Організація та функції сучасної адвокатури України

^{-         відокремлення правозаступництва від судового представництва;}

^{-         відносної її безоплатності.}

^{У ХХ столітті адвокатура домоглася незалежності й солідарності, перетворились  на силу, яка активно  використовується в  усьому світі для  забезпечення демократичних  прав і свобод людини.}

 

Таким чином, роблячи висновки з даного розділу, встановлено, що адвокатура своїми коренями уходить в сиву давнину. Перші її спомини в історичних правових пам’ятках ми бачимо у стародавніх греків, де адвокатура була більше ораторським мистецтвом, ніж знанням права, у Карфії в якості адвокатів були родичі, у турків – муфтії знавці ісламського права, і звичайно окремим стовпом для розвитку світової адвокатури є римське право.

Також нами виявлено, що у  різних народів вимоги до професії адвоката були різні, а саме у середньовічній Франції адвокатом могла стати  людина, яка мала юридичну освіту, в  Німеччині адвокатом міг стати  будь хто (тобто без вимог), а в Англії адвокат це людина, яка пройшла восьми річний курс навчання в судовій колегії [4, c.134 – 156].

Що стосується історичного  аспекту розвитку адвокатури в Україні, то слід зазначити, що цей інститут почав розвиватися в період польсько-литовської доби (ХІV-XVI ст.) Але що характерно, сама назва адвокат тут називається  - прокурор. Так написано в литовському  статуті: «Прокурор - спеціальний урядовий захисник для убогих вдів і сиріт». Також нами проаналізовано ще один історичний документ «Права за якими  судиться малоросійський народ», тут  передбачається платний адвокат, але  в окремих випадках правова допомога могла надаватися безоплатно. В більш-менш сучасному вигляді адвокатура постає з 1929 року з прийняттям  «Положення про адвокатуру УРСР», звичайно апогеєм  розвитку адвокатури в Україні є  Закон «Про адвокатуру» прийнятий 9 грудня 1992року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

^{РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОЇ АДВАКАТУРИ УКРАЇНИ}

2.1. Організація сучасної  адвокатури України

Відповідно до Закону України  “про Адвокатуру України” адвокатура є добровільним фаховим суспільним об'єднанням, покликаним сприяти захисту  прав, свобод та захищати законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без  громадянства, юридичних осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу.

^{Адвокатура України  здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму  і конфіденційність.}

Закон про адвокатуру окремо закріплює норми, котрі стосуються гарантій адвокатської діяльності. Їй встановлено, що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимога від адвоката відомостей, котрі складають адвокатську таємницю. По цих питаннях вони не можуть допитуватися як свідки.

Не припускається офіційне негативнее реагування з боку органів дізнання, слідства, суду на правову позицію адвоката в справі.

Кримінальна справа проти  адвоката може бути відкрита тільки Генеральним прокурором, його заступниками й обласними прокурорами.

Адвокатом може бути:

1. Громадянин України, котрий має вищу юридичну освіту,
2. Стаж роботи юриста або помічника адвоката не менше двох років,
3. Який  здав кваліфікаційні іспити, одержав посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю,
4. Прийняв Присягу адвоката України [5, c.141].

Для визначення рівня професійних знань осіб, котрі мають намір займатися адвокатською діяльністю, створюються кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (на обласному рівні). Ці комісії діють у складі двох палат - атестаційної і дисциплінарної.

Атестаційна палата складається  з 11 членів. У неї входять чотири адвокати, чотири  судді і по одному представнику від Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів і відповідних органів юстиції, а також відділення Спілки адвокатів України [6, c.48].

^{При Раді Міністрів  створюється Вища кваліфікаційна комісія  адвокатури. У її склад входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, Верховного Суду, Мінюсту, Спілки адвокатів.}

При видачі кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтва про  право на заняття адвокатською діяльністю особа, якій вручено це свідоцтво, приймає  Присягу адвоката України такого змісту :

Я, ___________________________________________, беручи на себе обов'язки адвоката, урочисто клянусь: у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути завжди справедливим і принциповим, чесним і уважним до людей, суворо зберігати адвокатську таємницю, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі.

Адвокат ___________________________ (прізвище та ініціали) " "____________ 20__ року. Тільки після цього він буде вважатися справжнім адвокатом.

Особа, котра одержала посвідчення на право займатися адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкривати свої адвокатські бюро або об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори й інші адвокатські об'єднання, котрі діють у відповідності із Законом про адвокатуру і зі своїми статутами. 

Діяльність адвокатських об'єднань грунтується на принципах: добровільності, самоврядування, колегіальності і гласності. Вони реєструються в Мінюсті, післячого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання посвідчення [7, c.13].

Адвокати України виконують за Законом такі функції:

1. Дають консультації і роз'яснення по юридичним питанням,
2. Усні і письмові довідки щодо законодавства;
3. Складають заяви, скарги й інші документи правового характеру;
4. Свідчать копії документів у справах, котрі вони ведуть;
5. Здійснюють представництво в суді, інших державнихорганах;
6. Надають юридичну допомогу підприємствам, об’єднанням, організаціям;
7. Здійснюють правове забезпечення підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичнихосіб;
8. Виконують  свої обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, під час дізнання і попереднього слідства.

