Программа "Дитина"

Екскурсії  до   ботанічного   саду.

Спостереження за рослинами. Восени: як змінились трав'янисті рослини, які з них ще квітують, як змінилося   забарвлення   листя   на   деревах,   кущах,    як кружляють листочки, коли нема вітру, як пахне опале листя, як воно шелестить. Взимку: як зимують трав'янисті рослини, кущі, хвойні й листяні дерева, вічнозелені трав'янисті рослини; чому під снігом рослинам тепло; на яких рослинах збереглися плоди і листки, який вони мають вигляд. Навесні: коли почали квітувати вільха, верба, проліски, гусячі цибульки, мати-й-мачуха, абрикос, черешня, каштан, клен, біла акація. Влітку: коли з'являється перша суниця (червень), перша чорниця (липень), перша брусниця (серпень), якого кольору веселка, які літні дощі, як поводяться люди під час грози.

Створення  екологічної  стежини  біля дитячого садочка.

Екскурсія до  ботанічного саду.

Тварини

Спостереження за тваринами  у різні пори року. Восени: як готуються  до зими метелик, мурашка, стриж, горобчик, синичка; як відлітають птахи у вирій. Взимку: як зимують комахи (здерти кору зі старого пенька і подивитись, хто там оселився); птахи (яких птахів не побачити взимку), які птахи переселяються поближче до жител людей. Розпізнавання пташиних голосів, слідів тварин на снігу. Навесні: коли прокинулись від зимового сну метелики, мурашки, сонечка; коли прилітають до нас шпаки,  стрижі; спостереження за поведінкою горобчика, синички, галки та інших птахів, які на зиму не відлітають, за поведінкою білочки в парку тощо. Влітку: спостереження за польотом метеликів, сонечка, стрижів, ластівок; за поведінкою перед дощем мурашок, ластівок та інших птахів;  якими стали  «шубки»  у свійських тварин.

Дидактичні ігри «Хто де живе?», «Хто кого возить?», «Допоможіть тваринам знайти свою хатку», «Впізнай тваринку», «Знайди за описом», «Літає, повзає,   плаває,  бігає,  скаче»,   «Хто живе  в  зоопарку?»

Рухливі  ігри   «Сова»,   «Коник».

Перевірити народні  прикмети: голуби туркочуть — тепло  віщують; кімнатні птахи мовчать  перед заметіллю.

 

Екологічна  стежина на  території  дошкільною  навчального  закладу

Провідною умовою реалізації завдань екологічної освіти і виховання є організація розвивального середовища, завданням якого є формування такої особистісної якості як екологічна вихованість. Вона передбачає .набуття уявлень про унікальність, неповторність і самоцінність кожного компоненту природного довкілля, виявлення гуманних почуттів до живих істот, оволодіння вмінням відчувати красу і милуватися нею, екологічно-доцільну  поведінку  в  довкіллі.

Необхідним елементом  екологічного розвивального предметного  середовища дошкільного навчального закладу є екологічна стежина, тобто маршрут, який проходить через різноманітні природні об'єкти, що мають естетичну, природоохоронну цінність, на якому подорожуючі отримують як усну, так і письмову інформацію (стенди, планшети, плакати) про об'єкти. Створена на території дошкільного навчального закладу екологічна стежина сприятиме оздоровленню дітей, їх пізнавальному, еколого- естетичному вихованню, розвитку моральних якостей і грамотної, виваженої поведінки в довкіллі, а також: екологічній освіті вихователів  і   батьків.

Екологічна стежина  прокладається безпосередньо на території дошкільного навчального  закладу. Це дасть змогу проводити  комплексні заняття, екологічні ігри, дослідницьку і природоохоронну  діяльність, доступну  дошкільникам.

Створення екологічної стежини починають із виготовлення карти-схеми території і ДНЗ, розробки маршруту, означення можливих тематичних ділянок, а також стендів і покажчиків, їх місце знаходження, упереджувальних  знаків.

Доцільно, як свідчить досвід, оформити паспорт на екологічну стежину, в якому визначається місцезнаходження екологічної стежини, зазначено провідні завдання і подано короткий опис маршруту. Подаємо орієнтовний варіант паспорту на екологічну стежину.

Місцезнаходження. Вказується район, місто (область),   ДНЗ   (назва,   номер).

Завдання. Виховання у дошкільників основ екологічної культури; екологічна освіта вихователів і батьків.

Додаткові відомості. Особливості природного  ландшафту,   стан  озеленення  території.

