Місце принципів судочинства під час реалізації судової влади в Україні

 

 

ПЛАН

Вступ…………………………………………………………………………..3

Розділ I. Загальна характеристика принципів судочинства

   1.1. Поняття та ознаки принципів судочинства………………………….5

   1.2. Нормативне закріплення засад судочинства в Україні……………..6

Розділ II. Система принципів судочинства

   2.1. Загальні конституційні принципи …………………………………...8

   2.2. Спеціальні міжгалузеві принципи………………………………......12

   2.3. Галузеві принципи судочинства.........................................................17

Розділ III. Місце принципів судочинства під час реалізації судової влади в Україні

   3.1. Тлумачення та основні напрямки розвитку принципів судочинства.......................................................................................................20

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

     Судочинство в Україні здійснюється виключно судами. Вони є органами судової влади, яка згідно з нормами Конституції України діє самостійно і незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Делегування функцій суддів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються . Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При виконанні своїх функцій, суддям гарантується незалежність та недоторканність. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Відповідно до п.3 ст.1 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» судочинство здійснюється Конституційним судом та судами загальної юрисдикції. Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності та спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Судову владу в Україні,відповідно до п.2. ст..1 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»  реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках ,народні засідателі та присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних процедур. Судочинство провадиться суддею одноособово , колегією суддів чи судом присяжних. 

     Тема моєї курсової роботи є актуальною, адже  правосуддя в країні здійснюється щодня, тому варто знати на яких засадах воно реалізується. Крім того, вивчення даного питання дає зрозуміти у чому полягає кожен із визначених принципів ,а також зробити висновок щодо практичного застосування цих принципів.

     Мета даної курсової роботи полягає у комплексному аналізі та дослідженні принципів ,на які спирається судова влада при здійсненні своїх функцій. А також у визначенні місця та ролі цих принципів,їх реалізації та напрямків розвитку в Україні.

     Завдання курсової роботи :

• охарактеризувати поняття та ознаки принципів судочинства
• визначити нормативне закріплення засад судочинства в Україні
• проаналізувати систему принципів правосуддя
• з`ясувати місце принципів судочинства в Україні та основні напрямки їх розвитку

     Об`єктом мого дослідження виступають основні засади судочинства в Україні як загальні, керівні положення на які спирається судова влада.

     Методологічною основою роботи послужили  Конституція України як основний закон держави, нормативно-правові акти, які визначають діяльність судової гілки влади, а також різноманітні наукові джерела та публікації українських та зарубіжних авторів у галузі конституційного права.

 

 

Розділ 1 . Загальна характеристика принципів судочинства

1.1 Поняття та ознаки  принципів судочинства

     Конституція України закріпила поділ влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову, а Закон України від 07.07.2010 р. "Про судоустрій і статус суддів", конкретизуючи конституційні положення щодо здійснення судової влади, зазначив, що судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на захист гарантованих Конституцією і законами України прав і свобод, захист інтересів юридичних осіб, суспільства, держави. Закон визначив правові засади організації судової влади[15, ст. 33 ]

     Принцип (від лат. principo - основа, початок) у загальнонауковому розумінні - це основне, вихідне положення теорії, вчення, головне правило діяльності. Термін засада у тлумачному словнику української мови визначається як “ основне ,вихідне положення теорії,вчення, ідеологічного напрямку ”[16,  ст. 57]. У загальному вигляді основні засади, принципи здійснення правосуддя можна розглядати як закріплені Конституцією України або такі, що випливають з її норм основоположні правові ідеї, які визначають організацію й діяльність державних органів, які здійснюють судову владу. У одному з джерел під засадами судочинства розуміють загальні, керівні положення, які встановлюють найбільш суттєві риси даного виду державної правоохоронної діяльності. Ще один науковець визначає засади судочинства як сукупність принципів, що нормативно визначають сутність і зміст судочинства загалом та встановлюють особливості здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства в Україні[14, ст. 44].

     До основних ознак принципів судочинства слід віднести:

1)Демократичність (проявляється у  тому, що у засадах відображено  демократичні риси влади,їх гуманістичну  спрямованість )

2)Загальність (означає те, що принципи судочинства є однаковими для усіх судів держави)

3)Нормативно-правовий характер (тобто  ці основоположні начала закріплені  у відповідних правових нормах)

4)Обов`язковість( означає,що кожен  орган судової влади має здійснювати  свої функції відповідно до  закріплених засад)

5)Гарантованість( проявляється у  тому ,що держава ,за допомогою  Конституції та інших норм, охороняє  та гарантує кожному громадянинові  дотримання цих принципів)

6)Системність(Засади здійснення судочинства тісно взаємопов'язані і у сукупності становлять єдину систему. Кожна з них відіграє самостійну роль, характеризує галузь законодавства в цілому, але між ними наявні взаємозв'язок і взаємодія, які визначені єдністю мети й завдань судочинства.)[10, ст. 34-35].

