Історiя та сучасний стан соцiальноi работи в Швецi

Міністерство  освіти і науки України

Чорноморський державний університет ім. Петра  Могили 

Факультет соціології 

                                                                кафедра соціальної

                                                                 роботи і педагогіки 
 

Реферат на тему:

“ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

В ШВЕЦІЇ” 
 

     Виконала:

студентка 161 групи

     Сапа К. І.

     Перевірила:

     к. і. н., доцент

     Стремецька В. О. 
 
 
 

Миколаїв, 2010ЗМІСТ 

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ  1 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ШВЕЦІЇ…………………………………………5

РОЗДІЛ 2 ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ У ШВЕЦІЇ………………………………………………………………………………...10

           2.1 Соціальна робота в громаді…………………………………………….10

           2.2 Діяльність соціальних служб ………………………………………….12

           2.3 Підліткові клуби………………………………………………………...15

           2.4 Участь поштової служби соціальної допомоги населенню………….16

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..19

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….20

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Актуальність теми. Соціальна робота, як і будь-який вид діяльності та як будь-яка наукова дисципліна, має власну історію і логіку розвитку. Очевидно, що кожній окремій країні притаманна власна історія розвитку соціальної роботи, яка зумовлена особливостями загальноісторичного розвитку цієї країни. Вивчення історії розвитку підготовки фахівців соціальної роботи, використання досвіду минулих поколінь сприяє збагаченню та вдосконаленню сучасної системи соціальної освіти, а отже, актуальним і надзвичайно важливими. Україна не має великого досвіду з підготовки соціальних працівників, таким чином, вивчення зарубіжного досвіду дозволить нашій країни запобігти помилкам, яких припустилися інші країни у ході історичного становлення системи професійної підготовки соціальних працівників.

     Основним  принципом шведської системи  соціального захисту є її універсальність, тобто охоплення всіх прошарків  населення. Наступним за важливістю принципом, характерним для багатьох європейських “соціальних економік”, є принцип соціальної солідарності, який полягає в тому, що всі громадяни  рівним чином і незалежно від  соціального статусу беруть участь у фінансуванні системи соціального  захисту, докладаючи співмірний своїм  прибуткам внесок.

     Необхідним  елементом у такій системі  виступає держава, яка бере на себе функції перерозподілу соціальних благ від забезпечених до найбільш уразливих категорій населення. Якщо брати до уваги лише прибуток у формі зарплатні (в середньому, близько 2500 доларів у місяць), то 36% населення країни можна було б  віднести до розряду бідних (найвищий показник у групі промислово розвинених країн світу). Однак після перерозподілу  сукупного суспільного доходу через  систему податків і соціальних виплат (1/3 держбюджету йде на соціальні  потреби), а також враховуючи соціальні  видатки муніципальних бюджетів і виплати з пенсійних та інших  страхових фондів, до категорії бідних потрапляє всього лиш 5,6% населення.

     Рівень  оподаткування в Швеції є одним  із найвищих у світі, але така дорожнеча  системи соціального захисту  вповні компенсується високим ступенем соціальної захищеності населення, відсутністю приголомшливого контрасту  між багатством і бідністю, і – відповідно – високою політичною й соціальною стабільністю.

     Об’єкт дослідження – особливості соціальної роботи, її виникнення в Швеції.

     Предметом дослідження є історія та сучасний стан соціальної роботи в Швеції.

     Метою дослідження виступає теоретичне обґрунтування проблеми соціальної роботи в Швеції.

     Відповідно  до мети дослідження можна виділити такі завдання:

• висвітлити історію становлення професійної підготовки соціальних працівників у Швеції;
• охарактеризувати соціальну роботу у громаді;
• розкрити діяльність соціальних служб;
• висвітлити участь поштової служби соціальної допомоги населенню.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1 

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ  ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У  ШВЕЦІЇ 

     Вперше  підготовка соціальних працівників  була розпочата в 1920 р. у Стокгольмі. У 1943-1944 рр. при Гетеборзького університеті був створений інститут підготовки соціальних працівників. Третє за величиною навчальний заклад було відкрито у м. Лунді в 1969 р., в університеті була створена кафедра з підготовки соціальних працівників. У 60-ті рр.. було створено четверте навчальний заклад з підготовки соціальних працівників у м. Умео. Усього в Швеції діє 6 навчальних закладів і декілька кафедр, що займаються підготовкою соціальних працівників. Починаючи з кінця минулого століття, у підготовці соціальних працівників бере участь і Лютеранська церква. З початку 30-х рр.. підготовлені церквою слухачі фактично розглядаються як соціальні працівники.

