Контрольная работа по "Гражданской обороне"

 

 

Задача  У результаті аварії на хімічно небезпечному об'єкті, розташованому на відстані декілька кілометрів від міста, відбулося руйнування ємкості зі СДОР.

Визначити час  підходу хмари зараженого повітря  до межі міста.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихідні дані	вариант
	4
Найиенування  СДОР	фосген
викинуто  в атмосферу зрідженого CДОР, т	65
час, який минув після аварії, год	4
відстань  від міста, км	12
глибина зони зараження, км	7
швидкість вітру  на висоті 10 м— V10(м/с)	4
температура повітря ,ºС	35
ступінь вертикальної стійкості повітря	інверсія

 

 

У результаті аварії на об'єкті, розташованому на відстані 12 км від міста, відбулося руйнування ємкості з хлором.

Метеоумови: ізотермія, швидкість вітру — 4 м/с.

Визначити час підходу хмари зараженого повітря до межі міста.

Розв 'язання:

1. Для швидкості  вітру в умовах ізотермії, яка  дорівнює 4 м/с, за таблицею Д5 знаходимо v = 24 км/год.

2. Час підходу хмари зараженого повітря до міста:

t=12/24 = 0,5 год.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  2.3  Задача 9-4

Оцінка  пожежної обстановки

Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для міських і  лісових пожеж, які дозволяють визначити основні кількісні характеристики пожеж.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних  процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних  властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобігання пожеж.

Під пожежною обстановкою розуміється сукупність наслідків впливу уражаючих факторів НС, у результаті яких виникають  пожежі, які впливають на життєдіяльність  людей.

Для оцінки пожежної обстановки необхідно провести такі заходи:

- визначити  вид, масштаб і характер пожежі;

- провести  аналіз впливу пожежі на стійкість  роботи окремих елементів і  об'єктів у цілому, а також на  життєдіяльність населення;

- вибрати  найбільш доцільні дії пожежних  підрозділів та формувань ЦО з локалізації і гасіння пожежі евакуації при необхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Основна причина  виникнення пожеж — необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки. Крім того, вони можуть виникнути  в результаті природних явищ (грозові розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання газів і торфу).

Відповідно  до СНІП 201-85 будинки і споруди  поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

I ступінь. Будинки з несучими загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів.

II ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів. У покриттях будинків допускається застосовувати не захищені сталеві конструкції.

III ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону. Для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитовими матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.

IIIа ступінь. Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених конструкцій, загороджувальні конструкції— зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем.

IIIб ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою.

Елементи  каркаса — з цільної або  клеєної деревини, піддані вогнезахисній  обробці, яка забезпечує необхідну межу поширення вогню. Загороджувальні конструкції — з панелей або поелементного складання, виконані із застосуванням деревини чи матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали загороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від впливу вогню і високих температур таким чином, щоб забезпечувалася необхідна межа поширення вогню.

IV ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини й інших горючих чи важкогорючих матеріалів, захищених від вогню і високих температур штукатуркою або іншими листовими чи плитовими матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці.

IVa ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених загороджувальних конструкцій— зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем

V ступінь. Будинки, до несучих та загороджувальних конструкцій яких не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню.

Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій  протистояти вогню без обвалювань, прогинів, тріщин і отворів, через які проникають продукти горіння. Вона становить для будинків і споруд І ступеня вогнестійкості понад 2 години, II ступеня— 2 години, III-1,5 години, IV — 1 годину (приблизно).

За вибухопожежонебезпечністю  введені з 1987 р. норми ОНТП 24-86 підрозділяють усі приміщення на 5 категорій: А, Б — вибухопожежонебезпечні, В, Г, Д — пожежонебезпечні.(табл. 4.6.1)

Визначення  виду, масштабу і характеру пожежі

Пожежа характеризується видом, масштабом або щільністю, розвитком і швидкістю поширення, тепловою радіацією, тривалістю горіння, температурою повітря, зоною задимлення й ін.