Опис маршруту. Визначається початок маршруту, перераховуються тематичні ділянки, їх зміст. Наприклад, стежина починається з ділянки рослин-старожилів: дуба, тополі, берези, кущів ліщини і калини. Вона проходить по території ДНЗ і складається з тематичних ділянок. Оформлена планшетами (стендами) з інформацією про об'єкти. Частина території давно озеленена деревами (липами, ясенами, горобинами, ялинами) і кущами (бузку, таволги, спіреї, дерену). Під час створення стежини висаджено горобину, черемху, клен, явір, ялинки, плодові дерева, вейгелу, будлею, сніжноягідник, розплановано городні ділянки. Орієнтовний перелік тематичних ділянок    екологічної    стежини:

1)   дерева  і   кущі-старожили;

2)   зелена  аптека;

3)   рідкісні рослини;

4)   дослідницька  ділянка;

5)   город і   квітник;

6)   галявина  для  ігор  і  відпочинку;

7)    куточок для  художньої праці з природним  і покидьковим  матеріалом.

На нашу думку, не слід збільшувати кількість ділянок, доцільніше яскраво оформити 4—5 з  них; виготовити покажчики з назвами  ділянок, стенди (планшети), що містять ілюстрації та інформацію про об'єкти на маршруті. Стежина має бути шириною 40—60 см. Зміст тематичних ділянок, що є характерними для даного біоценозу (ліс, луг, степ тощо), має   задовольняти  пізнавальні  інтереси  дошкільників.

Ділянка рослин-старожилів. Сосна, ялина, дуб, тополя, клен; кущі ліщини, калини, ожини, чорниці та  брусниці.

Дослідницька  ділянка. Місце, де проводяться досліди з ґрунтом, водою, насінням рослин. Розміщують   годувальний  столик і  поїлки для  птахів.

Галявина для ігор і відпочинку. Знаходиться на сонячному місці, з гарним краєвидом. Обладнується лавами, пеньками. Використовується для організації театралізованих ігор, читання літератури, складання екологічних  казок,   проведення  занять,   малювання.

Ділянка рідкісних рослин. Саме тут з насіння, зібраного в лісі (лузі, степу), вирощують трав'янисті рослини, що рідко зустрічаються в довкіллі або потерпають від людей (проліски, зірочки жовті, первоцвіт, фіалки, вероніка та ін.). Загалом 5—6 видів з  різним  періодом  цвітіння.

Ділянка для  художньої праці. На ній необхідно розмістити столи і лави під навісом. Можливе проведення бесід і розмов з батьками, виставки робіт дітей тощо.

Тематичні ділянки формуються поступово, доповнюються новими елементами. Як у природному довкіллі, так і в створеному штучно, рослини мають співіснувати,   не заважаючи одна  одній.

Вирушаючи маршрутом  екологічної стежини, педагог має пам'ятати такі правила, які визначив Ж. Б. Корнелл: менше повчати дітей, а більше ділитися своїми почуттями;

♦  бути  чутливим  до  природного  довкілля;

♦  уміти  сконцентрувати увагу  свою  і дітей;

♦  давати дітям можливість спочатку все уважно оглянути,   а лише потім розповідати;

♦  зустріч з природним  довкіллям наповнювати радістю.

Почати слід з прогулянки за маршрутом екологічної стежини, передбачивши тривалу зупинку на галявині відпочинку. Саме відпочинок дасть змогу спостережливому педагогові з'ясувати чимало питань для планування подальшої виховної роботи з дітьми. Чи вміють діти поводитися в природному довкіллі? Чи помічають красу? Чи цікавляться явищами природи, об'єктами екологічної стежини? Чи помічають сміття, зламані гілки дерев, кущів? Чи, може, байдужі до навколишньої  природи?

Під час прогулянки слід розглянути покажчики, голосно  зачитати  назви ділянок,   розглянути  стенди   із зображенням об'єктів тієї чи іншої ділянки. Наприкінці прогулянки запитати, чи було весело, радісно? Чому? Кому було сумно? Чому? Яку б ділянку хотіли відвідати наступного разу? Чому? Продумати мотивацію  наступної  прогулянки.

Провідними формами  організації дітей на екологічній стежині є цільові прогулянки й екскурсії. Якщо кількість екскурсій обмежена і вони входять в загальну кількість занять за режимом дня в ДНЗ, то кількість цільових прогулянок не обмежена і залежить від виховних завдань, що вирішуватиме педагог у той чи інший сезон. Слід пам'ятати, що природничий зміст цільових прогулянок обмежений. Окрім колективних спостережень, під час прогулянки повинні здійснюватись індивідуальні спостереження, природоохоронна діяльність, різноманітні ігри, пошуково-дослідницька діяльність. Цільова прогулянка може бути присвячена вирішенню завдань, естетичного виховання, милуванню красою природи, висловленню захоплення. На такій прогулянці обов'язковим є читання поетичних творів, що відображають побачене дітьми.

