Ландшафтный дизайн

 

2.6.Ландшафтний дизайн території Дитячого Музею у м.Бостон, США

Натхненна головним призначенням Дитячого Музею Бостона, плаза перетворює відкритий майданчик перед будівлею Музею з буденного місця з відбитком промислового минулого в позитивний і яскравий простір, який являє собою візитну картку Музею.

Зона, спроектована М. Валкенбургом з Массачусетса як популярне громадське місце відпочинку, з'явилася в період активного будівництва даного району, помітно відрізняючись своїм сміливим дизайном від розташованих по сусідству нових міських будівель.

Проект був завершений в 2007 році. Загальна його площа складає менше 0,3 га, включаючи частину пішохідної зони, що забезпечує безперешкодний доступ з боку каналу Форт Поінт і затоки Бостон [мал.27]. Плаза була спроектована і побудована відповідно до плану реставрації і розширення головної будівлі музею. Проект був розроблений ландшафтними дизайнерами в тісній співпраці з архітекторами-будівельниками. Дві фірми працювали над дизайном просторого зеленого даху, який повністю покриває будівлю.

Район Форт Поінт в Південному Бостоні – колишня урбаністична зона [мал.28]. За останні десятиліття ця область перетворилася з виключно промислової території в зону, яка виконує відразу декілька функцій: комерційного, індустріального і житлового району. Будівля музею була переобладнана з колишнього складського приміщення. У 2004 році, коли почалися проектні роботи, територія, покликана виконувати функції дитячого ігрового майданчика, була практично повністю заасфальтована і насилу нагадувала місце для рухливих ігор. Вона скоріше дозволяла розглянути фасад будівлі і забезпечувала місце для парковки. Головна пам'ятка музейного комплексу – «Пляшка з молока» – дуже невигідно розташовувалася і була прихована рослинними насадженнями. З часом територія перетворилася на серйозну перешкоду для відвідувачів музею, яким треба було здолати складний лабіринт на похилій площині, щоб потрапити на територію Музея. Тому, при проектуванні плази основне завдання фахівців з ландшафтного дизайну і будівельників полягало в усуненні складнощів при підйомі.

Планувальні рішення цього проекту, на додаток до оригінальної структури складських приміщень, дали можливість ландшафтним архітекторам розширити функції, які покликаний виконувати Дитячий Музей. Вони передбачають створення оригінального простору для спеціальних заходів, класів, демонстрацій, тобто умови для освітнього процесу, пов'язуючи внутрішній і зовнішній простір, посилюючи громадське призначення музейного комплексу і надаючи прекрасну можливість стати ближче до природи в самому центрі урбаністичного району [мал.30, 32].

У світі, де практично все створено для задоволення потреб дорослих, плаза Дитячого Музею у Бостоні призначена для дітей. В межах однієї площі вдало обігрується сприйняття розміру, масштабу, віддаленості [мал.31]. Усі елементи дизайну від місця для сидіння до унікальних складових об'єкту, таких як мармурові валуни або природна рослинність саду, злегка перебільшені або навпаки зменшені.

Відносячись з повагою до урбаністичного оточення, плаза є зовнішнім простором музею [мал.29], який відрізняється, але в той же час фундаментально пов'язаний з архітектурою пішохідної зони і приковує погляд разом з безкрайньою прибережною зоною порту. Визнаючи величезну значущість монумента в історії музейного комплексу, будівельники перенесли «Пляшку» на вигідніше місце, для того, щоб підкреслити специфіку Музею. Значна увага в дизайн-проекті також приділена вхідній зоні.

Ландшафтні архітектори тісно взаємодіяли з відомими експертами індустрії розваг і співробітниками музею для того, щоб навколишній ландшафт максимально повно сприяв процесу розваги, пізнання і навчання. Ландшафтні архітектори відповідали за усе, що торкалося дизайну і побудови відкритих просторів, а також взаємодіяли з архітекторами, які проектували будівлі музейного комплексу.

Комбінації деревини, цеглини  і каменю були узяті за основу для  відтворення природного середовища : дерев, гір, глини. Мармурові валуни, непридатні для будівництва, були знайдені в кар'єрі неподалік. Їх включення в ландшафт разом з брущаткою і бетоном створює враження натуральності матеріалів, використаних у проекті.