Фахові і соціальні  права адвоката, йогообов'язки.

 До фахових прав  адвоката Закон відносить: 

1. представництво, захист прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб по їхньому дорученню у всіх органах, об’єднаннях, організаціях;
2. збір відомостей про факти, котрі можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення. Закон надає право адвокату мати помічника.

У відповідності із Законом адвокати користуються правом на відпустку і на усі види допомоги по державному страхуванню. Щодо розміру внесків у нього, то вони сплачуються адвокатом як особою, котра займається діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи і винятково на його праці.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином (юридичною особою) і адвокатським об'єднанням або адвокатом. У випадку участі останнього в кримінальній справі по призначенню і при звільненні громадянина від оплати юридичної допомоги через його малозабезпеченість, оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави.

Якщо договір розривається достроково, оплата праці проводиться за фактично виконану роботу. При неналежному виконанні доручення, внесена плата повертається громадянину або юридичній особі цілком або частково, а при виникненні суперечки - за рішенням суду.

^{Якщо підозрюваний, обвинувачуваний, підсудний  визнає свою провину  у вчиненні злочину, адвокат, при наявності  підстав для цього, повинен відстоювати  перед судом, слідчим, прокурором його невинність. При цьому він  зобов'язаний узгодити свою позицію з  підзахисним, оскільки колізія між позиціями  адвоката і підзахисного  недопустима [8, c.40]. Адвокат не може визнати доведену провину свого підзахисного, якщо останній її заперечує.}

^{Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську  таємницю, предметом  і змістом якої є обставини, які  змусили громадянина  або юридичну особу  звернутися до адвоката, а також зміст  консультацій, порад, роз'яснень і інших  відомостей, отриманих  адвокатом під  час здійснення професійних. обов'язків.}

Дисциплінарна відповідальність адвоката.

Дисциплінарне виробництво  проти адвокатів здійснюється дисциплінарною палатою, яка створюється в кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях у складі 9 членів: п'ятьох  адвокатів, двох суддів, по одному представнику від керівництва юстиції, Ради міністрів  Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської місцевих держаних адміністрацій, відділення Спілки адвокатів України [9, c.356 – 368].

Дисциплінарна палата:

1. розглядає скарги громадян, а також окремі постанови судів, постанови, подання слідчих органів, заяви адвокатських об'єднань, підприємств, організацій на дії адвокатів;
2. вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності і розглядає збуджені по цих питаннях справи;
3. До адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення;
4. Попередження;
5. Призупинення на термін до одного року дії посвідченняна право займатися адвокатською діяльністю, а також його анулювання.

До адвоката можуть бути використані дисциплінарні стягнення не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку [10, c.402 – 411]. Вони не можуть бути накладені пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Через шість місяців із дня накладення стягнення дисциплінарна палата може зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката та добросовісному відношенні до виконання обов'язків.

 

Таким чином роблячи висновки по другому розділу, ми констатуємо вимоги за значеним законом до тієї людини,яка хоче бути адвокатом. Нами встановлено, що кваліфікаційна комісія адвокатури складається з двох палат атестаційної і дисциплінарної. Також ми наводимо оригінальний текст «Присяги адвоката», зазначаємо всі функції а також дисциплінарну відповідальність згідно з законом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІЇ СУЧАСНОЇ АДВОКАТУРИ УКРАЇНИ

3.1. Принципи та організаційно-правове забезпечення діяльності адвокатури.

За законом адвокатури України є добровільним професійним  громадським об’єднанням, покликаним сприяти захист прав, свобод та представляти законні  інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних  осіб, надавати їм різноманітну юридичну допомогу [11, c.10 – 12].

Таке визначення поняття  адвокатури як правового інституту  є значним кроком у напрямі  визнання адвокатури як громадської  організації, однак до цього часу в законодавстві не робилося акцентування на цю важливу ознаку юридичної природи адвокатури.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону. Незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності [12, c.8].

Закон “Про адвокатуру” окремо закріплює норму, яка стосується гарантій адвокатської діяльності. Нею встановлено. Що професійні права, честь і гідність адвоката охороняються законом; забороняється будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката, його помічника, посадових осіб і технічних працівників адвокатських об’єднань відомостей, що становлять адвокатську таємницю. З цих питань вони також не можуть допитуватись як свідки [13, c.18].

Документи, пов’язані з  виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.

Забороняється прослуховування  телефонних розмов адвокатів у зв’язку  з оперативно-розшуковими заходами без рішення суду.

Не допускається офіційне негативне реагування з боку органів  дізнань, слідства, суду та правову позицію адвоката у справі.

Адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками процесу.

Кримінальна справа проти  адвоката може бути порушена тільки Генеральним  прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей. Міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв’язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям.

Особа, що одержала свідоцтво  про право та заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуально, відкрити своє адвокатське  бюро або об’єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори  та інші адвокатські об’єднання, які діють відповідно до Закону “Про адвокатуру” і своїх статутів [14, c.17 – 20].