     Всі навчальні заклади спочатку створювалися з ініціативи місцевої влади, потім  приєднувалися до університетів  і діяли під їх егідою. Щоб отримати початкову підготовку соціального працівника, необхідно пройти навчання протягом 3,5 років, потім зайнятися практичною діяльністю, що триває від 4-х до 10 років.

     Розглянемо  підготовку соціальних працівників  на прикладі Гетеборзького університету.

     Перший  рік починається з викладання суспільних наук по шести навчальних курсів. Навчається розширює та поглиблює  своє розуміння суті і значущості, взаємозв'язку та взаємодії таких  соціальних систем, як індивід - суспільство, визначає свою громадянську позицію. Одним  з провідних предметів, що читаються  в рамках суспільних наук, являєся  психологія. Наступний блок пов'язаний з вивченням структури суспільства, економіки, соціальної політики, соціології. Потім вивчаються юридичні аспекти  правового знання, політична система  держави, система муніципалітетів. Особливе місце займає підготовка до вирішення проблем теорії і методів  соціальної роботи.

     Після першого року навчання студенти проходять  навчальну практику. Істотно те, що нею керує професіонал - соціальний працівник, який вже отримав спеціальну освіту і спеціальну підготовку. Після екзаменаційної перевірки результатів практики викладач дає свій висновок, і якщо воно задовільний, то студент повертається в навчальну аудиторію.

     На  другому році навчання протягом 4-го та 5-го семестрів вивчається соціальна  робота. Другий рік навчання теж  підрозділяється на окремі курси. Причому  студенти вивчають більш грунтовно  соціально-психологічні аспекти оволодіння професією, проблеми сім'ї. В цілому навчально-виховну роботу на даному етапі можна об'єднати в двоєдину групу питань. Перша група стосується соціально-психологічних сторін роботи з індивідом, сім'єю і соціальною групою. Другий аспект підготовки концентрується на структурні проблеми, тобто пов'язаних з життєвою ситуацією: житло, громадська діяльність, суспільство в цілому. Природно, триває вивчення теорії соціальної роботи, викладаються такі предмети, як психологія, соціологія та сімейне право. Використовуються різні форми практичної реалізації набутих теоретичних знань, наприклад, у формі різних рольових ігор та вправ. Студенти виступають по черзі і в ролі клієнта, і в ролі соціального працівника. Програються найбільш можливі ситуації їх взаємодії. У процесі навчання широко використовуються технічні засоби, в тому числі відео.

     Протягом 4-го семестру триває навчання з юридичних  дисциплін. Це питання, пов'язані з  управлінням, різними правовими  аспектами діяльності соціального працівника. Оволодівають навичками наукового дослідження. Вони приймають форму статистичних звітів, здатних приносити користь не тільки з навчальної точки зору.

     У рамках другого року навчання звертається  особлива увага на діяльність соціального  працівника за місцем проживання, в  житлових районах. Тому спеціально вивчається як юридичний аспект цієї діяльності, так і практичні форми її реалізації, тобто яким чином соціальний працівник  потім буде безпосередньо працювати  в місцях проживання своїх клієнтів.

     У другій половині п'ятого семестру, після  того як студенти пройшли всі обов'язкові курси, вони отримують можливість самостійного вибору того або іншого предмета з 8-і  пропонованих тем. Кожен повинен  вибрати два предмети.  
Одна з тем – відхилення в поведінці. Під цією рубрикою вивчаються такі проблеми, як наркоманія, алкоголізм, злочинність і т. д. Обравши для себе одне з питань, студент може поглиблено займатися ним. Друга тема - це діти і школа. Студенти вивчають питання, пов'язані з діяльністю соціального працівника в школі, формами його практичної діяльності. Третя тема - це злочин і покарання. В рамках цієї теми студенти вивчають питання, пов'язані з роботою з злочинцями, аналізують злочинність як феномен і можливі прийоми роботи соціального працівника у в'язницях та інших виправних установах. Наступна тема - це здоров'я і хвороби. Основним завданням робиться на психіатрію, вивчаються психологія, психіатрія; передбачається, що ті люди, які спеціалізуються по цій темі, мають можливість працювати в лікарнях та інших медичних установах як куратори.

