Аналіз фінансового стану страхової компанії

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Июня 2013 в 12:45, дипломная работа

Краткое описание

Група показників ділової активності включає показники оборотності, які мають велике значення для оцінки фінансового стану організації – загальна оборотність активів, оборотність власного капіталу, оборотність банківських активів, оборотність оборотних активів. Це обумовлено тим, що із збільшенням швидкості оборота капітала збільшується прибуток, який надходить від операцій страхування, інвестиційної та іншої діяльності.
Показники фінансової стійкості представлені двома коефіцієнтами: коефіцієнтом автономії і коефіцієнтом співвідношення позикових і власних коштів. Ці коефіцієнти доповнюють один одного.
Аналіз діяльності страхової компанії на базі комплексної системи показників дозволяє розкрити невикористані внутрішні резерви, реалізація яких сприяє прискоренню розвитку страхової компанії.

Содержание

ВСТУП
Розділ 1. Теоретичні основи фінансового стану страхової компанії
1.1. Економічна суть фінансових стану страхової компанії
1.2. складові аналізу фінансового стану страхової компанії
1.3. методичні засоби аналізу та оцінки фінансового стану страхової компанії
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ "УНІВЕРСАЛЬНА"
2.1. Загальна характеристика фінансово-господарської діяльності СК
"Універсальна"
2.2. Аналіз та оцінка фінансової діяльності страхової компанії
2.3. Оцінка рівня прибутковості за групами страхування
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМ СТА-НОМ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ "УНІВЕРСАЛЬНА"
3.1 Оптимізація організаційної структури СТАНУ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ "УНІВЕРСАЛЬНА"
3.2. Умови забезпечення фінансової стійкості СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ "УНІВЕРСАЛЬНА"
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

Прикрепленные файлы: 1 файл

диплом2отр.docx

— 360.21 Кб (Скачать документ)

При формуванні портфеля інвестицій необхідно розглядати як очікуваний дохід, так і ризик. Між нормою прибутку і ризиком при певних умовах існує взаємозв'язок, досліджуючи яку можна знайти оптимальне співвідношення між ними. Диверсифікація інвестицій призводить до значного зниження ризику, але при цьому прибуток не зменшується.

Кількість укладених страховиком  договорів страхування не завжди свідчить про стійке фінансове становище. Значна кількість клієнтів, якого нескладно досягти, наприклад, запропонувавши більш низькі тарифи в порівнянні з конкурентами, що пропонують аналогічні страхові послуги, ще не є показником надійності компанії:

по-перше, великий страховий портфель означає високу суму зобов'язань, а  низькі страхові тарифи можуть призвести  до того, що зібраних коштів згодом може не вистачити для виплат страхувальникам  за договорами;

по-друге, велика сума зобов'язань може означати, що страховикові для отримання додаткових коштів доведеться інвестувати тимчасово вільні кошти в ризиковані об'єкти. Страхувальник повинен знати про те, що високоприбуткові фінансові вкладення найчастіше означають і високий ризик. Крім того, якщо страховик в основному здійснює короткострокове страхування, то до його інвестицій пред'являється додаткова вимога - висока ліквідність вкладень. При необхідності страховик повинен мати можливість за короткий час реалізувати активи для виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками.

Показники зібраної страхової премії необхідно оцінювати в динаміці в порівнянні з попередніми періодами  діяльності компанії. У цілому, чим більше премій збирає страхова компанія, тим більше вона має клієнтів. Якщо цей показник надмірно високий, то необхідно упевнитися, чи приймає страховик заходи з підтримки своєї фінансової стійкості, тобто передає він частину премій у перестрахування. Якщо в страхової компанії спостерігається тенденція до зниження темпу зростання премій, то доцільно з'ясувати причину цього (наприклад, зміна поля діяльності і поступове припинення операцій по даному виду страхування).

Щоб захистити себе від фінансових труднощів, страхові компанії вдаються до допомоги перестрахувальників. Страховик визначає ліміт власного утримання для певних груп ризиків у відповідності зі своїми фінансовими можливостями. Органами страхового нагляду встановлена ​​максимальна величина власного утримання в розмірі, що не перевищує 10% власних коштів страховика. Частина ризику, що перевищує власне утримання, страхова компанія зобов'язана передати в перестрахування.