Матеріали, які застосовувалися в процесі будівництва, зберігають побудований ландшафт в умовах нестабільності грунту. Полегшений вспінений матеріал (полістирол) використовувався як спеціальний шар під замощеною поверхнею, щоб компенсувати тиск створеного ландшафту і для запобігання подальшого осідання ґрунту. Сталеві палі, вбиті в основу (ґрунт), були споруджені для підтримки важких елементів, таких як мармурові валуни.

Розташування майданчика уздовж резервуару з водою, який був  перетворений із забрудненого промислового каналу в квітучий рекреаційний потік, має велике значення для збереження водних ресурсів. В процесі взаємодії  з архітекторами, інженерами і консультантами по іригації (зрошуванню) ландшафтні архітектори розробили дизайн великого зеленого даху і системи дощового збору, які були сплановані з метою скоротити викиди стічних вод в канал Форт Поінт. Зібрана вода зберігається в підземному резервуарі на прилеглій території і використовується для потреб музею. Продовжуючи освітні традиції, діти були залучені в процес і допомагали споруджувати посадкові модулі, які потім були закріплені на даху [8].

Загалом реорганізована територія  гармонічно взаємодіє з оточуючим  ландшафтом, відповідає своєму функціональному  призначенню і естетично збагачує існуючий краєвид урбаністичного району.

Висновки до розділу. Всі наведені вище приклади реорганізації промислових об’єктів у зони рекреації представляють комплексний підхід до проектування ландшафту. Однією з найважливіших рис такого підходу є аналітичний аналіз існуючої території, який включає геологічне, дендрологічне, гідрологічне та інші види досліджень. Маючи таку основу для майбутнього проекту, формування та відновлення ландшафту проходить у контексті загального екологічного розвитку регіону. Таким чином образне рішення тільки доповнює і підкреслює природній, «здоровий» ландшафт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В сучасних умовах розвитку мегаполісу, загальної урбанізації, приросту населення та погіршення стану  навколишнього середовища, актуальним постає питання раціонального використання територій колишніх промислових  зон та індустріальних об’єктів.

Повна або часткова реорганізація зі зміною функціонального використання виробничих територій, збереження функції яких несумісно з містобудівними, економічними, санітарно-гігієнічними вимогами усе більше входить у практику містобудування закордонних держав. Такі території широко використовуються для житлового, суспільно-ділового будівництва, для озеленення та рекреації.

Реорганізація колишніх виробничих територій має на меті підвищення екологічної безпеки і ефективніше використання містобудівного потенціалу цих територій в інтересах розвитку міста. Створення зон рекреації на таких об’єктах за допомогою засобів ландшафтного дизайну має цілу низку позитивних якостей: відновлення природної екоструктури району, покращення екологічного стану середовища, розширення інфраструктури даного регіону, створення додаткових місць для дозвілля городян, а у деяких випадках навіть економічний розвиток регіону (наприклад завдяки прокладанню нових туристичних маршрутів).

Завданням дизайнера у  процесі реорганізації колишніх промислових територій, є не тільки створення найбільш сприятливого середовища для перебування людини, а й для безпечного розвитку флори та фауни даного регіону. Тільки за умов комплексного підходу до проектування таких ландшафтів можливо вдале функціонування їх компонентів.

Ще одним важливим аспектом для дизайнера є функціональна  та естетична складова такого проекту. Слід зазначити, що відбиток індустріального характеру об’єктів, не завжди негативна якість майбутньої рекреаційної зони. Специфічні якості реорганізованих територій можуть не тільки функціонувати на користь нового об’єкту, а й вдало нагадувати про минуле цього місця, образно підкреслювати його унікальність.

Проаналізувавши деякі засоби ландшафтного дизайну, що застосовуються для реорганізації промислових  обєктів у зони рекреації на прикладі досвіду закордонних держав, у  роботі були виявлені тенденції розвитку ландшафтного дизайну у формуванні оновлених територій:

1. Відтворення існуючих раніше екосистем за допомогою інноваційних перетворень, і мінімального втручання в природний ландшафт.
2. Комплексні заходи щодо очищення існуючих територій. Включаючи грунт, поверхневі води, рослинний покрив.
3. Створення систем очищення дощової води з подальшим використанням її для зрошування грунтів.

4. Обладнання "зелених дахів", які затримують вологу, покращують дренаж і провітрювання.