Види пожеж: окремі, масові, суцільні, вогняний шторм, лісові, степові, торф'яні, тління, горіння  в завалах.

Окремі пожежі виникають в окремих будинках, розосереджених по району при невисокій густоті забудови (менше 15—20 %), можливе виведення потерпілих через район пожеж. Окремі пожежі можна ефективно гасити в перші 10—20 хв. після появи вогню.

Суцільні  пожежі охоплюють значну територію (понад 90 %) при густоті забудови понад 20—30%, прохід через район пожеж виключений. Рятувальні й інші невідкладні роботи можна проводити через 4—10 годин. Головне завдання — локалізація району суцільних пожеж.

Масові пожежі — сукупність усіх видів пожеж.

Суцільні  пожежі можуть перетворитися на вогняний шторм при суцільній міській забудові, відсутності приземного вітру і малої вологості при одночасному їх виникненні в декількох місцях. У цьому випадку утвориться потужний стовп полум'я, що формується повітряними потоками зі швидкістю 50 км/год., які рухаються до центра палаючого району. Загасити вогняний шторм не можна, увійти в район пожежі можна через 2 доби. У нових міських районах, забудованих будинками І і II ступеня вогнестійкості, виникнення вогняних штормів практично виключене.

Масштаб (розміри) пожеж визначається видом пожеж  і залежить від конкретної обстановки (кліматичних умов, характеру забудови, протипожежних можливостей тощо). Кількісно масштаби оцінюються щільністю  пожеж:

,

де N_п — кількість палаючих будинків;

N— загальна кількість будинків у районі пожеж, а також довжиною фронту пожежі.

Розвиток  і швидкість поширення пожеж  визначається ступенем вогнестійкості будинку, відстанню між ними, щільністю  забудови, метеоумовами і порою року.

Поширення пожеж і перетворення їх у суцільні за інших рівних умов визначається густотою забудови території об'єкта.

 

Задача.

Визначити тривалість пожежі в центральному заводському складі площею 265м², де зберігаються: полістирол — 3 т, оргскло— 3 т, гума— 31 т, текстоліт— 6 т, разом — 43 т.

Розв 'язання:

1. Визначаємо площю котра займає кожна речовина:

Полістирол  – 18,5м²

Оргскло – 18,5 м²

Гума - 191 м²

Тесктоліт - 37 м²

2. Візначаемо швидквсть вігорання для кожгої речовини

Полістирол  – 3000/18,5 * 0,45=72 кг/м² хв

Оргскло – 3000/18,5 * 0,96= 156 кг/м² хв

Гума – 31000/191 * 0,67= 109 кг/м² хв

Тесктоліт - 6000/37 * 0,4= 65 кг/м² хв

3. Визначимо середню швидкість вигоряння:

W=43000/(18,5*0,45+18,5*0,96+191*0,67+37*0,4)=255 кг/м² хв = 4 год та 15 хвилини. 

Список літератури

1. Закон   України    «Про цивільну оборону України»    (від 24.03.1999 р.  № 555-ХІХ).
2. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» (від 24.06.2004 р. №  1859 –ІV).
3. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» (від 08.06ю2000 р. № 1809- ІV).
4. Закон України  «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» ( від 14.01.1998 р. № 15/98 –ВР).
5. Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» (від 14.12.1999 р. № 1281 –ХІV).
6. Положення про порядок класифікацію надзвичайних ситуацій (затверджене Постановами КМУ від 15.07.1998 р. № 1099 та від 15.05.2003 р. № 717).
7. Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (затверджене Постановою КМУ від 26.10.2001 р. № 1438).
8.   Яковлєв Л.Б., Кобрін В.М.,  Клеєвська В.Л. Техногенна безпека: Довідник до виконання розділу дипломного проекту (дипломної роботи). –Х.нац.аерокосм.ун-т «Харк.авіац.ін-т», 2002 -85с.