     У Швеції чимало емігрантів. І, звичайно, проблеми еміграції та емігрантів не стоять осторонь від студентів. Вони здобувають знання про те, яким чином  і в яких формах соціальні працівники можуть працювати з представниками іншої культури.

     Наступна  тема називається “Індивід, група, організація”. В рамках цієї теми вивчається діяльність людини у сфері праці. Студенти отримують можливість дізнатися, яким чином соціальний робітник може застосовувати свої знання та навички в системі управління, в органах управління, у виробничому середовищі, вирішувати кадрові питання, бути корисним у сфері праці своїх клієнтів. Ще одна тема – “Соціальне планування та умови життя”. Її вивчення сприяє тому, щоб навчати могли вплинути на формування нових житлових районів, нових форм соціального буття, оскільки досить часто здійснюється не тільки нове житлове будівництво, а й реконструкція старих районів.

     Ці 7 курсів (7 тем) є показовими в тому плані, що вони вказують на сфери діяльності соціального працівника, де кожному  з них в тій чи іншій мірі доведеться вносити свою лепту. 8-а  тема, яка також пропонується на вибір учням, не пов'язана прямо  з професійною орієнтацією студента - це історична тема: соціальна історія. Після того як студентами вивчені  теми за вибором, і екзаменаційна  комісія задовільно оцінює їхню роботу, їм надається можливість брати участь у другій навчальній практиці. Вона пред'являє більш високі вимоги, оскільки студенти вже мають досить солідним запасом теоретичних знань  і можуть спеціалізуватися у визначеній галузі соціальної роботи, наприклад, дитяча психіатрія, проблеми сім'ї, діяльність соціальних служб.

     Після цього читається поглиблений  курс соціальної роботи. З п'яти тим, які пропонуються, студентом повинна  бути обрана одна для профілюючого варіанту спеціалізації. У рамках цього  курсу вивчається методика і теорія конкретно по спеціально обраної  теми, і по закінченні курсу захищається  курсова робота. Щоб написати курсову  роботу – а вона носить характер наукового дослідження з конкретної спеціальної проблематики, яку обирає сам студент, – необхідно зібрати певний матеріал: підсумки інтерв'ю, бесід з клієнтами, особистих спостережень, роздумів, висновків, рекомендацій і т. д. Ця робота завершується не без допомоги керівника і повинна бути захищена на семінарі. Після закінчення семестрового курсу випускнику видають диплом бакалавра з соціальної роботи.

     На  основі проведених досліджень можна виділити такі етапи розвитку освіти соціальних працівників у Швеції:

     І етап. Перші офіційні посади службовців, що відповідали за виконання соціальної роботи, з’явилися у Швеції відносно рано у середині ХІХ ст., коли було установлено нову муніципальну систему місцевого самоврядування. Але до другої світової війни більшість шведських муніципалітетів були невеликими за кількістю працюючих в них, а соціальну роботу вели службовці без спеціальної професійної підготовки. У 1903 році була заснована Центральна асоціація соціальної роботи (ЦАС), яка об’єднала людей, що були зацікавлені у соціальних реформах та покращенні соціальної ситуації країни. З початку заснування ЦАС була важливою установою з впровадження соціальної політики та соціальної освіти. Центральна асоціація соціальної роботи взяла на себе ініціативу зі створення курсів практичної підготовки фахівців соціальної роботи та впровадила ці курси у 1910 р. З накопиченням досвіду та удосконаленням системи підготовки соціальних працівників виникла необхідність у переході на новий рівень та створення установи, яка б займалася безпосередньою підготовкою професіоналів соціальної роботи. У 1921 р. ЦАС разом із муніципалітетом Стокгольму заснували Інститут соціальної, політичної, муніципальної освіти та досліджень, що став першою шведською установою професійної підготовки соціальних працівників.