Ландшафтный дизайн

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

1. Поняття ландшафтного дизайну та проблеми реорганізації господарсько-промислових територій…………………………………………………………...……5

Висновки до розділу……………………………………………………6

2. Аналіз існуючих прикладів реорганізації господарсько-промислових територій у зони рекреації………………………………………………8

2.1. Річковий парк Тангхе «Червона стрічка» у м. Циньхуандао, Китай……………………………………………………………...….8

2.2. Громадський парк «HtO» у м.Торонто, Канада……………………………………………………………...10

2.3. Паркова зона берегової лінії у м.Шанхай, Китай………………………………………………………………12

2.4. Парк High Line у м.Нью-Йорк, США…………………………………………………………….…14

2.5. Ландшафтний дизайн території Museo del Acero Horno у м.Монтеррей, Мексика……………………………………………………………16

2.6. Ландшафтний дизайн території Дитячого Музею у м.Бостон, США…………………………………………………...…………..18

Висновки до розділу……………………………………………………21

Висновки…………………………………………………………………..22

Список використаних джерел……………………………………………25

Додатки………………………………………………………………….....27

 

 

 

 

Вступ

Темою даної роботи обрано використання засобів ландшафтного дизайну в реорганізації промислових об’єктів у зони рекреації.

На даному етапі розвитку сучасного міста, завдяки модернізації виробництва, багато ділянок індустріального призначення виявляються не задіяними. Частіше за все ці території перетворюються у пустирі, або несанкціоновані звалища, таким чином не тільки псуючи естетичний вигляд міста, а й негативно впливаючи на екологічний стан регіону. Щоб уникнути вказаної ситуації і раціонально використовувати простір можлива реорганізація індустріальних об’єктів та прилеглих територій. Прикладом такої реорганізації може бути створення зон рекреації за допомогою засобів ландшафтного дизайну.

Актуальність. Вирішення проблеми у такий спосіб є дуже актуальним, адже передбачає не лише естетичне перевтілення території, а й ряд інших позитивних якостей. Наприклад, відновлення екологічного стану району, розширення інфраструктури даного регіону та його економічний зріст.

Беручи до уваги екологічну спрямованість сучасних наукових досліджень у сфері дизайну, актуальність питання про реорганізацію промзон стає очевидною.

Роль дизайнера полягає у вирішенні комплексу питань пов’язаних з реорганізацією промислових територій та створенню нових покращених якостей ландшафту. У великій мірі саме від якісного дизайн-проекту залежить вдалий результат процесу реорганізації.

Предмет дослідження: промислові об’єкти та території, що потребують реорганізації.

Об’єкт дослідження: засоби ландшафтного дизайну, їх місце у формуванні реорганізованих територій.

Мета роботи: проаналізувати деякі засоби ландшафтного дизайну, що застосовуються для реорганізації промислових обєктів у зони рекреації на прикладі досвіду закордонних держав. Виявити тенденції розвитку ландшафтного дизайну у формуванні оновлених територій.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

1.Ознайомитися з літературою за обраною темою.

2.Проаналізувати деякі приклади використання засобів ландшафтного дизайну у реорганізації промислових об’єктів у зони рекреації на прикладі досвіду закордонних держав (за ілюстративним матеріалом).

3.Зробити висновки, щодо  вирішення проблеми реорганізації  промислових території.

Загальна характеристика наукової роботи. Дана робота складається зі вступу, двох розділів та висновків. Загальний обсяг 24 сторінки, використано 12 наукових джерел.

За даною темою було опубліковано статтю у науковому збірнику: Ігнатьєва А., Використання засобів ландшафтного дизайну в реорганізації промислових об’єктів у зони рекреації / А. Ігнатьєва// Проблеми і перспективи дизайну і образотворчого мистецтва // Міжнародна студентська науково-практична конференція, м.Харків, 2-4 листопада 2011 року. Частина 1. – Харків: ХДАДМ, 2011. – 160 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття ландшафтного дизайну та проблеми реорганізації господарсько-промислових територій.

Ландшафтний дизайн – це творча діяльність, що спрямована на формування предметно-просторового середовища засобами ландшафтної архітектури.