У результаті прийняття на себе великого числа однакових дрібних ризиків страхова компанія може опинитися в ситуації, коли при надзвичайних обставинах всі ці ризики реалізуються одночасно, тобто відбувається їх кумуляція. Дрібні ризики перетворюються в один великий, що призводить до виникнення великих збитків. У страховій практиці кумуляція часто стає причиною банкрутства страховика, оскільки в цьому випадку для покриття витрат потрібно не тільки використовувати всі страхові резерви, але і власний капітал.

Передача частини ризиків у  перестрахування дозволяє вирішити ряд важливих проблем, а саме:

стабілізація результатів діяльності страховика за тривалий період у разі негативних результатів по всьому страховому портфелю протягом усього року;

розширення масштабу діяльності (прийняття  на себе великої кількості ризиків) та підвищення конкурентоспроможності;

захист власних активів при  несприятливих обставинах.

Однак при цьому страхова організація  повинна оцінити економічну ефективність даного рішення.

У сучасній практиці застосовуються різні форми і методи перестрахування. За формами виділяють факультативне і облігаторне перестрахування, а також проміжну форму - факультативно-облігаторне перестрахування, за методами розподілу зобов'язань між учасниками перестрахувального договору - пропорційне і непропорційне перестрахування.

Факультативне, тобто необов'язкове, перестрахування передбачає, що відносини перестраховика і перестрахувальника формуються по кожному конкретному ризику, що підлягає перестрахуванню. Необов'язковість прийняття такого перестрахування відноситься до обох сторін. З одного боку, перестраховик може не передавати ризик у перестрахування даному перестраховикові, який, у свою чергу, не зобов'язаний його приймати чи може прийняти його частково. Фактично перестраховик, приймаючи ризики на свою відповідальність, далі кожен раз не має гарантії того, що він зможе вдало розмістити його в перестрахування, а це, природно, не сприятливо позначається на його фінансовому положенні і його клієнтів. З іншого боку, перестраховик і цедент не пов'язані один з одним ніякими довгостроковими зобов'язаннями по прийому і передачі ризиків у перестрахування, володіють певною свободою у виборі партнерів і мають можливість перестраховувати ризики на взаємовигідних умовах, що сприяє здешевленню страхової послуги для клієнта з прямого страхування.

Облігаторне перестрахування використовується на довгостроковій основі. Воно передбачає передачу в перестрахування певної сукупності об'єктів, як правило, одного виду страхування, однорідних за ступенем ризику, характером об'єктів і т.п. Облігаторне страхування обов'язкове для обох сторін: відповідно до договору перестрахувальник зобов'язаний передавати, а перестраховик - брати до перестрахування всі ризики, які підпадають під дію договору. Воно у певному сенсі побічно вигідно для страхувальника: якщо на його застраховані об'єкти поширюється дія облігаторного договору перестрахування, то вони гарантовано будуть захищені перестрахуванням.

Факультативне і облігаторне перестрахування може здійснюватися пропорційними і непропорційними методами. Пропорційне перестрахування грунтується на розподілі відповідальності (між сторонами пропорційно розподіляються премії та зобов'язання), а непропорційне - на передбачуваних збитки.

Кінцевий фінансовий результат  діяльності компанії - це балансовий прибуток або збиток. Прибуток є одним з найважливіших показників фінансового результату діяльності страхової компанії. Вона служить основним джерелом збільшення власного капіталу компанії, виконання зобов'язань перед бюджетом, кредиторами, виплати дивідендів інвесторам.

Збиток від страхової діяльності ще не є показником незадовільної  роботи компанії. Деякі страхові компанії знижують страхові тарифи з метою  залучення клієнтів. Загальні фінансові  результати залежать від прибутковості  фінансових вкладень, тому необхідно  зіставляти фінансові результати за всіма складовими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

 

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ СТРАХОВОЇ  КОМПАНІЇ СК"УНІВЕРСАЛЬНА"

 

2.1. Загальна  характеристика фінансово-господарської  діяльності СК “Універсальна”.

ВАТ “Страхова компанія “Універсальна” на страховому ринку вже майже 20 років. Це свідчить про стабільність її розвитку та велику довіру страхувальників. Тому, на нашу думку, характеристику фінансово-господарської діяльності необхідно розпочинати з історії становлення самої компанії.

 Історія  СК “Універсальна”  – динамічна,  перспективна, насичена подіями та досягненнями. Навіть саме створення компанії стало прецендентом на страховому ринку країни – завдяки здійсненню першого в історії економіки приєднання компаній, державою були розроблені правові акти щодо процедури приєднання, базовані на досвіді “Універсальної”. Тепер під дахом “Універсальної” працюють команди чотирьох потужних компаній, що створювали український страховий ринок.