5. Розробка складних інженерних конструкцій, які нависають над водною поверхнею, збільшуючи простір рекреаційних зон, чи створюючи таким чином цікаві пішохідні маршрути.
6. Використання систем енергозберігаючого освітлення у темний час доби.
7. Використання екологічних матеріалів у конструкціях доріжок, галерей, садово-паркового обладнання. Наприклад, дощаті настили, або доріжки з пористих матеріалів, що дозволяють дощовій воді проникати в грунт під ними.
8. Трансформація деяких індустріальних об’єктів та будівель у конструктивні елементи-складові нового ландшафту, з присвоєнням їм нових функціональних якостей.
9. Формування різноманітних функціональних зон, які б максимально відповідали потребам відвідувачів.
10. Уважне ставлення до збереження образності території, її унікальності як постіндустріального об’єкту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Лазарев А.Г., Лазарева Е.В. Ландшафтная архитектура.– Москва: Феникс,2005.– 282 с.

2. Сычева А.В. Ландшафтная архитектура: Учеб. Пособие для вузов. Москва: ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век», 2004.– 87 с.

3. Миц Г. В. Архитектурно-ландшафтная конверсия хозяйственно-промышленных территорий : диссертация ... кандидата архитектуры : 18.00.04.- Москва, 2006.- 128 с.: ил. РГБ ОД, 61 06-18/19 [Электронный ресурс]. URL: http://media.utmn.ru/library_view_book.php?chapter_num=19&bid=978 (дата обращения 16.07.2011)
4. Николаева З. Зеленый берег Утопии. // Вебпланета. – 2010. [Электронный ресурс]. URL: http://www.webplanet.ru/ (дата обращения 15.07.2011)
5. Корнева Е.Н. Экореконструкция промышленных зон. Угол зрения управленца. // Территория и планирование. – 2008. [Электронный ресурс]. URL: http://terraplan.ru/content/view/358/29/ (дата обращения 15.07.2011)
6. Полякова Ю. NEW – ASLA 2010 Professional Awards. Итоги конкурса Американского Общества Ландшафтных Архитекторов. // GARDENER.ru – Ландшафтный дизайн и архитектура сада. – 2011. [Электронный ресурс]. URL: http://www.gardener.ru/?id=1983 (дата обращения 12.07.2011)
7. Kwang J. Landscape Design (Park): Аrchiworld, 2005.– 291р. [Электронный ресурс]. URL: http://mirknig.com/knigi/design/1181359049-landscape-design-park.html (дата обращения 12.07.2011)
8. Rappaport N., Smith K. Landscape Architects Urban Projects: Princeton Architectural Press, 2005.– 176 р. [Электронный ресурс]. URL: http://arch-grafika.ru/news/1/2010-10-22-1100 (дата обращения 12.07.2011)
9. Landscape Architecture.2010. № 04. [Електронний ресурс]. URL: http://mirknig.com/jurnaly/arhitektura_i_stroitelstvo/1181284021-landscape-architecture-04-2010.html (дата звернення 16.07.2011)
10. Landscape Architecture.2010. № 06. [Електронний ресурс]. URL: http://mirknig.com/jurnaly/arhitektura_i_stroitelstvo/1181284021-landscape-architecture-04-2010.html (дата звернення 16.07.2011)
11. Landscape Architecture.2010. № 07. [Електронний ресурс]. URL: http://mirknig.com/jurnaly/arhitektura_i_stroitelstvo/1181284021-landscape-architecture-04-2010.html (дата звернення 16.07.2011)
12. Landscape Architecture.2010. № 08. [Електронний ресурс]. URL: http://mirknig.com/jurnaly/arhitektura_i_stroitelstvo/1181284021-landscape-architecture-04-2010.html (дата звернення 16.07.2011)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.2]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.3]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.4]

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.5]

 

 

 

 

 

 

 

[мал.6]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        [мал.7]

 

 

 

 

     [мал.8]

 

 

 

 

 

 

 

     [мал.9]

 

        [мал.10]

 

 

 

 

 

        [мал.11]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  [мал.12]

 

[мал.13]

[мал.14]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.15]

 

[мал.16]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.17]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.18]

 

 

 

 

 

 

 

        [мал.19]

[мал.20]

 

 

 

 

 

 

 

[мал.21]

 

            [мал.22]

 

 

 

 

 

[мал.23]

[мал.24]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.25]

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.26]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.27]

[мал.28] 
[мал.29]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.30]

 

 

 

 

 

 

 

 

[мал.31]

 

 

 

 

 

 

 

       [мал.32]