Екологічні групи птахів

   Практичне значення хижих птахів для господарської діяльності людини, загалом, слід оцінювати позитивно. Більшість з них приносить пряму користь, поїдаючи гризунів і комах, шкідливих для землевладелія. Інші, знищуючи в першу чергу хворих і слабких особин, є істотним фактором відбору. Навіть ті хижі птахи, які годуються переважно мисливськими або корисними в інших відносинах тваринами, не можуть-приносити істотного збитку, оскільки загальна чисельність цих видів невисока і вони відносно численні лише в малообжитих місцях. Тому в даний час в більшості країн хижі птахи - в тій чи іншій формі - перебувають під охороною. При цьому враховується і безперечне значення хижих птахів як пам'яток природи.  
Використання хижих птахів людиною з метою полювання - так звана соколине полювання, або полювання з ловчими птахами, - сягає глибокої давнини, хоча багато чого в історії цього полювання залишається неясним. 

   Там, де пінгвіни стикалися з людиною, місцеві жителі в невеликій кількості використовували їх м'ясо в їжу, збирали яйця. Під час розвитку китобійного промислу в Антарктиці пінгвінів почали винищувати китобої. Поступово заселялися субантарктичні острови, на них завозили наземних тварин, які перейшли на живлення пінгвінами, їх яйцями і пташенятами. У останні десятиліття численні наукові бази в Антарктиці і розвиток туризму також нанесли велику утрату чисельності пінгвінів, особливо видам з обмеженим ареалом.

  Відноситься до мисливських птахів. В Україні гуменників відстрілюють в осінній період разом з іншими видами гусей. Однак велика обережність птахів призводить до того, що обсяги полювання на цей вид є мізерними. У місцях масових скупчень, як і інші види гусей, гуменники можуть приносити деяку шкоду сільському господарству, поїдаючи сходи озимих культур.

  Горобцеподібні відіграють важливу роль у природі та житті людини. Комахоїдні види регулюють численність шкідників культурних рослин. Проте зерноїдні види можуть завдавати шкоди посівам. Самців багатьох видів люди цінують за красивий мелодійний спів (наприклад, соловей, дрізд співочий, щиглик).

 

 

 

 

 

 

 

  Висновки

 

   В даному індивідуальному науково-дослідному завданні ознайомилися з  птахами різних екологічних груп. Отже:

   1. птахи поширені на Земній кулі практично повсюдно. Птахи трапляються повсюдно на материках, включаючи найбільші безводні пустелі й гори до смуги вічних снігів. Заселяють птахи також найвіддаленіші від материків океанічні острови. На краях Антарктичного щита місцями гніздяться  пінгвіни  (імператорський, Аделі, антарктичний), сніжний і гігантський буревісники  (заліт останнього помічено за 80 км від Південного полюса) та інші;

  2. у зв'язку з пристосуванням до життя в подібних умовах у них розвинулися подібні особливості будови та поведінки, сформувалися екологічні групи птахів: птахи лісу, птахи боліт, прісних водойм та їх узбереж, птахи відкритих пустельно-степових просторів, птахи відкритих повітряних просторів, денні хижаки;

   3. птахи лісу- одна з найпоширеніших екологічних груп, представники якої поширені майже по всій земній кулі. Відомими представниками в нашій місцевості є такі птахи: дятли, рябчики, тетереви, глухарі, кури, шпаки, жайворонки, дрозди та інші птахи;

 

   4. найбільшим у світі птахом вважається африканський страус, вага його може сягати до 100 кг.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

                     

 

 

 Рис.1. Щиглик                                                    Рис.2. Горобець

 

 

 

 

                      

 

 

  Рис.3. Шпак                                                        Рис.4. Синиця велика

 

 

 

 

 

                       

 

 

Рис.5. Сорокопуд терновий                             Рис.6. Дятел звичайний

 

                   

 

 

Рис.7. Сніговий вьюрок                                     Рис.8. Чагарниковий жайворонок

 

 

 

                   

 

 

Рис.9. Лелека білий                                          Рис.10. Велика біла чапля

 

 

 

 

                 

 

 

 Рис.11. Ластівка-веснянка                              Рис.12. Бойовий орел

 

   Список використаної літератури:

 

1. Аристотель О возникновении животных. — М: Изд. АН СССР, 1940.

 

2. Воїнственський М. А. Птахи. — К.: Рад. школа, 1984.

 

3. Ильичев В.Д., Карташев Н.Н., Шилов И.А. Общая орнитология. — М.: Высш. школа, 1982.

 

4. Кай-Карри-Линдал Птицы над сушей и морем: Глобальный обзор миграций птиц / Пер. со швед.. — М: Мысль, 1984.

 

5. Карташев Н.Н. Систематика птиц. — М.: Высшая школа, 1974.

 

6. Молодовский А.В. Полевой определитель стайных птиц. — Н. Новгород: Издательство ННГУ, 1997.

 

7. Паевский В.А. Демография птиц. — Л: Наука, 1985.

 

8. Птахи України під охороною Бернської конвенції // Під загальною ред. Гаврися Г.Г. – Київ, 2003.

 

9. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів. – Київ, 2001.

 

10. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Анотований список назв птахів фауни України. — К. —Львів: 2007.

 

11. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К.: 2002.

 

12.Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009.

 

13. Черкащанко М.І. Орнітологія. Ч.2. Сучасна класифікація птахів. – Львів, 1974.

 

14. Червона книга України. Тваринний світ. - К.: "Українська енциклопедія ім. Бажана", 1994.