1.2. Нормативне закріплення засад судочинства

     Важливою ознакою засад судочинства є їх нормативно-правовий характер, або інакше кажучи , їх формальне закріплення. Засади судочинства в Україні закріплюються її Конституцією ,а також Законом України “Про судоустрій та статус суддів” від 07.07.2010р. Зокрема, стаття 129 Конституції України визначає,що основними засадами судочинства є:

• законність
• рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
• забезпечення доведеності вини
• змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів
• підтримання державного обвинувачення в суді прокурором
• забезпечення обвинуваченому права на захист
• гласність судового процесу
• забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду
• обов`язковість рішень суду

     Конституція України визначає, що законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. Так, ЗУ “Про судоустрій та статус суддів ” передбачено,що до основних засад здійснення правосуддя в Україні ,крім вищезгаданих, належать гарантування кожній людині права на судовий захист, право людини користуватися правовою допомогою при вирішенні її справи в суді, здійснення судочинства державною мовою, право осіб, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, користуватися рідною мовою та послугами перекладача в судовому процесі, самостійність суддів. Судова система України забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. [4, ст.10, ст. 12]

 

 

Розділ II . Система принципів судочинства

2.1 Загальні конституційні  принципи

     Усі принципи судочинства України умовно можна поділити на три групи: 1) загальні конституційні принципи правосуддя; 2) спеціальні міжгалузеві принципи, що визначають загальні засади судоустрою і правового статусу суддів судів загальної юрисдикції; 3) галузеві принципи цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства.

     Перша група принципів визначає загальні засади здійснення правосуддя в Україні та реалізації права людини і громадянина на судовий захист своїх прав, свобод і законних інтересів[ 14,ст. 46].

     Первинним принципом національного судочинства є принцип законності судочинства. Принцип законності віднесений Конституцією України до одного з основних принципів здійснення правосуддя в Україні ( ст. 129 ). Під законністю прийнято розуміти точне і неухильне дотримання і виконання положень Конституції України, законів і відповідних їм інших правових актів усіма державними і недержавними установами та організаціями, посадовими особами, громадянами. Принцип законності прямо витікає і з конституційних положень, згідно яких органи законодавчої, виконавчої і судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Вимога дотримуватись закону при здійсненні правосуддя міститься й у інших конституційних положеннях: ” Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються тільки закону ” ( ст. 129 ). Аналогічну за змістом вимогу містить і Закон України “ Про судоустрій  та статус суддів“.

     Принцип законності послідовно і чітко закріплено й у галузевому процесуальному законодавстві. Він полягає у безумовному дотриманні судом норм як процесуального так і матеріального закону при розгляді і вирішенні судових справ.

     Недотримання чи порушення норм матеріального чи процесуального закону або норм закону про судоустрій має наслідком скасування рішення суду. Суд тільки тоді реалізує свої завдання щодо зміцнення законності і правопорядку, охорони прав і законних інтересів держави, суспільства й окремих громадян, зможе здійснити виховний і попереджувальний вплив на громадян, коли сам при розгляді вирішенні справи буде неухильно слідувати вимогам закону. Поняття законності передбачає і те, що при прийнятті рішення судді керуються лише законом, а не підзаконними актами.

     Одним з основних принципів судочинства в Україні є принцип здійснення правосуддя виключно судами, що забороняє делегувати функції судів, а також їх привласнення іншими органами чи посадовими особами. Особи, які незаконно взяли на себе виконання функцій суду, несуть передбачену законом відповідальність.

     До того ж не всі відомі у світі види судів можуть здійснювати правосуддя в Україні. Так,Закон України “Про судоустрій і статус суддів” забороняє створення надзвичайних та особливих судів як таких, що за своєю правовою природою суперечать закладеним в Основному Законі вимогам. До надзвичайних та особливих судів не можуть бути віднесені військові суди, що існують в системі судів загальної юрисдикції, оскільки вони лише на місцевому та апеляційному рівнях відокремлені від загальних судів.

     Важливим принципом судочинства, що розвиває положення статей 5 і 38 Конституції України про народний суверенітет і право громадян України на участь в управлінні державними справами, є принцип безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя. Цей принцип реалізується шляхом участі народних засідателів і присяжних в діяльності судів загальної юрисдикції. Зокрема, про це йдеться у п.2 ст.1 ЗУ “Про судоустрій та статус суддів ” , а також у ч.4 ст. 124 КУ. Аналіз положень, що містяться у ст. 127 Конституції України, про те, що правосуддя здійснюється професійними суддями, а у визначених законом випадках — народними засідателями і присяжними, дозволяє зробити висновок, що в Україні передбачається існування двох моделей суду за участі представників народу: континентальної моделі суду шеффенів (судових засідателів) і англосаксонської (англо-американської) моделі суду присяжних. Додаткове підтвердження цього можна знайти у ст. 129 Конституції України, яка встановлює, що судочинство здійснюється суддею одноособово, колегією суддів або судом присяжних.

     Наступним загальним конституційним принципом судочинства є принцип гарантованості права на судовий захист. Так, ст. 8 Конституції України декларує: "Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується". Закон про судоустрій деталізує цей принцип і гарантує захист прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. До того ж Закон України "Про судоустрій та статус суддів" розширює дію цього принципу за колом суб'єктів. Окрім громадян України, право на судовий захист гарантується іноземцям, особам без громадянства, а також юридичним особам.

     Ще одним фундаментальним принципом вітчизняного судочинства є принцип рівності перед законом і судом, який передбачає рівність перед зазначеними Інстанціями всіх учасників судового процесу незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин. Поняття рівності перед судом не відрізняється істотно від рівності перед законом.         Рівність учасників процесу перед судом означає, що всі цивільні, господарські, кримінальні, адміністративні справи вирішуються судами, які входять до судової системи судів загальної юрисдикції. У цих судах застосовуються однакові правила судочинства. Вона означає наділення всіх громадян, що знаходяться у правовідносинах із судом у тому чи іншому статусі, рівними процесуальними правами та обов’язками.