Орієнтовна тематика екскурсій  та  прогулянок:

1)  восени: «У гості  до дерев (кущів, квітів)», «Карнавал  осіннього листя», «Дарунки осені», «Чи прийшла до нас осінь?»,  «Що, що на городі росте?  Хто,  хто врожай збере?»;

2)  взимку: «Чи прийшла  до нас зима?», «У гості до  птахів», «Що під снігом зеленіє?»,  «Вчимося чути скарги природи», «Про що розповіли сліди?», «Зачарована краса!»;

3)  навесні: «Чи прийшла  до нас весна?», «У гості до перших квітів весни», «Про що співає весна?», «Пахощі весни дивують і чарують», «Чуємо скарги природи»,   «У гості до  зелених друзів»;

4)  влітку: «Хоровод  літніх квітів», «У гості до  липи», «До зеленої аптеки»,  «Зріє, зріє, достигає на городі  і в садку», «Хто, хто землю  розпушив?», «Хто підкаже нам погоду?»,   «У гості до комах».

Запрошення відвідати  екологічну стежину діти можуть отримати і від літературних героїв дитячих книжок: хлопчика-чарівника Озивайка, Добрика, Джелі-Джема, Жалійкіна, Травозная та ін. Введення у освітній процес цих героїв сприятиме активізації інтересу дошкільників до того, що відбувається в довкіллі, формуванню екологічно доцільної поведінки в природному середовищі, емоційному сприйманню побаченого. Літературні персонажі можуть «запропонувати» для обговорювання різні ситуації. Наприклад, як ви будете   поводитися,   якщо:

а)  зустрінете  навесні  берізку,   що   «плаче»;

б)  побачите  на  стежині  пташенят;

в)  натрапите на галявину, де багато красивих квітів;

г)  біля  купки   землі  побачите   крота;

ґ) ваш   менший   братик  захоче   впіймати  метелика.

Обговорення подібних ситуацій сприятиме, певною мірою, усвідомленню дітьми необхідності бути уважними в природному довкіллі, виважено ставитися до рослин і тварин. Дитина повинна розуміти й особисто опановувати правила співжиття з природним довкіллям, робити висновки про доцільну поведінку у конкретній ситуації. Не можна обмежуватися гаслами і закликами «Не рвіть!», «Не ламайте!», «Бережіть!». Кожний негативний випадок має стати предметом розмови з вихованцями,   роздумів  про можливі наслідки.

Бажано, щоб під час  прогулянок та екскурсій по екологічній  стежині діти робили замальовки. А  малюнки слід розмістити на стенді, встановленому на галявині відпочинку. Саме тут малюки матимуть змогу уважно їх роздивитися, обговорити, висловити свої враження.

Екологічні ігри (екоігри) повинні посісти чільне місце  під час подорожей дітей по стежині. Насамперед, це ігри на збагачення чуттєвого досвіду дошкільників: «Угадай, хто я», «Впізнай своє дерево», «Звуки природи», «Дивовижні аромати природи» тощо. Під час таких ігор дітям зав'язують очі або пропонують їх закрити. Вихователь спочатку підводить дитину до дерева і пропонує доторкнутися до листя, гілок, вдихнути аромат листя, квітів, плодів тощо. Потім, відвівши дитину назад, знімає пов'язку і дає завдання знайти той об'єкт, який обстежувався. У ході гри «Звуки природи» діти, закривши очі, піднімають руки, стиснуті в кулачки, і прислуховуються до навколишніх звуків. З кожним новим почутим звуком розгинають один палець. Коли почують п'ять звуків, відкривають очі і називають почуте. Ускладнений варіант:   назвати тільки  природні  звуки.

На дослідницькій ділянці  вихователь організовує пошукову діяльність старших дошкільників. Змістом такої  діяльності  має   бути:

—  ознайомлення з  ознаками і властивостями піщаного,   глинистого  ґрунтів,   чорнозему;

—  погіршення стану  ґрунту внаслідок витоптування;

—  зникнення  в   цих місцях рослин  і  тварин;

—  орієнтування в  тому, що. належить природі, а  що  ні   (бляшанки,   пляшки,   обгортки  тощо);

—  вирощування дерев  із насіння (дуб червоний, каштан,   клен  гостролистий та  ін.);

—  ознайомлення із змінами, які відбуваються із сміттям  у  ґрунті.

На   дослідницькій   ділянці   мають   бути   грядки   з різним ґрунтом; кілька автошин з чорноземом, в яких закопуються рештки рослинного  походження,   а також папір,    скло,    жувальні   гумки,    пластмасові   предмети тощо.   Тут же обладнують хвилясту доріжку шириною 20 — 30  см,   на  якій  є ділянки,   засипані піском,   пухким   ґрунтом,   камінцями,   глинистим   ґрунтом,   засіяні травою,   викладені   гладкими   дерев'яними   дощечками, її  використовують   для  ходіння  босоніж у  грі   «Ніжки грати   люблять».   Також   тут   розташовують   ящик   для компосту.    Відводять   місце   для    закопування    різних матеріалів   (біологічного   і  штучного)   у  ґрунт   в   капроновій   шкарпетці   на   тривалий   час    (один   місяць, шість  місяців,   рік).