Ландшафтний дизайн є науковим напрямом, що утворився в результаті взаємодії і творчого синтезу елементів географії, історії, мистецтвознавства, філософії, містобудування, архітектури та інш. В цілому ландшафтний дизайн включає аналіз, планування, проектування, управління і керівництво природним і штучним довкіллям. Важливий його аспект – формування так званих "стійких ландшафтів", що дозволяють максимально використати можливості довкілля, відновлювати природні ресурси і активно сприяти розвитку екосистем. Функції стійких ландшафтів можуть включати зв'язування вуглецю, збереження чистоти повітря і води, підвищення ефективності використання енергії, відновлення місця існування місцевих видів тварин і рослин і збільшення економічної, соціальної та екологічної цінності території [1,с.18].

Ландшафтний дизайн охоплює надзвичайно широке коло проблем і є органічною, невід'ємною складовою частиною ландшафтного проектування. Без знання історії його розвитку, принципів і прийомів формування пейзажу, надзвичайно важко вирішити багато проблем, що на перший погляд, не мають до ландшафтного дизайну прямого стосунку. Приміром є питання рекультивації земель і організації відпочинку жителів міста. Території, призначені для різноманітних видів відпочинку, все рідше проектуються на ділянках з цінними ландшафтними якостями, навпаки, вони все частіше займають ділянки, ландшафти яких формуються штучним шляхом на місці будівельних кар'єрів, відвалів, в ярах, на територіях колишніх звалищ, промислових об’єктів і так далі.

Останніми роками у всьому світі все більша увага при плануванні і забудові великих міст і міст-мегаполісів приділяється проблемам раціонального освоєння простору. Такі проблеми, як дефіцит міських територій, постійне зростання населення міст, скупчення на дорогах великих мас транспортних засобів, нездатність міської інфраструктури впоратися з постійно зростаючими навантаженнями і погіршення екологічної обстановки вимагають усе більш активного використання методів рекультивації та реорганізації колишніх промислових територій.

З розвитком науково-технічної  бази і з модернізацією технологічних процесів змінилася потреба в розмірах і функціональному використанні територій. Проте наслідком цього процесу виявилася маса покинутих порожніх ділянок, практично не задіяних в системі життєзабезпечення населення міст.

Використовуючи територіальне  скорочення господарсько-промислових  ділянок міста і озеленюючи території, що вилучаються, можливо знизити  міське техногенне навантаження на довкілля; створюючи рекреаційні простори на реорганізованих господарсько-промислових  територіях, можливо компенсувати втрачені території міських парків, забудованих  комерційними об'єктами.

Але слід зважати, що при реорганізації господарсько-промислових територій міста пріоритет віддається комерційно привабливим проектам. Таким чином втрачається специфічне середовище цих місць, що історично склалося. Досвід закордонних країн демонструє можливість формування унікальних паркових і рекреаційних просторів на промислових територіях, що мають "пам'ять місця" [3, с.8].

Нижче будуть розглянуті приклади раціонального використання урбаністичного простору закордонних міст, що є цінним досвідом у вирішення ряду проблем, пов’язаних з рекультивацією та реорганізацією постіндустріальних територій.

Висновки до розділу. Ландшафтний дизайн охоплює надзвичайно широке коло проблем і є органічною, невід'ємною складовою частиною ландшафтного проектування. Одним із пріоритетних напрямків розвитку ландшафтного проектування у наш час є реорганізація промислових об’єктів, які втратили своє індустріальне значення у зони рекреації. Досвід закордонних країн демонструє можливість формування унікальних паркових і рекреаційних просторів на промислових територіях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз існуючих прикладів реорганізації господарсько-промислових територій у зони рекреації

Провідні ландшафтні архітектори  та дизайнери закордонних держав створили ряд парків, паркових комплексів та скверів, які демонструють раціональний підхід до використання постіндустріальних територій. Характерними рисами таких проектів є екологічна спрямованість, уважне ставлення до образності об’єкта, збереження його історичного значення. Таким чином створено зони рекреації, що не тільки мають відповідне функціональне наповнення, а й виступають своєрідними музеями під відкритим небом.

2.1.Річковий парк Тангхе «Червона стрічка», у м. Циньхуандао, Китай

У період з 2005 по 2008 рік в околицях китайського містечка Циньхуандао (провінція Хэбэй) в парку Tanghe на території площею 20 га був реалізований проект під назвою "Червона стрічка". Його спільно розробляли Вища школа ландшафтної архітектури Пекінського університету і Інститут дизайну Turenscape. Керував роботами головний дизайнер Кунцзянь Юй (Kongjian Yu).

