Программа "Дитина"

У розділах «Мова рідна, слово рідне» та «Прилучаємося до музичної скарбниці» перераховуються традиційні народні свята, з якими варто ознайомити дітей.   Ознайомлення   може   здійснюватися   як   шляхом безпосередньої участі дошкільників у яскравих театралізованих дійствах, так і через гру, читання художніх творів, перегляд ілюстрацій, вистав, через бесіду,   розповідь.

Звертаючись до питання  планування, радимо педагогам не виділяти елементи народознавства як окреме заняття, бо це суперечить основним принципам програми. Отже, спрямування занять буде відповідати певним розділам, а змістове наповнення може базуватися на народознавчому матеріалі. Наприклад, у розділі «Чарівні фарби і талановиті пальчики» — «Малювання ягід калини (пальчиком)», «Аплікація зірки та масок до Різдва», «Малювання фарбами мальованок до Великодня», «Ліплення персонажів до казки «Колобок»; у розділі «Мова рідна, слово рідне» — «Моя сім'я»; «Походження і значення наших імен та прізвищ», «Екскурсія до світлиці. Ознайомлення із старовинним одягом». Додавати до визначеної кількості занять ще і додаткове з народознавства вважаємо недоцільним, щоб не порушувати режим дня. З огляду на те, що згадана робота має не стільки пізнавальний, скільки виховний характер, слушно реалізувати програмовий матеріал не тільки у формі традиційних фронтальних занять, а і в повсякденному житті (прогулянка,   розваги,   бесіди,   спостереження  тощо).

Прилучаємо  дітей  до  музичної  скарбниці

Залучення дітей до скарбниці  вітчизняного і світового музичного мистецтва в дитячому садочку бажано здійснювати у різноманітних формах організації  музичної  діяльності.

Це, насамперед, найдоступніша  кожній дитині самостійна музична діяльність дошкільнят і найбільш поширена в дитячому садочку — музика у повсякденному житті. Музичні заняття є провідною формою музичної діяльності дітей. Усталеними формами організації музичного виховання малят стали музичні розваги і музично-театралізовані свята, які дають можливість дітям по-справжньому пережити    художньо - естетичну    природу    музичного    і музично-пластичного мистецтва як мистецтва вираження емоцій і почуттів, взаємодії виконавців і глядачів.   Розглянемо   їхні   особливості.

Спільною умовою гармонійного і різнобічного музичного розвитку дошкільників у всіх формах організації музичного виховання є гуманізація музично-педагогічного процесу: дитина з її особистісними та індивідуальними відмінностями знаходиться в центрі уваги музичного керівника і вихователя. Освітній процес стає процесом їхньої партнерської взаємодії, співробітництва, співтворчості з урахуванням дорослими вікових можливостей і зони найближчого розвитку дітей, інтересів кожної дитини, її особистих музичних успіхів, з шанобливим ставленням до творчих проявів  дошкільняти   тощо.

Вихователям і батькам  бажано підтримувати щонайменшу самостійну музичну діяльність дітей, їхню активність, ініціативність: згадування у вільний час знайомих музичних забав, співаночок, танцювальних рухів, хороводів, таночків; використання в ігрових ситуаціях музичних іграшок-інструментів; звернення до улюбленого музичного репертуару, варіювання його; гру в музичне заняття, оркестр, театр; влаштовування міні-концертів для ляльок і дітей у групі; прояви дитячої творчості — вигадування музично - ігрових образів і танцювальних рухів, виспівування власного ім'я, імпровізування мелодій і музикування на улюбленому дитячому музичному інструменті, музично-пісенно-пластичне обряжання гри, казочки тощо. З боку дорослих ця діяльність дітей вимагає спостереження за ними і непрямого впливу у вигляді організації сприятливих  умов   для  дитячих  музичних   проявів.

Введення музики у повсякденне життя малят потребує від вихователів, музичного керівника, інструктора з фізичного виховання естетичного смаку, творчої вигадки, ініціативи, своєчасної підтримки дитячих пропозицій щодо підбору і застосування музики  у  різноманітних  ситуаціях.

У дошкільній групі бажано створювати атмосферу повсякденного звернення до музики як до життєво необхідних дитині гарних емоційних вражень.   Збагачувати   досвід   дітей   у   повсякденному житті необхідно красивою музикою у виконанні дорослих і дітей, за допомогою аудіо- (грамзапис, фонограма) та відеозасобів (діафільми, мультфільми, телепередачі тощо); слуханням музично ілюстрованих казок, української народної музики і музики інших народів, музичних творів з класичної вітчизняної і світової  спадщини,   сучасної  дитячої  музики.

Радимо педагогічно  доцільно використовувати музику у різних видах дитячої діяльності, насамперед — в ігровій (народна гра з піснею, розігрування дитячої пісні, мирилки, драматизація казки тощо), а також у художніх діяльностях (малювання, ліплення народної іграшки, витинанки), в процесі сприймання дітьми літературних творів, при ознайомленні з природними явищами, під час бесід з дітьми і на заняттях з розвитку мовлення у ранковій і ритмічній гімнастиці, у побутових ситуаціях і в години дозвілля в   групі,   на  прогулянці  тощо.

