35.

2.Коефіцієнт критичної  ліквідності.  Він обчислюється  за формулою:

К2 =  ( Кі + Гк + Дз ) / П,                                      (2.5)

де Дз - дебіторська заборгованість.

Цей коефіцієнт повинен дорівнювати  або бути більшим 1.

3. Коефіцієнт загальної  ліквідності ) має в своєму  чисельнику ще й суму виробничих  запасів і затрат :

К3 = ( Кі + Гк + Дз + Зз ) / П,                                   (2.6)

де Зз – виробничі запаси і затрати.

Платоспроможність та ліквідність  є одними з найважливіших характеристик  господарюючого суб'єкта, які завжди прагнуть оцінити партнери по бізнесу, а також наявні та потенційні кредитори  підприємства. Знання цих характеристик  дає можливість визначити, якою мірою  і протягом якого часу підприємство зможе виконувати свої грошові зобов'язання перед іншими суб'єктами ринку[19, c. 211].

Ліквідність та платоспроможність  розраховуються за даними балансу і  відображують відповідні характеристики у певний момент часу.

Ліквідність балансу –  це ступінь покриття зобов’язань  підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші повинен відповідати  терміну погашення зобов’язань. Ліквідність балансу залежить від  співвідношення різних за ліквідністю  активів.

Для визначення ліквідності  балансу потрібно співставити підсумки приведених  груп активу і пасиву(див. Додаток Г). На основі отриманих даних  складаємо агрегований баланс для того щоб проаналізувати ліквідність досліджуваного мною підприємства:

Таблиця 2.5

Агрегований баланс для аналізу  ліквідності ТОВ «Інтеграл», тис. грн.*

Актив	2011 рік	2012 рік	Пасив	2011 рік	2012 рік
А1	0,5	-	П1	134,2	331,5
А2	9,1	161,6	П2	-	-
А3	705,6	838,0	П3	-	-
А4	3562,2	3388,7	П4	4143,2	4056,8
Баланс	4277,4	4388,3	Баланс	4277,4	4388,3

*Розраховано автором  на основі фінансової звітності (Додаток А)

Баланс підприємства вважається ліквідним, якщо мають місце такі співвідношення [14, c.221]:

1. А1 ≥ П1; 
2. А2 ≥ П2;
3. А3 ≥ П3;
4. А4 ≤ П4.

Аналіз отриманих даних  свідчить про недостатню ліквідність  балансу. Наприклад, наявні грошові кошти в декілька разів менше термінових зобов'язань. Це означає, що підприємство, якщо всі кредитори водночас пред'являть вимогу погасити заборгованість, буде не в змозі розрахуватися в повному обсязі.

Але аналізу тільки ліквідних  активів підприємства далеко не достатньо  для визначення ступеню його ліквідності, тому розрахуємо коефіцієнти ліквідності.

 Дані для розрахунку  коефіцієнтів ліквідності (див.  Додаток Д) беремо із попередньої  таблиці  та заносимо сюди:

 

 

 

 

 

Таблиця 2.6

Аналіз показників ліквідності  ТОВ  «Інтеграл»*

 

Показники	2011 рік	2012 рік
Грошові кошти, тис. грн.	0,5	-
Дебіторська заборгованість, тис. грн.	9,1	161,6
Запаси і затрати, тис. грн.	705,6	838,0
Поточні зобов'язання, тис. грн...	134,2	331,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,004	-
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	0,07	0,49
Коефіцієнт загальної  ліквідності	5,33	3,02

*Розраховано автором  на основі фінансової звітності  (див. Додаток А)

Згідно таблиці 2.5 можна зробити висновки про не досить високий рівень ліквідності підприємства за період, що аналізується (2011–2012 рр.). Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду. Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 0,4% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. Коефіцієнт миттєвої ліквідності теж має низьке значення, яке в декілька разів нижче оптимального. На кінець періоду цей показник трохи збільшився і становив 0,49. Це зумовлено збільшенням дебіторської заборгованості. Високими лишаються тільки показники загальної ліквідності. Але вони також мають тенденцію до зменшення.

Далі слід проаналізувати показники платоспроможності підприємства. Показником платоспроможності підприємства на визначену дату є відсутність  прострочених боргів банку, бюджету, постачальникам, робітникам та службовцям[13, c. 54].

Оцінка платоспроможності  здійснюється на основі характеристики ліквідності активів за даними балансу  підприємства. Аналіз платоспроможності  підприємства наведений у таблиці 2.7:

 

 

Таблиця 2.7

Аналіз показників платоспроможності  ТОВ «Інтеграл»*

Показники	2011 рік	2012 рік
Поточний або загальний  коефіцієнт покриття	5,33	3,02
Темпи росту поточного  коефіцієнту покриття, %	-	56,66
Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості	14,75	2,05
Темпи росту коефіцієнта  співвідношення кредиторської і  дебіторської заборгованості, %	-	13,90

*Розраховано автором  на основі Балансу підприємства (див. Додаток А); розраховано коефіцієнтним  методом (див. Додаток В)

Згідно отриманим даним  можна зробити висновок: загальний  коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду залишався  досить високим. Тобто на початок  звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 5,33 гривні поточних активів; на кінець періоду – 3,02 гривні. Відбувається також значне перевищення обсягу кредиторської заборгованості над обсягом дебіторської. Високе перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською свідчить про проблеми при реалізації продукції і розрахунках з постачальниками, а тому не можна стверджувати про високу ліквідність і платоспроможність підприємства «Інтеграл».

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ  ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

 

Для того щоб бути конкурентоспроможним та утримувати свою позицію на ринку підприємству необхідно вживати заходи щодо удосконалення власної діяльності та підвищення її ефективності. Пошук резервів зростання ефективності діяльності підприємства проводиться шляхом ґрунтовного аналізу фінансових результатів та фінансового стану підприємства.

Підприємство, що аналізується  відоме на українському ринку з 2001 року  під назвою «Інтеграл» як завод- виробник паперових та канцелярських товарів.

Вироби ТОВ «Інтеграл» відрізняються досить високою якістю, але існує проблема в дуже високій  собівартості. Це пов'язано із високими цінами на ресурси, що закуповуються  для виробництва даної продукції. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості продукції.

Основними шляхами зниження витрат є економія всіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в  структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу. Зниження трудоємкості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути  різними шляхами. Найбільш важливі  з них – механізація та автоматизація  виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого  обладнаннях[8, 736c.].

Як і в інших підприємств, в умовах сучасної нестабільності економіки  України у даного підприємства є  нестача грошових коштів, проблеми зі збутом (великий обсяг готової  продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості.

Щодо джерел отримання  грошових коштів, то до них відносяться:

1. Реалізація продукції з негайною оплатою.
2. Отримання дебіторської заборгованості.
3. Продаж резервних грошових активів.
4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів).
5. Отримання банківських кредитів.
6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків.

Перші чотири шляхи більш  доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові  кошти формуються шляхом реструктуризації активів.