Парк Tanghe є окультуреним природним комплексом, розташованим на східній околиці міста. Він тягнеться по обох сторонах річки Танг [мал.1]. Спочатку велика частина майбутнього парку на березі річки була сміттєвим звалищем з покинутими трущобами і зрошувальними спорудами. Через занедбаність даний район був зовсім непридатний для перебування, а тим паче відпочинку людей. В цілому причини, через які дизайнери обрали для реалізації своїх ідей саме парк Тангхе, були наступні:

• по-перше, в цьому місці представлена пишна і різноманітна рослинність. Хоча внаслідок занедбаності декоративні рослини змішалися з бур'янами, утворивши майже непрохідні хащі.
• по-друге, на околиці міста на березі річки утворився занедбаний пляж, куди скидалося сміття. Тут також розташовувалися непривабливі іригаційні об'єкти, побудовані для потреб сільського господарства (такі як канави і водонапірні вежі).

Дизайнер Кунцзянь Юй з колегами розробили проект, в якому намагалися зберегти природне русло річки разом з багатою і різноманітною рослинністю цієї місцевості. Замість бетонних тротуарів і декоративних клумб у проекті фігурує "червона стрічка" із сталі довжиною близько 500 метрів, що тягнеться уздовж усього берега, а у темний період доби ще і підсвічується зсередини. Суть проекту полягала в тому, щоб на тлі природного ландшафту і рослинності розмістити неймовірно довгу лаву . У зв'язку з такими незвичайними розмірами лаву в народі прозвали ще "Великою китайською лавою". Забарвлена вона в символічний для китайців червоний колір. Своїми звилистими контурами "стрічка" нагадує природне русло річки. Якщо дивитися з висоти пташиного польоту, то можна побачити, що лава в деякій мірі повторює лінії річки Танг [мал.2].

Розробники проекту вважають, що мінімальним дизайнерським рішенням вони посприяли удосконаленню пейзажу.

Метою дизайнерів було забезпечити  жителів міста місцем для пробіжок, риболовлі і плавання – з мінімальним втручанням у природний ландшафт. «Червона стрічка» змією звивається уздовж дощатого тротуару на території колишнього звалища, даючи можливість потрапити до води з будь-якої точки парку. Побудована "лінія" із сталевого волокна, відомого своєю міцністю. Висота лави невелика – всього 60 см Ширина в різних місцях змінюється з 30 до 150 см.

Лава обладнана підсвічуванням (так що в темний час доби вона починає палати зсередини червоним кольором), дощатою пішохідною доріжкою і наскрізними отворами, в яких були влаштовані природні клумби [мал.3].

Крім того, «Червона стрічка» не перешкоджає звичному ходу життя диких тварин – в різних точках «стрічки» для них побудовані спеціальні "переходи".Уздовж усього парку збережені всі місцеві види флори. Інші види рослин спеціально вирощуються таким чином, щоб органічно вплітатися в сталеву структуру «Червоної стрічки». На місці колишнього звалища і трущоб були розбиті також чотири штучні квітники: білий, жовтий, фіолетовий і синій [6].

Уздовж "стрічки" були розташовані чотири павільйони у формі хмар. Вони забезпечують укриття у разі негоди і створюють цікаві візуальні ефекти.Автори цього проекту передбачили і освітню функцію парку. Кожна з чотирьох альтанок парку названа на честь місцевих видів рослин.

З будівель на території  парку  є також чайний будиночок, човнова станція, велосипедні доріжки і паркінг. Яскраво-червоний колір лави, на думку дизайнерів, освітлює щільно і багато засаджене рослинністю місце. "Стрічка" композиційно зв'язує воєдино різноманітні природні види рослин. А за допомогою чотирьох квітників вдалося реорганізувати раніше неохайне і недоступне місце в пам'ятку.

Ландшафтні дизайнери річкового парку Тангхе «Червона стрічка» у м. Циньхуандао, здійснюючи інноваційні перетворення, намагалися максимально зберегти природний ландшафт, що тисячоліттями формувався на узбережжі річки. Розташований в межі міста сучасний і доступний "Червоно-стрічковий" парк не лише зберігає, а і підкреслює природні екологічні системи набережної. Сьогодні це зона відпочинку для людей будь-якого віку [мал.4-5].

 

2.2.Громадський парк «HtO» у м.Торонто, Канада.

 «HtO» – громадський парк уздовж берегової лінії у м.Торонто, Канада. Це улюблене місце відпочинку для городян незалежно від пори року. Перетворившись з промислової території в привабливе для городян і туристів місце, високотехнологічний проект, ініціював програму розвитку цілого району.