На музичних заняттях бажано створювати атмосферу поваги до кожної особистості, її інтересів, до думки дитини про музику, заохочувати щонайменшу індивідуальну виразність виконавства, підтримувати творчі прояви, успішність дітей. Разом із універсальним схваленням «молодець» — мотиваційна оцінка музично - естетичної успішності дітей чи окремого дошкільняти. Порівняння особистих успіхів дитини здійснювати з її власними, а не іншого малюка. Все це — важливі ознаки гуманного ставлення до дитини. Особистісному зростанню малюків у процесі музичної діяльності сприятиме створення проблемних ситуацій морального вибору. Наприклад, всі прагнуть побратися парами, включаючи вихователя, одна дитина — зайва. Вихователь не біжить на допомогу. Нехай діти самі звернуть на це увагу і знайдуть рішення: хтось утворить трійку замість пари, або зайвий здогадається взяти музичний інструмент і приєднатися  до  музичного   керівника,   акомпануючи  тощо.

Збагаченню естетичного  сприймання дошкільників, емоційному переживанню музики, усвідомленню ними виконавського характеру музичного  і музично-пластичного мистецтв сприятиме творча організація музичного   сприймання   дітей,   гнучке   використання   традиційних і нових методичних прийомів. Так, класичну музику не розтлумачувати до примітивного рівня, але давати загальну естетичну установку і право індивідуального осмислення твору. Сприйманню фольклорної спадщини сучасною дитиною допомагати наближенням атмосфери музичного заняття до народного побутування і виконавства, поєднанням у свідомості дітей культурного минулого із теперішнім її досвідом. Сучасні музичні твори асоціювати із життєвими переживаннями  сьогодення.

Вихователь у процесі  музичного заняття всіляко використовує позицію «разом з дітьми», показуючи  особистий приклад вслуховування  в музику, висловлювання власного ставлення до музичного явища. Він має проявляти зацікавленість у музично-дидактичних іграх, активність у музично-рухових діях (разом захоплюємось грою, розігруємо хоровод, розважаємось в рухливій забаві тощо), у співах, у грі на музичних інструментах.

Доцільно запрошувати  дітей як на групові заняття, так і на заняття підгрупами, індивідуальні. Із старшими дошкільниками це можуть бути заняття по оволодінню українськими танцювальними рухами окремо з підгрупою хлопчиків чи дівчаток. У різновіковій групі деякі пісні доречно розучувати тільки з підгрупою молодших або старших дітей. Індивідуально запросити для слухання музики і музично-рухового її відтворення треба дитину, яка тривалий час не відвідувала садочок; окремо зайнятися музикуванням з   особливо   здібною  дитиною  тощо.

Бажано відповідно до рівня музично-естетичного розвитку дітей на даний час, поставленої  навчально-виховної мети, до актуальних художньо - естетичних завдань роботи з групою планувати доречний тип  заняття: традиційне, тематичне, домінантне, комплексне. У кожному з них можуть бути використані нетрадиційні підходи, методи, прийоми. Але це поняття деякою мірою відносне. Адже для одних педагогів, наприклад, створення атмосфери народного побутування українського хороводу в занятті або сюжетність заняття чи деякі ігрові прийоми є ще нетрадиційними,   а  для   інших   —   досить   усталеними. Традиційне музичне заняття повною мірою відповідає як віковим особливостям дітей дошкільного віку, так і специфіці музичного мистецтва. Поєднання в занятті таких, пропонованих програмою видів дитячої музичної діяльності, як слухання музики, співи, пісенна творчість (у старших групах), музично-рухова діяльність, творчість у рухах і пластиці (починаючи з середнього віку), гра на дитячих музичних інструментах, музично - дидактичні ігри дає можливість переключати увагу дітей з одного виду діяльності на інший і водночас зосереджувати її саме на музичних діях. Таке поєднання діяльностей запобігає появі втомлюваності дітей, зберігає їх працездатність, дає переваги у більш-менш рівномірному формуванні у дітей вмінь і навичок з кожного виду музичної діяльності, а значить — сприяє гармонійному розвитку музикальності дітей. У сукупності всі види дитячої музичної діяльності в традиційному занятті репрезентують для дошкільників основні види музичної практики людини (музична творчість, музичне виконавство, музичне сприймання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове, музично-хореографічне) і, таким чином, формують у дитини початкові уявлення про цілісність і різноманіття мистецтва. Отже, традиційне заняття бажано розуміти не як застаріле, а як таке, що відповідає особливостям розвитку дошкільників і музичного мистецтва в цілому, як традиційно усталене в основних рисах, випробуване  дошкільною  практикою.

Упродовж року музично-освітній зміст занять інтегрується (за Д. Б. Кабалевським) у трьох провідних темах: які емоції і почуття передає і викликає музика ? про що розповідає музика ? як розповідає музика? У дошкільній музичній освіті ці теми визначають послідовність опанування музичним твором у цілому,   отже,   властиві  методиці  будь-якого  заняття.