Якщо  розподілити історію СК “Універсальна” на роки та на найвизначніші досягнення, то це виглядатиме наступним чином:

2003 рік:

1) СК “Універсальна” увійшла до двадцятки найпотужніших українських страхових компаній (джерело: Ліга страхових організацій України);

2) перейшла  на нові стандарти якості –  створила та почала активно  розвивати систему надання супутніх послуг – Аси станс-центр (цілодобову службу допомоги) та мережу аварійних комісарів.

2004 рік:

1) компанія  заволоділа третиною усього ринку  “Зеленої карти” в Україні;

2) стала  лідером серед страхових компаній  в галузі обов’язкового страхування цивільної відповідальності автовласників;

 

2005 рік:

1) СК “Універсальна” стала партнером Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України і єдиним національним страховиком в системі «TIR-Carnet» - книжок міжнародного дорожнього перевезення.

Відтепер компанія представляє  українське авто страхування в Європі. З компанією співпрацюють всі  українські водії, які здійснюють міжнародні перевезення (TIR).

2006 рік:

1) СК “Універсальна” - перша серед українських страховиків здійснила приватне розміщення акцій серед західних інвестиційних фондів і стала єдиною українською страховою компанією, серед акціонерів якої – західні портфельні інвестори;

2) стала першою страховою компанією,  яка була внесена до лістингу  Першої фондової торгівельної  системи (ПФТС);

Також варто зазначити, що СК “Універсальна” є членом Ліги страхових організацій  України, моторного (транспортного) страхового Бюро, об’єднання «Ядерний страховий  пул», «Європейської Бізнес-Асоціації, Української Асоціації Якості та вже вищезазначеної Української Торгово-Промислової Палати.

Присвоєння стабільного кредитного рейтингу з боку національних та міжнародних  агенцій, оптимізація корпорального  управління, успішна інвестиційна діяльність дозволили суттєво підвищити ефективність діяльності компанії та розширити можливості подальшого розвитку бізнесу.

Отож, історичний шлях СК “Універсальна” характеризується швидким розвитком традицій українського страхового ринку. Протягом останніх років компанія “твердо закріпилась” на ринку, будучи членом різних страхових груп, залучаючи іноземних інвесторів тощо.

Результатом успішних кроків страхової  компанії СК “Універсальна” є створення переліку страхових продуктів, орієнтованих на задоволення потреб клієнтів.

За підсумками дослідження незалежної консалтингової компанії Research S Branding Group, страхова компанія СК «Універсальна» увійшла до трійки лідерів страхових компаній України за якістю обслуговування клієнтів. Рівень сервісу компанії становить 78,5%.

 


Рис. 2.1.Діаграма  характеристики  якості обслуговування клієнтів

 

Тепер безпосередньо потрібно зазначити, які послуги надає СК “Універсальна”:

1.Добровільне  майнове страхування:

  • наземного транспорту (крім залізничного);
  • повітряного транспорту;
  • вантажів та багажу;
  • майна;
  • від вогневих ризиків та ризиків стихійних лих;
  • кредитів;
  • водного транспорту;
  • фінансових ризиків;
  • судових витрат;
  • виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій.

2.Добровільне  особисте страхування:

- здоров’я на випадок хвороби;

- медичне  (безперервне страхування здоров’я);

- медичних  витрат;

- від нещасних  випадків.

3. Добровільне страхування відповідальності:

- власників  повітряного транспорту (включаючи  відповідальність  перевізника);

  • власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
  • власників водного транспорту (включаючи відповідальність   перевізника);

- перед третіми особами (крім відповідальності власників наземного,повітряного, водного транспорту і відповідальності перевізника).

4. Обов’язкові види страхування:

- цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

  • відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів;
  • врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, врожаю зернових культур та цукрових буряків;
  • тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою від хворіб, стихійних лих та нещасних випадків;
  • від нещасних випадків у транспорті;
  • працівників відомчої та сільської пожежної охорони, а також членів добровільних пожежних дружин;
  • цивільної відповідальності власників зброї;
  • цивільної відповідальності суб’єктів господарювання на об’єктах підвище небезпеки;
  • відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію небезпечних відходів;
  • авіаційне страхування цивільної авіації.

Информация о работе Аналіз фінансового стану страхової компанії