Проте виховний зміст тематичних музичних занять із дошкільниками може бути виражений палітрою життєвих тем, близьких і зрозумілих, достатньо або мало відомих дітям, але актуальних для їх особистісного виховання в цілому і для музичного розвитку  зокрема. Якщо в молодшому і середньому дошкільному віці переважає тематика іграшкового світу — В гостях у лялечки. Бал новорічних іграшок, природних явищ — Сонечко і дощик, пір року — Як зима і весна зустрічаються, то в старшому дошкільному віці разом з тим характерною стає тематика соціального і суто музичного спрямування — Різдвяні музичні побажання, Пісенність поезій Лесі Українки, Великодня гаївка, Дивовижний світ музичних звуків, Три кити музики, Танцювальні жанри музики, Пісні улюбленого  композитора,   Прародичі  фортепіано  тощо.

У контексті різноманітних  життєвих тем діти переживають емоції, визвані музикою, з'ясовують почуття, які передає і викликає у них музика. Вони визначають зміст музичних п'єс та музичні засоби вираження людських почуттів, думок, конкретного змісту в музичному творі, тобто з'ясовують, про що і як розповідає музика. Таким чином, зміст музичної діяльності пов'язується для дітей з широкою культурною інформацією і спеціальною музичною (види, жанри музичного мистецтва, творчість поетів і композиторів, специфічна термінологія, засоби музичної виразності  тощо).

Домінантні  музичні заняття дають можливість начебто зануритись із дітьми у конкретну діяльність, створити атмосферу відповідного музичного мистецтва — інструментального, музично-хореографічного, вокально-хорового, збагатити уявлення дітей про особливості цього мистецтва, удосконалювати у дітей виконавські музичні навички, розвивати творчі вміння, опановувати  музичний  репертуар  до   очікуваних  свят.

Маємо зауважити, що в  домінантному занятті бажано варіювати дитяче музичне сприймання, колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів дітьми, творчі завдання для малюків, почергове виконавство дітей і дорослих, щоб не перевантажувати, не втомлювати дітей. Методи і прийоми в такому занятті мають бути особливо зваженими і різноманітними.

У комплексних музичних заняттях інтегруються декілька  видів  діяльності,   переважно  художніх.   Це  дає можливість, наприклад, успішніше спрямовувати розвиток дитячої творчості. На такому занятті одна дитина краще виявить власні переживання музики у творчому імпровізованому таночку, друга — у музикуванні, дехто з дітей, вражений почутою музикою, проявить неабияку вигадку у словотворчості. Інші діти власні життєві уявлення яскраво втілять в аплікації чи малюванні, у витинанці або ліпленні, можливо, всіх дітей захопить  вигадування  рухів  у  народній  грі.

Отже, кожна дитина індивідуально виявить власну творчість хоча б в одному або декількох видах мистецької діяльності. Пік творчості у дітей на таких заняттях досить високий, тому що мистецька пошукова атмосфера комплексного заняття створює сприятливі умови для творчого вираження. Таке заняття може бути водночас тематичним, що підсилить його художньо - естетичну  і  життєву  спрямованість  для  дітей.

Своєрідність кожного  типу музичних занять дає можливість більш успішно здійснювати музично-педагогічну  роботу  з  дітьми.

В оновленій програмі особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей по кожній віковій групі. Вони акцентують на основних результатах освітньої роботи протягом дошкільного дитинства. Привертаємо увагу музичних керівників і вихователів до деяких з них — як показників мистецької активності дітей, важливих складових особистішої культури старшого дошкільника.  Дитина:

—  виявляє активність у музично-естетичній атмосфері  розваги  і  свята;

—  вміє співпрацювати  з дітьми і дорослими в процесі  музичної  діяльності;

—  співвідносить індивідуальне  музичне виконавство  з  виконавством  інших;

—  радіє особистим  і колективним музичним успіхам;

—  дістає задоволення  від спілкування з приводу  музики, засобами музики, від спільного  переживання з іншими дітьми і дорослими культурно - мистецьких подій.

Такі якості дитини успішно  формуються в усіх видах музичної діяльності,  в різних формах організації музичного виховання та особливо в музичних розвагах  і  святах.

Музичні  розваги  є   улюбленими  для  дошкільнят.

У програмі пропонуються різні види музичних розваг і наводяться приклади тематики деяких з них. Заохочення дітей до підготовки і участі в розвагах, вдумлива організація їх, перспективне планування видів і тематики розваг, отже, систематичність проведення їх, сприятиме музично-естетичному розвитку дошкільників.

У розвагах бажано заохочувати  малят в естетичній атмосфері  разом з дорослими створювати собі гарний настрій, радіти спільним музичним забавам, співам, власним музичним проявам. Молодших дітей розважають, переважно, педагоги і старші діти, залучаючи їх до нескладних музичних дій. Старші діти вчаться весело, музикально переживати разом з дорослими життєві та художні явища, відкривати для себе щось привабливе і нове, отримувати задоволення від виступів однолітків і педагогів. Дуже важливо підтримати творчі прояви дітей, допомогти кожній дитині пережити  успіх  від  участі  в   музичних  діях.